22 липня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/6077/24
Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Міністерство юстиції України (01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622)
про визнання протиправним та скасування наказу,
ОСОБА_1 , через адвоката Коваля Р.О., звернулася до суду з адміністративним позовом до Міністерства юстиції України про визнання протиправним та скасування наказу №1593/7 від 12.06.2024 року.
Позов мотивовано тим, що вказаним наказом Міністерства юстиції України зупинено строком на 1 місяць діяльність приватного виконавця Золотарьової Т.В. у зв'язку з грубим порушенням нею вимог законодавства з примусового виконання рішень. Позивачка вважає цей наказ незаконним, оскільки Міністерство юстиції України порушило порядок здійснення контролю за її діяльністю як приватного виконавця. Стверджує, що у її діях відсутній склад дисциплінарного проступку і вона не вчиняла грубого порушення вимог чинного законодавства України, а її притягнуто до дисциплінарної відповідальності з порушенням строків, визначених частиною 1 статті 40 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Ухвалою судді від 27.09.2024 року відкрито провадження в адміністративній справі та вирішено розглядати її за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що перевірка дотримання ОСОБА_1 законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання нею професійних обов'язків у виконавчому провадженні №65902678 здійснена у спосіб і в порядку, визначеному чинним законодавством, з дотриманням положень підпункту 4 пункту 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" та розділу V Порядку проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців, які є спеціальними нормами, що регулюють порядок здійснення Мін'юстом контролю за діяльністю приватних виконавців у період дії на території України воєнного стану. У ході перевірки встановлено, що позивачка грубо порушила вимоги пункту 2 частини 1 статті 4 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" та пункту 2 частини 1 статті 2, частини 3 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" щодо виправлення помилки у процесуальному документі, що встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили. Доводячи правомірність спірного наказу, просив суд у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши справу в порядку спрощеного позовного провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 є приватним виконавцем виконавчого округу Кіровоградської області, що підтверджується посвідченням №0021, виданим 01.06.2017 року.
У листопаді 2023 року до Міністерства юстиції України надійшла скарга ОСОБА_2 від 14.11.2023 року про порушення в діяльності приватного виконавця Золотарьової Т.В., які допущені у виконавчому провадженні №65902678.
Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надіслав ОСОБА_1 запит від 19.12.2023 року щодо здійснення виконавчого провадження №65902678.
Позивачка 27.12.2023 року надала пояснення та копії матеріалів виконавчого провадження.
Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України надіслав до Дисциплінарної комісії приватних виконавців подання №81660/20.4.1/33-24 від 31.05.2024 року про зупинення діяльності приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Т.В. строком на один місяць на підставі підпункту 4 пункту 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Це подання погодили п'ять членів Дисциплінарної комісії приватних виконавців.
Наказом Міністерства юстиції України №1593/7 від 12.06.2024 року "Про зупинення діяльності приватного виконавця ОСОБА_1 " зупинено діяльність приватного виконавця виконавчого округу Кіровоградської області Золотарьової Т.В. строком на один місяць.
У липні 2024 року Міністерство юстиції України видало наказ № 1839/7 від 16.07.2024 "Про поновлення діяльності приватного виконавця ОСОБА_1 ".
Між тим, позивачка, не погоджуючись із наказом Мін'юсту №1593/7 від 12.06.2024 року, у вересні 2024 року звернулася до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, суд виходив з того, що основи організації та діяльності з примусового виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) органами державної виконавчої служби та приватними виконавцями, їхні завдання та правовий статус визначає Закон України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" від 02.06.2016 року № 1403-VIII (надалі - Закон №1403-VIII). Цей Закон містить такі норми:
Стаття 1. Органи та особи, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів
1. Примусове виконання судових рішень і рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) покладається на органи державної виконавчої служби та у визначених Законом України "Про виконавче провадження" випадках - на приватних виконавців.
Стаття 4. Принципи діяльності органів державної виконавчої служби та приватних виконавців
1. Діяльність органів державної виконавчої служби та приватних виконавців здійснюється з дотриманням принципів:
1) верховенства права;
2) законності;
3) незалежності;
4) справедливості, неупередженості та об'єктивності;
5) обов'язковості виконання рішень;
6) диспозитивності;
7) гласності та відкритості виконавчого провадження та його фіксування технічними засобами;
8) розумності строків виконавчого провадження;
9) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями.
