Справа № 420/1781/25
22 липня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каравана Р.В., розглянув в письмовому провадженні у порядку спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ОСОБА_1 20.01.2025 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор», у якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» у розмірі 30000,00 грн щомісячно за період з 24.02.2022 до 31.05.2022;
зобов'язати Державну установу «Ізмаїльський слідчий ізолятор» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) додаткову винагороду у розмірі 30000,00 грн щомісячно, передбаченою постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» за період з 24.02.2022 до 31.05.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що з 02.04.2018 по 26.08.2024 він проходив службу у державній кримінальній виконавчій службі України. 17.12.2024 на адвокатський запит його представника від Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» (далі Відповідач) поступила відповідь, що йому була нарахована та виплачена додаткова винагорода за період з 26.04.2022 по 30.04.2022 за фактично відпрацьовані години з розрахунку 41,67 грн. за 30 відпрацьованих годин, та за період несення служби з 01.05.2022 по 31.05.2022 - з розрахунку 40,32 грн. за годину за 120 відпрацьованих годин та відповідно до доданої бухгалтерської довідки Позивачу нараховано та виплачено додаткову грошову винагороду: -за період з 26.04.2022 по 30.04.2022 нараховано 1475,12 грн та виплачено 1231,35 грн; - за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 нараховано 5709,31 грн та виплачено 4765,82 грн. Вважаючи вказані дії відповідача протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Відповідач з поданим позовом не погодився. У поданому до суду відзиві вказує, що Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Про затвердження Порядку виплати додаткової винагороди за безпосередню участь у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримуванні збройної агресії» додаткова винагорода виплачується лише за умови безпосередньої участі у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони. Доказів безпосередньої участі Позивача у таких заходах за вказаний період не було надано. Крім того, у період з 16.05.2022 по 08.06.2022 ОСОБА_1 перебував у щорічній черговій оплачуваній відпустці за 2022 рік - підтверджується наказом державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» від 09 травня 2022 року №16/ОС/ ВП-22 «Про надання відпусток». Державна установа «Ізмаїльський слідчий ізолятор» діє відповідно до чинного законодавства та внутрішніх нормативних документів, які регулюють порядок нарахування та виплати додаткової винагороди. Відсутність відповідних наказів про участь Позивача у заходах національної безпеки та оборони унеможливлює нарахування та виплату додаткової винагороди.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 24.01.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліку - 5 днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду уточненої позовної заяви з зазначенням відомостей про наявність або відсутність електронного кабінету у сторін, поштового індексу місця проживання (перебування) представника позивача, а також наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, що додаються до заяви разом з її копіями для інших учасників справи, або докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України.
24.01.2025 через систему «Електронний суд» представником позивача, з метою усунення недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі суду від 24.01.2025, до Одеського окружного адміністративного суду подано уточнену позовну заяву (зареєстрована канцелярією суду 27.01.2025) разом з доказом надсилання її копії іншим учасникам справи.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 28.01.2025 відкрито провадження по вказаній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 262 КАС України.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
Суд, дослідивши матеріали справи та обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги і заперечення, а також ті, які мають інше значення для вирішення справи, повно, всебічно та об'єктивно дослідив докази у справі
Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1 з 02.04.2018 по 26.08.2024 проходив службу у державній кримінальній виконавчій службі України.
Згідно витягу з наказу Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» № 81/ОС-22 від 13.08.2024 старшого прапорщика внутрішньої служби ОСОБА_1 звільнено з Державної кримінально-виконавчої служби України з 26 серпня 2024 за власним бажанням.
Згідно відповіді Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» на адвокатський запит представника Полякова С.І. від 17.12.2024 № 6/9-81-24/Р-87 згідно до наказу установи від 12.08.2022 №33/ОС/ПР-22 «Про виплату додаткової винагороди особам з числа рядового та начальницького складу установи», ОСОБА_1 виплачено додаткову винагороду за період з 26.04.2022 по 30.04.2022 за фактично відпрацьовані години з розрахунку 41,67 грн. за 30 відпрацьованих годин, та за період несення служби з 01.05.2022 по 31.05.2022 з розрахунку 40,32 грн. за годину виплачено за 120 відпрацьованих годин.
Відповідно до наявних в матеріалах справи розрахунків для виплати додаткової винагороди за несення служби в органах і установах Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 (із змінами)
-за період з 26.04.2022 по 30.04.2022 ОСОБА_1 нараховано 1475,12 грн та виплачено 1231,35 грн. за 30 годин фактичного несення служби;
-за період з 01.05.2022 по 31.05.2022 нараховано 5709,31 грн та виплачено 4765,82 грн. за 120 годин фактичного несення служби.
