Справа № 542/1006/25
Провадження № 2/542/502/25
Іменем України
22 липня 2025 року селище Нові Санжари
Новосанжарський районний суд Полтавської області в складі:
головуючого судді - Гринь О.О.,
за участю секретаря судового засідання - Коркішко А.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
04 червня 2025 року представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Герасимчук Олег Олександрович, який діє на підставі ордера на надання правничої допомоги серії АВ № 1207761 від 03.06.2025, звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , у якому просив розірвати шлюб, зареєстрований 12 жовтня 2018 року, Новосанжарським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , актовий запис № 66.
Зазначає, що спільне життя з відповідачем не склалося, на даний момент подружжя разом не проживає, шлюбні відносини між сторонами припинились. Сторони перестали розуміти та любити один одного, проживати однією сім'єю, вести домашнє господарство, а також у них з'явились розбіжності в поглядах на сімейне життя, сімейні обов'язки з ведення спільного господарства та ведення спільного побуту. Всі зусилля щодо знаходження компромісу між сторонами не дали жодних результатів, тому позивач вважає, що наразі немає можливості збереження сім'ї. На даний час шлюб носить формальний характер та без фактичних сімейних відносин, а тому подальше сумісне життя, примирення, збереження між сторонами сім'ї, позивач вважає неможливим та таким, що суперечить її інтересам. Від спільного шлюбу подружжя дітей не має.
Ухвалою Новосанжарського районного суду Полтавської області від 05 червня 2025 року вказана позовна заява була прийнята до розгляду, відкрито провадження у справі вирішено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.14).
Позивачка та її представник - адвокат Герасимчук О.О., який діє на підставі ордера про надання правничої допомоги серія АВ № 1207761 від 03.03.2025 в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені належним чином (а.с. 28-30), представник позивачки подав заяву, у якій просив розгляд справи проводити без участі позивачки та її представника (а.с. 2 зворот, 18).
Відповідач в судове засідання повторно не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи не подав (а.с. 22, 23, 26, 27).
Відповідно до частини 1 статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Згідно з частиною 2 статті 247 ЦПК України, фіксування судового засідання технічними засобами не здійснювалась.
Дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Сторони перебувають у шлюбі, який зареєстрований 12 жовтня 2018 року, Новосанжарським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис № 66 (а.с.8 на звороті).
Відповідно до статті 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.
Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається (частина перша статті 24 СК України).
Частинами третьою, четвертою статті 56 СК України передбачено право кожного з подружжя припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Згідно з частиною другою статті 104, частиною третьою статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання, у тому числі за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 СК України.
За змістом частини третьої статті 109 СК України передбачено, що суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі чоловіка та дружини і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.
Відповідно до частини першої статті 110, статті 112 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя. Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Згідно з п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Враховуючи, що сторони припинили подружні стосунки, проживають окремо, не мають спільного бюджету та не ведуть спільне господарство, спільне життя подружжя і збереження шлюбу буде суперечити їх інтересам, сім'я фактично розпалась та її відновлення неможливе, є підстави для розірвання шлюбу.
Отже, позовні вимоги про розірвання шлюбу підлягають задоволенню у повному обсязі.
У позовній заяві представник позивача просить стягнути із відповідача витрати на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн та витрати по сплаті судового збору в розмірі 968,96 грн.
Відповідно до ч. 1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать і витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами 1-3 ст. 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з ч. 1-2 ст. 141 судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та таке ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних з наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про їх відшкодування.
На підтвердження розміру понесених позивачкою витрат на правничу допомогу надано: копію договору про надання правничої допомоги від 21 травня 2025 року, укладеного між фізичною особою-підприємцем адвокатом Герасимчуком О.О. та ОСОБА_1 , а також копію свідоцтва про право зайняття адвокатською діяльністю Герасимчука Олега Олександровича № 603 від 18.08.2008.
Відповідно до пунктів 1.1-1.2 договору від 21.05.2025 адвокат зобов'язується надавати Клієнту правову допомогу: професійну правничу допомогу, включаючи представництво й інші види адвокатської діяльності щодо захисту прав, свобод та інтересів Клієнта в усіх органах державної влади і місцевого самоврядування, підприємствах, установах, організаціях, перед їх посадовими і службовими особами, перед фізичними особами-підприємцями і громадянами, в судах України усіх рівнів та інстанцій щодо розірвання шлюбу укладеного між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а Клієнт зобов'язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та інші платежі, визначені Договором. Правова допомога полягає в здійсненні всіх видів адвокатської діяльності, зокрема: зборі та аналізі інформації, документів та матеріалів, що стосуються Справи; наданні консультацій та роз'яснень з правових питань, що стосуються Справи; складанні необхідних у Справі процесуальних документів, копіюванні документів; виконанні погоджених Сторонами окремих доручень Клієнта у Справі; представництві інтересів Клієнта у Справі.
Порядок оплати послуг адвоката визначено пунктом 3.1 Договору, відповідно до якого Клієнт сплачує Адвокату за надання правової допомоги гонорар в розмірі 5000,00 гривень за розгляд справи в суді першої інстанції. За надання правової допомоги гонорар сплачується авансом в безготівковій формі на розрахунковий або картковий рахунок Адвоката (а.с.9-10).
Відповідно до статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно з умовами договору, оплата гонорару сплачується авансом у безготівковій формі на рахунок адвоката.
Авансом є грошова сума або інші цінності, які видаються наперед у рахунок майбутніх платежів, наприклад, оплати за товари, роботи або послуги. Аванс - це попередня оплата, яка зараховується в рахунок остаточного розрахунку за договором.
Однак позивачем жодних доказів на підтвердження оплати послуг адвоката, в порядку визначеному п. 3.1 договору про надання правової допомоги від 21.05.2025 (квитанції, платіжної інструкції про здійснення авансового платежу на оплату гонорару) - суду надано не було.
За таких обставин суд вважає, що достатніх доказів на підтвердження понесених позивачем витрат на правничу допомогу суду надано не було, тому у задоволенні заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн позивачу слід відмовити.
Оскільки позовні вимоги судом задоволені в повному обсязі, відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України із відповідача підлягає стягненню на користь позивачки, сплачений нею судовий збір, в сумі 968,96 грн.
На підставі ст. 110, 112 СК України та керуючись ст. ст. 259, 263-265 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - задовольнити.
Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований між ними 12 жовтня 2018 року, Новосанжарським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Полтавській області, актовий запис № 66 - розірвати.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 968,96 грн (дев'ятсот шістдесят вісім гривень 96 коп.)
У задоволенні заяви про відшкодування витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн (п'ять тисяч гривень 00 коп.) позивачці - відмовити.
Копію рішення суду надіслати учасникам справи.
Копію судового рішення після набрання ним законної сили направити до Новосанжарського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Полтавському районі Полтавської області східного міжрегіонального управління міністерства юстиції для внесення відомостей до Державного реєстру актів цивільного стану громадян та проставлення відмітки в актовому записі про шлюб.
Роз'яснити, що документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення або з дня складання повного судового рішення у разі оголошення вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи до Полтавського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Учасники справи:
позивач: ОСОБА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;
відповідач: ОСОБА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повне судове рішення складене 22.07.2025.
Суддя
Новосанжарського районного суду
Полтавської області О.О. Гринь