2. Державний виконавець та приватний виконавець повинні здійснювати свою професійну діяльність сумлінно, не розголошувати в будь-який спосіб професійну таємницю, поважати інтереси стягувачів, боржників, третіх осіб, не принижувати їхню гідність.
Стаття 16. Приватний виконавець
1. Приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом.
2. Приватний виконавець є суб'єктом незалежної професійної діяльності.
Стаття 17. Державне регулювання діяльності приватного виконавця
1. Міністерство юстиції України:
1) формує та реалізує державну правову політику у сфері організації примусового виконання рішень;
8) здійснює контроль за діяльністю приватних виконавців та визначає порядок здійснення контролю за діяльністю приватного виконавця;
11) зупиняє та припиняє право на здійснення діяльності приватного виконавця.
Стаття 34. Контроль Міністерства юстиції України за діяльністю приватного виконавця
1. Контроль за діяльністю приватного виконавця здійснюється Міністерством юстиції України шляхом проведення планових і позапланових перевірок у порядку, встановленому Міністерством юстиції України.
Стаття 37. Відповідальність приватного виконавця
1. Приватний виконавець несе за свої рішення, дії чи бездіяльність та завдану третім особам шкоду адміністративну чи кримінальну відповідальність у порядку та обсягах, установлених законом, а також дисциплінарну відповідальність у порядку, встановленому цим Законом.
Стаття 38. Підстави для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності
1. Підставою для притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.
2. Дисциплінарним проступком приватного виконавця є:
1) факт зайняття діяльністю, несумісною з діяльністю приватного виконавця;
2) порушення правил професійної етики приватного виконавця;
3) розголошення професійної таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення;
4) невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків;
5) невиконання статуту Асоціації приватних виконавців України, рішень Ради приватних виконавців України та з'їзду приватних виконавців України.
Стаття 39. Дисциплінарна комісія приватних виконавців
1. Дисциплінарна комісія приватних виконавців (далі - Дисциплінарна комісія) утворюється при Міністерстві юстиції України для розгляду питань притягнення приватних виконавців до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарних проступків.
2. Положення про Дисциплінарну комісію приватних виконавців затверджується Міністерством юстиції України.
3. До складу Дисциплінарної комісії входять дев'ять членів, по чотири члени із яких призначаються Міністерством юстиції України, у тому числі Міністр або заступник Міністра, та з'їздом приватних виконавців України, один член призначається Радою суддів України.
Персональний склад Дисциплінарної комісії затверджується наказом Міністерства юстиції України.
4. Головою Дисциплінарної комісії є Міністр юстиції України або заступник Міністра юстиції України.
Стаття 40. Розгляд питань про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності
1. Дисциплінарна комісія розглядає подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та приймає рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення протягом двох місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, але не пізніше двох років з дня його вчинення.
2. У разі якщо подання до Дисциплінарної комісії про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності внесено за результатами перевірки діяльності приватного виконавця, здійсненої на підставі скарги учасника виконавчого провадження, яка одночасно є предметом судового розгляду з оскарження рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця, Дисциплінарна комісія відкладає розгляд цього подання до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду такої скарги.
У такому разі перебіг строку, передбаченого частиною першою цієї статті, зупиняється до набрання судовим рішенням законної сили.
3. Дисциплінарна комісія, розглядаючи подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності:
1) зобов'язана запросити на засідання приватного виконавця та заслухати його пояснення з питань, що стали підставою для внесення подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності;
2) має право запросити на засідання учасника виконавчого провадження, скарга якого стала підставою для перевірки діяльності приватного виконавця та внесення подання про його притягнення до дисциплінарної відповідальності, для надання додаткових пояснень по суті скарги;
3) має право запросити на засідання та заслухати думку представників органів державної влади, органів місцевого самоврядування та інших осіб за їхньою згодою.
