Рішення від 22.07.2025 по справі 371/130/25

Єдиний унікальний № 371/130/25

Номер провадження № 2/371/335/25

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" липня 2025 р. м. Миронівка

Миронівський районний суд Київської області в складі :

головуючого судді Геліч Т.В.,

за участі секретаря судового засідання Семерей Л.М.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про розірвання шлюбу,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

ОСОБА_1 (далі -позивач) звернувся до Миронівського районного суду Київської області із позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач), про розірвання шлюбу.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що з 01.08.2014 перебуває в зареєстрованому шлюбі із відповідачкою. Від шлюбу спільних дітей немає. До органу державної реєстрації актів цивільного стану із заявою про розірвання шлюбу, як це передбачено ст. 106 СК України, відповідачка звертатися не бажає.

Позивач просить шлюб розірвати, посилаючись на те, що їхній шлюб видався невдалим. Зазначив, що посля реєстрації шлюбу, їх сім'я проживала у місті Бровари Київської області у найманій квартирі, але спільне життя з відповідачкою не склалося, зрозумів, що між ними відсутні спільні інтереси, виникли різні погляди на життя та подальші життєві плани. Позивач наполягав на зміні місця проживання, а відповідачка забажала проживати далі у місті Бровари. На цьому грунті, між подружжям постійно виникали конфлікти, непорозуміння та образи, що, в свою чергу, призвело до охолодження почуттів, втрати прихильності, поваги і довіри один до одного та негативно вплинуло на психологічний клімат у сім'ї. За вказаних обставин, сторони втратили почуття взаємної любові, взаєморозуміння та припинили подружні відносини із вересня 2018 року, однією сім'єю не проживають, спільне господарство не ведуть. Вважає, що подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає, оскільки їх сумісне проживання припинено, за цей час вони втратили один до одного повагу та підтримку і, фактично, перестали бути сім'єю. На протязі тривалого часу, кожен з них живе окремим життям та власними інтересами, що, наразі, суперечить їх спільним інтересам. Сумісно з відповідачкою, в подальшому, проживати не бажає, на примирення не погоджується.

Процесуальні дії у цивільній справі.

Ухвалою судді Миронівського районного суду Київської області від 11.02.2025 відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідачці було роз'яснено її право надіслати до суду відзив на позовну заяву та усі письмові та електронні докази, що підтверджують заперечення проти позову, та заперечення проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі.

Заяв із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження не надходило.

Представником позивача ОСОБА_3 12.03.2025, подано до суду заяву про розгляд справи у відсутності представника позивача, заявлені позивачем позовні вимоги підтримує, просить задовольнити позов, зазначає, що бажання на примирення у позивача з відповідачкою, немає.

13.02.2025 року відповідачці було надіслано судову повістку та позовну заяву з додатком за місцем її проживання, проте, 20.02.2025 року, конверт з поштовим вкладенням повернуто до Миронівського районного суду Київської області з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», У встановлений судом строк відзив на позовну заяву не направила, клопотань про відкладення розгляду справи від останньої до суду не надходило.

Відповідно до пункту 4 частини 8 статті 128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відповідно до ч.3 ст.211, ст.223 ЦПК України, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності сторін, належним чином повідомлених про день, місце та час розгляду справи на підставі наявних у справі доказів.

У зв'язку з наведеним, за відсутності відповідача за адресою зареєстрованого місця проживання, суд вважає, що судовий виклик (судове повідомлення) вручено йому належним чином.

Враховуючи, що сторони у справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Дослідивши письмові докази по справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено, що сторони з 01.08.2014 перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим 01.08.2014 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миронівського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 64 (а.с.5).

Позивач на примирення не згоден, має стійке волевиявлення, спрямоване на припинення сімейних відносин та розірвання шлюбу.

Причиною розладу в сім'ї стало те, що сторони мають різні погляди на життя, відсутнє взаєморозуміння. Позивач вважає, що подальшого сенсу підтримувати сімейні відносини немає, оскільки ведення спільного господарства та підтримання шлюбних стосунків фактично припинено з вересня 2018 року.

Судом встановлено, що розлад в сім'ї позивача носить не тимчасовий, а тривалий характер.

Подальше спільне життя подружжя та збереження шлюбу неможливе і суперечить інтересам сторін, оскільки відносини, які склалися між подружжям, суперечать інтересам позивача.

Встановленим судом фактам відповідають сімейні правовідносини, які регулюються Конституцією України та Сімейним кодексом України, Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яка, відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України, ратифікована Законом від 17.07.1997 "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів №2,4,7 та 11 Конвенції", і є частиною національного законодавства України.

Згідно із ст. 51 Конституції України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов'язки у шлюбі та сім'ї.

Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання. Ця стаття не перешкоджає державам вживати таких заходів, що є необхідними в інтересах дітей.

Згідно ч. 1 ст. 24 Сімейного кодексу України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ч. 3, 4 ст. 56 СК України, кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до збереження шлюбних відносин є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 105 Сімейного кодексу України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 112 Сімейного кодексу України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України - документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Оскільки у суду склалася достатня переконаність у тому, що подальше спільне життя подружжя неможливе, що позивач, який наполягає на розлученні, має стійке волевиявлення до розірвання шлюбу, а також, що збереження шлюбу та подальше спільне проживання подружжя суперечить інтересам позивача, що має істотне значення, то суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню.

Статтею 113 Сімейного кодексу України передбачено, що особа, яка змінила своє прізвище у зв'язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Щодо стягнення судових витрат

Відповідно до приписів ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат пов'язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати, пов'язані з витребуванням доказів та пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

У відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються, у разі задоволення позову - на відповідача.

Відповідно до платіжної інструкції на переказ готівки № # 0.0.4057846345.1 від 11.12.2024 позивачкою, при зверненні з даною позовною заявою, сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (а.с. 1).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки в рахунок відшкодування документально підтверджених витрат по сплаті судового збору 1211,20 грн.

На підставі ст.ст. 24, 56, 105, 112, 115 СК України, керуючись ст.ст. 12, 13, 76 - 81, 89, 95, 141, 229, 258, 259, 263 - 265, 274, 279, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_4 , зареєстрований 01.08.2014 Відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Миронівського районного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 64.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати (судовий збір) у сумі 1211,20 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з його дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Інформація про сторони:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 ).

Відповідачка: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_2 ).

Повне судове рішення складене та підписане без його проголошення 22.07.2025.

Суддя Тетяна ГЕЛІЧ

Попередній документ
129008354
Наступний документ
129008356
Інформація про рішення:
№ рішення: 129008355
№ справи: 371/130/25
Дата рішення: 22.07.2025
Дата публікації: 24.07.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Миронівський районний суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них; про розірвання шлюбу
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (16.04.2025)
Дата надходження: 27.01.2025
Предмет позову: про розірвання шлюбу
Розклад засідань:
12.03.2025 12:30 Миронівський районний суд Київської області
16.04.2025 16:00 Миронівський районний суд Київської області
15.05.2025 10:00 Миронівський районний суд Київської області