Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
22 липня 2025 року № 520/4967/25
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кухар М.Д. розглянувши у порядку скороченого провадження адміністративну справу за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,-
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України , в якому просив суд:
-визнати протиправним та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 18.04.2024 №0458200-2414-2022- UА63060090000041888 у розмірі 13 870,67 грн.; від 18.04.2024 №0458199-2414-2022-UА63060090000041888 у розмірі 3 280,89 грн.
-стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження у справі.
Дослідивши надані матеріали справи, суд встановив наступне.
Фізична особа підприємець ОСОБА_2 (далі-позивач, ФОП, платник податку) перебуває на обліку в ГУ ДПС у Харківській області, Берестинська ДШ з 21.04.2021 року.
Позивач провадить свою діяльність на спрощеній системі оподаткування 3 група 5%, що підтверджується Витягом платника єдиного податку від 21.04.2021 №1218.
Платником зареєстровано наступні види діяльності: 01.11 Вирощування зернових культур (крім рису) бобових культур і насіння олійних культур (основний); 01.61 Допоміжна діяльність у рослинництві; 46.21 Оптова торгівля зерном, необробленим тютюном, насінням і кормами для тварин; 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.
У своїй господарській діяльності ФОП ОСОБА_1 використовує наступні нежитлові будівлі:
Нежитлове приміщення А і -зерносховище бригади № 1, яке розташоване за адресою АДРЕСА_2 , площею 576,10 кв.м. Належить Позивачу на підставі договору купівлі продажу від 08.09.2022 № 700;
Нежитлова будівля -склад зерносховища бригади № 2 на 500 тон, яка розташована за адресою АДРЕСА_3 , площею 828,10 кв.м. Належить Позивачу на підставі договору купівлі продажу від 30.09.2021 № 1181.
Належні позивачу' на праві власності об'єкти нерухомого майна є об'єктами сільськогосподарського призначення та безпосередньо використовуються за призначенням.
Відповідно до технічних паспортів на нежитлове приміщення А1 -зерносховище бригади № 1 та нежитлова будівля -склад зерносховища бригади № 2 від 01.09.2020 та від 09.07.2013 року вищезазначені будівлі класифікуються, як виробничі будинки- зерносховища.
З урахуванням того, що ФОП ОСОБА_1 в 2023 році мав у власності нежитлові будівлі, які відносяться до класу 1271 "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (підтверджується технічною документацією на виробничі будинки)- в оренду не здавав; має у власності земельну ділянку сільськогосподарського призначення; здійснював вирощування пшениці в 2023 році, має власні/орендовані основні засоби для вирощування зернових, отримав дохід за сільгосппродукцію вирощену в 2023 році, сплатив податки позивач вважає, що ГУ ДПС у Харківські області неправомірно позбавлено платника податку пільги передбаченою відповідно до абз. "ж" гаї. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України де не є об'єктом оподаткування будівлі, споруди сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу "Будівлі сільськогосподарського призначення, лісівництва та рибного господарства" (код 1271) Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000, та не здаються їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Враховуючи вище зазначені обставини, позивач вказує, що податкові повідомлення- рішення ГУ ДПС у Харківській області від 18.04.2024 №0458200-2414-2022- UА63060090000041888 у розмірі 13 870,67 грн.; від 18.04.2024 №0458199-2414-2022- UА63060090000041888 у розмірі 3 280,89 грн. такими що винесені з порушенням норм чинного законодавства України, а тому підлягають скасуванню, що стало підставою для звернення до суду за захистом своїх прав та інтересів.
Надаючи правову оцінку вищенаведеному, суд вказує наступне.
Частиною 2 ст. 19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 68 Конституції України кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Згідно з ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Порядок нарахування та сплата податку на нерухоме м:айно, відмінне від земельної ділянки, регламентується ст. 266 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Відповідно до пп. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПК України платниками податку є фізичні та юридичні особи, в тому числі нерезиденти, які є власниками об'єктів житлової та/ або нежитлової нерухомості.
Об'єктом оподаткування є об'єкт житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його частка (пп. 266.2.1 п. 266.2 ст. 266 ПК України).
Базою оподаткування є загальна площа об'єкта житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі його часток (пп. 266.3.1 п. 266.3 ст. 266 ПК України).