Відповідно до довідки щодо нарахування грошового забезпечення ОСОБА_1 з 01 січня 2022 по 31 грудня 2022 останньому в лютому-травні 2022 року нараховано грошове забезпечення за повний робочий місяць.
Згідно витягу з наказу Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» № 16/0П/ВП-22 від 09.05.2022 старшому прапорщику внутрішньої служби ОСОБА_1 надано частину щорічної чергової основної оплачуваної відпустки за 2022 рік з 16 травня 2022 року по 08 червня 2022 року.
Вирішуючи спір по суті, суд зазначає та враховує наступне.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом, кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження визначає Закон України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України».
Відповідно до частини 4 статті 21 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», особи рядового і начальницького складу та працівники кримінально-виконавчої служби, а також члени їхніх сімей знаходяться під захистом держави, їх безпека, честь і гідність охороняються законом.
Згідно з частиною 2 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України», умови грошового і матеріального забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплата праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються законодавством і мають забезпечувати належні матеріальні умови для комплектування Державної кримінально-виконавчої служби України висококваліфікованим персоналом, диференційовано враховувати характер і умови служби чи роботи, стимулювати досягнення високих результатів у службовій та професійній діяльності і компенсувати персоналу фізичні та інтелектуальні затрати.
На осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби поширюється соціальний захист поліцейських, визначений Законом України «Про Національну поліцію», а також порядок і умови проходження служби, передбачені для поліцейських. Умови і розміри грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників кримінально-виконавчої служби визначаються Кабінетом Міністрів України (частина 5 статті 23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України»).
З метою визначення порядку та умов виплати грошового забезпечення особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України Міністерством юстиції України 28.03.2018 наказом №925/5 затверджено Порядок виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (далі - Порядок №925/5).
Згідно з пунктом 3 вказаного порядку, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації введено на всій території України воєнний стан з 5:30 год. 24 лютого 2022 року, який неодноразово продовжувався та діє на даний час.
На виконання Указів Президента України від 24.02.2022 року №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» Кабінет Міністрів України прийняв постанову від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану», в пункті 1 якої установив, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Виплата такої додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Передбачено, що вказана постанова набирає чинності 28.02.2022 року та застосовується з 24.02.2022 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2022 року №350 доповнено абзац перший пункту 1 Постанови №168 після слів «та поліцейським» словами «, а також особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка»».
Передбачено, що вказана постанова набирає чинності 24.03.2022 року та застосовується з 24.02.2022 року.
Постановою Кабінету Міністрів України від 01.07.2022 року №754 внесено зміни до пункту 1 Постанови №168 та в абзаці 1:
слова «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби, що розташовані в межах адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога в рамках Програми «єПідтримка» замінено словами «які несуть службу в органах і установах зазначеної Служби в межах територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)»;
після слова «щомісячно» доповнено словами «(крім осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, яким така винагорода виплачується пропорційно часу проходження служби в розрахунку на місяць)».
Передбачено, що вказана постанова набирає чинності 08.07.2022 року та застосовується з 01.06.2022 року.
Тобто, з 01.06.2022 право на отримання щомісячної додаткової винагороди у розмірі 30000,00 грн. залишилось лише у тих співробітників, які несуть службу в межах територіальних громад, що розташовані в районах проведення воєнних (бойових) дій або перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні).
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 року №793, зокрема, внесено наступні зміни до пункту 1 Постанови №168:
в абзаці першому слова і цифри «додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно» замінено словами і цифрами «додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць»;
Доповнено постанову пунктом 2-1 такого змісту:
« 2-1. Установити, що порядок і умови виплати додаткової винагороди, а також одноразової грошової допомоги, передбачених цією постановою, визначаються керівниками відповідних міністерств та державних органів.».
Передбачено, що вказана постанова набирає чинності 19.07.2022 року та застосовується з 24.02.2022 року.
Абзацом першим пункту 5 Порядку виплати грошового забезпечення та компенсаційних виплат особам рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 28.03.2018 № 925/5 (далі - Порядок № 925/5) встановлено, що виплата грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу здійснюється за місцем їх служби в межах асигнувань, затверджених кошторисом відповідного органу або установи на грошове забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, спеціального звання, тривалості, інтенсивності та умов проходження служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання особи рядового чи начальницького складу (пункт 6 Порядку № 925/5).
Відповідно до пункту 8 Порядку № 925/5 (в редакції чинній на момент спірних правовідносин) при виплаті грошового забезпечення за неповний місяць розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного за повний місяць, на кількість календарних днів цього місяця.
Таким чином, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, а саме щомісячні його види, виплачуються пропорційно відпрацьованому часу.
