22 липня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/8993/24
Полтавський окружний адміністративний суд у складі судді Канигіної Т.С., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Військова частина НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії, а саме просить:
- визнати протиправним та скасувати повністю наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 27.06.2024 №290, згідно з яким на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення "догана" та зменшено грошове забезпечення;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити усі види грошового забезпечення, які не були виплачені внаслідок проведення службової перевірки та прийняття оскаржуваного наказу, у тому числі: нарахувати і виплатити частину щомісячної премії за червень 2024 року, на яку було зменшено встановлений розмір щомісячної премії; нарахувати і виплатити додаткову винагороду, встановлену постановою КМУ від 28.02.2022 №168 за період з 01.06.2024 по 30.06.2024.
В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що останній не згоден з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 27.06.2024 №290, яким його притягнуто до дисциплінарної відповідальності, вважає його протиправними і таким, що підлягає скасуванню з огляду на наступне: 1) позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за результатом службової перевірки, а не службового розслідування; 2) порушено конституційне право на професійну правничу допомогу; 3) не враховано пояснення позивача.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 05.08.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі №440/8993/24. Вирішено розгляд адміністративної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
У відзиві відповідач зазначив, що службовою перевіркою встановлено. що позивач не виконав бойовий наказ командира 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 . Звернуто увагу, що позивача було притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення порядку звернення до командира роти та невиконання бойового наказу, що було виявлено вході службової перевірки.
26.08.2024 позивач скористався правом подання відповіді на відзив, у якому підтвердив позовні вимоги.
18.09.2024 відповідачем подані заперечення на відповідь на відзив.
Розгляд цієї справи відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України здійснюється в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 21.06.2024 № 283 "Про призначення службової перевірки" /а.с.58/ з метою перевірки інформації про факт правопорушення, з'ясування наявності підстав для призначення службового розслідування проведено службову перевірку.
У ході проведення службової перевірки встановлено наступне.
Командир Військової частини НОМЕР_2 своєю телеграмою №1526/24/2129 наказав командиру Військової частини НОМЕР_1 опрацювати адвокатський запит адвоката ОСОБА_2 в інтересах бойового медика 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти Військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_1 .
У ході проведення службової перевірки отримано пояснення від ТВО командира 2 стрілецької роти Військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_3 , у якому він зазначив, що тимчасово виконує обов'язки за вакантною посадою командира 2 стрілецької роти Військової частини НОМЕР_1 , 05.06.2024 він перед особовим складом 2 стрілецької роти Військової частини НОМЕР_1 довів бойовий наказ командира 2 стрілецької роти від 05.06.2024 № 131 про те, що треба зайняти ротний опорний пункт " НЕВАДА" батальйонного району оборони силами 2 стрілецької роти Військової частини НОМЕР_1 . Серед особового складу 2 роти перебував молодший сержант ОСОБА_1 , який уголос заявив, що за 30 тисяч гривень за місяць додаткової винагороди не буде виконувати обов'язки з оборони, посилаючись на те, що за таку службу повинно платити 100 тисяч гривень за місяць додаткової винагороди. При цьому, це була друга лінія оборони. На другий день (після того, як не виконав наказ) молодший сержант ОСОБА_1 звернувся до нього із письмовим рапортом, яким просив надати йому у письмовій формі наказ, витяг із наказу, письмову відповідь про розмір додаткової винагороди. Всю цю інформацію старший лейтенант ОСОБА_3 не надав.
Із пояснення бойового медика 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти Військової частини НОМЕР_1 молодшого сержанта ОСОБА_1 відомо, що у зв'язку з відсутністю реакції на його рапорти від 06.06.2024 "Про доведення наказу", від 08.06.2024 "Про службове розслідування", від 15.06.2024 "Про письмову відповідь на рапорти", які ТВО командира роти старший лейтенант ОСОБА_3 відмовився підписувати і реєструвати в штабі, не отримавши відповіді на питання, які цікавили молодшого сержанта ОСОБА_1 , прохання особового складу 2 роти про зустріч командиром батальйону ігнорувались, він був вимушений звернутися до адвоката. Адвокат порадив йому направити адвокатське запит. Молодший сержант ОСОБА_1 не вважає, що порушив військову дисципліну своїм зверненням до адвоката.
