Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позовної заяви
22 липня 2025 р. № 520/17228/25
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Дмитро Волошина, розглянувши адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 відповідно до довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області № 120 від 10.06.2021 про розмір грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019, виходячи з 100 % суми підвищення пенсії, без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» № 103 від 21.02.2018, з урахуванням виплачених сум;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 пенсії відповідно до довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області № 120 від 10.06.2021 про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019, виходячи з 100 % суми підвищення пенсії, без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018, з урахуванням виплачених сум.
Ухвалою від 07.07.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та надано позивачу термін - десять календарних днів з дня отримання копії ухвали для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з позовом з доказами поважності причин його пропуску.
Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху доставлена представнику позивача до електронного кабінету у системі "Електронний суд" 07.07.2025 о 21:18, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Від представника позивача 16.07.2025 до Харківського окружного адміністративного суду через систему "Електронний суд" надійшла заява про поновлення процесуального строку звернення до суду.
У заяві представник позивача посилається на правові позиції Верховного Суду, викладені, зокрема, в постановах Верховного Суду від 12.12.2023 у справі № 380/1907/23, від 17.12.2019 №160/8324/19 та інших. Просить поновити позивачу процесуальний строк звернення до суду з даним позовом.
Дослідивши вказану заяву, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно частини другої статті 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, суд при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Поняття «повинен був дізнатися» необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені (постанова Верховного Суду від 21.02.2020 №340/1019/19).
У практиці Верховного Суду, а саме в постанові від 31.03.2021 у справі №240/12017/19, сформовано наступні висновки щодо застосування норм права у спірних правовідносинах, зокрема щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії.
Так, у згаданому рішенні зазначено наступне.
« 1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Відтак, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав погоджується із висновками судів попередніх інстанцій про те, що отримання позивачем листа відповідача від 08.11.2019 у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого позивач повинен був дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду в даному випадку, оскільки такі дії позивач почав вчиняти більш ніж через 5 років після отримання пенсії за серпень 2014 року».
Як встановлено з матеріалів позову, позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд, зокрема, зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області здійснити перерахунок та виплату його пенсії відповідно до довідки Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Харківській області № 120 від 10.06.2021 року про розмір грошового забезпечення з урахуванням окладу за посадою, військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років та додаткових видів грошового забезпечення з 01.01.2018 по 31.03.2019, виходячи з 100 % суми підвищення пенсії, без урахування розстрочки, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» №103 від 21.02.2018, з урахуванням виплачених сум.
Слід зазначити, що правовідносини, з приводу яких позивач звернувся до суду, виникли з 01.01.2018, водночас з цим позовом позивач звернувся 01.07.2025, тобто з істотним пропуском строку, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України.
Суд не приймає до уваги посилання представника позивача на постанову Верховного Суду від 12.12.2023 у справі № 380/1907/23, оскільки в даній справі питання стосувалося виготовлення та видачі довідки для перерахунку пенсії.
Водночас, спір в межах даної справи стосується перерахунку пенсії за довідкою, яка вже була виготовлена 10.06.2021.
Також, суд зазначає, що наразі правові висновки щодо застосування строків звернення до суду сформульовані у постанові КАС ВС від 31.03.2021 у справі №240/12017/19.
У постанові від 31 березня 2021 року у справі №240/12017/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду відступив від свої попередніх висновків щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, та дійшов висновку, щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії, перебіг якого розпочинається не з дати отримання відмови, а з дати отримання пенсії за відповідний період.
Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03.11.2022 №560/15534/21.
Щодо посилань представника позивача в позовній заяві на статтю 51 Закону №2262-ХІІ та на те, що перерахунок пенсії, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком, суд зазначає, що процесуальний строк звернення до суду та строк (період), встановлений статтею 51 Закону №2262-ХІІ, за який підлягає виплаті пенсія у зв'язку з її непроведенням перерахунку з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, є різними за своїм правовим значенням.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 24 грудня 2020 року у справі №510/1286/16-а зазначено, що питання щодо застосування строків звернення до адміністративного суду, що передує вирішенню спору по суті, слід розмежовувати з питанням щодо застосування строку (періоду), за який проводиться перерахунок пенсії, у разі встановлення судом вини пенсійного органу відповідно до статті 46 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (щодо необмеження будь-яким строком невиплаченої пенсіонерові суми пенсії, яка є тотожною статті 51 Закону №2262-ХІІ). У цій же постанові Велика Палата Верховного Суду зазначала, що буквальне тлумачення наведеної вище норми права дає підстави вважати, що ці норми стосуються вже нарахованих сум пенсій за минулий час, однак не виплачених з вини пенсійного органу.
Проте, як вбачається з поданої позивачем позовної заяви, на даний час суми пенсії не є нарахованими, у зв'язку з чим відсутні підстави для застосування даної норми у спірних правовідносинах.
Посилання представника позивача на необхідність застосування висновків постанови Верховного Суду від 08.05.2024 у справі №320/13686/23 суд не приймає до уваги, з огляду на різні фактичні обставини справи та такі, які не є релевантними цій справі, оскільки стосуються перерахунку пенсії на підставі довідки, із урахуванням всіх складових грошового забезпечення, починаючи з 05 березня 2019 року, з урахуванням раніше виплачених сум, без обмеження її максимальним розміром.
Щодо посилання представника позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі № 160/8324/19 суд зазначає, що нею залишено без змін рішення Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17.12.2019 року, яким задоволено позов до Центру комплектування щодо видачі оновленої довідки позивачу станом на 05.03.2019 року. При цьому у рішенні наведені підстави для визнання його зразковим щодо справ, зокрема, у яких відповідачами є органи, уповноважені видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, а також йдеться про оскарження відмови таких органів у видачі таких довідок (п.55 Рішення). Тобто, зазначена справа не є релевантною до обставин даної справи, тому посилання позивача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 17.12.2019 у зразковій справі № 160/8324/19 суд не приймає до уваги.
Відтак, викладені представником позивача доводи не доводять підстав поважності пропуску строку звернення до суду.
Таким чином, позивач так і не навів достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об'єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення позивача до суду, які б завадили йому звернутися з цим позовом протягом встановленого законом строку, а тому наведені позивачем обставини суд визнає недостатніми для висновку про те, що позивач своєчасно звернувся до суду.
З огляду на викладене, суд робить висновок про відсутність підстав для поновлення строку звернення позивача до суду.
Згідно пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Згідно пункту 9 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Керуючись статтями 122, 123, 169, 293, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву представника позивача про поновлення процесуального строку звернення до суду - залишити без задоволення.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Кодексом адміністративного судочинства України.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Дмитро ВОЛОШИН