Справа № 420/31933/24
22 липня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Караван Р.В., розглянувши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 11.10.2024 засобами поштового зв'язку звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Пенсійного фонду України, Міністерства внутрішніх справ України Департаменту пенсійних питань та соціального захисту (зареєстрований канцелярією суду 14.10.2024), у якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача через грубе порушення статей 3, 5, 8, 17, 19, 21, 22, 38 та 64 Конституції України, які є прямої дії, Рішень Конституційного суду України, Європейського суду з прав людини та правових норм міжнародних договорів та зобов'язань, до яких приєдналась Україна, а також статей 43, 51, частини 1, 3 статті 63 Закону України №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та Постанови Кабінету Міністрів України №45, №988 щодо відмови ОСОБА_1 перерахунку пенсії згідно Подання Головного управління МВС України в Одеській області №14/I-923 від 19.09.2008 року на перерахунок пенсії пенсіонеру МВС ОСОБА_1 з 01.01.2007 року;
зобов'язати відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії згідно Подання Головного управління МВС України в Одеській області №14/I-923 від 19.09.2008 року на перерахунок пенсії пенсіонеру МВС ОСОБА_1 з 01.01.2007 року, та виплатити перераховану.
Ухвалою суду від 16.10.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Міністерства внутрішніх справ України Департаменту пенсійних питань та соціального захисту про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 5 днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до Одеського окружного адміністративного суду уточненої позовної заяви з уточненим складом учасників справи разом з її копіями для інших учасників справи, або докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України, а також обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
28.10.2024 засобами поштового зв'язку позивачем, з метою усунення недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі суду від 16.10.2024, до Одеського окружного адміністративного суду подано уточнену позовну заяву (зареєстрована канцелярією суду 31.10.2024) з уточненим складом учасників справи, в якій зазначено відповідачем - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, разом з її копіями для інших учасників справи.
Крім того, позивачем у вказаній уточненій позовній заяві, уточнено позовні вимоги, які викладено у наступній редакції:
визнати протиправною бездіяльність відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області через грубе порушення статей 3, 5, 8, 17, 19, 21, 22, 38 та 64 Конституції України, які є прямої дії, Рішень Конституційного суду України, Європейського суду з прав людини та правових норм міжнародних договорів та зобов'язань до яких приєдналась Україна, а також статей 43, 51, частини 1, 3 статті 63 Закону України №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та постанов Кабінету Міністрів України №45, №988 щодо відмови ОСОБА_1 перерахунку пенсії згідно Подання Головного управління МВС України в Одеській області №14/I-923 від 19.09.2008 року на перерахунок пенсії пенсіонеру ОСОБА_1 з 01.01.2007 року;
зобов'язати відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії та виплату пенсії згідно Подання Головного управління МВС України в Одеській області №14/I-923 від 19.09.2008 року з 01.07.2024 року.
Ухвалою суду від 06.11.2024 позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 5 днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду належним чином засвідчених копій доданих до позовної заяви документів.
13.11.2024 засобами поштового зв'язку позивачем, з метою усунення недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі суду від 06.11.2024, до Одеського окружного адміністративного суду подано заяву про усунення недоліків позовної заяви (зареєстрована канцелярією суду 19.11.2024), до якої долучено належним чином засвідчені копії доданих до позовної заяви документів разом з їх копіями для інших учасників справи.
Ухвалою суду від 22.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
За наслідками дослідження матеріалів справи судом було встановлено факт пропуску позивачем строків звернення до суду без поважних причин.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліку - 5 днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду разом з доказами поважності причин його пропуску.
22.04.2025 позивачем засобами поштового зв'язку, з метою усунення вказаних в ухвалі від 10.04.2025 недоліків позовної заяви, до Одеського окружного адміністративного суду було подано заяву (зареєстровану канцелярією суду 28.04.2025), в обґрунтуванні якого зазначено в грудні 2024 року підготовче провадження було закінчено так як сторони надали всі матеріали. На даний час у суда немає строку для закінчення справи. Позивач строки не порушував, а навпаки їх порушував відповідач, який зловживає службовим становищем.
Ухвалою суду від 01.05.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишено без розгляду.
Не погоджуючись з ухвалою суду від 01.05.2025, позивач подав апеляційну скаргу до П'ятого апеляційного адміністративного суду, у якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
10.06.2025 постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Одеського окружного адміністративного суду від 01 травня 2025 року скасовано. Справу направлено для продовження розгляду до суду першої інстанції.
14.07.2025 матеріали справи №420/31933/24 повернулись до Одеського окружного адміністративного суду після закінчення апеляційного провадження та були передані для продовження розгляду судді Каравану Р.В. після виходу з щорічної відпустки 21.07.2025 року.
Відповідно до частини другої статті 241 КАС України процедурні питання, пов'язані з рухом справи в суді першої інстанції, клопотання та заяви осіб, які беруть участь у справі, питання про відкладення розгляду справи, оголошення перерви, зупинення або закриття провадження у справі, залишення заяви без розгляду, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом, вирішуються судом шляхом постановлення ухвал.
