Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
22 липня 2025 року № 520/7515/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Фермерського господарства "Юг" (вул. Лісна, буд.12,с. Сазоно-Баланівка,Богодухівський р-н, Харківська обл.,62162, код ЄДРПОУ22660004) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ43983495) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив суд:
-визнати протиправним і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області від 13.03.2025 № 2082 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку про відповідність Фермерського господарства “ЮГ» (ід. код 22660004) критеріям ризиковості.
-зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити Фермерське господарство “ЮГ» (ід. код 22660004) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
-судові витрати по сплаті судового збору покласти на Головне управління ДПС у Харківській області.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі.
Дослідивши надані матеріали справи, суд встановив наступне.
Фермерське господарство «ЮГ» було засноване в 1993 році з метою здійснення діяльності в сфері сільськогосподарського виробництва на власних та взятих в оренду землях сільськогосподарського призначення. Господарство розташоване за адресою: Харківська обл., Богодухівський район, с. Сазоно- Баланівка, вул. Лісна, 12. Юридична адреса господарства співпадає з фактичною.
Основним видом його економічної (господарської) діяльності є вирощування зернових культур (крім рису), бобових культур і насіння олійних культур (код 01.11 згідно ІКВЕД).
З 01.02.2019 Фермерське господарство «ЮГ» відповідно до абзацу першого пункту 182.1 ст. 182 Податкового кодексу України було зареєстроване платником податку на додану вартість.
Господарство як сільськогосподарський виробник є платником єдиного податку четвертої групи.
В користуванні господарства перебуває 118,6536 га сільськогосподарських угідь, що розташовані в адміністративних межах Богодухівського району Харківської області.
Матеріалами справи підтверджено, що наявність в користуванні ФГ «ЮГ» земельних ділянок та вирощування на них сільськогосподарської продукції підтверджується, зокрема Звітами про посівні площі сільськогосподарських культур форми № 4-сг під урожай 2023 року, 2024 року, Звітами про площі та валові збори сільськогосподарських культур, плодів, ягід і форми № 29-сг у 2023 році, 2024 році, які подавались до Державної служби статистику України.
Також, наявність у власності (користуванні) ФГ «ЮГ» земельних ділянок, сільськогосподарської техніки і агрегатів та нерухомих об'єктів (склад, зерносховище, тік, вагова і т. ін.) для вирощування, збирання та зберігання сільськогосподарської продукції підтверджується Повідомленнями про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, форми № 20-ОПП, які подавались до Головного управління ДПС у Харківській області, що підтверджується відповідними квитанціями.
Судом встановлено, що ФГ «ЮГ» має ліцензію на зберігання пального виключного для потреб власного споживання, реєстр. № 20040414202000639 від 06.03.2020, яка була видана Головним управлінням ДПС у Харківській області.
У зв'язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Харківській області було прийняте рішення від 05.10.2023 № 2093 про відповідність платника податку на додану вартість - ФГ «ЮГ» критеріям ризиковості платника податку.
Підстава відповідності критеріям ризиковості - пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податків (додаток 1) до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, а саме:
07 - недостатня кількість трудових, ресурсів, необхідних для здійснення господарської операції в обсягах, зазначених у податковій накладній/розрахунку коригування (за відсутності інформації щодо придбання послуг з виконання робіт, які необхідні для здійснення господарської операції);
11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності;
13 - придбання товарів (послуг) у платника(ів) податку, щодо якого(их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку.
Судом встановлено, що у зв'язку з цим ФГ «ЮГ» комісії Головного управління ДПС у Харківській області були подані пояснення від 18.04.2024 № 18 щодо підтвердження діяльності (копія додається) зі спростуванням підстав відповідності ФГ «ЮГ» критеріям ризиковості, до яких (пояснень) були додані документи в обґрунтування позиції господарства.
Розглянувши ці пояснення та додані до них документи (з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів), комісією Головного управління ДПС у Харківській області було прийняте рішення від 25,04.2024 № 586 про відповідність платника податку на додану вартість - ФГ «ЮГ» критеріям ризиковості платника податку.
Підстава відповідності критеріям ризиковості - пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податків.
Встановлено, що в даному рішенні були вказані ті ж самі коди податкової Інформації (коди 07, 11, 13), як підстави відповідності ФГ «ЮГ» критеріям ризиковості, що і були вказані в попередньому рішенні від 05.10.2023 № 2093.
ФГ «ЮГ» були подані пояснення щодо підтвердження діяльності від 05.03.2025 № 3 зі спростуванням підстав відповідності ФГ «ЮГ» критеріям ризиковості, до яких (пояснень) були додані документи в обгрунтування позиції господарства.
