Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
22 липня 2025 р. Справа № 520/4467/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до директора Східного регіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги Бородавки Анатолія Івановича про визнання діяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до директора Східного регіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги ОСОБА_2 , в якому просить суд:
- визнати неправомірною та такою, що порушує статтю 19 Конституції України, діяльність відповідача щодо ненадання позивачеві безоплатної вторинної правничої допомоги з виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду № 520/2761/2024 від 07.11.2024;
- зобов'язати відповідача надати позивачеві безоплатну вторинну правничу допомогу з представництва його інтересів в судах, Державній виконавчій службі, Пенсійному фонді України з виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду № 520/2761/2024 від 07.11.2024.
В обґрунтування позовних вимог зазначає, що позивач є учасником бойових дій і відповідно до п. 17 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» має право на безоплатну вторинну правничу допомогу. 05.12.2024, 07.02.2025 звертався до відповідача із заявами про надання безоплатної вторинної правничої допомоги у справі № 520/2761/2024, проте відповідач відмовив у наданні такої допомоги з необґрунтованих підстав. Уважає таку відмову відповідача протиправною, такою, що порушує статтю 19 Конституції України, з огляду на що звернувся до суду з вимогами про зобов'язання відповідача надати позивачеві безоплатну вторинну правничу допомогу з представництва його інтересів в судах, Державній виконавчій службі, Пенсійному фонді України з виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду № 520/2761/2024 від 07.11.2024.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі, запропоновано відповідачеві надати відзив на позов.
Копію ухвали про відкриття провадження надіслано сторонам.
Представником відповідача подано відзив на позов разом з доданими до нього документами, в якому він заперечує проти задоволення позовних вимог, зазначаючи, що звернення позивача щодо надання безоплатної вторинної правничої допомоги містили недоліки, які в силу приписів ст.18 Закону № 3460-VI стали підставою для повернення таких звернень позивачу. Вказує, що повернення звернень не є відмовою у наданні безоплатної вторинної правничої допомоги і після усунення недоліків звернення позивача щодо отримання такої допомоги може бути подане повторно. Зазначає, за результатами розгляду заяв позивача про надання БВПД встановити суть правового питання, щодо вирішення якого звернувся позивач, не виявилось можливим, оскільки є незрозумілим яким чином та ким саме порушується або обмежується право ОСОБА_1 щодо неможливості реалізації права особи на виконання рішення суду у справі № 520/27161/24, яке набрало чинності, а відсутність порушеного (обмеженого) права чи свобод людини і громадянина перебуває в прямій залежності від необхідності їх захисту та відновлення у разі порушення. Вважає, що у спірних правовідносинах дії Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги відповідали діючому законодавству і не порушили право позивача на отримання правничих послуг, передбачених ч.2 ст. 13 Закону № 3460-VI.
У зв'язку із зазначеним просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.
Відповідачем подані доповнення до відзиву на позовну заяву, у яких наведено висновки Другого апеляційного адміністративного суду в аналогічних спірних правовідносинах.
Дослідивши матеріали адміністративної справи, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог з огляду на таке.
Як убачається з матеріалів справи, 05.12.2024 позивач подав заяву про надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі також - БВПД) до сектору «Харківське бюро правничої допомоги №1» Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги з питання «надати адвоката для надання всіх видів правничих послуг, передбачених ч. 2 ст. 13 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» у судовій справі № 520/2761/24 до закінчення судового процесу виконанням судового рішення».
Заява позивача про надання БВПД від 05.12.2024 розглянута відповідачем і повернута позивачу листом № 010/05-31/4706 від 09.12.2024.
27.01.2025 (вдруге) позивачем подано заяву про надання БВПД до сектору «Харківське бюро правничої допомоги №1» з питання «представництва інтересів по виконанню рішення суду (Харківського окружного адміністративного) № 520/2761/2024».
Заява позивача про надання БВПД від 27.01.2025 розглянута відповідачем і повернута позивачу листом № 010/08.1-9/ПОВ/619 від 30.01.2025.
