про самовідвід судді
21 липня 2025 рокусправа № 380/14414/25
Суддя Львівського окружного адміністративного суду Лунь З.І. розглянула заяву про самовідвід у справі №380/14414/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
На розгляд до Львівського окружного адміністративного суду надійшли матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління державної податкової служби України у Дніпропетровській області, в якому просить:
-визнати протиправними та скасувати Податкові повідомлення рішення постановлені ГУ ДПС у Дніпропетровській області 30.12.2024 від 30.06.2025 ППР №1839126-2411-0407, ППР №1839129-2411-0407, ППР №1839130-2411-0407, ППР №1839131-2411-0407 ППР №1839132-2411-0407, ППР №1839133-2411-0407, ППР №1839134 -2411-0407, ППР № 1839135 - 2411-0407;
-встановити власника бюджетного рахунку НОМЕР_1 ;
-зобов'язати юридичну особу Головне управління державної податкової служби України у Дніпропетровській області внести зміни в інтегровану картку платника податків В.Новицького по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки (код КДБ 18010300);
-стягнути з Держави Україна в особі Головного управління державної податкової служби України у Дніпропетровській області на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 400000,00грн.
До матеріалів цієї справи долучено заяву про самовідвід судді Лунь З.І. Цю заяву суддя мотивує тим, що у провадженні Львівського окружного адміністративного суду перебували інші справи за позовом цього ж позивача, у котрих суддя Лунь З.І. заявила про самовідвід через висловлювання позивача, до яких він вдавався, які вийшли за межі простої критики рішень головуючої судді та перетворилися на особисту критику судді, звинувачення у непрофесійності, оголошення намірів звернутися до відповідних органів зі скаргами, з невідомих міркувань зазначення розміру суддівської винагороди, задекларованої суддею за 2023 рік, що взагалі не має жодного стосунку до судової справи. З урахуванням викладеного, з метою збереження та підвищення авторитету судової влади України, розгляду справи саме на засадах довіри до суду, здійснення завдань та забезпечення дотримання принципів адміністративного судочинства, а також задля уникнення надалі атмосфери конфліктності при розгляді справи, несприйняття позивачем особи судді, його надмірного хвилювання, що є небажаним для позивача - особи з особливими потребами (інвалід 2 групи), суд задовольнив заяву судді Лунь З.І. про самовідвід у справі №380/5812/24, а також у справі №380/15916/22.
Зважаючи на те, що позивачем у справі №380/5812/24, №380/15916/22 та №380/14414/25 є та сама особа, Новицький В.С., то суддя керуючись викладеними вище міркуваннями заявила про самовідвід у справі №380/14414/25.
Вирішуючи подану заяву, суд зазначає таке.
Статтею 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч.1 ст. 7 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» зазначено, що наявність безсторонності відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції має визначатися за суб'єктивними та об'єктивними критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто те, чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у конкретній справі. Згідно з об'єктивним критерієм визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад умови, за яких були б неможливі будь-які сумніви в його безсторонності. У кожній окремій справі слід вирішувати чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, які свідчать про відсутність безсторонності суду.
Підстави для відводу (самовідводу) судді передбачені статтями 36, 37 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді.
Згідно з ч. 3 ст. 39 Кодексу адміністративного судочинства України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим.
Як зазначено Великою Палатою Верховного Суду у ухвалі 10 лютого 2021 року у справі № 9901/224/20, головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді. ЄСПЛ зазначає, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». У випадку ж самовідводу сам суддя повинен бути переконаним, що є достатньо фактів, які свідчать про його безсторонність.
Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими» (рішення ЄСПЛ від 9 листопада 2006 року у справі «Білуха проти України» (Belukha v. Ukraine), заява № 33949/02).
На переконання суду, будь-яких об'єктивних обставин, які б свідчили про упередженість судді щодо учасників даної справи, а також інших передбачених процесуальним законом підстав для її відводу немає.
Водночас, з метою забезпечення виключення будь-яких сумнівів у дотриманні законодавчих гарантій на захист прав, свобод та законних інтересів сторін незалежним і безстороннім судом, відновлення довіри, яка у демократичному суспільстві повинна бути у громадськості до суду, суд вважає за можливе задовольнити заяву про самовідвід судді Лунь Зоряни Іванівни саме з урахуванням мотивів, що викладені в означеній заяві.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 КАС України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 41 КАС України, у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною 1 статті 31 цього Кодексу.
Керуючись ст. ст. 31, 36, 39, 41, 248 КАС України, суд
заяву про самовідвід головуючої судді Лунь З.І. задовольнити.
Відвести суддю Лунь З.І. за її заявою від участі у розгляді справи №380/14414/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень.
Передати адміністративну справу №380/14414/25 для проведення повторного автоматизованого розподілу в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для визначення іншого судді для розгляду цієї справи відповідно до статті 31 КАС України.
Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та оскарженню не підлягає.
Повна ухвала складена 21.07.2025.
Суддя Лунь З.І.