Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
з питання продовження процесуальних строків
22 липня 2025 року справа № 520/17741/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Сліденко А.В., розглянувши заяву представника позивача від 18.07.2025р. про усунення недоліків в адміністративній справі за матеріалами позову ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом - відповідач, суб"єкт владних повноважень) про 1) визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо не проведення перерахунку пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії ОСОБА_1 , на коефіцієнти у розмірі 1,11, у розмірі 1,14, у розмірі 1,197, у розмірі 1,0796 та у розмірі 1,115 для забезпечення індексації пенсії; 2) зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України № 1058-ІV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії ОСОБА_1 за 2017-2019 роки в розмірі 7763,17 грн., на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,11 з 01.03.2021 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14 з 01.03.2022 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,197 з 01.03.2023 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 з 01.03.2024 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 з 01.03.2025 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» та у зв'язку з цим провести виплату недоотриманих сум пенсії, починаючи з 04.01.2025,
,
установив:
Позов надійшов до суду 04.07.2025р. і ухвалою суду від 07.07.2025р. був залишений без руху у зв'язку з недоліками в оформленні у вигляді відсутності доказів повної сплати судового збору та юридично умотивованої та документально доведеної заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду із долученням належних, допустимих, достатніх та достовірних доказів настання цього наслідку через дію поважної причини.
Дану ухвалу представник позивача отримав 07.07.2025р. в Електронному кабінеті та 18.07.2025р. подав до суду заяву про усунення недоліків позову, у якій сформулював позовні вимоги у межах шестимісячного строку звернення до суду.
Окрім того, представник заявника заявив клопотання про звільнення від сплати судового збору за сплату чотирьох вимог немайнового характеру, оскільки єдиним джерелом доходу позивача є пенсія і сума судового збору є надмірною для сплати.
Вирішуючи юридичну долю означеного процесуального документа, суд керується наступними підставами та мотивами.
У межах поданого одного позову заявником поєднано одночасно декілька різних та самостійних основних вимог немайнового характеру, а саме: 1) стосовно виплати індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2021 № 127 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,14; 2) стосовно виплати індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,14 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118; 3) стосовно виплати індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,197 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 № 168; 4) стосовно виплати індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 № 185; 5) стосовно виплати індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,115 з 01.03.2025 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209.
Отже, у межах одного позову заявником одночасно оскаржено декілька окремих та самостійних волевиявлень суб"єкта владних повноважень, а саме: обчислення пенсії у порядку постанови КМУ від 22.02.2021 № 127; обчислення пенсії у порядку постанови КМУ від 16.02.2022 №118; обчислення пенсії у порядку постанови КМУ від 24.02.2023 №168; обчислення пенсії у порядку постанови КМУ від 23.02.2024 №185; обчислення пенсії у порядку постанови КМУ від 25.02.2025 №209.
Процесуальна вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, зобов'язання прийняти рішення, вчинити дії або утриматися від їх вчинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією окремою самостійною вимогою, а отже, оплачується судовим збором як за одну вимогу немайнового/майнового характеру.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України "Про судовий збір", у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
В матеріалах справи наявна квитанція про сплату судового збору у розмірі 968,96 грн.
Згідно ч.2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Відповідно до ч.1 ст. 133 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Суд зазначає, що положення вказаної статті передбачають можливість зменшення судом розміру судових витрат, звільнення від їх оплати повністю або частково, чи відстрочення або розстрочення сплати судових витрат на визначений строк та спрямовані на те, щоб судові витрати не були перешкодою для доступу до суду, і слугують гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Відповідно до приписів ст. 8 Закону України "Про судовий збір", враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору, відстрочити сплату судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
Отже, у розумінні приписів ст.8 Закону України "Про судовий збір" відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Разом з тим, суд зауважує, що позивачем не надано доказів в підтвердження незадовільного майнового стану, як передумови звільнення від сплати судового збору.
Так, відповідно до протоколу перерахунку пенсії заявника з 01.03.2023р. розмір пенсії з надбавками становить - 4344.90грн, з 01.03.2024р. розмір пенсії з надбавками становить - 4444,90грн.
Згідно з відповіддю №1590910 від 22.07.2025 з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела та суми доходів, отриманих від податкових агентів, та/або про суми доходів, отриманих самозайнятими особами, а також суму річного доходу, задекларованого фізичною особою в податковій декларації про майновий стан і доходи за 2024р. заявником отримано - 193.827,82грн заробітної плати та 24.000,00 грн соціальних виплат.
Отже, в сукупності розмір судового збору за 5 вимог немайнового характеру не перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік ((4.344,90грн. пенсії з 01.01.2024р. по 29.02.2024р. * 2) + (4.444,90грн пенсії з 01.03.2024р. по 31.12.2024р. * 10) + 193.827,82грн + 24.000,00 грн = 270.966,62грн. * 5% = 13.548,331грн. у той час як сума судового збору за заявлені у межах одного позову самостійні вимоги немайнового характеру складає - 4.844,80 грн.
З огляду на викладене, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору.
Відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 121 КАС України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.
У ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Оскільки позивач заявляє про намір усунути недоліки позовної заяви і судом наразі не виявлено підстав для висновку про неналежне виконання позивачем процесуальних обов'язків у справ, то суд вважає за необхідне продовжити строк для усунення недоліків поданої позовної заяви.
У разі невиконання вимог даної ухвали позовна заява буде повернута позивачу у відповідності до вимог ст. 169 КАС України.
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-12, 118, 121, 241-243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
1.Клопотання про звільнення від сплати судового збору за чотири окремі самостійні вимоги немайнового характеру - залишити без задоволення.
2.Продовжити позивачу строк для усунення недоліків в оформленні позову, зазначених в ухвалі Харківського окружного адміністративного суду від 07.07.2025р. по справі №520/17741/25 в частині сплати судового збору у розмірі 3.875,84 грн на 5 днів з дати отримання даної ухвали.
3. Роз'яснити, що ухвала набирає законної сили з моменту підписання, оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Сліденко