4. Дисциплінарна комісія, розглядаючи подання про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності, приймає одне з таких рішень:
1) задовольнити подання та застосувати до приватного виконавця дисциплінарне стягнення;
2) відхилити подання та направити матеріали для повторної перевірки діяльності приватного виконавця;
3) відхилити подання та відмовити в застосуванні до приватного виконавця дисциплінарного стягнення.
5. У разі якщо Дисциплінарною комісією прийнято рішення про задоволення подання та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, ступінь вини приватного виконавця, тяжкість вчиненого ним дисциплінарного проступку, наявність наслідків, розмір заподіяної шкоди, а також факти застосування до приватного виконавця дисциплінарних стягнень протягом останнього року.
Стаття 41. Дисциплінарні стягнення
1. За вчинення дисциплінарного проступку до приватного виконавця може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:
1) попередження;
2) догана;
3) зупинення діяльності приватного виконавця на строк до шести місяців;
4) припинення діяльності приватного виконавця.
2. Рішення Дисциплінарної комісії про задоволення відповідного подання Міністерства юстиції України чи Ради приватних виконавців України та застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення вводиться в дію наказом Міністерства юстиції України.
3. Про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення робиться запис у Єдиному реєстрі приватних виконавців України.
4. У разі якщо приватний виконавець протягом року з дня застосування до нього дисциплінарного стягнення не вчинив нового дисциплінарного проступку, він вважається таким, що не притягувався до дисциплінарної відповідальності.
5. Рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення, введене в дію наказом Міністерства юстиції України, може бути оскаржено до суду.
Розділ IV "Прикінцеві та перехідні положення"
6-1. Під час дії воєнного стану, введеного відповідно до Закону України "Про правовий режим воєнного стану":
1) зупиняються до припинення або скасування воєнного стану в Україні встановлені частиною першою статті 40 цього Закону строки розгляду Дисциплінарною комісією подань про притягнення приватного виконавця до дисциплінарної відповідальності та прийняття рішення про застосування до приватного виконавця дисциплінарного стягнення;
3) планові та позапланові перевірки діяльності приватних виконавців не проводяться, крім передбачених підпунктом 9 цього пункту перевірок приватних виконавців, стосовно яких є сумніви щодо факту здійснення ними своєї діяльності в офісі приватного виконавця. У разі якщо на день введення воєнного стану позапланова перевірка діяльності приватного виконавця не була проведена, така перевірка проводиться в порядку, встановленому Міністерством юстиції України, після припинення або скасування воєнного стану за письмовим зверненням учасника виконавчого провадження щодо рішень, дій або бездіяльності приватного виконавця;
4) діяльність приватного виконавця може бути зупинена строком на один місяць на підставі наказу Міністерства юстиції України за поданням керівника структурного підрозділу Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері примусового виконання рішень, погодженим не менше ніж п'ятьма членами Дисциплінарної комісії, у разі виявлення ознак грубого порушення (мотивоване обґрунтування грубості порушення визначається у тексті наказу) приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов'язків. Протягом п'яти робочих днів з дня закінчення зазначеного строку чи дня припинення або скасування воєнного стану Міністерство юстиції України видає наказ про поновлення діяльності приватного виконавця.
Наказ Міністерства юстиції України про зупинення діяльності приватного виконавця може бути оскаржено до суду.
Наказом Міністерства юстиції України від 22.10.2018 року №3284/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 22.10.2018 року за №1195/32647, затверджено Порядок проведення перевірок діяльності органів державної виконавчої служби, приватних виконавців (надалі - Порядок №3284/5).
Згідно з пунктом 2 розділу І Порядку №3284/5 організація та проведення перевірок покладаються на структурний підрозділ Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб) (далі - структурний підрозділ Міністерства).
Розділом V Порядку №3284/5 передбачені такі особливості здійснення Міністерством юстиції України контролю за діяльністю приватних виконавців у період дії воєнного стану:
1. У період дії воєнного стану структурний підрозділ Міністерства здійснює перевірку дотримання приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов'язків на підставі відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження.