Також отримано рапорт позивача від 06.06.2024 на ім'я командира 2 стрілецької роти Військової частини НОМЕР_1 , з якого стало відомо, що позивач 05.06.2024 отримав бойовий наказ від ТВО командира 2 стрілецької роти Військової частини НОМЕР_1 старшого лейтенанта ОСОБА_3 про зайняття позицій на опорному пункті "НЕВАДА" та командно-спостережному пункті "РАПТОР", але йому не зрозуміло, згідно з яким наказом він, як медик роти, повинен виконувати завдання та який розмір грошової винагороди він отримає за виконання завдань.
Відповідно до наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 27.06.2024 №290 "Про результати службової перевірки" за порушення вимог статей 11, 14, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, вимог статей 4-5 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, щодо недбалого ставлення до виконання службових обов'язків, порушення, встановленого у Збройних Силах України порядку звернення до безпосереднього начальника для вирішення особистих і службових питань бойовому медику 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти Військової частини НОМЕР_1 молодшому сержанту ОСОБА_1 оголошено догану. Призначено службове розслідування щодо виявлення службовою перевіркою фактів відмови бойовим медиком 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти військової частини НОМЕР_1 молодшим сержантом ОСОБА_1 виконати бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 /а.с.71-72/.
Водночас у позовній заяві позивачем зазначено, що 16.06.2024 адвокат Єрмачков О.В. для надання правничої допомоги ОСОБА_1 направив адвокатський запит до Військової частини НОМЕР_1 для отримання інформації та копій документів, що підтверджують участь ОСОБА_1 у бойових діях та заходах з національної безпеки і оборони (для нарахування додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168), а також про обставини, що могли призвести до позбавлення такої додаткової винагороди (порушення дисципліни та ін.) /а.с. 15-16/.
21.06.2024 наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 21.06.2024 №283 призначена службова перевірка за фактом порушення порядку звернення до командування Військової частини НОМЕР_1 бойовим медиком 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти Військової частини НОМЕР_1 молодшим сержантом ОСОБА_1 /а.с.21/.
06.07.2024 у відповіді на вищезазначений адвокатський запит (лист від 06.07.2024 №2173) командир Військової частини НОМЕР_1 зазначає наступне. Командиром військової частини НОМЕР_1 призначена службова перевірка у зв'язку з тим, що на адресу Військової частини НОМЕР_1 надійшов адвокатський запит від адвоката Єрмачкова О.В. в інтересах військовослужбовця ОСОБА_1 , однак, до командування військової частини для вирішення зазначених в адвокатському запиті службових питань ОСОБА_1 не звертався, чим порушив порядок звернення, визначений статтею 14 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України. За результатами службової перевірки встановлено факт порушення молодшим сержантом ОСОБА_1 порядку вирішення службових питань. Командиром Військової частини НОМЕР_1 розглядається питання притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності. Станом на 06.07.2024 за час проходження військової служби у вч НОМЕР_1 ОСОБА_1 заохочень або стягнень не мав /а.с.17/.
09.07.2024 ОСОБА_1 було ознайомлено /а.с. 72/ з наказом командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 27.06.2024 №290, згідно з яким на ОСОБА_1 накладено дисциплінарне стягнення "догана", визначено виплату щомісячної премії у розмірі 90 відсотків встановленого розміру щомісячної премії (позбавлено 10% встановленого розміру щомісячної премії), а також це стало причиною невиплати додаткової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168 за червень 2024 року.
На переконання позивача, командир Військової частини НОМЕР_1 : зазначив у відповіді на адвокатський запит неправдиву інформацію (про те, що станом на 06.07.2024 позивач не притягався до дисциплінарної відповідальності) або підробив офіційний документ (наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 27.06.2024 №290), підписавши його минулою датою.