Матеріалами справи підтверджено, що до цих пояснень також було додано рішення Київського окружного адміністративного суду від 27.06.2024 у справі № 320/12765/24 (копія додається), залишене без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.11.2024 (копія додається), яким було виключено контрагента ФГ «ЮГ» - ТОВ «Торгова компанія «Агроліга» (ід. код 40104840) з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості.
Саме у зв'язку із придбанням у ТОВ «Торгова компанія «Агроліга» комплектуючих до сільськогосподарської техніки, ФГ «ЮГ» і було віднесено до ризикових платників податку (копії договору поставки від 20.11.2020 № 407/2020 з ТОВ «Торгова компанія «Агроліга», видаткової накладної від 13.06.2023 № 683 та платіжної інструкції від 13.06.2023 № 43 додані до матеріалів справи).
Розглянувши вказані пояснення та додані до них документи (з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів), комісією Головного управління ДПС у Харківській області було прийняте рішення від 13.03.2025 № 2082 про відповідність платника податку на додану вартість (ФГ «ЮГ») критеріям ризиковості платника податку.
Підстава відповідності критеріям ризиковості - пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податків.
При цьому, в даному рішенні були вказані вже інші види податкової інформації, як підстави відповідності ФГ «ЮГ» критеріям ризиковості, а це лише додатково підтверджує, що єдиною фактичною підставою для віднесення позивача до ризикових було придбання ним у ТОВ «Торгова компанія «Агроліга» комплектуючих до сільськогосподарської техніки.
В графі «Документи» оскаржуваного рішення комісії про віднесення позивача до категорії ризикових зазначено «відсутність трудових ресурсів для здійснення господарських операцій».
Позивач вважає, що рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області від 13.03.2025 № 2082 про відповідність ФГ «ЮГ» критеріям ризиковості є протиправним та підлягає скасуванню, а тому звернувся до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.
Як встановлено судом, ФГ «ЮГ» є діючим сільськогосподарським товаровиробником, що підтверджується вищенаведеними фактичними обставинами та відповідними документами.
В користуванні ФГ «ЮГ» перебуває лише 118,6356 га сільськогосподарських угідь, для обробітку яких в господарстві в необхідній кількості наявна відповідна сільськогосподарська техніка і агрегати, що зокрема підтверджується поданим до Головного управління ДПС у Харківській області Повідомленнями про об'єкти оподаткування або об'єкти, пов'язані з оподаткуванням або через які провадиться діяльність, форми № 20-ОПП.
Членами ФГ «ЮГ» є п'ять осіб що підтверджено копіє витягу зі Статуту господарства.
Судом встановлено, що для виробничої необхідності господарства вистачає лише два працівника, і то в період збору врожаю, щоб забезпечити повноцінне та своєчасне його збирання. На інші періоди обробітку землі, посіву, боронування чи обприскування врожаю в таких обсягах земельних гектарів (118,6356 га) вистачає одного кваліфікованого тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва та одного підсобного робітника, які є серед членів ФГ «ЮГ».
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про фермерське господарство», трудові відносини у фермерському господарстві базуються на основі праці його членів. У разі виробничої потреби фермерське господарство має право залучати до роботі; в ньому інших громадян за трудовим договором (контрактом).
Виробнича необхідність господарства становить лише два працівника, і то в період збору врожаю, щоб забезпечити повноцінне та своєчасне його збирання. На інші періоди обробітку землі, посіву, боронування чи обприскування врожаю в таких обсягах земельних гектарів вистачає одного кваліфікованого тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва та одного підсобного робітника, які є серед членів ФГ «ЮГ».
Крім того, зважаючи на позицію ДПС, в лютому 2025 року до фермерського господарства було прийнято на роботу одного кваліфікованого працівника, про що подано до ДПС «Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладення гіг-контракту» та відповідно за лютий 2025 року подано Податковий розрахунок сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску .
Судом встановлено, що ФГ «ЮГ» при виробничій необхідності обробітку земельних ділянок, посіву, збирання врожаю та виконання інших сільськогосподарських робіт укладались договори оренди сільськогосподарської техніки з екіпажем (копії договорів оренди та актів передачі техніки в оренду додані до матеріалів справи).
Отже, на думку суду, усі вищенаведені обставини у своїй сукупності підтверджують реальність здійснення ФГ «ЮГ» господарської (економічної) діяльності по вирощування сільськогосподарської продукції та достатність для здійснення такої діяльності відповідних ресурсів, в тому числі ї трудових ресурсів.