За результатом перевірки відомостей в автоматизованій системі виконавчого провадження структурний підрозділ Міністерства формує інформаційну довідку відповідно до пункту 3 розділу VII Положення про автоматизовану систему виконавчого провадження, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 05 серпня 2016 року №2432/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2016 року за №1126/29256.
У разі необхідності одержання від приватного виконавця інформації або пояснень щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов'язків, або копій відповідних документів структурний підрозділ Міністерства може надіслати приватному виконавцю відповідний обґрунтований запит. Запит надсилається на адресу електронної пошти приватного виконавця, зазначену в Єдиному реєстрі приватних виконавців України. Запитувану інформацію або копії документів приватний виконавець має надати структурному підрозділу Міністерства не пізніше п'яти робочих днів з дня надсилання запиту.
2. У разі виявлення ознак грубого порушення приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень структурний підрозділ Міністерства готує подання про зупинення діяльності приватного виконавця строком на один місяць на підставі підпункту 4 пункту 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", яке підписує керівник структурного підрозділу Міністерства.
У поданні обов'язково мають бути зазначені обставини, установлені структурним підрозділом Міністерства, з посиланням на джерела інформації (відомості автоматизованої системи виконавчого провадження, звернення учасника виконавчого провадження або іншої особи, інформація отримана від приватного виконавця тощо), зміст виявлених порушень з посиланням на відповідні норми нормативно-правових актів.
Подання про зупинення діяльності приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня його підписання надсилається на електронні адреси всіх членів Дисциплінарної комісії приватних виконавців для погодження.
У разі погодження подання про зупинення діяльності приватного виконавця не менше ніж п'ятьма членами Дисциплінарної комісії приватних виконавців структурний підрозділ Міністерства готує проєкт наказу про зупинення діяльності приватного виконавця на підставі підпункту 4 пункту 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" з мотивованим обґрунтуванням грубості порушення.
Наказ про зупинення діяльності приватного виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня його видання надсилається приватному виконавцю, діяльність якого зупинена, адміністратору автоматизованої системи виконавчого провадження, організатору електронних аукціонів, аукціонів за фіксованою ціною, операторам електронних майданчиків, підключених до електронної торгової системи, в якій здійснюються земельні торги.
Відомості про зупинення діяльності приватного виконавця вносяться до Єдиного реєстру приватних виконавців України.
Відповідно до Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №228 від 02.07.2014 року, Мін'юст є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику, державну політику з питань, зокрема, у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).
Згідно з підпунктом 83-25 пункту 4 цього Положення Мін'юст відповідно до покладених на нього завдань здійснює відповідно до закону державне регулювання діяльності приватного виконавця.
Відповідно до Положення про Департамент державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України №616/к від 01.03.2019 року, Департамент державної виконавчої служби є самостійним структурним підрозділом Мін'юсту, основним завданням якого є забезпечення реалізації державної політики у сфері організації примусового виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб).
Наказом Міністерства юстиції України від 27.11.2017 року №3791/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 28.11.2017 року за №1442/31310, затверджене Положення про Дисциплінарну комісію приватних виконавців, пунктом 19 якого передбачено, що члени Дисциплінарної комісії мають право:
- вивчати матеріали, подані на розгляд Дисциплінарної комісії;
- заявляти клопотання, висловлювати власну думку з питань, що розглядаються;
- брати участь у прийнятті рішення шляхом голосування;
- висловлювати окрему думку, оформлену в письмовому вигляді;
- у період дії воєнного стану погоджувати подання, передбачене підпунктом 4 пункту 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".
Член Дисциплінарної комісії приватних виконавців протягом трьох робочих днів з дня отримання подання, передбаченого підпунктом 4 пункту 6-1 розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", має надіслати до структурного підрозділу Міністерства юстиції України, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері примусового виконання рішень (далі - структурний підрозділ Міністерства) його скановану копію з проставленою відміткою про його погодження/непогодження або зробити таку відмітку особисто на примірнику подання, яке знаходиться в структурному підрозділі Міністерства.