Не погоджуючись з указаним наказом, позивач звернувся до суду з позовною заявою.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд зазначає таке.
Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV затверджено Дисциплінарний статут Збройних Сил України (надалі - Дисциплінарний статут), який визначає сутність військової дисципліни, обов'язки військовослужбовців, а також військовозобов'язаних та резервістів під час проходження зборів щодо її додержання, види заохочень та дисциплінарних стягнень, права командирів щодо їх застосування, а також порядок подання і розгляду заяв, пропозицій та скарг.
Згідно зі статтями 1-2 Дисциплінарного статуту військова дисципліна - це бездоганне і неухильне додержання всіма військовослужбовцями порядку і правил, встановлених статутами Збройних Сил України та іншим законодавством України. Військова дисципліна ґрунтується на усвідомленні військовослужбовцями свого військового обов'язку, відповідальності за захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, на їх вірності Військовій присязі.
Відповідно до статті 4 Дисциплінарного статуту військова дисципліна зобов'язує кожного військовослужбовця, зокрема, додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильно виконувати вимоги статутів Збройних Сил України, накази командирів.
Розділ ІІІ Дисциплінарного статуту визначає стягнення за порушення військової дисципліни.
Згідно зі статтею 45 Дисциплінарного статуту у разі невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцем своїх службових обов'язків порушення військовослужбовцем військової дисципліни або громадського порядку командир повинен нагадати йому про обов'язки служби, а за необхідності - накласти дисциплінарне стягнення.
За вчинення адміністративних правопорушень військовослужбовці несуть дисциплінарну відповідальність за цим Статутом, за винятком випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. За вчинення правопорушень, пов'язаних із корупцією, військовослужбовці несуть відповідальність згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі вчинення кримінального правопорушення військовослужбовець притягається до кримінальної відповідальності.
За приписами статті 48 Дисциплінарного статуту на військовослужбовців можуть бути накладені такі дисциплінарні стягнення: а) зауваження; б) догана; в) сувора догана; г) позбавлення чергового звільнення з розташування військової частини чи з корабля на берег (стосовно військовослужбовців строкової військової служби та курсантів вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти); ґ) попередження про неповну службову відповідність (крім осіб рядового складу строкової військової служби); д) пониження в посаді; е) пониження у військовому званні на один ступінь (стосовно осіб сержантського (старшинського) та офіцерського складу); є) пониження у військовому званні з переведенням на нижчу посаду (стосовно військовослужбовців сержантського (старшинського) складу); ж) звільнення з військової служби через службову невідповідність (крім осіб, які проходять строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації на особливий період, військову службу за призовом осіб офіцерського складу, а також військовозобов'язаних під час проходження навчальних (перевірочних) і спеціальних зборів та резервістів під час проходження підготовки та зборів).
Згідно із статтею 83 Дисциплінарного статуту на військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені цим Статутом і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира, що вирішив накласти на винну особу дисциплінарне стягнення.
Статтями 84, 85 цього ж Статуту установлено, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування. Воно проводиться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, та ступеня вини.
Службове розслідування призначається письмовим наказом командира (начальника), який прийняв рішення притягти військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності. Воно може бути проведено особисто командиром (начальником), доручено військовослужбовцю офіцерського складу, а в разі вчинення правопорушення військовослужбовцем рядового, сержантського (старшинського) складу - також військовослужбовцю сержантського (старшинського) складу.
Порядок проведення службового розслідування у Збройних Силах України визначається наказом Міністерства оборони України, в інших військових формуваннях, правоохоронних органах спеціального призначення - наказами державних органів, які мають у своєму підпорядкуванні військові формування, утворені відповідно до законів України, правоохоронних органів спеціального призначення, Державної спеціальної служби транспорту, Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України.
Відповідно до статті 86 Дисциплінарного статуту, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир, який призначив службове розслідування, приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення.
Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховується: характер та обставини вчинення правопорушення, його наслідки, попередня поведінка військовослужбовця, а також тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
Згідно зі статтею 87 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має бути накладене не пізніше ніж за 10 діб від дня, коли командирові (начальникові) стало відомо про правопорушення, а у разі провадження службового розслідування - протягом місяця від дня його закінчення, не враховуючи часу перебування військовослужбовця на лікуванні або у відпустці. Під час накладення дисциплінарного стягнення командир не має права принижувати гідність підлеглого.
Дисциплінарне стягнення не може бути накладено після шести місяців з дня виявлення правопорушення. До зазначеного строку не зараховується час проведення службового розслідування, перебування військовослужбовця на лікуванні, у відпустці, під вартою, а також час відсутності на службі без поважних причин.
Отже, з аналізу наведених вище норм вбачається, що прийняттю рішення командиром про накладення на підлеглого дисциплінарного стягнення може передувати службове розслідування; у разі провадження службового розслідування стягнення має бути накладене - протягом місяця від дня його закінчення.
Підстави та механізм проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Збройних Сил України (далі - Збройні Сили), а також військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовослужбовці), які не виконали (неналежно виконали) свої службові обов'язки або вчинили правопорушення під час проходження служби (зборів), а також дії (бездіяльність) яких призвели до завдання шкоди державі визначаються Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказ Міністерства оборони України 21.11.2017 № 608, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за № 1503/31371 (далі - Порядок №608).
У розумінні пункту 2 розділу І Порядку №608 службова перевірка - комплекс заходів, які здійснюються відповідно до цього Порядку, з метою перевірки інформації про вчинення правопорушення, з'ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, обставин порушення виконавської дисципліни, встановлення осіб, які вчинили правопорушення; службове розслідування - комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Порядку №608 службове розслідування може призначатися у разі, зокрема: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю і здоров'ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду; невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань.
Згідно з пунктом 3 розділу ІІ Порядку №608 службове розслідування проводиться для встановлення:
- неправомірних дій військовослужбовця, яким вчинено правопорушення;
- причинного зв'язку між правопорушенням, з приводу якого було призначено службове розслідування, та виконанням військовослужбовцем обов'язків військової служби;
- вини військовослужбовця;
- порушень нормативно-правових актів, інших актів законодавства;
- причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення.
Пунктом 1 розділу ІІІ Порядку №608 передбачено, що рішення про призначення службового розслідування приймається командиром (начальником), який має право видавати письмові накази та накладати на підлеглого дисциплінарне стягнення. Інші посадові (службові) особи у разі необхідності звертаються за підпорядкованістю з клопотанням про призначення службового розслідування.
Відповідно до пункту 1 розділу VІІ Порядку №608 з метою перевірки інформації про факт правопорушення, з'ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, обставин порушення виконавської дисципліни, а також якщо особу правопорушника не встановлено, але виявлено факт правопорушення, проводиться службова перевірка.
Згідно з пунктом 2 розділу VІІ Порядку №608 під час службової перевірки встановлюються:
- особа, яка вчинила дисциплінарне правопорушення або порушення виконавської дисципліни;
- обставини (час, місце, спосіб, наслідки тощо) правопорушення або порушення виконавської дисципліни;
- не виконані або неналежно виконані військовослужбовцем розпорядження, доручення, вказівки начальників, службові обов'язки.
У разі необхідності уточнення причин та умов, що сприяли вчиненню дисциплінарного правопорушення, за фактом якого проведено службову перевірку, та ступеня вини військовослужбовця за результатами службової перевірки може бути проведено службове розслідування.
Пунктом 3 розділу VІІ Порядку №608 передбачено, що службова перевірка проводиться за рішенням відповідного командира (начальника).
У пунктах 6-10 розділу VІІ Порядку №608 наведено, що строк проведення службової перевірки не може перевищувати одного місяця. У разі невстановлення винних осіб службова перевірка може бути продовжена відповідним командиром (начальником), який призначив перевірку, але не більше ніж на один місяць.
