22 липня 2025 року м. ПолтаваСправа № 440/8523/25
Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Костенко Г.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернулася до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якій просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови ОСОБА_1 у перерахунку та виплаті пенсії з урахуванням середнього показника заробітної плати за останні три роки, які передують року звернення за призначенням пенсії за віком, саме 2020, 2021 та 2022 роки;
- зобов'язати Головне Управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії з урахуванням середнього показника заробітної плати ОСОБА_1 за останні три роки, які передують року звернення за призначенням пенсії за віком, саме 2020,2021 та 2022 роки.
В обґрунтування позову позивачем вказано, що ГУ УПФУ в Полтавській області протиправно не здійснено перерахунок та виплату пенсії за віком, з урахуванням раніше виплачених сум, відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком, тобто за 2020, 2021, 2022 роки. Вважаючи свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у адміністративній справі за вищевказаним позовом.
Відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідач у спірних правовідносинах діяв згідно чинного законодавства.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні.
З 17.12.2014 ОСОБА_1 отримувала пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення".
17.11.2023 позивач звернулась до Головного управління з заявою про перехід з виду на вид, а саме: з пенсії за вислугу років згідно Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пенсію за віком згідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
17.11.2023 позивачу було здійснено перерахунок пенсії щодо переведення з пенсії за вислугу років на пенсію за віком, але без застосування показника середньої заробітної плати за три календарні роки, тобто за 2020-2022 роки.
Позивач у позовній заяві зазначає, що пенсія їй має бути перерахована, виходячи з показника середньої заробітної плати по Україні за три останні роки, тобто за 2020 - 2022 роки, що передували року звернення за призначенням пенсії за віком.
По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
З 01 січня 2004 року набрав чинності Закон №1058-IV, який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Отже, з 01 січня 2004 року Закон №1058-IV є основним законом, який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.
Правові висновки Верховного Суду стосовно застосування положень цього Закону сформовані, зокрема у постановах від 29 жовтня 2018 року у справі № 348/2305/16-а, від 23 листопада 2018 року у справі № 465/8263/14-а, від 11 грудня 2018 року у справі № 493/1869/17, від 21 грудня 2019 року у справі № 211/2459/17(2-а/211/160/17), від 27 лютого 2019 року у справі № 185/756/17 (2-а/185/109/17), від 19 червня 2020 року у справі № 759/6396/16-а, від 23 червня 2020 року у справі № 751/10237/16-а, від 17 вересня 2020 року у справі № 233/3458/17 та від 12 серпня 2021 року у справі № 640/20298/19.
Статтею 8 Закону №1058-IV передбачено право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.
Положеннями частини першої статті 9 Закону № 1058-IV встановлено, що відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
пенсія за віком;
пенсія по інвалідності;
пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Статтею 10 Закону №1058-ІV передбачено, що особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
За приписами частини другої статті 40 Закону №1058-IV, заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де: Зп -заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях; Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується ПФУ за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз 1 + Кз 2 + Кз 3 + ... + Кз n); К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
Згідно пунктів 2, 16 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, які працювали на посадах, що дають право на пенсію за вислугою років, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом №1788-XII. У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону. Положення Закону №1788-XII застосовуються в частині визначення права на пенсію (…) за вислугу років.
Судом встановлено, що вперше (з 17.12.2014) позивачу призначена пенсія за вислугу років, з 17.11.2023 позивач отримує пенсію за віком, обчислену на підставі положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що дає підстави для врахування при переведенні позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021, 2022 роки.
Частиною третьою статті 45 Закону №1058-ІV встановлено, що переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Аналіз зазначених вище норм законодавства дає підстави вважати, що частиною третьою статті 45 Закону №1058-IV установлюється порядок переведення з одного виду пенсії, призначеної саме за цим Законом, на інший. Отже, показник середньої заробітної плати при переведенні на інший вид пенсії має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення пенсії, передбаченої Законом №1058-ІV.
Подібного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 16 червня 2020 року у справі №127/7522/17, де зазначив, що за змістом частини третьої статті 45 Закону №1058-ІV переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви, на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 08 лютого 2024 року у справі №500/1216/23 дійшов висновку про наявність у нього права на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2020 - 2022 роки, з огляду на те, що за цих обставин має місце призначення пенсії за іншим законом, а не переведення з одного виду на інший вид пенсії в межах одного Закону відповідно до частини третьої статті 45 Закону №1058-IV.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд, зокрема, у постановах від 23 жовтня 2018 року у справі №317/4184/16-а (про що зазначає позивач у касаційній скарзі), від 27 листопада 2024 року у справі № 560/11681/23 та від 16 січня 2025 року у справі № 580/4901/22 і колегія суддів не вбачає підстав для відступу від зазначеної позиції.
З урахуванням наведеного, суд доходить висновку про наявність у позивача права на нарахування та виплату територіальним органом Пенсійного фонду України пенсії за віком відповідно до Закону №1058-IV із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням такої пенсії, а саме: за 2020 - 2022 роки.
Вказане також узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 31 січня 2025 року по справі №200/1478/24.
За викладених обставин, дії відповідача щодо обчислення розміру пенсії за віком позивачу без застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні з якої сплачено страхові внески за 2020 - 2022 роки, вчинені відповідачем не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що визначені Конституцією та з порушенням вимог Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а тому є протиправними.
За приписами ч. 1 та ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Керуючись статтями 14, 243-246, 291, 293, 295-296 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Гоголя, 34, м. Полтава, код ЄДРПОУ 13967927) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням показника середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачені страхові внески за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 17.11.2023 згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої заробітної плати по Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачені страхові внески, що передували року звернення за призначенням пенсії.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області витрати по сплаті судового збору на користь ОСОБА_1 у розмірі 1211,20 (одна тисяча двісті одинадцять гривень двадцять копійок).
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Головуючий суддя Г.В. Костенко