Верховний Суд розглядав справу №380/12053/23 у подібних правовідносинах та у постанові від 08.04.2025 року сформував правовий висновок щодо застосування положень підпункту 4 пункту 6-1 розділу ІV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1403-VIII, у взаємозв'язку із пунктами 1, 2 розділу V Порядку №3284/5. Верховний Суд вказав, що під час дії воєнного стану на території України, незважаючи на те, що законодавець не передбачив проведення планових та позапланових перевірок діяльності приватних виконавців, однак це не вказує на заборону здійснення Міністерством, як головним очільником діяльності приватних виконавців, здійснення заходів контролю, перевірки дотримання приватним виконавцем вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання ним професійних обов'язків на підставі відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження, шляхом проведення моніторингу відомостей з автоматизованої системи виконавчого провадження. У разі виявлення ознак вчинення приватним виконавцем грубого порушення вимог законодавства щодо примусового виконання рішень, Міністерство може застосувати стягнення у вигляді зупинення його діяльності на один місяць. При цьому, визначення ознак грубого порушення законодавства приватним виконавцем, є дискреційним повноваженням членів Дисциплінарної комісії та Міністерства.
Суд установив, що перевірка діяльності приватного виконавця Золотарьової Т.В. була розпочата у зв'язку зі скаргою боржника у виконавчому провадженні №65902678 щодо незаконності її постанови про виправлення помилки у процесуальному документі.
Департамент державної виконавчої служби Мін'юсту за результатами перевірки, на підставі відомостей автоматизованої системи виконавчого провадження встановив, що у провадженні приватного виконавця Золотарьової Т.В. перебувало виконавче провадження №65902678 з примусового виконання виконавчого листа №405/11223/14-ц від 10.08.2020 року, виданого Ленінським районним судом м. Кіровограда, про звернення стягнення на предмет іпотеки, який належить ОСОБА_2 , в рахунок погашення наявної перед АТ "Державний експортно-імпортний банк України" заборгованості ПАТ "Завод напівпровідників".
Приватний виконавець Золотарьова Т.В. у цьому виконавчому провадженні винесла постанову від 24.06.2021 року про стягнення з боржника ОСОБА_2 основної винагороди в сумі 850 819,20 грн.
Це виконавче провадження 29.11.2022 року закінчене на підставі пункту 15 частини 1 статті 39 Закону України "Про виконавче провадження".
Згодом приватний виконавець Золотарьова Т.В. винесла постанову від 28.02.2023 року про виправлення помилки у процесуальному документі, а саме в постанові від 24.06.2021 року №65902678 про стягнення з боржника основної винагороди, пославшись на те, що ця постанова не відповідає вимогам до виконавчого документу, передбаченим статтею 4 Закону України "Про виконавче провадження".
Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Телявський А.М. за заявою позивачки 02.03.2023 року відкрив виконавче провадження №71166826 з примусового виконання постанови від 24.06.2021 року №65902678 про стягнення з ОСОБА_2 на користь приватного виконавця Золотарьової Т.В. суми основної винагороди приватного виконавця в розмірі 850 819,20 грн.
У виконавчому провадженні №71166826 з ОСОБА_2 стягнуто кошти в сумі 11148,24 грн., з яких 1590 грн. зараховані як витрати виконавчого провадження, 9558,24 грн. перераховані на рахунок приватного виконавця Золотарьової Т.В.
Коган Н.В. не погодилася з такими рішеннями та діями приватного виконавця Золотарьової Т.В. та у березні 2023 року звернулася до суду з відповідним позовом.
Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 03.04.2023 року у справі №340/1050/23, яке залишено без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.07.2023 року, позов ОСОБА_2 задоволено. Визнано протиправною та скасовано постанову приватного виконавця Золотарьової Т.В. від 28.02.2023 року про виправлення помилки у процесуальному документі у межах виконавчого провадження №65902678. Визнано постанову приватного виконавця Золотарьової Т.В. від 24.06.2021 року про стягнення основної винагороди у розмірі 850 819,20 грн. такою, що не підлягає прийняттю до виконання.
Суди у цій справі дійшли до висновку, що приватний виконавець Золотарьова Т.В. під виглядом виправлення помилок безпідставно внесла зміни до процесуального документу, а саме до своєї постанови від 24.06.2021 року про стягнення з боржника основної винагороди, попри те, що норми Закону України "Про виконавче провадження" не давали їй такого права.