Днем початку службової перевірки вважається день прийняття рішення про її проведення або дата, визначена командиром (начальником), який приймає це рішення.
Завершення службової перевірки визначається днем подання результатів перевірки на розгляд для прийняття рішення.
Проведення службової перевірки здійснюється за загальними правилами проведення службових розслідувань, встановленими розділами III та IV цього Порядку, з урахуванням особливостей, передбачених цим розділом.
Службова перевірка може проводитись як одноособово, так і комісією. Склад комісії визначається з урахуванням мети, обсягу, складності та особливостей проведення службової перевірки.
Результати службової перевірки оформлюються доповідною запискою на ім'я посадової (службової) особи, яка призначила перевірку, та підписуються посадовою (службовою) особою, яка провела її одноособово, або головою комісії.
У доповідній записці зазначаються підстави та мета проведення службової перевірки, службові особи, які її проводили, вжиті заходи та отримані результати, висновки і пропозиції та інші відомості, необхідні для прийняття посадовою (службовою) особою, яка призначила перевірку, законного рішення.
Одночасне проведення службової перевірки та службового розслідування не допускається.
З аналізу Порядку №608 вбачається, що службова перевірка призначається з метою перевірки інформації про факт правопорушення, з'ясування наявності підстав для призначення службового розслідування, обставин порушення виконавської дисципліни, а також якщо особу правопорушника не встановлено.
При цьому результати службової перевірки оформлюються доповідною запискою на ім'я посадової (службової) особи, яка призначила перевірку, та підписуються посадовою (службовою) особою, яка провела її одноособово, або головою комісії.
Суд зазначає, що у даній справі службова перевірка оформлена доповідною запискою /а.с.57/.
Проте спірним наказом №290 від 27.06.2024 одночасно накладено дисциплінарне стягнення на позивача та призначено службове розслідування щодо виявлення службовою перевіркою фактів відмови бойовим медиком 1 стрілецького взводу 2 стрілецької роти Військової частини НОМЕР_1 молодшим сержантом ОСОБА_1 виконати бойове розпорядження командира Військової частини НОМЕР_1 .
Як вищенаведено, у разі призначення службового розслідування, дисциплінарне стягнення має бути накладене - протягом місяця від дня його закінчення. Тобто закінчення службового розслідування, а не службової перевірки у даному випадку.
Таким чином, відповідачем при прийнятті спірного наказу порушено порядок проведення службової перевірки та накладення дисциплінарного стягнення згідно з Дисциплінарним статутом та Порядком №608.
Крім того, суд звертає увагу, що 06.07.2024 у відповіді на адвокатський запит (лист від 06.07.2024 №2173) зазначено, що станом на 06.07.2024 за час проходження військової служби у вч НОМЕР_1 ОСОБА_1 заохочень або стягнень не мав.
Отже, розглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку про протиправність наказу командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 27.06.2024 №290 в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення (пункт 2 наказу від 27.06.2024 №290).
В іншій частині наказу: призначення службового розслідування; нагадування про обов'язки служби ОСОБА_3 ; щодо заступника командира військової частини з морально-психічного забезпечення - позовні вимоги не містять обґрунтувань, мотивів скасування тощо (тобто щодо порушення у цій частині прав, свобод та інтересів позивача), у зв'язку з чим у цій частині судом не досліджується спірний наказ.
Позовні вимоги стосовно зменшення грошового забезпечення суд вважає безпідставними, оскільки наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 27.06.2024 №290 не містить положення стосовно такого зменшення.
У цій частині суд відмовляє у задоволенні позову, оскільки не стосується предмета позову - наказу Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 27.06.2024 №290.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити усі види грошового забезпечення, які не були виплачені внаслідок проведення службової перевірки та прийняття оскаржуваного наказу, у тому числі: нарахувати і виплатити частину щомісячної премії за червень 2024 року, на яку було зменшено встановлений розмір щомісячної премії; нарахувати і виплатити додаткову винагороду, встановлену постановою КМУ від 28.02.2022 №168 за період з 01.06.2024 по 30.06.2024, суд зазначає таке.