07.02.2025 (втретє) позивачем подано заяву про надання БВПД до сектору «Харківське бюро правничої допомоги №1» з питання «представництва інтересів в судах, державній виконавчій службі, Пенсійному фонді по виконанню рішення Харківського окружного адміністративного суду № 520/2761/2024 відповідно до п. 2 ч. 2 ч. 13 та п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону України “Про безоплатну правничу допомогу».
Листом № 010/08.1-9/ПОВ/888 від 12.02.2025 повернуто заяву про надання БВПД від 07.02.2025.
Позивач, уважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання безоплатної вторинної правничої допомоги з виконання рішення Харківського окружного адміністративного суду № 520/2761/2024 від 07.11.2024, звернувся до суду з позовом у цій справі.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
Зміст права на безоплатну правову допомогу, порядок реалізації цього права, підстави та порядок надання безоплатної правової допомоги, державні гарантії щодо надання безоплатної правової допомоги визначено у Законі України "Про безоплатну правову допомогу" від 02 червня 2011 року №3460-VI (далі - Закон № 3460-VI).
Відповідно до статті 1 Закону №3460-VI безоплатна правова допомога - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел; правова допомога - надання правових послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення; правові послуги - надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; забезпечення захисту особи від обвинувачення; надання особі допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.
Згідно із статтею 3 Закону №3460-VI право на безоплатну правову допомогу - гарантована Конституцією України можливість громадянина України, іноземця, особи без громадянства, у тому числі біженця чи особи, яка потребує додаткового захисту, отримати в повному обсязі безоплатну первинну правову допомогу, а також можливість певної категорії осіб отримати безоплатну вторинну правову допомогу у випадках, передбачених цим Законом.
За приписами статті 7 Закону №3460-VI безоплатна первинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Безоплатна первинна правова допомога включає такі види правових послуг: 1) надання правової інформації; 2) надання консультацій і роз'яснень з правових питань; 3) складення заяв, скарг та інших документів правового характеру (крім документів процесуального характеру); 3-1) надання консультацій, роз'яснень та підготовка проектів договорів користування земельними ділянками (оренда, суборенда, земельний сервітут, емфітевзис, суперфіцій) для сільського населення - власників земельних ділянок; 4) надання допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.
Статтею 8 Закону №3460-VI встановлено, що право на безоплатну первинну правову допомогу згідно з Конституцією України та цим Законом мають усі особи, які перебувають під юрисдикцією України.
Статтею 9 Закону №3460-VI до суб'єктів надання безоплатної первинної правничої допомоги, зокрема, віднесено: центри з надання безоплатної правової допомоги.
Частиною другою статті 13 Закону №3460-VI визначено, що безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: 1) захист; 2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 3) складення документів процесуального характеру.
Статтею 15 Закону №3460-VI визначено, що суб'єктами надання безоплатної вторинної правничої допомоги, зокрема, є центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п'ятої статті 16 Закону №3460-VI Міністерство юстиції України утворює регіональні (республіканський (Автономної Республіки Крим), обласні, Київський та Севастопольський міські) та місцеві (районні, міжрайонні, міські, міськрайонні, міжрайонні та районні у містах) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги. Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги є територіальними відділеннями Координаційного центру з надання правової допомоги і утворюються з урахуванням потреб відповідної адміністративно-територіальної одиниці та забезпечення доступу осіб до безоплатної вторинної правової допомоги.
Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги є неприбутковими організаціями, користуються правами юридичної особи, мають власні бланки, печатку із своїм найменуванням.
Центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги забезпечують надання всіх видів правових послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону.
Повноваження та порядок діяльності центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги встановлюються Положенням про центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги, що затверджується Міністерством юстиції України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 17 Закону №3460-VI Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги приймає рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги або про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги.
Відповідно до ч. 1 ст. 18 Закону № 3460-VІ звернення про надання одного з видів правничих послуг, передбачених частиною другою статті 13 цього Закону, подаються особами, які досягли повноліття, або їх представниками до центру з надання безоплатної правничої допомоги в письмовій формі за місцем фактичного проживання таких осіб незалежно від реєстрації місця проживання чи місця перебування особи або за місцезнаходженням органу, що здійснює дізнання, досудове розслідування, суду, слідчого судді, що розглядають справу.
