21 липня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/2788/22
Суддя Полтавського окружного адміністративного суду Канигіна Т.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 від 03.06.2025 (вх.№40369/25 від 06.06.2025) про зміну способу і порядку виконання рішення суду в справі №440/2788/22 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 у справі №440/2788/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання розпорядження протиправним та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправним та скасовано розпорядження відділу з питань призначення пенсій та перерахунків пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 08.11.2021 за №42/1600-0207-15 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" №33/37-4/11757 від 15.10.2021 про розмір грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" №33/37-4/11757 від 15.10.2021 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням раніше сплачених сум.
06.06.2025 до суду від ОСОБА_1 надійшла заява про зміну способу виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/2788/22, а саме просить: змінити спосіб і порядок виконання рішення суду шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 неотриманої заборгованості за пенсією у розмірі 249685,64 грн.
Справа №440/2788/22 отримана судом 30.06.2025.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 01.07.2025 призначено заяву про зміну способу і порядку виконання рішення суду в справі №440/2788/22 до судового розгляду у відкритому судовому засіданні на 21.07.2025.
У запереченнях пенсійний орган зазначив, що виплата утвореної після перерахунку заборгованості буде здійснена після надходження відповідного фінансування. При цьому пенсійний орган не погоджується з заявою позивача про зміну способу і порядку виконання рішення суду в справі №440/2788/22.
У судове засідання 21.07.2025 учасники справи не з'явились.
Відповідно до частини другої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
З огляду на положення пункту 10 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд заяви здійснено судом у порядку письмового провадження.
Розглянувши подану заяву та матеріали адміністративної справи, суд дійшов такого висновку.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно з частинами другою, третьою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Отже, відповідно до наведених вище норм остаточне рішення суду є обов'язковим для учасників справи.
Порядок та підстави зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення в адміністративному судочинстві врегульовані статтею 378 Кодексу адміністративного судочинства України.
Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень" від 21.11.2024 №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024, були внесені суттєві зміни до статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до частин першої-третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону від 21.11.2024 №4094-IX, який набрав чинності 19.12.2024) за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.
Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.
Невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг протягом двох місяців з дня набрання законної сили судовим рішенням є самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання такого судового рішення шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
Отже, з 19.12.2024 статтю 378 Кодексу адміністративного судочинства України доповнено самостійною підставою для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а саме: невиконання суб'єктом владних повноважень судового рішення, яке набрало законної сили, щодо, серед іншого, обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, протягом двох місяців з дня набрання таким рішенням законної сили; при чому зміна способу і порядку виконання такого судового рішення відбувається шляхом стягнення з такого суб'єкта владних повноважень відповідних виплат.
У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни "зобов'язання здійснити перерахунок та провести виплати за перерахованою пенсією" на "стягнення коштів із державного органу - боржника".
Статтею 13 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 №3-рп/2003).
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.
Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Як вище зазначено, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 у справі №440/2788/22 адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання розпорядження протиправним та зобов'язання вчинити певні дії задоволено. Визнано протиправним та скасовано розпорядження відділу з питань призначення пенсій та перерахунків пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Управління пенсійного забезпечення Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 08.11.2021 за №42/1600-0207-15 про відмову ОСОБА_1 в перерахунку пенсії на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" №33/37-4/11757 від 15.10.2021 про розмір грошового забезпечення. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.12.2019 на підставі довідки Державної установи "Територіальне медичне об'єднання МВС України по Полтавській області" №33/37-4/11757 від 15.10.2021 про розмір грошового забезпечення, з урахуванням раніше сплачених сум.
Згідно з розрахунком боржника Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області нарахована заборгованість в розмірі 249685,64 грн за період з грудня 2019 року по серпень 2022 року облікована в Пенсійному фонді України.
Отже, рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 у справі №440/2788/22 не виконано у повному обсязі.
Суд також зазначає, що вказані вище приписи чинного законодавства свідчать, що судовий акт, який набрав законної сили, підлягає обов'язковому та безумовному виконанню особою, на яку покладено такий обов'язок.
Це означає, що особа, якій належить виконати судовий акт, повинна здійснити достатні дії для організації процесу його виконання, незалежно від будь-яких умов, оскільки інше суперечило б запровадженому статтею 8 Конституції України принципу верховенства права.
Тобто, у будь-якому разі, судове рішення, ухвалене на користь позивача, має бути виконане.
Таким чином, враховуючи вимоги частини третьої статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України (у редакції Закону №4094-IX, що діє з 19.12.2024), суд дійшов висновку про наявність підстав для заміни способу і порядку виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 у справі №440/2788/22 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 у справі №440/2788/22 грошової суми у розмірі 249685,64 грн.
З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №440/2788/22.
Керуючись статтями 14, 243, 248, 256, 294, 372, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву ОСОБА_1 про зміну способу і порядку виконання рішення суду у справі №440/2788/22 задовольнити.
Змінити спосіб та порядок виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 у справі №440/2788/22 шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 на виконання рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 30.06.2022 у справі №440/2788/22 грошової суми у розмірі 249685,64 грн.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня складення ухвали до Другого апеляційного адміністративного суду, у порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.С. Канигіна