22 липня 2025 рокусправа № 380/13067/25
м. Львів
Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 про скасування постанови, -
Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - позивач) звернулося в суд з позовною заявою до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - відповідач), в якому просить скасувати постанову від 11.06.2025 ВП № 77580243 Головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги вказав, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.09.2024 у справі № 380/12373/24 зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у сумі 2000,00 грн з 01.02.2022, з урахуванням раніше виплачених сум. Повідомив, що на адресу Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області 13.06.2025 від Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів) надійшла зокрема, постанова про накладення штрафу в розмірі 5100,00 грн від 11.06.2025 ВП № 77580243. Зазначив, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Львівській області ОСОБА_1 здійснено перерахунок пенсії з 01.02.2022 та встановлено загальний розмір такої 19340,00 грн, з яких: 13821,68 грн - основний розмір пенсії, 3455,22 грн - збільшення основного розміру пенсії на 25%, 2000,00 грн - щомісячна доплата до пенсії відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 № 713 «Про додатковий соціальний захисту окремих категорій осіб», 773,60 грн - підвищення особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, 50 грн - цільова грошова допомога на прожиття особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, 657,56 грн - доплата за особливі заслуги. Розмір пенсійної виплати становить 19340,00 грн. Вважає, що рішення суду виконано в повному обсязі. Позивач стверджує, що відповідач дійшов помилкового висновку про невиконання позивачем судового рішення у справі № 380/12373/24, тому позивач звернувся до суду із цим.
Ухвалою від 30.06.2025 позовну заяву залишено без руху для усунення недоліків.
Ухвалою суду від 07.07.2025 відкрито спрощене провадження в адміністративній справі та запропоновано відповідачу у п'ятиденний строк з дня вручення ухвали подати відзив на позовну заяву та належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження № 77580243. Цією ж ухвалою залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).
Від представниці відповідача на адресу суду надійшов відзив (вх. № 57647 від 14.07.2025) у якому проти позову заперечила. В обґрунтування вказала, що на виконанні у старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Зайця Остапа Андрійовича перебуває виконавче провадження № 77580243, з виконання виконавчого листа № 380/12373/24, виданого 11.11.2024 Львівським окружним адміністративним судом, про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 державним виконавцем 21.03.2025, керуючись статтями 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, яку скеровано сторонам виконавчого провадження для відома та виконання. Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 29.04.2025 за вих. № 1300-5310-5/58455 повідомлено про виконання, однак не надано документального підтвердження. Враховуючи вищевикладене, 13.05.2025 державним виконавцем в порядку статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» скеровано вимогу, в якій зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області надати документальне підтвердження нарахування 2000 грн відповідно до рішення суду. Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області від 20.05.2025 за вих. № 1300-5310-5/67847 повідомлено інформацію, аналогічну листу від 29.04.2025 за вих. № 1300-5310-5/58455, та долучено копії перерахунку та розрахунку на доплату. Станом на 11.06.2025 вимог виконавчого документа не виконано, доплата в розмірі 2000 грн, зазначена в рішенні суду, не виплачується, та проведено перерахунок на доплату лише за грудень 2024 року, після чого повторно обмежено, що суперечить рішенню суду. У державного виконавця відділу відсутні будь-які документальні підтвердження виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду в повному обсязі. Вказав, що на даний момент відсутні будь-які заборони щодо вчинення виконавцем виконавчих дій примусового характеру, а саме накладення штрафу за невиконання рішення. Також відсутні будь-які підстави для зупинення вчинення виконавчих дій, передбачені Законом України «Про виконавче провадження». Повідомив, що 11.06.2025 державним виконавцем, керуючись статтями 63, 75 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про накладення штрафу в розмірі 5100 грн за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії. Одночасно зобов'язано боржника виконати рішення протягом десяти робочих днів та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення. Просила у задоволенні позову відмовити.
Від третьої особи на адресу суду надійшли пояснення (відповідь на позовну заяву) (вх. № 59465 від 21.07.2025) у яких проти позову заперечив. В обґрунтування вказав, що сума заборгованості, яка нарахована позивачем, третій особі не виплачена. Стверджує, що відповідача правомірно виніс оскаржену постанову про накладення штрафу. Просив у задоволенні позову відмовити.
