Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
22 липня 2025 р. Справа № 520/18971/25
Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Супрун Ю.О., розглянувши матеріали позовної заяви Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 та третьої особи - Військової частини НОМЕР_2 про стягнення коштів в рахунок відшкодування шкоди, завданої отриманням без належної на те правової підстави грошового забезпечення, -
Військова частина НОМЕР_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ОСОБА_1 та третьої особи - Військової частини НОМЕР_2 про стягнення коштів в рахунок відшкодування шкоди, завданої отриманням без належної на те правової підстави грошового забезпечення, в якому просить суд:
- стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (рнокпп НОМЕР_3 ) на користь військової частини НОМЕР_2 (на фінансовому забезпеченні якої знаходиться військова частина НОМЕР_1 ) безпідставно набуті кошти, у зв'язку з відсутністю правових підстав для отримання грошових виплат за квітень 2023 року в сумі 35330,38 грн. (тридцять п'ять реквізитами тисяч триста тридцять коп.), за (IBAN 38 гривень НОМЕР_4 , призначення платежу: відшкодування шкоди, завданої отриманням без належної на те правової підстави за квітень 2023 року; отримувач: військова частина НОМЕР_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ).
Відповідно до п.п.3 та 6 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 КАС України та чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Перерішивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд доходить висновку про те, що позовна заява підлягає поверненню позивачу на підставі п.3 ч.4 ст.169 КАС України, виходячи з наступного.
Згідно із ч.3 ст.43 КАС України здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов'язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їх посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).
Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника, крім випадку, встановленого частиною дев'ятою статті 266 цього Кодексу.
Юридична особа незалежно від порядку її створення, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, беруть участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи, суб'єкта владних повноважень), або через представника.
Відповідно ч. 4 ст. 55 КАС України, Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.
Самопредставництво юридичної особи це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. Аналіз наведених вище законодавчих положень дає підстави для висновку, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначено її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності) (наприклад, ухвали Верховного Суду від 26.10.2023 у справі №580/3889/22, від 21.12.2023 у справі №140/1986/22).
Надаючи тлумачення наведеній нормі, Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 08.06.2022 у справі №303/4297/20 зазначила, що з 29.12.2019 самопредставництво юридичної особи, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування (в адміністративному судочинстві також суб'єкта владних повноважень, який не є юридичною особою) у цивільному, господарському й адміністративному судочинствах можуть здійснювати будь-які фізичні особи, уповноважені на це саме відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту). У разі, якщо такого договору (контракту) у письмовій формі немає чи у ньому зафіксований неповний перелік трудових (посадових) обов'язків працівника (наприклад, є посилання на посадову інструкцію), то поряд із підтвердженням наявності трудових відносин такий працівник подає відповідний документ юридичної особи (зокрема, посадову інструкцію), у якому визначений його обов'язок представляти інтереси цієї особи в суді (діяти за правилами її самопредставництва), а за наявності також обмеження відповідних повноважень. Наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов'язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема обсяг цих повноважень.
Отже, повноваження посадових осіб діяти від імені суб'єкта владних повноважень в порядку самопредставництва підтверджуються законом, статутом, положенням, трудовим договором та за потреби посадовою інструкцію.
Відповідно до частини шостої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо позовна заява подається представником, то у ній додатково зазначаються відомості, визначені у пункті 2 частини п'ятої цієї статті стосовно представника.
За змістом статті 59 Кодексу адміністративного судочинства України, повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: 1) довіреністю фізичної або юридичної особи; 2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Таким чином, сторона у справі має право на звернення до суду через представника лише на підставі документа, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.
Судом встановлено, що позовну заяву надіслано засобами поштового зв'язку та підписано командиром військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_2 .
Водночас, в матеріалах справи належні докази (статут, положення, трудовий договір, посадова інструкція), на підтвердження повноважень особи, яка підписала позовну заяву, відсутні.
Суд зазначає, що у зв'язку з введенням в Україні воєнного стану, у суду відсутня можливість здійснити перевірку відомостей щодо командира військової частини НОМЕР_1 та осіб, які мають право на звернення до суду від імені вказаної військової частини, відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, оскільки така інформація з обмеженим доступом.
З огляду на наведене, суд доходить висновку про ненадання представником позивача доказів на підтвердження повноважень звертатись до адміністративного суду з позовами.
Пунктом 3 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Згідно з частиною восьмою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 169, 241, 243, 248, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до ОСОБА_1 та третьої особи - Військової частини НОМЕР_2 про стягнення коштів в рахунок відшкодування шкоди, завданої отриманням без належної на те правової підстави грошового забезпечення - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства України.
Копію ухвали надіслати ініціатору звернення разом із позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю. О. Супрун