За результатами перевірки вказані у скарзі обставини знайшли своє підтвердження.
У зв'язку з цим Департамент державної виконавчої служби Мін'юсту констатував порушення позивачкою вимог законності, яка є однієї із засад виконавчого провадження (пункт 2 частини 1 статті 2 Закону України "Про виконавче провадження") та одним із принципів діяльності приватних виконавців (пункт 2 частини 1 статті 4 Закону № 1403-VIII). Такі дії приватного виконавця Золотарьової Т.В. призвели до заподіяння ОСОБА_2 матеріальної шкоди в розмірі 11 148,24 грн. у вигляді стягнутих з неї коштів за постановою приватного виконавця, яка була визнана судом такою, що не підлягає прийняттю до виконання.
Це стало підставою для підготовки Департаментом державної виконавчої служби Мін'юсту подання, передбаченого абзацом 1 пункту 2 розділу V Порядку №3284/5, про зупинення діяльності приватного виконавця Золотарьової Т.В. строком на 1 місяць.
Подання підписане Директором Департаменту державної виконавчої служби Мін'юсту 31.05.2024 року та тоді ж надіслане на електронні адреси всіх членів Дисциплінарної комісії приватних виконавців для погодження.
Це подання погодили п'ять членів Дисциплінарної комісії приватних виконавців.
Члени Дисциплінарної комісії приватних виконавців та Мін'юст визнали наведені в поданні факти грубим порушенням приватним виконавцем ОСОБА_1 вимог законодавства щодо примусового виконання рішень під час виконання нею професійних обов'язків, що у період дії воєнного стану є підставою для застосування до приватного виконавця стягнення у вигляді зупинення його діяльності строком на 1 місяць відповідно до підпункту 4 пункту 6-1 розділу ІV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 1403-VIII.
Суд погоджується з такою кваліфікацією дії позивачки та зазначає, що приватний виконавець, здійснюючи виконавчі дії та виконуючи делеговані державою повноваження, виступає як суб'єкт владних повноважень.
Суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися принципу публічного права, тобто діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії (приймати рішення), не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Діяльність приватного виконавця здійснюється у відповідності до спеціально-дозвільного типу правового регулювання, яке побудовано на основі принципу "заборонено все, крім дозволеного законом; дозволено лише те, що прямо передбачено законом". Застосування такого принципу суттєво обмежує суб'єктів владних повноважень у виборі варіантів чи моделі своєї поведінки, а також забезпечує використання ними владних повноважень виключно в межах закону і тим самим істотно обмежує можливі зловживання з боку цих органів та посадових осіб.
Отже, законність вимагає від суб'єкта владних повноважень діяти на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Вчинення суб'єктом владних повноважень дій у межах компетенції, але непередбаченим способом, у непередбаченій законом формі або з виходом за межі компетенції є підставою для визнання таких дій (бездіяльності) та правових актів, прийнятих у процесі їх здійснення, протиправними / незаконними.
В оскаржуваному наказі Мін'юсту №1593/7 від 12.06.2024 року наведене мотивоване обґрунтування грубості порушення, як того вимагає підпункт 4 пункту 6-1 розділу ІV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1403-VIII.
Суд відхиляє доводи позивачки про недотримання строку розгляду питання про притягнення її дисциплінарної відповідальності, установленого частиною 1 статті 40 Закону №1403-VIII, та зазначає, що відповідно до підпункту 1 пункту 6-1 розділу ІV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1403-VIII цей строк під час дії воєнного стану не застосовується.
Суд вважає, що відповідач у спірних правовідносинах діяв правомірно, дотримався порядку здійснення контролю за діяльністю приватних виконавців у період дії воєнного стану, унормованого пунктом 6-1 розділу ІV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1403-VIII та розділом V Порядку №3284/5.
Оскаржуваний наказ є законним, підстави для його скасування відсутні.
Тому у задоволенні позову слід відмовити.
Оскільки позивачці відмовлено у задоволенні позову, то підстав для присудження їй судових витрат немає.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