22 липня 2025 р. № 400/995/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Брагар В. С. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1,м. Миколаїв,54008,
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Миколаївського окружного адміністративного суду ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області та просить суд:
-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області щодо відмови в здійсненні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 з урахуванням до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 29.06.1995 по 09.09.1997 відповідно до статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" та відповідно до ч.3 ст.114 Закону № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та із зарахуванням заробітної плати (доходу) за 60 календарних місяців страхового стажу згідно з довідкою про заробітну плату від 29.08.2017 № 5-1055 за періоди роботи з 01.11.1992 по 31.10.1997, та починаючи з 26.05.2021;
-зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з урахуванням до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 29.06.1995 по 09.09.1997 відповідно до статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" та відповідно до ч.3 ст.114 Закону № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та із зарахуванням заробітної плати (доходу) за 60 календарних місяців страхового стажу згідно з довідкою про заробітну плату від 29.08.2017 № 5-1055 за періоди роботи з 01.11.1992 по 31.10.1997, та починаючи з 26.05.2021.
В обґрунтування позову вказує, що відповідачем не було зараховано пільговий стаж при перерахунку пенсії та не зараховано довідку про заробітну плату у зв'язку із тим, що вона видана підприємством, яке знаходиться на території непідконтрольній українській владі.
Ухвалою суду від 05.02.2025 року було відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позову заперечував та вказав, що для підтвердження наявності пільгового стажу до органів Пенсійного фонду України необхідно надати трудову книжку, в якій наявні відомості про умови та характер виконуваної роботи, або довідку за формою, встановленою Додатком № 5 Порядку № 637, або рішення комісії. За період роботи з 29.06.1995 по 09.09.1997 позивачем не надано довідку, що підтверджує пільговий характер роботи.
Дослідивши докази, суд, -
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні та отримує пенсію за віком відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058).
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 16.06.2022 у справі № 400/13463/21 зобов'язано ГУ ПФУ в Миколаївській області:- зарахувати до пільгового стажу Позивача періоди роботи з 02.08.1985 по 20.10.1985, з 21.10.1985 по 16.11.1987, з 14.03.1988 по 18.08.1988, з 15.10.1992 по 28.06.1995, з 10.09.1997 по 10.04.2002 до пільгового стажу роботи за професіями, робота на яких дає право на призначення пенсії за Списком № 1 згідно ст. 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-XII "Про пенсійне забезпечення" (надалі - Закон № 1788-XII), ч. 2 ст. 114 Закону №1058-ІV;- повторно розглянути заяву Позиваача від 26.05.2021 про призначення пенсії, з урахуванням правової позиції суду про те, що підлягає зарахуванню до пільгового стажу періоди роботи з 02.08.1985 по 20.10.1985, з 21.10.1985 по 16.11.1987, з 14.03.1988 по 18.08.1988, з 15.10.1992 по 28.06.1995, з 10.09.1997 по 10.04.2002 до пільгового стажу роботи за професіями, робота на яких дає право на призначення пенсії за Списком № 1 згідно ст. 13 Закону № 1788-XII, ч. 2 ст. 114 Закону №1058-ІV.
На підставі вищезазначеного рішення позивачу з 26.05.2021 призначили пенсію за Списком № 1 згідно ст. 13 Закону № 1788-XII та ч. 2 ст. 114 Закону №1058-ІV. Однак при призначені пенсії Позивачу не було зараховано до пільгового стажу період роботи з 29.06.1995 по 09.09.1997 за Списком № 1 відповідно до ст.13 Закону № 1788 ХІІ та відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058.
У зв'язку з цим, 07.10.2024 позивач звернувся до ГУ ПФУ в Миколаївській області із заявою про перерахунок та виплату пенсії із зарахуванням до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 29.06.1995 по 09.09.1997 відповідно до ст. 13 Закону № 1788-ХІІ та ст. 114 Закону № 1058-IV, та із зарахуванням заробітної плати (доходу) за 60 календарних місяців страхового стажу згідно з довідкою про заробітну плату від 29.08.2017 № 5-1055 за періоди роботи з 01.11.1992 по 31.10.1997, починаючи з 26.05.2021 (момент призначення пенсії).
Листом від 20.12.2024 № 17975-16621/Ш-02/8-1400/24 відповідач відмовив в перерахунку та виплаті пенсії. Підставою для відмови в зарахуванні довідки про заробітну плату від 29.08.2017 № 5 1055 стало те, що вона видана підприємством, яке знаходиться на території непідконтрольній українській владі. Також було відмовлено у зарахуванні до страхового стажу період пільгового стажу з 29.06.1995 по 09.09.1997 за Списком№ 1.
Вирішуючи спір між сторонами суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 114 Закону № 1058 на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
18.11.2005 Міністерством праці та соціальної політики України було прийнято наказ № 383, яким затверджено Порядок застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок № 383).
Відповідно до п. 2 Порядку № 383, під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.
Згідно з п. 3 Порядку № 383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.