База оподаткування об'єктів житлової та нежитлової нерухомості, в тому числі їх часток, які перебувають у власності фізичних осіб, обчислюється контролюючим органом на підставі даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, що безоплатно надаються органами державної реєстрації прав на нерухоме майно та/або на підставі оригіналів відповідних документів платника податків, зокрема документів на право власності (пп. 266.3.2 п. 266.3 ст. 266 ПК України).
Згідно з відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Витяг) у власності Позивача перебуває група нежитлових приміщень за адресою: Олійниківська сільрада, будинок 7,10, Берестинський район, Харківська область:
Нежитлове приміщення (зерносховище бригади 1), загальною площею 576,1 (частка17/100).
Нежитлове приміщення (виробничий будинок - склад 1), загальною площею 828,1 (частка 17/100)
Позивач вказує, що нежитлові будівлі відносяться за своїм функціональним призначенням до будівель сільськогосподарства (код 1271) «Будівлі сількогогосподарства», а саме код 1217.
Суд зазначає, що податок для об'єктів нежитлової нерухомості, що перебувають у власності позивача, не нараховується, оскільки повинна застосовуватися пільга.
Ставки податку для об'єктів житлової та/або нежитлової нерухомості, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, встановлюються за рішенням сільської, селищної, міської ради або ради об'єднаних територіальних громад, що створені згідно із законом та перспективним планом формування територій громад, залежно від місця розташування (зональності) та типів таких об'єктів нерухомості у розмірі, що не перевищує 1,5 відсотки розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 01 січня звітного (податкового) року, за 1 квадратний метр бази оподаткування (п. п. 266.5.1 п. 266.5 ст. 266 ПК України).
Податок нарахований відповідно до рішення Сахновщинської селищної ради від 21.07.2022 № 2011-УІІ.
Розрахунок податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, визначеного у податковому повідомленні-рішенні від 18.04.2024 № 0458199- 2414-2022-ПА63060090000041888
У 2020 році сума податку склала 97,94 х 33,50 = 3 280,89 грн, де 97,94 - розмір частки, що перебуває у власності Позивача, 33,50 - ставка податку у 2023 році.
У 2020 році сума податку склала 97,94 х 33,50 = 3 280,89 грн, де 97,94 - розмір частки, що перебуває у власності Позивача, 33,50 - ставка податку у 2023 році.
У 2023 році сума податку склала 414,05х 33,50 = 13 870,68 грн, де 414,05 - розмір частки, що перебуває у власності Позивача, 33,50 - ставка податку у 2023 році.
Відповідно до п. «ж» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України зазначено, не є об'єктом оподаткування будівлі, споруду сільськогосподарських товаровиробників (юридичних та фізичних осіб), віднесені до класу «Будівель сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства» (код 1271) ДК 018-2000, те не здають їх власниками в оренду, лізинг, позичку.
Основними умовами, які дають підстави платнику податку не враховувати належні йому об'єкти нерухомого майна у складі об'єктів оподаткування по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, на підставі пп. «ж» пп. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПК України є:
Належність власника таких об'єктів до сільськогосподарських товаровиробників;
Належність будівель та споруд до класу «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства» (код 1271) ДК 018-2000;
Ненадання власниками таких об'єктів в оренду, лізинг, позичку.
Відповідно до Закону України від 30.11.2021 № 1971 «Про внесення змін до ПК України та інших законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетного надходження» внесені зміни до пп. 14.1.2035 п. 14.1 ст. 14 ПК України , відповідно до яких сільськогосподарський товаровиробник - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми або фізична особа - підприємець, яка займається виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах (озерах, ставках та водосховищах) та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власно-виробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснює операції з її постачання.
Згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, до класу (код 1271) «Будівлі сільськогосподарського призначення, лісництва та рибного господарства» належать будівлі для використання в сільськогосподарській діяльності, наприклад корівники, стійники, свинарники, кошари, кінні заводи, птахофабрики, зерносховища, склади, теплиці та інші.