У зверненні зазначаються прізвище, ім'я, по батькові, місце проживання особи, яка потребує безоплатної вторинної правничої допомоги, поштова адреса, номери засобів зв'язку, викладається суть питання, для вирішення якого особа звертається за безоплатною вторинною правничою допомогою, та зазначається її належність до категорії осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу.
Звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги, оформлене без дотримання вимог, визначених цією статтею, повертається заявникові з відповідними роз'ясненнями протягом трьох робочих днів з дня його надходження для усунення недоліків. Після усунення недоліків звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги може бути подано повторно. У такому разі забороняється відмовляти у прийнятті звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги з підстав, про які не було зазначено раніше (ч.2 ст. 18 Закону № 3460-VI).
З аналізу наведених приписів вбачається, що Законом №3460-VI чітко визначено вимоги до змісту та форми звернення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги, у якому серед іншого, викладається суть питання, для вирішення якого особа звертається за безоплатною вторинною правничою допомогою, та надаються документи підтверджують її належність до категорії осіб, передбачених частиною першою статті 14 цього Закону.
Порядок розгляду звернення особи про надання безоплатної вторинної правової допомоги визначений статтею 19 Закону №3460-VI, частинами 1, 3, 4 якої передбачено, що у разі звернення особи про надання одного з видів безоплатної вторинної правової допомоги Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги зобов'язаний протягом десяти днів з дня надходження звернення прийняти рішення щодо надання безоплатної вторинної правової допомоги. Якщо особа належить до однієї з категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 цього Закону, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги приймає рішення про надання безоплатної вторинної правової допомоги і письмово повідомляє про це особу або її законного представника, а також суд, орган державної влади, орган місцевого самоврядування, в яких здійснюватиметься представництво інтересів особи. Якщо особа не має підстав для отримання безоплатної вторинної правової допомоги, Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги приймає рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги і надсилає копію цього рішення особі, яка звернулася про надання такої допомоги, з одночасним роз'ясненням порядку оскарження рішення про відмову в наданні безоплатної вторинної правової допомоги.
Відповідно до частини першої статті 20 Закону №3460-VI особі може бути відмовлено в наданні безоплатної вторинної правової допомоги за наявності хоча б однієї з таких підстав: 1) особа не належить до жодної з категорій осіб, передбачених частиною першою статті 14 цього Закону; 2) особа подала неправдиві відомості або фальшиві документи з метою віднесення її до однієї категорій осіб, які мають право на безоплатну вторинну правову допомогу; 3) вимоги особи про захист або відновлення її прав є неправомірними; 4) особі раніше надавалася безоплатна вторинна правова допомога з одного і того ж питання; 5) особа використала всі національні засоби правового захисту у справі, з якої звертається за наданням безоплатної вторинної правової допомоги.
Аналіз наведених правових норм права дає підстави для висновку, що право на отримання безоплатної правничої допомоги гарантовано Конституцією України, а зміст і порядок реалізації такого права визначено у Законі України "Про безоплатну правову допомогу" від 02.06.2011 за №3460-VI.
Вказаний Закон виокремлює два види безоплатної правової допомоги: 1) безоплатну первинну правничу допомогу, яка надається в повному обсязі усім особам, які перебувають під юрисдикцією України та 2) безоплатну вторинну правничу допомогу, яка надається певній категорії осіб, у випадках, передбачених цим Законом.
Перелік правових послуг, які охоплює безоплатна первинна правнича допомога, а також порядок їх надання, відмінний від переліку та порядку надання правових послуг в межах безоплатної вторинної правничої допомоги. Ця відмінність зумовлена тим, що за приписами Закону №3460-VI безоплатна первинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає в інформуванні особи про її права і свободи, порядок їх реалізації, відновлення у випадку їх порушення та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб (частина 1 статті 7 Закону №3460-VI), а безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя (частина 1 статті 13 Закону №3460-VI).
Східний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги (далі - Східний МРЦ) діє на підставі Положення про Східний міжрегіональний центр з надання безоплатної правничої допомоги, затвердженого Наказом Координаційного центру з надання правничої допомоги від 28.12.2023 за №103 (далі - Положення № 103).