Частиною 1 ст. 24 Закону № 1058-IV передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 56 Закону України "Про пенсійне забезпечення" № 1788-XII (далі - Закон № 1788-XII) до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
До стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Відповідно до статті 62 Закону № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, пунктами 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 (далі - Порядок) передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п. 20 Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Судом встановлено, що відповідно до записів у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 міститься запис від 29.06.1995 року "переведен горноліжником подземнім с полнім рабочим днем под землей".
Отже, записами у трудовій книжці позивача підтверджується спірний період його роботи. До того ж, у трудовій книжці визначено, що позивач працює повний робочий день під землею. Також надано копію довідки про заробітну плату.
При цьому суд наголошує, що неможливість пенсійного органу скористатись правом на перевірку таких документів не може бути підставою для обмеження права пенсіонера на соціальний захист та пенсійне забезпечення.
Суд враховує, що на момент внесення зазначених відомостей до трудової книжки позивачки ведення трудових книжок працівників регулювалося Інструкцією про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах та організаціях, затвердженої постановою Державного комітету СРСР з праці та соціальних питань від 20.06.1974 №162 (далі Інструкція № 162), Інструкцією про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою спільним наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція від 29.07.1993 №58).
Згідно з п.2.3. Інструкції №162, всі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільнені - в день звільнення та повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Також, п. 2.13 Інструкції №162 визначено, що у графі 3 розділу Відомості про робот " у вигляді заголовка, пишеться повне найменування підприємства.
Під цим заголовком у графі 1 ставиться порядковий номер запису, що вноситься, у графі 2 зазначається дата прийняття на роботу.
У графі 3 пишеться: Прийнятий або призначений в такий-то цех, відділ, підрозділ, ділянку, виробництво із зазначенням їх конкретного найменування, а також найменування роботи, професії або посади і присвоєного розряду.
Згідно з п. 4.1 Інструкції №162, при звільненні робітника або службовця всі записи про роботу, нагородження і заохочення, внесені в трудову книжку за час роботи в даному підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженої ним особи і печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів.
З 29.07.1993 порядок ведення трудових книжок регулюється Інструкцією №58, яка містить аналогічні вимоги щодо внесення записів до трудових книжок, що й Інструкція №162.
Пунктом 4 постанови Кабінету міністрів України Про трудові книжки працівників від 27.04.1993 №301 передбачено, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання та видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Таким чином, аналіз вказаних вище правових норм дозволяє дійти до висновку, що обов'язок щодо внесення достовірних відомостей про працівника під час заповнення трудової книжки покладається на роботодавця або уповноважену ним особу, які здійснюють заповнення трудової книжки вперше, а не на працівника, а тому наявність таких недоліків в трудовій книжці позивача не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу останнього періодів роботи згідно з записами в трудовій книжці, виконаними у відповідності до вимог Інструкцій № 162 та № 58.
Отже, працівник не відповідає за правильність записів у трудовій книжці та не повинен контролювати роботодавця щодо її заповнення. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у трудовій книжці.
Окрім того, на підставі пункту 4.2 Порядку №22-1 при прийманні документів орган, що призначає пенсію: 1) перевіряє правильність оформлення заяви, відповідність викладених у ній відомостей про особу даним паспорта та документам про стаж; 2) перевіряє зміст і належне оформлення наданих документів; 3) перевіряє копії відповідних документів, фіксує й засвідчує виявлені розбіжності (невідповідності).
Згідно пункту 4.7 вказаного Порядку, право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Як вбачається з позовної заяви, позивач звертався до пенсійного органу з заявою про призначення пенсії за віком, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" .
Суд зазначає, що в даному випадку, відповідачем при прийнятті рішення про відмову у зарахуванні до загального стажу та у призначенні пенсії позивачці, не було досліджено належним чином періоди її роботи.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Судові витрати у справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись: ст.ст. 2, 9, 19, 77 ,243-246 КАС України, суд,
1. Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв,54008, ідентифікаційний код 13844159) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв,54008, ідентифікаційний код 13844159) щодо відмови в здійсненні перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з урахуванням до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 29.06.1995 по 09.09.1997 відповідно до статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" та відповідно до ч.3 ст.114 Закону № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та із зарахуванням заробітної плати (доходу) за 60 календарних місяців страхового стажу згідно з довідкою про заробітну плату від 29.08.2017 № 5-1055 за періоди роботи з 01.11.1992 по 31.10.1997, та починаючи з 26.05.2021.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв,54008, ідентифікаційний код 13844159) здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) з урахуванням до пільгового стажу за Списком № 1 період роботи з 29.06.1995 по 09.09.1997 відповідно до статті 13 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення" та відповідно до ч.3 ст.114 Закону № 1058 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", та із зарахуванням заробітної плати (доходу) за 60 календарних місяців страхового стажу згідно з довідкою про заробітну плату від 29.08.2017 № 5-1055 за періоди роботи з 01.11.1992 по 31.10.1997, та починаючи з 26.05.2021.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя В. С. Брагар