Статтею 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Позовні вимоги щодо зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 нарахувати і виплатити усі види грошового забезпечення, які не були виплачені внаслідок проведення службової перевірки та прийняття оскаржуваного наказу, у тому числі: нарахувати і виплатити частину щомісячної премії за червень 2024 року, на яку було зменшено встановлений розмір щомісячної премії; нарахувати і виплатити додаткову винагороду, встановлену постановою КМУ від 28.02.2022 №168 за період з 01.06.2024 по 30.06.2024, є похідними від вищевказаної основної позовної вимоги.
Оскільки суд дійшов висновку про відмову у задоволенні основної вимоги - стосовно зменшення грошового забезпечення за спірним наказом, то і відсутні підстави для задоволення похідних вимог позивача.
Зважаючи на встановлені в ході розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми законодавства, якими врегульовані спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Щодо клопотання про стягнення витрат на оплату правничої допомоги в розмірі 12000,00 грн, суд зазначає таке.
Згідно зі статтею 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі можуть оскаржити судове рішення щодо судових витрат, якщо це стосується їхніх інтересів. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.
Відповідно до статті 252 цього Кодексу суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема: судом не вирішено питання про судові витрати. Заяву про ухвалення додаткового судового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання судового рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може розглянути питання ухвалення додаткового судового рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Додаткове рішення або ухвала про відмову у прийнятті додаткового рішення можуть бути оскаржені.
У цій справі позивачем надано: договір про надання правничої допомоги від 28.12.2023, додаткову угоду до договору від 20.07.2024, ордер, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю; звіт, акт приймання -передачі, платіжна інструкція, рахунок на оплату.
У статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема: на професійну правничу допомогу.
Згідно з частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Відповідно до частин першої - третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Положеннями частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до частини п'ятої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Таким чином, документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб'єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.
Зазначене відповідає правовій позиції Верховного Суду, яка викладена у постановах від 21.03.2018 у справі № 815/4300/17, від 11.04.2018 у справі № 814/698/160 від 18.10.2018 у справі № 813/4989/17.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною, зокрема, у постановах від 26.06.2019 у справі №200/14113/18-а, від 31.03.2020 у справі №726/549/19, від 21.05.2020 у справі №240/3888/19.
Так, на підтвердження розміру витрат адвокатом надані копії: договір про надання правничої допомоги від 28.12.2023, додаткову угоду до договору від 20.07.2024, ордер, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю; звіт, акт приймання-передачі, платіжна інструкція, рахунок на оплату.
Дослідивши надані документи, суд враховує такі обставини.
Суд при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу, надаючи оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п'ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, виходить, зокрема, із того, що ця справа відноситься до справ незначної складності. Ця справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, не стосується встановлення значного обсягу фактичних обставин справи, що потребувало б подання великої кількості письмових доказів та вжиття дій щодо їх збирання.
Суд зауважує, що особа має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Верховний Суд у постанові від 11.12.2019 у справі №545/2432/16-а зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Оцінивши обставини цієї справи та надані позивачем докази у їх сукупності, з урахуванням часткового задоволення позову, заперечень відповідача щодо необґрунтованості витрат на правову допомогу, суд, враховуючи принципи обґрунтованості, співмірності і пропорційності судових витрат, дійшов висновку про необхідність зменшення стягнення витрат на професійну правничу допомогу в цій справі до 5000,00 грн.
Підстави розподілу судових витрат, пов'язаних із сплатою судового збору, відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 77, 132, 139, 243-246, 250, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 (з адміністративно-господарської діяльності) від 27.06.2024 №290 в частині накладення на ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення (пункт 2 наказу від 27.06.2024 №290).
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_3 ) витрати, пов'язані з наданням правової допомоги, у розмірі 5000,00 грн.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.С. Канигіна