Відповідно до ч. 11 Положення № 103 директор міжрегіонального центру, зокрема, здійснює керівництво діяльністю міжрегіонального центру, відповідає за виконання покладених на міжрегіональний центр завдань, представляє інтереси міжрегіонального центру у взаємовідносинах з органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними і фізичними особами.
Порядок надання безоплатної правової допомоги працівниками місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який затверджений Наказом Координаційного центру з надання правової допомоги № 102 від 11.10.2024 (далі - Порядок №102), визначає основні характеристики моделі гарантованого державою надання безоплатної первинної та вторинної правової допомоги, передбачені законодавством, працівниками місцевих центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги (далі - центри).
Пунктом 6 Порядку №102 визначено, що заява про надання БВПД складається клієнтом або його представником відповідно до вимог статті 18 Закону із зазначенням виду послуги БВПД та суті правового питання.
Суть правового питання має містити лаконічний опис ситуації, що склалася у клієнта; відомості, які містять назву відповідного органу, установи, організації, дії (бездіяльність) якої є предметом звернення за БВПД; реквізити, номери справ/проваджень, процесуальний статус клієнта у справі/провадженні, назви статей Кримінального кодексу України (якщо звернення клієнта стосується його участі у кримінальному провадженні) та інші відомості, необхідні для організації та надання клієнту БВПД.
Якщо особа не може скласти заяву про надання БВПД самостійно, працівник центру допомагає йому у складанні такої заяви. Заява про надання БВПД може містити лише одне правове питання, що потребує вирішення та один із видів правничих послуг.
Зазначені вимоги безпосередньо пов'язані із подальшим визначенням чіткого обсягу дій (завдань) працівника центру чи адвоката, під час надання ними відповідних правничих послуг в рамках виконання наказу або доручення.
З матеріалів справи встановлено, що 05.12.2024 позивач подав заяву про надання безоплатної вторинної правової допомоги до сектору «Харківське бюро правничої допомоги №1» Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги з питання «надати адвоката для надання всіх видів правничих послуг, передбачених ч. 2 ст. 13 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу» у судовій справі № 520/2761/24 до закінчення судового процесу виконанням судового рішення».
З пояснень представника відповідача встановлено, що розглядаючи заяву позивача про надання БВПД, встановити суть правового питання, вирішення якого потребує надання БВПД, не виявилось можливим, оскільки не зрозуміло якого саме виду правничих послуг, передбачених частиною 2 статті 13 Закону № 3460-VI потребує позивач: «захисту», «складання процесуальних документів» чи «здійснення представництва інтересів».
Під час ознайомлення зі змістом заяви та суттю питання юристом сектору «Харківське бюро правничої допомоги №1» проведено інтерв'ювання позивача та з'ясовано, що згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень подана позивачем позовна заява у справі № 520/2761/24 задоволена повністю, а отже порушені права, які були предметом адміністративного спору, відновлено шляхом прийняття судового рішення на користь ОСОБА_1 .
Позивачу надані пояснення, що суть питання, викладеного у його зверненні, є нечіткою та незрозумілою, зокрема, якими діями чи бездіяльністю порушено права позивача і чи взагалі має місце таке порушення; які права та свободи є порушеними та потребують відновлення після повного задоволення позовних вимог у справі № 520/2761/24; чи є документи, що свідчать про факти протиправності дій.
При спілкуванні з юристом позивачем не було надано чи повідомлено юристові доказів того, що відповідач у судовій справі № 520/2761/24 не визнає відновлених судом прав, не бажає його виконувати або має намір оскаржити судове рішення.
Листом № 010/05-31/4706 від 09.12.2024 заяву позивача про надання БВПД від 05.12.2024 повернуто позивачу з роз'ясненнями та запропоновано: вказати один з видів правничих послуг, необхідних для реалізації права на отримання БВПД щодо вже ухваленого судового рішення у справі № 520/2761/24. У листі зазначалося, що згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру судових рішень подана позивачем позовна заява у справі № 520/2761/24 задоволена повністю, що свідчить відновлення порушених прав шляхом прийняття судового рішення, а також наголошувалося на відсутності доказів того, що відповідач у судовій справі № 520/2761/24 не визнає відновлених судом прав позивача, не бажає його виконувати або має намір оскаржити судове рішення.