З урахуванням викладеного, справа підлягає прийняттю до провадження для продовження розгляду.
Окрім того, відповідно до частини 7 статті 169 КАС України ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. У разі скасування ухвали про повернення позовної заяви за результатами її перегляду та направлення справи для продовження розгляду суд не має права повторно повертати позовну заяву.
Перевіривши матеріали справи, в уточненому адміністративному позові, який подано позивачем на виконання вимог ухвали суду про залишення позовної заяви без руху, позивач просить суд зобов?язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок та виплату пенсії згідно подання Головного управління МВС України в Одеській області №14/1-923 від 19.09.2008 року з 01.07.2024 року.
Тобто, позивачем ставиться питання щодо перерахунку його пенсії з 01.07.2024 року.
При цьому, позивач звернувся до суду з даним позовом у жовтні 2024 року.
За таких обставин та наведеного правового регулювання, вимоги позивача щодо перерахунку пенсії з 01.07.2024 року заявлені в межах шестимісячного строку звернення до суду, передбаченого ч. 1 ст. 122 КАС України.
Щодо стосується позовних вимог в частині визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області щодо відмови у перерахунку пенсії згідно подання Головного управління МВС України в Одеській області №14/1-923 від 19.09.2008 року на перерахунок пенсії пенсіонеру МВС з 01.01.2007 року, то такі вимоги позивача не кореспондуються з його вимогами щодо перерахунку пенсії, а саме фактично позивачем ставиться питання щодо протиправності дій відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії з 01.01.2007 року, однак, позивач просить зобов?язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії з 01.07.2024 року.
При цьому, П'ятий апеляційний адміністративний суд у своїй постанові від 10.06.2025 вказав, що першочергово у справі підлягають встановленню дійсні вимоги позивача та суд першої інстанції мав визначити остаточний предмет позовних вимог, оскільки, як вже зазначалось колегією суддів, позовні вимоги позивача не кореспондуються між собою, а саме позивачем ставиться питання щодо протиправності дій відповідача щодо відмови в перерахунку пенсії з 01.01.2007 року, однак, позивач просить зобов'язати відповідача здійснити перерахунок його пенсії з 01.07.2024 року.
21.07.2025 року засобами поштового зв'язку від позивача надійшла заява, в якій зазначено при зверненні до суду з уточненою позовною заявою закралась технічна помилка де позивач замість вимоги перерахувати та виплатити пенсію з 01.01.2007 року зазначено перерахувати та виплатити з 01.07.2024 року, це помилка.
У зв'язку з чим, позивач просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі змінені ним 18 липня 2025 року, а саме:
визнати протиправною бездіяльність відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області через грубе порушення статей 3, 5, 8, 17, 19, 21, 22, 38 та 64 Конституції України, які є прямої дії, Рішень Конституційного суду України, Європейського суду з прав людини та правових норм міжнародних договорів та зобов'язань до яких приєдналась Україна, а також статей 43, 51, частини 1, 3 статті 63 Закону України №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та постанов Кабінету Міністрів України №45, №988 щодо відмови ОСОБА_1 перерахунку пенсії згідно Подання Головного управління МВС України в Одеській області №14/I-923 від 19.09.2008 року на перерахунок пенсії пенсіонеру ОСОБА_1 з 01.01.2007 року;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити перерахунок пенсії згідно подання Головного управління МВС України в Одеській області №14/I-923 від 19.09.2008 року на перерахунок пенсії пенсіонеру ОСОБА_1 з 01.01.2007 року з урахуванням індексації та без обмежень максимального розміру пенсії.
За таких умов, суд дійшов висновку, що позивачем оскаржуються протиправна бездіяльність відповідача щодо перерахунку пенсії згідно Подання Головного управління МВС України в Одеській області №14/I-923 від 19.09.2008 року на перерахунок пенсії пенсіонеру ОСОБА_1 з 01.01.2007 року та останній просить здійснити перерахунок пенсії з 01.01.2007 року.
Відповідно до частини 3 статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Суд зауважує, що з вказаним позовом позивач звернувся 11.10.2024 року, а тому під час визначення питання щодо дотримання строків звернення до суду підлягають застосування положення статті 122 КАС України в редакції чинній на момент звернення до суду з вказаним позовом.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно із частиною третьою якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таке обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 виклала правову позицію щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України відповідно до якої:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
У даному разі позивачем заявлені вимоги щодо відмови ОСОБА_1 перерахунку пенсії згідно Подання Головного управління МВС України в Одеській області №14/I-923 від 19.09.2008 року на перерахунок пенсії пенсіонеру МВС ОСОБА_1 з 01.01.2007 року.
Суд зауважує, що згідно наявних в матеріалах справи перерахунків пенсії позивача від 29.12.2006 року розмір його пенсії було визначено з загального розміру грошового забезпечення 2216.11 грн., тобто з урахуванням надбавки за слідчу роботу в 20%, що в повній мірі відповідає показникам Подання Головного управління МВС України в Одеській області №14/I-923 від 19.09.2008 року та розмір його пенсії складав 1974,89 грн., а згідно перерахунку пенсії від 03.04.2007 року розмір грошового забезпечення визначено в розмірі 2184,45 грн., тобто з урахуванням надбавки за слідчу роботу в 15% та розмір його пенсії складав 1949,56 грн.