З огляду на викладене, до фізичних осіб - сільськогосподарських товаровиробників, з метою визначення об'єкта оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, відносяться фізичні особи - підприємці, які займаються виробництвом сільськогосподарської продукції та/або розведенням, вирощуванням та виловом риби у внутрішніх водоймах та її переробкою на власних чи орендованих потужностях, у тому числі власно виробленої сировини на давальницьких умовах, та здійснюють операції з її постачання.
Щодо посилань позивача на заповнену та подану форму 20-ОПП, де зазначено, що саме використовує у власній діяльності.
Повідомлення за формою 20 -ОПП мають подавати всі платники податків - як юридичні, так і фізичні особи - підприємці в разі наявності, виникнення змін типу об'єкту.
Повідомлення за формою 20 - ОПП подається протягом 10 робочих днів після їх реєстрації, створення чи відкриття до контролюючого органу за основним місцем обліку платника податків.
Позивачем повідомлення про використання нежитлових будівель саме у підприємницької діяльності за формою 20 - ОПП подано лише 06.08.2024, тобто за оскаржуваний період не використовувалися у підприємницькій діяльності, а отже Позивач не має права на пільгу передбачену відповідно до пп. 266.2.2 «ж» п. 266.2 ст. 266 ПК України.
Визначення належності будівлі до того чи іншого класу проводиться на підставі документів, що підтверджують їх право власності з урахуванням класифікаційних ознак та функціонального призначення такого об'єкта нерухомості згідно з Державним класифікатором будівель та споруд ДК 018-2000, затвердженого Наказом від 17.08.2020 № 507 Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації (далі - Державний класифікатор).
Ідентифікація будівель здійснюється за їх функціональним призначенням із застосуванням відповідної методики, затвердженої Державним класифікатором.
З огляду на зазначене, для визначення класифікації будівель відповідно до Державного класифікатора, Позивачу необхідно звернутись до органу, уповноваженого на ведення Державного класифікатора - Державного науково - дослідного інституту автоматизованих систем у будівництві Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово - комунального господарства України - для отримання експертного висновку щодо приналежності описаного об'єкта нерухомості до певного класу будівель за Державним класифікатором.
Відповідно до п. 58 Постанови Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» У разі коли в документах, що подаються для державної реєстрації права власності на закінчений будівництвом об'єкт чи об'єкт незавершеного будівництва, відсутні відомості про технічні характеристики відповідного об'єкта, а також якщо реєстрація права власності на закінчений будівництвом об'єкт чи об'єкт незавершеного будівництва проведена до 1 січня 2013 відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, державна реєстрація права власності на закінчений будівництвом об'єкт чи об'єкт незавершеного будівництва проводиться за наявності відомостей про технічну інвентаризацію такого об'єкта, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва.
За бажанням заявника у разі зміни технічних характеристик закінченого будівництвом об'єкта чи об'єкта незавершеного будівництва державна реєстрація права власності на такий об'єкт проводиться з використанням відомостей про його технічну інвентаризацію, отриманих державним реєстратором з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва. Пункт 58 доповнено новим абзацом згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 24.11.2021 № 1224.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначає Закон України від 01.07.2004 № 1952 "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (далі - Закон № 1952). Пунктом 1 ст. 26 Закону № 1952 визначено, що записи до Державного реєстру прав вносяться на підставі прийнятого рішення про державну реєстрацію прав.
У разі змін ідентифікаційних даних суб'єкта права, визначення часток у праві спільної власності чи їх змін, зміни суб'єкта управління об'єктами державної власності, відомостей про об'єкт нерухомого майна у тому числі зміни його технічних характеристик, за заявою власника чи іншого правонабувача обтяжувача, а також у випадку, передбаченому підпунктом «в» п. 2 ч. 6 ст. 37, цього закону, вносяться зміни до державного реєстру прав.
Статтею 28 Закону № 1952 визначено, що для державної реєстрації права власності на об'єкт нерухомого майна у разі, коли в документах, що подаються до такої реєстрації, відсутні відомості про технічні характеристики відповідного об'єкта, надається технічний паспорт на такий об'єкт.
Під час проведення державної реєстрації прав до Державного реєстру прав вносяться відомості про об'єкт нерухомого майна відповідно до технічного паспорта на такий об' єкт.