Оскільки додаткова винагорода, встановлена Постановою № 168, відноситься до щомісячних видів грошового забезпечення, тому вона також підлягає виплаті пропорційно відпрацьованому відповідною особою часу в порядку, встановленому пунктом 8 Порядку № 925/5, а саме: розмір виплати за кожний календарний день визначається шляхом ділення суми грошового забезпечення, належного за повний місяць (30000,00 грн), на кількість календарних днів цього місяця.
Враховуючи вищенаведене, суд прийшов до висновку, що зміст внесених пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07.07.2022 № 793 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 р. № 168» змін до Постанови № 168 в частині визначення розміру додаткової винагороди «до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць» замість « 30000 гривень щомісячно» не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом грошове забезпечення виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена Урядом «пропорційність» із прив'язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.
З наявних матеріалів справи судом встановлено, що позивач у спірний період з 24.02.2022 по 31.05.2022 проходив службу в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор», яка розташована в Одеській області.
Суд зазначає, що згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України №204-р від 06.03.2022 «Про затвердження переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка», Одеська область (без визначення окремих територіальних громад та населених пунктів) була включена до Переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка».
Таким чином, у період з 24.02.2022 позивач набув право на отримання додаткової щомісячної винагороди, встановленої Постановою №168, оскільки проходив службу в межах адміністративно-територіальної одиниці (Одеська область), на території якої надавалася допомога в рамках Програми «єПідтримка».
Щодо розміру додаткової винагороди, встановленої Постановою №168, яку відповідач зобов'язаний був нарахувати та виплати позивачу в оскаржуваний період, суд зазначає наступне.
Матеріалами справи підтверджено та сторонами по справі не заперечується, що позивачу була частково нарахована та виплачена додаткова винагорода, виплата якої передбачена Постановою №168.
Водночас, з відзиву на позовну заяву вбачається, що вказану доплату нараховано позивачу на виконання вимог Постанови №168, із врахуванням роз'яснень, викладених в листах Міністерства юстиції України від 20.05.2022 №38144/16.3.2/32-22.
Суд не бере до уваги при вирішенні справи позицію відповідача про те, що відповідно до зазначеного листа Міністерства юстиції України розмір додаткової винагороди особам рядового і начальницького складу, які несуть службу в органах і установах, визначається пропорційно та виплачується за фактичний час несення служби, розрахований у годинах, в розрахунковому (у годинах) місячному періоді проходження служби (24 години на добу), оскільки вказаний лист не є нормою права та не може бути покладений в основу вирішення правовідносин між позивачем та відповідачем.
Крім того, роз'яснення, надані у зазначеному листі, мають рекомендаційний характер, а застосуванню до спірних правовідносин підлягає Постанова №168 у відповідній редакції, що діяла на час їх виникнення.
У той же час, як свідчать матеріали справи та не заперечується сторонами, позивач в період з 16 травня 2022 року по 08 червня 2022 року перебував у черговій відпустці.
Таким чином суд доходить висновку, що позивач повинен був отримувати щомісячну додаткову виплату в розмірі 30000,00 грн у період з 24.02.2022 по 15.05.2022 пропорційно в розрахунку на місяць.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розмірі 30000,00 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період з 24.02.2022 по 15.05.2022.
Порушене право позивача підлягає відновленню шляхом зобов'язання Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розмірі 30000,00 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період з 24.02.2022 по 15.05.2022 з урахуванням раніше виплачених сум.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, № 303-A, п.29).
В пункті 42 рішення Європейського суду з прав людини у справі Бендерський проти України від 15 листопада 2007 року, заява № 22750/02, зазначено, що відповідно до практики, яка відображає принцип належного здійснення правосуддя, судові рішення мають у достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються. Межі такого обов'язку можуть різнитися залежно від природи рішення та мають оцінюватися в світлі обставин кожної справи.
Згідно частини 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.
Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Зважаючи на всі встановлені у справі обставини та з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про часткову обґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його часткового задоволення.
Позивач відповідно до приписів Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору за подання вказаної позовної заяви, а відтак підстави для розподіл судових витрат відсутні.
Керуючись статтями 2, 90, 139, 241-246, 250, 255, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор» щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розмірі 30000,00 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період з 24.02.2022 по 15.05.2022.
Зобов'язати Державну установу «Ізмаїльський слідчий ізолятор» нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (РНОКПП - НОМЕР_1 ) додаткову винагороду, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» в розмірі 30000,00 гривень пропорційно в розрахунку на місяць за період з 24.02.2022 по 15.05.2022 з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення суду, відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до П'ятого апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків (РНОКПП) НОМЕР_1 .
Відповідач - Державна установа «Ізмаїльський слідчий ізолятор», місцезнаходження: 68600, Одеська обл., м. Ізмаїл, просп. Незалежності, буд. 70; ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 08564179.
Суддя Роман КАРАВАН