У зв'язку із цим є незаконним та підлягає скасуванню оскаржуване рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області від 13.03.2025 № 2082 про відповідність платника податку - ФГ «ЮГ» критеріям ризиковості.
Згідно пункту 6 (абз, 35) Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165, рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржене в адміністративному або судовому порядку.
Згідно ч. З ст. 245 КАС України, у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи Інтересів позивача, за захистом яких бій звернувся до суду.
У відповідності до наведеної норми та враховуючи завдання адміністративного судочинства., зокрема щодо ефективного захисту порушених прав, свобод та інтересів юридичних осіб з боку органів державної влади (стаття 2 КАС України), наразі склалась усталена судова практика щодо скасування рішення податкового органу про відповідність платника податку критеріям ризиковості та зобов'язання судом податкового органу виключити платника податку з переліку, які відповідають критеріям ризиковості.
Так, Верховний Суд в чисельних постановах, зокрема від 05.01.2021 у справі № 640/11321/20, від 30.11.2021 у справі № 340/1098/20, від 07.04.2023 у справі № 280/3639/20 та ін. залишав в силі рішення судів попередніх інстанцій, якими було визнано протиправним і скасовано рішення податкового органу про відповідність платника податку критеріям ризиковості та зобов'язано податковий орган виключити платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.
Також суд вказує, що Верховний Суд в постанові від 05 січня 2021 року по справі № 640/11321/20 зазначив, що комісія контролюючого органу, приймаючи рішення з посиланням на те. що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій. що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування, має обгрунтувати суду на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації.
Аналогічна позиція викладена в постанові Верховного Суду від 22 липня 2021 року по справі № 520/480/20 (№ К/9901/26405/20).
Суд також вказує, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
За загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.
Як вже зазначалось вище, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження не відповідності переліку ризиковнх прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків.
Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості з а вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протинравності.
Вказана правова позиція неодноразово викладена у Постановах Верховного Суду (справи № 822/1817/18, №821/1173/17, №140/2160/18 та ін.).
Загальною рисою, яка відрізняє індивідуальні акти управління, є їх виражений правозастосовний характер.
Головною рисою таких актів є їхня конкретність (гранична чіткість), а саме: чітке формулювання конкретних юридичних волевиявлень суб'єктами адміністративного права, які видають такі акти; розв'язання за їх допомогою конкретних, а саме індивідуальних, справ або питань, що виникають у сфері державного управління; чітка визначеність адресата конкретної особи або осіб; виникнення конкретних адміністративно-правових відносин, обумовлених цими актами; чітка відповідність такого акта нормам чинного законодавства.
Натомість, на думку суду, оскаржуване рішення податкового органу не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії та породжує їх неоднозначне трактування, що в свою чергу, впливає на можливість реалізації права або виконання обов'язку платником податків виконати юридичне волевиявлення суб'єкта владних повноважень.
Також, податковим органом жодним чином не відображено, чому саме надані Позивачем пояснення та первинні документи не враховані при винесення рішення.
Таким чином, дослідивши надані матеріали та проаналізувавши наведене вищенаведене, суд приходить до висновку,що господарські операції позивача носять реальний характер і ознак ризиковості діяльності позивача не містять з наступних підстав:
-омпанія була заснована у 2021 році, тобто має більш, ніж 3-х річну історію існування;
-підприємство займається діяльністю, яка повністю відповідає установчим та реєстраційним документам;
-підприємство не мас податкового боргу з розрахунків з бюджетом;
-операції підприємства носять однотипний стабільний характер та повністю відповідають статутному виду діяльності, що значно спрощує їх адміністрування та податковий контроль(перелік надано до матеріалів справи).
-підприємство має достатню кількість працівників (у лютому 2024 року працювало 8 осіб, у травні та липні 2024 року працювало 10 осіб, при цьому 6 осіб є особами з інвалідністю), що повністю відповідає потребам компанії у співробітниках, враховуючи придбання усіх необхідних для діяльності товариства забезпечувальних послуг;
-борги з виплати заробітної плати та утриманих податків відсутні;
-підприємство має необхідну матеріально-технічну базу (нежитлові приміщення, цех, офіс, склад, обладнання тощо), достатню для ведення профільних видів господарської діяльності;
-підприємство придбає усі необхідні послуги у профільним суб'єктів господарювання (зокрема послуги з оренди приміщень, послуги з перевезення тощо);
-компанія має позитивну податкову історію;
Податковим органом проігноровані усі первинні документи, які були надані позивачем, зокрема первинні документи на придбання сировини с доказами оплати, первинні документи на реалізацію готової продукції з доказами отримання оплати, документи щодо наявності матеріально-технічної бази (оренди ЗД принтерів, наявність складу та цеху тощо), оборотно-сальдові відомості по рахункам, змістовним поясненням щодо господарської діяльності компанії та багато іншого;
Щодо зобов'язання Головного управління ДПС у Харківській області виключити підприємство- позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Відповідно до ч.І, 2 статті 4 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Положеннями п.6 Порядку №1165 визначено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно- правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29.06.2006 у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, гак і за законом. Також, у рішенні від 31.07.2003 у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.