Оскільки фактичне головне призначення кожного конкретного об'єкта нерухомості обчислюється на підставі документів, що підтверджують право власності, у порядку, визначеному Класифікатором, і використанням Методики ідентифікації за головною класифікаційною ознакою будівель багатофункціонального призначення, то платникам податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за отриманням необхідного висновку щодо ідентифікації об'єкта нерухомості доцільно звертатись до органу, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно будівельного контролю та нагляду.
Відтак, платник податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, з метою запобігання невірного обчислення бази оподаткування, повинен звернутися до органу, який реалізує державну політику з питань державного архітектурно - будівельного контролю та нагляду і отримати необхідний висновок щодо віднесення об'єктів нерухомості до відповідного класу Класифікатора та надати його д податкового органу.
Суд вказує, що вззначена правова позиція відповідає висновку Верховного Суду, викладеному ним у постанові від 2 лютого 2020 року у справі №819/2191/17.
З метою ідентифікації об'єктів нерухомості в частині їх належності до відповідних типів нерухомого майна, наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2020 № 507 розроблено та затверджено Державний класифікатор будівель та споруд ДК 018-2000 (далі - Класифікатор), який містить Методику класифікації будівель за головною класифікаційною ознакою - їх цільовим функціональним призначенням (далі - Методика).
Класифікатор забезпечує уніфікацію об'єктів нерухомості за функціональним призначенням та містить Методику класифікації будівель за головною класифікаційною ознакою (далі - Методика). Якщо у правовстановлюючих документах не зазначено код згідно з Класифікатором, то з Класифікатора обирається код, який найбільше відповідає типу нерухомості, що зазначений у правовстановлюючих документах.
Отже, у зв'язку з наявною інформацією у контролюючого органу, дані з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, з урахуванням того, що основним видом діяльності Позивача є торгівля, контролюючим органом віднесено нежитлову будівлю, що перебуває у власності позивача до категорії «торгівельні».
В той же час, у разі незгоди з віднесенням до певної категорії нежитлової будівлі, Позивач не була позбавлена права на проведення звірки та надання підтверджуючих документів до контролюючого органу.
таким чином, проаналізувавши наведене, суд приходить до висновку, що ГУ ДПС у спірних правовідносинах забезпечено дотримання ч. 2 ст. 19 Конституції України, під час реалізації управлінської функції контролю правильно з'ясовано обставини фактичної дійсності, належно розтлумачено зміст норм права, надано правильну кваліфікацію діянням приватної особи, унаслідок чого вчинене управлінська волевиявлення узгоджується зі змістом нормативного регламентування та з характером, предметом та наслідками вчинків приватної особи.
Суд звертає увагу на той факт, що позивачем не викладено жодних доводів, які свідчать про незаконність та неправомірність дій контролюючого органу, які у свою чергу тягнуть за собою скасування оскаржуваних податкових повідомлень - рішень та звільнення Позивача від обов'язку сплачувати податки, передбаченого Конституцією України.
Водночас, учасники суспільних відносин не можуть правомірно очікувати чи розраховувати на отримання безпідставних податкових вигод у спосіб фізичного використання корисних властивостей об'єктів нерухомості без виконання обов'язків щодо сплати податків, передбачених Конституцією України, ПК України та іншими нормативно - правовими актами.
Якщо спірне рішення прийнято контролюючим органом у межах своєї компетенції та з його змісту можна чітко встановити зміст цього рішення, таке рішення може бути визнане правомірним навіть у разі, коли не дотримано окремих елементів форми спірного рішення.
Відповідно до правового висновку вкладеного у постанові Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 826/1647/16 обов'язковою умовою визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними є доведеність Позивачем порушення його прав та охоронюваних законом інтересів цими діями.
Суд вказує, що згідно з вимогами ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень тау спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, протягом розумного строку.
Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина,її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Проаналізувавши наведене, суд вважає за необхідне вказати, що позовні вимоги є не обґрунтованими, не підтверджені нормативно та документально, а тому є такими, що не підлягають задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 243, 244, 245, 246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Григорія Сковороди, буд. 46,м. Харків,Харківська обл., Харківський р-н,61057, код ЄДРПОУ43983495) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень-залишити без задоволення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Кухар М.Д.