154/1220/25
2/154/764/25
21 липня 2025 року Володимирський міський суд Волинської області у складі:
головуючого - судді Лутая А.М.
за участю секретаря судового засідання - Жолоб К.В.,
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
Позивач ОСОБА_1 26.03.2025 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати - ОСОБА_3 , в селі Новосілки Володимир - Волинського (на даний час Володимирського) району Волинської області, заповіту на належне їй майно, яке складається із земельної ділянки, площею 1,78 гектарів, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Зарічанської сільської ради Володимирського (бувшого Володимир - Волинського) району Волинської області, вона не залишила, а тому після її смерті відкрилася спадщина за законом на належне їй майно.
Спадкоємцями після смерті ОСОБА_3 є позивачка та її брат, відповідач по справі ОСОБА_2 , який на спадщину не претендує. Інших спадкоємців, які б прийняли спадщину немає.
Зазначає, що у лютому 2025 року вона звернулась до нотаріальної контори з метою оформлення спадщини, де державний нотаріус Володимирської державної нотаріальної контори Волинської області Хома Юлія Миколаївна роз'яснила, що у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, на вказане вище спадкове майно їй буде відмовлено, і вона не зможе реалізувати свого права, у зв'язку із тим, що вона у встановлений законом шестимісячний строк з моменту відкриття спадщини, не подала до органів нотаріату заяву про прийняття вказаної вище спадщини.
Крім того вказує, що пропустила шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини у зв'язку із тим, що не знала про належність її покійній матері ОСОБА_3 на праві приватної власності вказаної земельної ділянки, не знала про наявність правовстановлюючих документів на вказану вище земельну ділянку, і ніхто їй про це не повідомив. Про вказане вище майно вона дізналася випадково в кінці січня 2025 року. А саме, знаходячись по місцю постійного проживання покійної матері ОСОБА_4 в АДРЕСА_1 , наводячи порядок в житловому будинку, серед документів належних покійній матері, вона виявила державний акт на право приватної власності на землю.
Враховуючи вищенаведене позивач просить визначити їй додатковий строк тривалістю в три місяці для подання до Володимирської державної нотаріальної контори Волинської області заяви про прийняття спадщини, яка відрилася після смерті ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Ухвалою суду від 17.04.2025 на підставі вказаної позовної заяви відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Позивач та її представник у підготовче засідання не з'явилися, однак до суду надійшла заява представника позивача, в якій він позовні вимоги підтримує в повному обсязі, просить проводити розгляд справи за їх відсутності.
Відповідач у підготовче засідання також не з'явився, подав до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити за його відсутності, позовні вимоги визнає повністю.
Враховуючи те, що учасники справи у підготовче засідання не з'явилися, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, у відповідності з ч.2 ст. 247 ЦПК України, не здійснювалося.
Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч.4 ст.200 ЦПК України ухвалення в підготовчому засіданні рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав, ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Беручи до уваги те, що відповідач визнає позовні вимоги і визнання позову не суперечить закону, не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що рішення у справі можливо ухвалити за результатами підготовчого провадження.
Суд, оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_3 - мати сторін, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 , актовий запис №57, копією свідоцтва про народження позивача серії НОМЕР_2 , копією свідоцтва про її шлюб серії НОМЕР_3 , а також копією свідоцтва про народження відповідача серії НОМЕР_4 .
Після смерті ОСОБА_3 відкрилася спадщина на все належне їй майно, в тому числі і на земельну ділянку, площею 1,78 гектарів, для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Зарічанської сільської ради Володимирського (бувшого Володимир - Волинського) району Волинської області, що підтверджується копією Державного акту на право приватної власності на землю, долученою до матеріалів справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 1218, ч.ч. 1, 2 ст. 1220 ЦК України внаслідок смерті особи відкривається спадщина, до складу якої входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Відповідно до вимог ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини (ч.1 ст.1222 ЦК України).
Віповідно до чч.1,2 ст.1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.
Так, відповідно до ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до чч. 1, 3, 5 ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст.1269 ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Відповідно до ч.1 ст. 1272 ЦК України, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст. 1270 ЦК України, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Сторони відповідно до положень ст.1261 ЦК України, є спадкоємцями за законом першої черги. Згідно інформаційних довідок зі Спадкового реєстру (спадкові справи та видані на їх підставі свідоцтва про право на спадщину, заповіти/спадкові договори) №81377929 та № 81377954 від 02.06.2025 спадкова справа після померлої ОСОБА_3 не заводились.
Листом державного нотаріуса Володимирської державної нотаріальної контори Волинської області Хоми Ю.М від 28.02.2025 №163/01-16 позивачці, на її усне звернення, роз'яснено, що вона пропустила шестимісячний строк на прийняття спадщини після смерті своєї матері, та рекомендовано звернутися до суду із позовною заявою про продовження строку на прийняття спадщини.
Згідно з ч.3 ст. 1272 ЦК України, за позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
За змістом цієї статті поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є причини, які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Правила частини третьої статті 1272 ЦК України про надання додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини можуть бути застосовані, якщо: 1) у спадкоємця були перешкоди для подання такої зави; 2) ці обставини визнані судом поважними.
Такий правовий висновок висловлений Верховним Судом України у постанові від 23 серпня 2017 року № 6-1320цс17.
З урахуванням наведеного, якщо спадкоємець пропустив шестимісячний строк для подання заяви про прийняття спадщини з поважних причин, закон гарантує йому право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового строку на подання такої заяви.
Вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Позивач ОСОБА_1 у своєму позові зазначає, що вона пропустила строк для прийняття спадщини після смерті матері з поважних причин, оскільки не знала про наявність спадкового майна у вигляді земельної ділянки. Вказані обставини підтверджуються письмовими поясненнями свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , наданими суду.
Зважаючи на викладене суд визнає, що зазначені позивачем причини пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини є поважними, а тому вважає необхідним визначити їй додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті її матері.
Керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 200,206,207,247, 265 ЦПК України, ст.ст. 1220, 1270, 1272 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 додатковий строк три місяці після набрання рішенням законної сили,для подання заяви про прийняття спадщини, що відкрилась після смерті матері ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкриття чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ІПН НОМЕР_5 , зареєстрована по АДРЕСА_2 .
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ІПН НОМЕР_6 , АДРЕСА_3 .
Головуючий А.М. Лутай