У відповіді також позивачу було роз'яснено зміст кожного з видів правничих послуг, передбачених частиною 2 статті 13 Закону № 3460-УІ, які включає в себе безоплатна вторинна правнича допомога України, а саме:
1) захист - вид правничої допомоги, що полягає у захисті особи. суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду кримінальних справ;
2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами, що передбачає в виконання комплексу юридичних дій, спрямованих на захист та реалізацію прав, свобод і законних інтересів осіб у судах, державних установах та перед іншими суб'єктами, включаючи складання документів процесуального характеру:
3) складання документів процесуального характеру - це окремий вид правничої допомоги, який зводиться виключно до складання документів, які зазвичай подаються до суду.
Незважаючи на роз'яснення недоліків, які встановлено при поданні заяви від 05.12.2024, і пропозиції скористатися допомогою юристів для їх усунення, позивач звернувся до відповідача із заявою від 27.01.2025 з питання «представництва інтересів по виконанню рішення суду (Харківського окружного адміністративного) № 520/2761/2024». Жодних додатків до такої заяви позивачем додано не було.
Листом Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги № 010/08.1-9/ПОВ/619 від 30.01.2025 про повернення заяви від 27.01.2025, позивачу роз'яснено, що подана заява про надання БВПД оформлена без дотримання вимог, визначених ст. 18 Закону № 3460-VI, та запропоновано усунути недоліки, а саме: конкретизувати суть питання, які саме права чи свободи порушені і в чому полягає необхідність їх захисту або відновлення. Також роз'яснено зміст кожного з видів правничих послуг, передбачених ч. 2 ст. 13 Закону № 3460-VI.
Додатково повідомлено, що для реалізації права на примусове виконання судового рішення позивачу необхідно звернутись:
1) в канцелярію Харківського окружного адміністративного суду за адресою: м. Харків, майдан Свободи, 6 із заявою про видачу виконавчого листа у справі № 520/2761/24;
2) після отримання виконавчого листа у справі подати заяву про відкриття виконавчого провадження до Управління забезпечення примусового виконання рішень у Харківській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції за адресою: 61024, м. Харків, вул. Ярослава Мудрого, 26.
Зазначено, що з метою реалізації права позивача на виконання судового рішення у справі № 520/2761/24, у разі необхідності отримання безоплатної первинної правничої допомоги у вигляді складання заяви про видачу виконавчого листа, заяви про відкриття виконавчого провадження чи інших заяв непроцесуального характеру, позивач можете звернутися до юристів сектору «Харківське бюро правничої допомоги № 1». У разі прийняття рішення органами, що здійснюватимуть примусове виконання рішення суду у справі № 520/2761/24, вчинення дій або бездіяльності, що обмежуватимуть реалізацію прав і свобод, позивач маєте право звернутися до Східного МРЦ із заявою про надання БВПД у вигляді однієї з правничих послуг, передбачених частиною 2 статті 13 Закону, з метою захисту порушених прав і свобод та їх відновлення.
07.02.2025 позивач в черговий раз звернувся до відповідача із заявою з питання «представництва інтересів в судах, державній виконавчій службі, Пенсійному фонді по виконанню рішення Харківського окружного адміністративного суду № 520/2761/2024 згідно з п. 2 ч. 2 ч. 13 та п. 7 ч. 1 ст. 17 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу».
У листі № 010/08.1-9/ПОВ/888 від 12.02.2025 про повернення заяви про надання БВПД від 07.02.2025, за підписом директора Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги Бородавки Анатолія, Марійку М.М. знову зауважено, що встановити суть правового питання, не виявилось можливим, оскільки є незрозумілим, яким чином та ким саме порушується або обмежується право Марійка М.М. щодо неможливості реалізації права особи на виконання рішення суду у справі № 520/27161/24, яке набрало чинності. Адже відсутність порушеного (обмеженого) права чи свобод людини і громадянина перебуває в прямій залежності від необхідності їх захисту та відновлення у разі порушення.
Додатково ОСОБА_1 підготовлено та надіслано проєкти: листа до ГУ ПФУ у Харківській області; заяви про видачу виконавчого листа; заяви про відкриття виконавчого провадження.