У справі «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17.07.2008) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечигиме принципу верховенства права.
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06.11.2019 у справі № 509/1350/17 оцінюючи ефективність обраного судом способу захисту (зобов'язання відповідача повторно розглянути заяву) зазначила, що суд може зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття викопано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд. При цьому застосування такого способу захисту вимагає з'ясування судом, чи виконано позивачем усі визначені законом умови, необхідні для одержання дозволу на розробку проекту землеустрою. Оцінка правомірності відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою стосувалася лише тих мотивів, які наведені відповідачем у оскаржуваному рішенні. Отже, як зазначила Велика Палата Верховного Суду, апеляційний суд дійшов правильного висновку про те, що належним способом захисту та відновлення прав позивача у цій справі буде зобов'язання відповідача повторно розглянути відповідну заяву позивача про надання йому дозволу на розробку проекту землеустрою (п. 36- 39).
При цьому, у постанові Верховного Суду від 11 лютого 2020 року у справі № 0940/2394/18 зазначено, що у разі, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при цьому суб'єкт звернення дотримав усіх визначених законом умов, то суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення. Якщо ж таким суб'єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання відповідним заявником усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб'єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов'язати суб'єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду. Отже, критеріями, які впливають на обрання судом способу захисту прав особи в межах вимог про зобов'язання суб'єкта владних повноважень вчинити певні дії, є встановлення судом додержання суб'єктом звернення усіх передбачених законом умов для отримання позитивного результату та наявність у суб'єкта владних повноважень права діяти під час прийняття рішення на власний розсуд. Суд зазначив, що такий підхід, встановлений процесуальним законодавством, є прийнятним не тільки під час розгляду вимог про протиправну бездіяльність суб'єкта владних повноважень, але й у випадку розгляду вимог про зобов'язання відповідного суб'єкта вчинити певні дії після скасування його адміністративного акта. Верховний Суд дійшов висновку, що адміністративний суд не обмежений у виборі способів відновлення права особи, порушеного владними суб'єктами, і вправі обрати найбільш ефективний спосіб відновлення порушеного права, який відповідає характеру такого порушення з урахуванням обставин конкретної справи. Перебирання непритаманних суду повноважень державного органу не відбувається за відсутності обставин для застосування дискреції.
Також, у постанові Верховного Суду від 10 вересня 2020 року у справі № 806/965/17. зазначено, якщо суб'єкт владних повноважень використав надане йому законом право на прийняття певного рішення за наслідками звернення особи, але останнє визнане судом протиправним з огляду на його невідповідність чинному законодавству, при ньому особою дотримано усіх визначених законом умов, го суд вправі зобов'язати суб'єкта владних повноважень прийняти певне рішення. Якщо ж таким суб'єктом на момент прийняття рішення не перевірено дотримання особою усіх визначених законом умов або при прийнятті такого рішення суб'єкт дійсно має дискреційні повноваження, то суд повинен зобов'язати суб'єкта владних повноважень до прийняття рішення з урахуванням оцінки суду.
На підставі наведеного, спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Отже, обраний спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
Відповідно до статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд вказує, що згідно з вимогами ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з ме тою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтер есів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів влад них повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.
Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина,її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Таким чином, проаналізувавши наведене, суд вважає за необхідне вказати, що позовні вимоги є обґрунтованими, підтверджені нормативно та документально, а тому є такими, що підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Фермерського господарства "ЮГ" (вул. Лісна, буд.12,с. Сазоно-Баланівка,Богодухівський р-н, Харківська обл.,62162, код ЄДРПОУ22660004) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ43983495) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним і скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Харківській області від 13.03.2025 № 2082 про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку про відповідність Фермерського господарства “ЮГ» (ід. код 22660004) критеріям ризиковості.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Харківській області виключити Фермерське господарство “ЮГ» (ід. код 22660004) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ43983495) на користь Фермерського господарства "ЮГ" (вул. Лісна, буд.12,с. Сазоно-Баланівка,Богодухівський р-н, Харківська обл.,62162, код ЄДРПОУ22660004) сплачений судовий збір в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн..00 коп.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Кухар М.Д.