22 липня 2025 рокусправа № 380/1691/25
Львівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Морської Галини Михайлівни, розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, -
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо нездійснення ОСОБА_1 перерахунку та виплати щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024 виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн, встановленого на 01.01.2024 абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб в розмірі 3028,00 грн, встановленого на 01.01.2024 абзацом четвертим статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2024 рік», з врахуванням раніше виплачених сум.
Ухвалою від 30.01.2025 відкрите спрощене провадження у справі без виклику сторін.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.09.2021 року рішенням Вищої ради правосуддя № 1958/0/15-21 (копія додається) позивача звільнено з посади судді Восьмого апеляційного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку. На підставі даного рішення наказом голови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2021 № 284-к/тв (копія додається) було оголошено відповідне рішення ВРП та відраховано позивача ( ОСОБА_1 ) зі штату суду у зв'язку із звільненням у відставку. У зв'язку із зазначеним вище, 14 вересня 2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (у якому перебуває на обліку на момент подання позовної заяви) із заявою про призначення йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Відповідачем було призначено щомісячне довічне грошове утримання позивачу як судді у відставці.
Позивач стверджує, що під час перерахунку пенсії (з 07.04.2022) та на час звернення до суду із цим позовом посадовий оклад позивача обчислено, виходячи з приписів статті 7 Законів про Державний бюджет України на 2022, 2023, 2024, 2025 роки, з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102,00 грн. Це підтверджується сукупно зокрема відомостями протоколу/ розпорядження щодо призначення/перерахунку пенсії (рішення 134550014316 від 07.04.2022 року), інформацією довідки про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці від 13.09.2021 № 77, інформацією з розрахунку стажу судді, який дає право на отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 від 10.09.2021 року № 02-52/280/21. Оскільки з 01.01.2024 було змінено прожитковий мінімум для працездатних осіб (який ) і він станом на 01.01.2024 склав 3028 грн. відповідно до положень ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік», а відповідач самостійно не здійснив перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивачу, то останній вважає, що відповідачем протиправно не здійснено перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024 виходячи з прожиткового мінімуму працездатних осіб 3028 грн.
Вважає таку бездіяльність протиправною та просить суд задовольнити позов.
Відповідач надіслав суду відзив, у якому заперечив проти задоволення позову, мотивуючи тим, що основною підставою проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці є наявність довідки про суддівську винагороду судді у відставці, довідки про винагороду судді Конституційного Суду України та подання її до органу, який проводить перерахунок. Звертає увагу, що позивач в супереч вимогам Закону № 1402 та Порядку № 3-1 жодного разу не звертався до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області із заявою про проведення перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та довідкою про суддівську винагороду судді у відставці, що є порушенням встановленого Законом порядку звернення за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. Як наслідок відсутності звернення позивача за перерахунком щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області позбавлене права та обов'язку розгляду документів позивача у спосіб передбачений законодавством України та прийняття рішення по суті розгляду таких.
Із вказаних підстав просить суд відмовити у задоволенні позову.
Розглянувши надані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд зазначає наступне.
Рішенням Вищої ради правосуддя від 09.09.2021 № 1958/0/15-21 ОСОБА_1 звільнений з посади судді Восьмого апеляційного адміністративного суду у зв'язку з поданням заяви про відставку.
На підставі даного рішення наказом голови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 10.09.2021 № 284-к/тв оголошено відповідне рішення ВРП та відраховано позивача ( ОСОБА_1 ) зі штату суду у зв'язку із звільненням у відставку.
14.09.2021 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (у якому перебуває на обліку на момент подання позовної заяви) із заявою про призначення йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Відповідачем було призначено щомісячне довічне грошове утримання позивачу як судді у відставці.
У подальшому відповідачем на підставі Рішення №134550014316 від 07.04.2022 здійснений перерахунок щомісячного довічного грошового утримання позивача як судді у відставці у розмірі 80% від загального заробітку на підставі постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 30.11.2021 у справі № 380/16239/21 у зв'язку із неврахуванням відповідачем розрахунку стажу судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 від 10.09.2021 № 02-52/280/21.
Під час перерахунку пенсії (з 07.04.2022) та на час звернення до суду із цим позовом посадовий оклад позивача обчислено, виходячи з приписів статті 7 Законів про Державний бюджет України на 2022, 2023, 2024, 2025 роки, з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді 2102,00 грн.
Із 01.01.2024 року був змінений прожитковий мінімум для працездатних осіб, який станом на 01.01.2024 склав 3028 грн. у відповідності до положень ст. 7 Закону України «Про державний бюджет на 2024 рік».
Відповідач самостійно не здійснив перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці позивачу, тому останній вважає, що відповідачем протиправно не здійснено перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 01.01.2024 виходячи з прожиткового мінімуму працездатних осіб 3028 грн., у зв'язку із чим звернувся до суду.
Надаючи оцінку позиціям сторін у справі, суд застосовує наступні правові норми.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 130 Конституції України держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя. Розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.
