Справа № 600/1124/25-а
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Маренич І.В.
Суддя-доповідач - Шидловський В.Б.
22 липня 2025 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Шидловського В.Б.
суддів: Сапальової Т.В. Капустинського М.М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвторресурси-Буковини" на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвторресурси-Буковини" до Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання протиправною та скасування розпорядження,
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року визнано неповажними причини строку звернення до адміністративного суду з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвторресурси-Буковини" до Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання протиправним та скасування розпорядження. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвторресурси-Буковини" до Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання протиправним та скасування розпорядження - залишено без розгляду.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, позивачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги апелянт посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, також неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрвторресурси-Буковини" звернулося в суд з позовом до Кіцманської міської ради, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Кіцманського міського голови від 03.04.2024 року №86-р "Про проведення конкурсу з визначення суб'єктів господарювання на здійснення операцій із збирання та перевезення побутових відходів на території населених пунктів Кіцманської міської територіальної громади";
- визнати протиправним та скасувати розпорядження Кіцманського міського голови №123-р "Про визначення переможця конкурсу на здійснення операцій із збирання та перевезення побутових відходів на території населених пунктів Кіцманської міської територіальної громади".
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
16.05.2025 р. ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху після відкриття та надано строк для усунення недоліків позовної заяви.
Підставою для залишення позовної заяви без руху слугувало необґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача та строки звернення до суду
Так, 20.03.2025 р. позивачем подано клопотання про поновлення строків звернення до суду. В обґрунтування вказаного клопотання позивач зазначив, що конкурсна процедура проведена з порушенням чинного законодавства, визначений суб'єкт господарювання продовжує свою діяльність на підставі протиправних дій органу місцевого самоврядування, що має триваючий характер по теперішній час, а тому, на думку позивача строки позовної давності - 6 місяців не повинні слугувати легалізації наслідків конкурсу. Вказана позиція, викладена, зокрема в постановах Верховного суду від 19.06.2018 р. по справі №464/2638/17 та від 18.08.2020 р. у справі № 461/7577/16-а.
Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року визнано неповажними причини строку звернення до адміністративного суду з позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвторресурси-Буковини" до Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання протиправним та скасування розпорядження. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвторресурси-Буковини" до Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області про визнання протиправним та скасування розпорядження - залишено без розгляду.
Надаючи юридичну оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до суду обчислюється за загальним правилом з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; рішення скероване на її адресу поштовим повідомленням, яке вона відмовилася отримати або не отримала внаслідок неповідомлення відправника про зміну місця проживання; про порушення її прав знали близькі їй особи.
День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення їх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом, апеляційною чи касаційною скаргами обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Колегія суддів зазначає, що предметом спору є оскарження розпоряджень Кіцманського міського голови від 03.04.2024 року №86-Р та №123-р від 17.05.2024 р., а тому шестимісячний строк на звернення до суду з даним позовом розпочався з 04.04.2024 р. та закінчився 04.10.2024 р. по розпорядженню №86-Р, та розпорядженню №123-Р від 17.05.2024 р. розпочався з 18.05.2024 р. та закінчився 18.11.2024 р.
Вказані розпорядження розміщені на сайті Кіцманської міської ради та є в загальному доступі (https://www.kitsman-rada.gov.ua/info/1420441-rezultati-konkursu-na-zdiysnennya-
operaciy-iz-zbirannya-ta- perevezennya- pobutovih- vidhodiv- na- teritorii- naselenih-punktiv- kicmanskoi- miskoi- teritorialnoi- gromadi. html та http://www. kitsman-ada.gov.ua/info/1418167 - ogoloshennya - kicmanska - miska - rada - ogoloshue - konkurs - z -viznachennya-subektiv- gospodaryuvannya -na-zdiysnennya- operaciy-iz-zbirannya- ta-perevezennya-pobutovih-vidhodiv-na-teritorii-naselenih-punktiv-kicmanskoi-miskoi-teritorialnoi-gromadi.html)
В той як до суду позивач звернувся лише 13.03.2025 року.
Щодо посилань апелянта на постанову Верховного Суду від 19.08.2020 по справі №461/7577/16-а, колегія суддів зазначає наступне.
Так, згідно з правової позиції, викладеної в постанові від 19.08.2020 у справі №461/7577/16-а Верховного Суду встановлено, що дія нормативно-правового акта є постійною, має тривалий час і не обмежується його разовим застосуванням. Відповідно, чинним нормативно-правовим актом суб'єктивні права, свободи чи інтереси можуть порушуватися неодноразово, тобто постійно, упродовж усього часу чинності такого акта.
Тому, факт порушення прав, свобод чи інтересів, у разі дії чинного нормативно-правового акта, може мати триваючий характер. Оскільки чинний нормативно-правовий акт може обумовлювати триваюче порушення суб'єктивних прав, свобод чи інтересів, то, відповідно, строк звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи слід розраховувати від усього часу чинності (тривалості дії) нормативно-правового акта.