Суд розглянув матеріали позовної заяви та відзиву на позовну заяву, дослідив подані сторонами письмові докази та встановив таке.
Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.09.2024 у справі № 380/12373/24, яке набрало законної сили, адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_2 щомісячної доплати до пенсії, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» з 01.02.2022 у сумі 2000,00 грн.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у сумі 2000,00 грн з 01.02.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо обмеження пенсії ОСОБА_1 максимальним розміром з 01.03.2022, з 01.03.2023, 01.03.2024.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити нарахування та виплату підвищення пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації, установленої згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 № 118 “Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з 01.03.2022 без обмеження пенсії максимальним розміром з урахуванням проведених виплат.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити нарахування та виплату підвищення пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації, установленої згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2023 №168 “Про індексацію пенсій і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», з 01.03.2023 без обмеження її максимальним розміром з урахуванням проведених виплат.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити нарахування та виплату підвищення пенсії ОСОБА_1 з урахуванням індексації, установленої згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 “Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», з 01.03.2024 року без обмеження її максимальним розміром з урахуванням проведених виплат.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено, що судові витрати між сторонами не розподіляються.
На виконання рішення від 24.09.2024 у справі № 380/12373/24 Львівським окружним адміністративним судом 11.11.2024 видано виконавчий лист № 380/12373/24 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у сумі 2000,00 грн з 01.02.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.
Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 21.03.2025 відкрито виконавче провадження № 77580243 з примусового виконання виконавчого листа № 380/12373/24, виданого 11.11.2024 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у сумі 2000,00 грн з 01.02.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.
Листом від 29.04.2025 № 1300-5310-5/58455 позивач повідомив відповідача про виконання рішення суду у справі № 380/12373/24.
У подальшому відповідач надіслав на адресу позивача вимогу виконавця від 13.05.2025 № 10172 щодо надання державному виконавцю інформацію про хід виконання рішення суду з відповідним документальним підтвердженням нарахування 2000 грн відповідно до рішення суду.
Листом від 20.05.2025 № 1300-5310-5/67847 позивач повідомив відповідача про виконання рішення суду у справі № 380/12373/24.
Старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Зайцем Остапом Андрійовичем винесено постанову про накладення штрафу від 11.06.2025 ВП № 77580243 у розмірі 5100,00 грн за невиконання рішення суду. Вказана постанови мотивована тим, що станом на 11.06.2025 вимог виконавчого документа не виконано, доплата в розмірі 2000 грн, зазначена в рішенні суду, станом на сьогодні не виплачується, та проведено перерахунок і доплату лише за грудень 2024 року, після чого повторно обмежено, що суперечить рішенню суду.
Не погоджуючись з указаною постановою про накладення штрафу, вважаючи, що така винесена відповідачем не на підставі та не у спосіб, що визначені Законом України «Про виконавче провадження», позивач звернувся з цим адміністративним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Конституційний принцип обов'язковості виконання судового рішення, яке набрало законної сили, знайшов своє відображення й у відповідних положеннях КАС України.
Так, згідно з частинами другою, третьою статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
А відповідно до частини першої статті 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі їх невиконання у добровільному порядку, є Закон України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
За змістом статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 2 цього ж Закону виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1) верховенства права; 2) обов'язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об'єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців.
Згідно з пунктом першим частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Частиною першою статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до пунктів 1, 16 частини 3 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема, проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; накладати стягнення у вигляді штрафу на фізичних, юридичних та посадових осіб у випадках, передбачених законом.
За змістом абзацу першого частини 4 статті 18 Закону України «Про виконавче провадження» вимоги виконавця щодо виконання рішень є обов'язковими на всій території України. Невиконання законних вимог виконавця тягне за собою відповідальність, передбачену законом.
Відповідно до частини четвертої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» сторони зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов'язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Пунктами 1 та 6 частини п'ятої статті 19 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що боржник зобов'язаний: утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Особи, які беруть участь у виконавчому провадженні, зобов'язані сумлінно користуватися усіма наданими їм правами з метою забезпечення своєчасного та в повному обсязі вчинення виконавчих дій (частина восьма статті 19 Закону України «Про виконавче провадження»).
Згідно з пунктом першим частини першої статті 26 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення.
За рішенням немайнового характеру виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення протягом 10 робочих днів (крім рішень, що підлягають негайному виконанню, рішень про встановлення побачення з дитиною) (абзац перший частини 6 статті 26 Закону України «Про виконавче провадження»).