Частиною 1 ст. 4 Закону України від 02.06.2016 № 1402-VIII "Про судоустрій і статус суддів" (Закон № 1402-VIII) встановлено, що судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 142 Закону №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
У разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Відповідно до ч. 1 ст. 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч. 2 ст. 135 Закону № 1402-VIII суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплат за: вислугу років; перебування на адміністративній посаді в суді; науковий ступінь; роботу, що передбачає доступ до державної таємниці.
Відповідно до ч. 3 ст. 135 Закону № 1402-VIII, яка згідно з рішенням Конституційного Суду України № 4-р/2020 від 11.03.2020 діє в редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України" від 06.12.2016 № 1774-VIII, базовий розмір посадового окладу судді становить: 1) судді місцевого суду 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 2) судді апеляційного суду, вищого спеціалізованого суду 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року; 3) судді Верховного Суду 75 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Таким чином, Законом № 1402-VIII визначено базовий розмір посадового окладу судді місцевого суду, який становить 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Зміни до Закону № 1402-VIII можуть вноситися виключно законами про внесення змін до Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (ч. 2 ст. 4 Закону № 1402-VIII).
Пунктом 3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 6 грудня 2016 року № 1774-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», який набрав чинності 1 січня 2017 року, встановлено, що мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат, крім розрахунку щорічного обсягу фінансування статутної діяльності політичних партій. До внесення змін до законів України щодо незастосування мінімальної заробітної плати як розрахункової величини вона застосовується у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, починаючи з 1 січня 2017 року.
Закон № 966-XIV дає визначення прожитковому мінімуму, закладає правову основу для його встановлення, затвердження та врахування при реалізації державою конституційної гарантії громадян на достатній життєвий рівень.
Частиною третьою статті 4 Закону № 966-XIV визначено, що прожитковий мінімум на одну особу, а також окремо для тих, хто відноситься до основних соціальних і демографічних груп населення, щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України на відповідний рік. Прожитковий мінімум публікується в офіційних виданнях загальнодержавної сфери розповсюдження.
У 2021 році установлено прожитковий мінімум для основних соціальних і демографічних груп населення, зокрема для працездатних осіб: з 1 січня - 2270 гривень, з 1 липня - 2379 гривень, з 1 грудня - 2481 гривня; працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді: з 1 січня - 2102 грн (ст.7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" №1082-IX від 15.12.2020).
За змістом статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» з 1 січня 2022 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць для працездатних осіб було встановлено у розмірі 2481,00 грн. Прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді - 2102 грн.
Аналогічно статті 7 Законів України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» та «;Про Державний бюджет України на 2024 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб було встановлено з 1 січня 2023 року у розмірі 2684 грн, з 1 січня 2024 року - 3028 грн. При цьому, прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, у розмірі 2102 гривні.
Отже, окремими приписами Законів України «Про Державний бюджет України на 2023 рік», «Про Державний бюджет України на 2024 рік» з 1 січня 2023 року та з 1 січня 2024 року відповідно встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 2102 гривні саме для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді.
Наведені приписи Законів України «Про Державний бюджет України на 2021 рік», «Про Державний бюджет України на 2022 рік», «Про Державний бюджет України на 2023 рік», «Про Державний бюджет України на 2024 рік» є чинними, не визнавалися Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), а тому, застосовуючи їх для визначення посадового окладу позивача, відповідач діяв на законних підставах.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2025 року у справі № 240/9028/24 зауважила, що безсумнівно, розмір посадового окладу судді, який є складовим елементом суддівської винагороди, залежить від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, поняття якого наведено у Законі № 966-XIV. Цим Законом закріплено вичерпний перелік основних соціальних і демографічних груп населення, стосовно яких визначається прожитковий мінімум. І приписами цього Закону судді не віднесені до соціальної демографічної групи населення, стосовно яких прожитковий мінімум повинен встановлюватися окремо.
Водночас законодавець починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік не встановлював прожитковий мінімум стосовно суддів як соціальної демографічної групи. Окремими приписами цих законів встановлювався на 1 січня відповідного календарного року саме прожитковий мінімум для працездатних осіб для цілей визначення базового розміру посадового окладу судді у розмірі 2102 гривні.
Отже, цими законами не встановлювалася розрахункова величина, відмінна від тієї, що визначена спеціальним законом для визначення розміру суддівської винагороди, а власне визначалася ця величина встановлювався грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
З огляду на викладене та з метою встановлення чіткого критерію вирішення судами спорів щодо застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів починаючи із 2021 року Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі № 280/1233/22 та 21 березня 2024 року у справі № 620/4971/23, і зазначає про те, що починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік встановлювався на 1 січня відповідного календарного року грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Враховуючи встановлені судом обставини та наведені правові норми, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
За правилами ст. 139 КАС України, у разі відмови у задоволенні позову, судовий збір позивачу не відшкодовується.
Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10, 13, 14, 72-77, 139, 241-246, 250, підп.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
СуддяМорська Галина Михайлівна