Окрім цього роз'яснено, що у разі прийняття рішень органами, що здійснюватимуть примусове виконання рішення суду у справі № 520/2761/24, вчинення дій або бездіяльності, що обмежуватимуть реалізацію прав і свобод на виконання судового рішення, позивач має право звернутися до Східного МРЦ з заявою про надання БВПД у вигляді однієї з правничих послуг, передбачених частиною 2 статті 13 Закону, з метою захисту порушених прав і свобод та їх відновлення.
Отже, не зважаючи на вжиті юристом сектору «Харківське бюро правничої допомоги № 1» заходи щодо дотримання позивачем вимог Закону № 3460-VI, суть питання у змісті заяв від 27.01.2025, від 07.02.2025 суттєвих змін, у порівнянні із заявою від 05.12.2024, не зазнала. Доказів того, що відповідач у судовій справі № 520/2761/24 не визнає відновлених судом прав позивача, не бажає його виконувати або має намір оскаржити судове рішення, як і документів про порушення прав позивача, останнім до заяв додано не було.
Суд зазначає, що подаючи звернення про надання БВПД, особа самостійно формулює суть питання та визначає вид правничої послуги, проте це не означає, що суть питання сформовано у зрозумілій формі та вірно визначено вид правничої послуги, за допомогою якої можливо ефективно відновити чи захистити порушене право.
Саме тому у разі звернення особи з питання отримання правничих послуг, передбачених частиною 2 статті 13 Закону № 3460-VI, юрист центру проводить інтерв'ювання (збір первинної інформації про ситуацію, яка склалася у заявника та докази порушення прав).
Відповідно до ч. 2 ст. 26-1 Закону № 3460-VI суб'єкт права на безоплатну вторинну правничу допомогу зобов'язаний вчасно подавати до центру з надання безоплатної правничої допомоги правдиві відомості у повному обсязі, необхідні для організації надання йому такої допомоги.
Інтерв'ювання має на меті з'ясувати: чи порушено будь-яке конституційне право чи свободи такої особи; який суб'єкт порушив конституційне право чи свободи особи; чи є докази порушення прав чи свобод. Також це дає змогу юристу допомогти заявнику визначити найбільш результативніший спосіб відновлення порушених прав чи свобод та визначити вид правничої послуги, передбачених частиною 2 статті 13 Закону № 3460-VI (захисту, складання процесуальних документів, здійснення представництва інтересів), за допомогою якої можливе відновлення порушених прав чи свобод відповідно до законодавства України.
Відновити порушене право чи свободи особи також можливо в межах процедур досудового врегулювання шляхом надання консультації (в т.ч. письмової) або підготовки відповідної заяви чи скарги (непроцесуального документу), що за своєю природою є наданням послуг первинної правничої допомоги, передбаченої частиною 2 статті 7 Закону № 3460-VI, та не потребує прийняття центром окремого рішення і дає змогу відновити право особи без необхідності звернення до суду.
За наведених обставин, враховуючи зміст заяв позивача щодо викладення суті правового питання, що фактично не стосувалося питань надання безоплатної вторинної правової допомоги, та відсутність жодних відомостей, які містять назву відповідного органу, установи, організації, дії (бездіяльність) якої є предметом звернення за БВПД у заявах позивача від 05.12.2024, від 27.01.2025, від 07.02.2025, суд дійшов висновку, що відповідачем правомірно вказано позивачу на недоліки, які містили його звернення, що прямо передбачено вимогами ст.18 Закону № 3460-VI, та повернуто відповідні заяви позивачу.
Відповідачем в межах компетенції, встановлено, що вказані звернення позивача про надання безоплатної вторинної правничої допомоги подано без дотримання вимог, визначених статтею 18 Закону №3460, з огляду на що листами № 010/05-31/4706 від 09.12.2024, № 010/08.1-9/ПОВ/619 від 30.01.2025, № 010/08.1-9/ПОВ/888 від 12.02.2025позивачу зазначено про недоліки поданих звернень, чим дотримано вимоги частини другої статті 18 Закону №3460.
Підстави для прийняття рішення про відмову у наданні безоплатної вторинної правової допомоги у відповідача були відсутні, оскільки у заявах від 05.12.2024, від 27.01.2025, від 07.02.2025позивач фактично не просив надати правові послуги, які охоплюються наданням безоплатної вторинної правової допомоги.