Частиною другою статті 63 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.
Частиною першою статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.
Аналіз наведених правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави дійти висновку про те, що накладення штрафу за невиконання рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності боржника за невиконання покладеного на нього зобов'язання (виконати судове рішення). Тобто, на час прийняття державним виконавцем рішення про накладення штрафу має бути встановленим факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Застосування такого заходу реагування є обов'язком державного виконавця і націлено на забезпечення реалізації мети виконавчого провадження як завершальної стадії судового провадження.
При цьому, умовою для накладення на боржника у виконавчому проваджені штрафу є невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Отже, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише за умови, що судове рішення не виконано боржником без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість виконати таке судове рішення, проте не зробив цього.
В оскаржуваній постанові зазначено, що станом на 11.06.2025 вимог виконавчого документа не виконано, доплата в розмірі 2000 грн, зазначена в рішенні суду, станом на сьогодні не виплачується, та проведено перерахунок і доплату лише за грудень 2024 року, після чого повторно обмежено, що суперечить рішенню суду.
Суд звертає увагу на те, що старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції 21.03.2025 відкрито виконавче провадження № 77580243 з примусового виконання виконавчого листа № 380/12373/24, виданого 11.11.2024 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у сумі 2000,00 грн з 01.02.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.
З цього приводу суд зазначає, що в межах виконавчого провадження № 77580243 відповідач повинен перевірити факт виконання рішення суду.
При прийнятті спірної постанови, державний виконавець врахував невиконання рішення суду. Разом з тим, суд звертає увагу, що судовим рішенням у справі № 380/12373/24, яке набрало законної сили, зокрема зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у сумі 2000,00 грн з 01.02.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.
З копії перерахунку пенсії з 01.02.2022 слідує, що Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області на виконання рішення ОСОБА_1 щомісячну доплату у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб».
Суд зазначає, розмір доплати, на виконання вищевказаного рішення суду обчислений з урахуванням максимального розміру пенсії. При цьому суд звертає увагу на те, що висновки відповідача в частині визнання факту невиконання рішення суду є безпідставними з огляду на те, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 24.09.2024 у справі № 380/12373/24 не досліджувалося питання про виплату щомісячної доплати у розмірі 2000 грн відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 року № 713 “Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб» без обмеження максимальним розміром.
Таким чином, у межах спірних правовідносин відсутні обставини, які свідчать про невиконання позивачем вимог виконавчого листа, виданого 11.11.2024 № 380/12373/24 про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України № 713 від 14.07.2021 “Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб» у сумі 2000,00 грн з 01.02.2022, з урахуванням раніше виплачених сум.
Крім того, суд погоджується з доводами позивача про те, що невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів. Виконання рішення суду не може ставитись у залежність лише від волі та/або бажання боржника щодо такого виконання, а й повинно бути оцінено виконавчою службою на предмет наявності об'єктивних можливостей та відповідного законодавчого регулювання такого виконання.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 18.06.2019 року № 826/721/16.
Вказані висновки Верховного Суду, в силу приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, враховуються судом при вирішенні спірних правовідносин.
За змістом частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Оскаржувана постанова відповідача про накладення штрафу на позивача не відповідає критеріям правомірного рішення суб'єкта владних повноважень, які встановлені частиною другою статті 2 КАС України, а тому наявні підстави для визнання її протиправною та скасування.
Згідно з вимогами статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та, враховуючи всі наведені обставини, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.
В силу приписів ст. 139 КАС України, з урахуванням висновків суду про задоволення позову, судові витрати у вигляді судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача.
Керуючись ст.ст. 242-246, 250, 257-262, 287 КАС України, суд, -
1. Адміністративний позов Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (місцезнаходження: 79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, код ЄДРПОУ 13814885) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (місцезнаходження: 79007 м. Львів пл. Шашкевича 1; код ЄДРПОУ 43317547), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про скасування постанови задовольнити повністю.
2. Скасувати постанову старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Львівській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 11.06.2025 ВП № 77580243 про накладення штрафу у розмірі 5100,00 грн.
3. Стягнути на користь Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області за рахунок бюджетних асигнувань Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції сплачений судовий збір в сумі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Суддя Качур Р.П.