Отже, обчислюючи строк звернення до адміністративного суду з позовом про оскарження нормативно-правового акта, необхідно брати до уваги таке:
- багаторазове застосування та триваюча дія (тривала чинність) нормативно-правового акта;
- дійсність факту перебування суб'єкта у відносинах, які регулюються нормативно-правовим актом;
- дату факту порушення прав, свобод, інтересів, тобто - коли саме особа (позивач) дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів;
- чи є чинним нормативно-правовий акт, яким порушено права, свободи, інтереси особи (позивача);
- чи перебуває особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду;
- коли вступила особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і, коли з них вибула.
Таким чином, згідно з вказаної правової позиції за умови перебування особи (позивача) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду, строк звернення до адміністративного суду із позовом не може обмежуватися шістьма місяцями, передбаченими частиною другою статті 122 КАС України.
Водночас, у разі оскарження нормативно-правового акта строк такого оскарження буде вимірюватися усім часом чинності цього нормативно-правового акта.
Колегія суддів зазначає, що на виконання рішення XХХІV сесії Кіцманської міської ради VІІІ скликання від 23.02.2024 №10/2 "Про проведення конкурсу з визначення виконавця на надання послуг з вивезення побутових відходів на території населених пунктів Кіцманської міської територіальної громади", виконавчим комітетом Кіцманської міської ради Чернівецького району Чернівецької області було розміщено оголошення щодо проведення вказаного конкурсу.
Суд звертає увагу, що для участі у конкурсі надійшли пропозиції від двох учасників, а саме від Кіцманського ВУЖКГ та КП "Добробут Мамай", що зокрема зазначено і розпорядженні Кіцманського міського голови №123-р "Про визначення переможця конкурсу на здійснення операцій із збирання та перевезення побутових відходів на території населених пунктів Кіцманської міської територіальної громади", яке є у вільному доступі.
Позивач, при цьому не вчиняв жодних дій щодо подачі документів для участі у даному конкурсі.
Отже, у зв'язку з викладеним вище, позивачем не підтверджено дійсність факту перебування суб'єкта у відносинах, які регулюються нормативно-правовим актом, не підтверджено перебування позивача у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і який оскаржується до адміністративного суду, не підтверджено коли вступила особа (позивач) у правовідносинах, які регулюються нормативно-правовим актом і, коли з них вибула та дату факту порушення прав, свобод, інтересів.
Окрім того суд наголошує, що позивачем не наведено жодного обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача. Так, у заяві про усунення недоліків позовної заяви не наведено жодних обґрунтувань порушення оскаржуваними рішеннями інтересів позивача.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору в публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду починається з часу, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними.
У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Викладене узгоджується з позицією Великої Палати Верховного Суду у постанові від 24 лютого 2021 року у справі №9901/313/20, Верховного Суду у постановах від 17 березня 2021 року у справі №160/3121/20, від 18 березня 2021 року у справі №320/2915/20 та ін., які суд також враховує в силу вимог частини п'ятої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім цього, суд звертає увагу на правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 17 вересня 2020 року у справі №640/12324/19, згідно з якою причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.
Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Суд звертає увагу, що про незвернення до суду з адміністративним позовом за захистом свої прав через неналежне використання своїх процесуальних прав не є поважною причиною пропуску строку.
Надаючи оцінку доводам позивача, наведеним у поданій на виконання вимог ухвали суду клопотання, суд звертає увагу на те, що в ній не зазначено жодних причин на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду, які унеможливили позивача звернутися до суду з цим позовом у встановлений законом строк.
Згідно зі частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Отже, у поданій заяві позивачем не наведено поважних підстав, які б унеможливили звернення його до суду в межах встановленого законом строку. Обставини, на які посилається позивач, не свідчать про існування будь-яких об'єктивних перешкод у реалізації ним своїх прав на судовий захист з метою відновлення прав, свобод чи законних інтересів.
Із наявних матеріалів не вбачається обставин, які б були пов'язані з дійсними істотними труднощами у реалізації права позивача на звернення до суду з даним позовом у строк, встановлений частиною другою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду з цим позовом, а поважних причин його пропуску не наведено, відповідних доказів не надано.
Позивач в своєму клопотанні вказував, що ним строк на оскарження не пропущений.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 240 Кодексу адміністративного судочинства України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
Згідно частини третьої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Крім цього, згідно частин тринадцятої та п'ятнадцятої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Оскільки після відкриття провадження у справі судом встановлено факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду з цим позовом і позивачем у клопотанні наданому на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху, не наведено поважних причин його пропуску, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про наявність правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, ст.2 КАС України та ч.4 ст.242 КАС України вказують, що судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, а саме бути справедливим та неупередженим, своєчасно вирішувати спір у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Доводи викладені в апеляційній скарзі висновків суду першої інстанції не спростовують.
За змістом частини першої статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укрвторресурси-Буковини" залишити без задоволення, а ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 травня 2025 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України.
Головуючий Шидловський В.Б.
Судді Сапальова Т.В. Капустинський М.М.