При цьому, необхідно зауважити, що Подання Головного управління МВС України в Одеській області №14/I-923 від 19.09.2008 року та вказані у ньому розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 було визначено з урахування положень Указу Президента України від 4 жовтня 1996 року № 926 "Про умови грошового забезпечення осіб рядового і начальницького складу та оплати праці працівників органів внутрішніх справ".
Вказаний Указ Президента України втратив чинність з 01.01.2008 року на підставі Указу Президента України від 18.12.2007 № 1234/2007 «Про внесення зміни до Указу Президента України від 14 квітня 1999 року № 379 та визнання такими, що втратили чинність, деяких указів Президента України», який було прийнято у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України постанови від 7 листопада 2007 р. № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу».
Як свідчать матеріали справи, а саме перерахунок пенсії позивача від 20.03.2008 року розмір його пенсії було перераховано з урахуванням показників грошового забезпечення, визначених відповідно до положень постанови Кабінету Міністрів України від 7 листопада 2007 р. № 1294, тобто право на перерахунок пенсії згідно Подання Головного управління МВС України в Одеській області №14/I-923 від 19.09.2008 року було наявно у позивача в період з 01.01.2007 року по 01.01.2008 року.
Одночасно з цим, під час вирішення справи суд застосовує норми матеріального права, які були чинними на момент виникнення спірних правовідносин.
Положеннями статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у редакції за момент виникнення спірних правовідносин було визначено, що при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Відповідно до частини 4 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть з собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Отже нормами матеріального права на момент виникнення спірних правовідносин було чітко визначено строки перерахунку пенсіонерів, пенсії яких призначено відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Статтю 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Законом № 614-VIII від 15.07.2015 було доповнено частиною третьою наступного змісту: «Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.».
Таким чином, лише після доповнення статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» частиною третьою виникли правові підстави для не застосуванню встановленого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строку звернення до адміністративного суду.
Отже спірні правовідносини щодо перерахунку пенсії згідно подання Головного управління МВС України в Одеській області №14/I-923 від 19.09.2008 року на перерахунок пенсії з 01.01.2007 року виникли та припинились в період, коли вказана норма матеріального права була відсутня.
Частиною першою статті 58 Конституції України передбачено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів неодноразово висловлював Конституційний Суд України. Так, згідно з висновками щодо тлумачення змісту статті 58 Конституції України, викладеними у Рішеннях Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп, від 09 лютого 1999 року №1-рп/99, від 05 квітня 2001 року №3-рп/2001, від 13 березня 2012 року №6-рп/2012, закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
У Рішенні від 12 липня 2019 №5-р(I)/2019 Конституційний Суд України зазначив, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі, і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування (абзац четвертий пункту 5 мотивувальної частини).
Єдиний виняток з цього правила, що закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, складають випадки, коли закони та інші нормативно-правові акти пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Конституційний Суд України також висловив позицію, згідно з якою закріплення принципу незворотності дії нормативно-правового акта у часі на конституційному рівні є гарантією стабільності суспільних відносин, у тому числі відносин між державою і громадянами, породжуючи у громадян впевненість у тому, що їхнє існуюче становище не буде погіршене прийняттям більш пізнього закону чи іншого нормативно-правового акта (Рішення Конституційного Суду України від 13 травня 1997 року №1-зп).
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що на заявлені позивачем позовні вимоги розповсюджуються положення статті 122 КАС України щодо шестимісячного строку звернення до суду.
З заяви позивача від 12.08.2024 року вбачається, що 11.09.2023 року позивач звертався до відповідача з заявою про перерахунок пенсії згідно подання Головного управління МВС України в Одеській області №14/I-923 від 19.09.2008 року, тобто останньому станом на 11.09.2023 було достеменно відомо про порушення його прав та інтересів, а отже шестимісячний строк звернення до суду сплив 11.03.2024 року.
З вказаним позовом позивач звернувся 11.10.2024 року, тобто з пропуском встановленого КАС України шестимісячного строку.
Частинами 1 та 2 статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Частиною 13 статті 171 КАС України визначено, що суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до частини 15 статті 171 КАС України якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
У зв'язку з вищевикладеним, суд вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Для усунення вказаних вище недоліків позивачу необхідно надати до суду обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду з урахуванням змінених ним 18 липня 2025 року позовних вимог.
Керуючись статтями 12, 162, 171, 248, 256-263 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Прийняти адміністративну справу № 420/31933/24 до свого провадження для продовження розгляду.
Розгляд справи проводити з урахуванням змінених ОСОБА_1 18 липня 2025 року позовних вимог.
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк - 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позовної заяви.
Повідомити позивача про необхідність виправити зазначені недоліки у визначений строк.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовна заява буде залишена судом без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Роман КАРАВАН