Справа № 420/23708/25
22 липня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Катаєва Е.В., вивчивши адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити певні дії, -
До суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якому позивач просить суд зобов'язати відповідача провести службове розслідування з метою встановлення дійсної причини його травмування, передбачене Інструкцією про розслідування та облік нещасних випадків з військовослужбовцями, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України, затвердженою Наказом Міністерства оборони України від 27.10.2021 № 332, із урахуванням висновків суду та видати йому - ОСОБА_1 , довідку про обставини травм за формою наведеною у додатку 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.11.2008 за №1109/15800.
Відповідно до ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, крім іншого, чи відповідає заява вимогам, встановленим ст.ст.160, 161, 172 цього Кодексу.
Пунктом 4 частини 5 статті 160 КАС України встановлено, що в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Згідно з ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Позивач зазначив, що відповідачем не проведено службове розслідування за фактом отримання ним 30.01.2023 року травмування під час проходження військової служби в зоні бойових дій в АДРЕСА_1 , у зв'язку з чим він звернувся до суду з цим позовом.
Відповідно до п.4 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Викладений позивачем зміст позовних вимог не відповідає передбаченому законом способу захисту порушеного права, оскільки позивач у змісті позову просить зобов'язати відповідача вчинити певні дії без визнання бездіяльності протиправною.
Також у змісті позову позивач просить відстрочити йому сплату судового збору за подання цього позову до суду та визнати причини пропуску строку звернення до суду поважними і поновити йому строк на звернення до з цим позовом.
Однак згідно з п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються, зокрема, військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків.
Відповідно до ч.3 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; взяття громадян на військовий облік; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов (направлення) на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Суд вважає, що ця справа пов'язана з виконанням ОСОБА_1 військового обов'язку, оскільки стосується питання проведення в/ч НОМЕР_1 службового розслідування за фактом отримання позивачем поранення під час проходження військової служби.
Таким чином, позивач на підставі п.12 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» звільнений від сплати судового збору за подання цього позову до суду.
Водночас, згідно з ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Отже заява про поновлення пропущеного строку є окремим документом, що долучається до позовної заяви, у якому викладаються причин його пропуску.
Позивач у змісті позову просить поновити строк, зазначивши, що шестимісячний строк звернення до суду з цим позовом обчислюється з дати отримання позивачем листа в/ч НОМЕР_1 за вих.№1760/162 від 16.01.2025 за особистим зверненням до ІНФОРМАЦІЯ_1 - 16 січня 2025 року.
Однак відповідно до ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Оскільки позивач заявляє про протиправність непроведення відповідачем службового розслідування за фактом отримання травми 30.01.2023 року, місячний строк звернення до суду з цим позовом, який подано 16.07.2025 через підсистему «Електронний суд» (зареєстровано судом 17.07.2025 за вхід. №24381/25), у будь-якому разі пропущений.
Таким чином, позивачу необхідно подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом із зазначенням причин поважності його пропуску, а саме об'єктивних перешкод для звернення до адміністративного суду, які не залежали від його волевиявлення та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами, що перешкоджали звернутись до суду в межах встановленого строку.
Згідно зі ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. ст. 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, який не може перевищувати 10 днів з дня вручення ухвали.
Суд вважає необхідним залишити адміністративний позов без руху та надати позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви, зазначених в ухвалі суду, та роз'яснює, що недоліки повинні бути усунуті шляхом надання до суду: 1) належним чином оформленого позову із зазначенням позовних вимог у відповідності до вимог КАС України; 2) заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом із зазначенням причин поважності його пропуску.
Інститут залишення позовної заяви без руху - це тимчасовий захід, який застосовується судом з метою усунення позивачем недоліків позовної заяви та дотримання порядку її подання до відкриття провадження по справі. Вимоги до адміністративного позову викладені у 160, 161 КАС, згідно яких, крім іншого, саме у позовній заяві повинні бути зазначені ім'я позивача та відповідача, третіх осіб, зміст позовних і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.
Саме належним чином оформлений позов, який вважається поданим у день первинного, відправляється сторонам, тому не може бути уточненим, доповненим, тощо, оскільки саме за поданим належним чином оформленим позовом суд вирішує питання про відкриття провадження по справі за вимогами викладеними у позові.
У разі неотримання судом матеріалів на виконання ухвали суду та відсутності повідомлень іншими засобами зв'язку суд буде вирішувати питання про повернення позову у вказані строки.
Керуючись ст. ст. 160, 161, 169, 248 КАС України, суддя -
Адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про зобов'язання вчинити певні дії, - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність в десятиденний строк з дня отримання ухвали усунути недоліки та роз'яснити, що в іншому випадку позов буде повернутий позивачу.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Суддя Е.В. Катаєва