Суд зазначає, що під протиправною бездіяльністю треба розуміти зовнішню форму поведінки (діяння) органу/його посадової особи, яка полягає (проявляється) у неприйнятті рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов'язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб'єкта, були об'єктивно необхідними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені.
Водночас, в межах спірних правовідносин, Східний МРЦ вчинив дії, передбачені Законом № 3460-VI щодо усунення недоліків, які містили заяви позивача від 05.12.2024, від 27.01.2025, від 07.02.2025, для створення можливості прийняття рішення про надання ОСОБА_1 безоплатної вторинної правничої допомоги. У спірних правовідносинах Східний МРЦ діяв в межах та у спосіб встановлених Законом № 3460-VI, використовуючи законодавчо встановлені процедури.
Слід зазначити, що адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення позову адміністративний суд має встановити, що в зв'язку з прийняттям рішенням чи вчиненням дій (допущення бездіяльності) суб'єктом владних повноважень порушуються права, свободи чи охоронювані законом інтереси позивача.
Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення). Тобто, наявність порушення або оспорювання прав та інтересів особи, яка звертається до суду за їх захистом, є обов'язковими.
Отже, підставами для визнання протиправним дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є невідповідність їх вимогам чинного законодавства. При цьому, обов'язковою умовою для визнання таких дій чи бездіяльності протиправними є також наявність факту порушення прав чи охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Суд наголошує, що повернення заяви, в розумінні норм Закону № 3460-VІ, не є відмовою в наданні БВПД, а є законодавчо закріпленим інструментом щодо обов'язку суб'єкта надання безоплатної правничої допомоги роз'яснити виявлені недоліки та шляхи їх усунення в першу чергу з метою забезпечення гарантованого права на якісну правничу допомогу, закріпленого в ст. 59 Конституції України.
Водночас, прийняття рішення про надання БВПД в вигляді, сформульованому позивачем у заявах від 05.12.2024, від 27.01.2025, від 07.02.2025, порушуватиме порядок надання правничої допомоги, встановлений Законом № 3460-VІ.
Разом з цим суд зазначає, що відповідачем ОСОБА_1 фактично надано безоплатну первинну правничу допомогу за його заявами, а саме: роз'яснено порядок реалізації права на примусове виконання судового рішення; підготовлено та надіслано проекти: листа до ГУ ПФУ у Харківській області, заяви про видачу виконавчого листа, заяви про відкриття виконавчого провадження.
Дій чи бездіяльності, якими б було порушено права позивача після повного задоволення його позовних вимог у справі № 520/2761/24, відповідних документів, що свідчать про факти протиправності дій,що могло бути підставою для надання безоплатної первинної правової допомоги позивачу, відповідачем на час розгляду звернень позивача із заявами від 05.12.2024, від 27.01.2025, від 07.02.2025не встановлено, протилежного під час розгляду справи позивачем не доведено.
Крім того, після відкриття провадження у справі до матеріалів справи надійшла заява представника позивача - адвоката Зольнікової Віти Олександрівни, про ознайомлення з матеріалами справи, про надання доступу до електронної справи, на отримання судових повісток, повідомлень, процесуальних документів в електронному вигляді.
До заяви додано доручення про надання безоплатної вторинної правничої допомоги, видане на підставі Наказу Східного регіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги від 04 квітня 2025 року № Н-БВПД/010/03.6-5/290, яким призначено адвоката Зольнікової Віту Олександрівну для надання безоплатної вторинної правничої допомоги ОСОБА_1 у вигляді здійснення представництва інтересів у суді як позивача у справі № 520/4467/25.
Підсумовуючи наведене, виходячи з системного аналізу норм законодавства та обставин справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
Суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вони не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.
У контексті оцінки кожного аргументу (доводу), наданого стороною, суд звертає увагу на позицію Європейського суду з прав людини, зокрема, у справах "Проніна проти України" (пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (пункт 58): принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.
Розподіл судових витрат зі сплати судового збору відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-263, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Директора східного регіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги ОСОБА_2 (майдан Свободи, буд.5, під.6, пов.3, м. Харків, 61022, код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) про визнання діяльності неправомірною та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Шевченко О.В.