про залишення позовної заяви без руху
22 липня 2025 року № 320/36175/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вісьтак М. Я., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
встановив:
Представник позивача ОСОБА_1 звернувся у Київський окружний адміністративний суд із адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу, у якому просить суд:
-Визнати протиправним та скасувати Наказ начальника ГУНП у м. Києві від 22.05.2025 № 880 «Про застосування дисциплінарного стягнення до капітана поліції ОСОБА_1 », яким до Позивача застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, що виразилося в недотриманні вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, пунктів 1, 6, 14 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців 9 та 11 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179, підпунктів 2, 6, 13 та 16 пункту 3 розділу ІІ Посадової інструкції, Присяги працівника поліції, абзацу другого частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух», пунктів 1.3, 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306;
-Визнати протиправним та скасувати Наказ №1023 о/с від 13.06.2025 начальника ГУНП у м. Києві, відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» згідно з пунктом 6 (у зв?язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини 1 статті 77, «Про особовий склад» ОСОБА_1 звільнено з посади старшого інспектора відділення безпілотних літальних апаратів, радіоелектронної боротьби полку поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП у м. Києві з 16.06.2025 року;
- Поновити ОСОБА_1 на службі в Національній поліції на посаді старшого інспектора відділення безпілотних літальних апаратів, радіоелектронної боротьби полку поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП у м. Києві з 16.06.2025;
-Стягнути з Головного управління Національної поліції у м. Києві користь ОСОБА_1 , середньомісячне грошове забезпечення за час вимушеного прогулу з 16.06.2025 по день фактичного поновлення на службі в Національній поліції на посаді старшого інспектора відділення безпілотних літальних апаратів, радіоелектронної боротьби полку поліції особливого призначення (стрілецький) ГУНП у м. Києві;
-Стягнути з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_1 , компенсацію за невикористану відпустку, загальною кількістю 113 днів, загальною сумою 175 547 грн. 76 коп.;
-Стягнути з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 100 000 грн.;
-Стягнути з Головного управління Національної поліції у м. Києві на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу та інші судові витрати;
-Допустити негайне виконання рішення суду в частині поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду зазначеної справи визначено головуючого суддю - Вісьтак М. Я.
Перевіривши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що така не відповідає вимогам ст. 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає залишенню без руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених ст. 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Щодо строку звернення до суду.
Як вбачається, у п. 5 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).
Відповідно до ч. 6 ст. 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Згідно положень ч. 1 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною 3 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 5 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Однак, у свою чергу, спеціальне законодавство, що регулює дисциплінарну відповідальність поліцейських, встановлює інші строки.
Так, суд зазначає, що підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України.
Дисциплінарний статут затверджений Законом України від 15.03.2018 року № 2337- VIII визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження.
Судом встановлено, що 19.05.2025 року, Наказом Департаменту патрульної поліції Національної поліції України за №1706 призначено службове розслідування у формі письмового провадження. У подальшому, згідно з Наказу № 392 відносно Позивача було застосовано найсуворіше дисциплінарне стягнення у вигляді - звільнення зі служби в поліції. 04.07.2025 року, на підставі Наказу № 392 від 20.06.2025 року, Департаментом патрульної поліції Національної поліції України видано Наказ №1103о/с. Таким чином, на підставі Наказу № 11030/с від 04.07.2025 року було реалізовано Наказ № 392 від 20.06.2025 року.
Статтею 11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність.
У зв'язку із збройною агресією рф проти України, згідно із Указом Президента України від 24.02.2022 року № 64 /2022, на території України введено воєнний стан. Законом України «Про внесення змін до законів України «Про Національну поліцію» та «Про Дисциплінарний статут Національної поліції України» з метою оптимізації діяльності поліції, у тому числі під час дії воєнного стану» № 2123-IX від 15.03.2022 року, який набрав чинності 01.05.2022 року, доповнено Дисциплінарний статут розділом V «Особливості проведення службового розслідування в період дії воєнного стану».
Частиною 1 статті 26 розділу V Дисциплінарного статуту передбачено, що у період дії воєнного стану службове розслідування проводиться з дотриманням вимог цього Статуту з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Службове розслідування призначається та проводиться у формі письмового провадження. Згідно частини 5 статті 26 розділу V Дисциплінарного статуту, за результатами службового розслідування уповноважена особа складає висновок.
Так, згідно з частиною першою статті 10 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення до адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня ознайомлення з наказом про його застосування.
На підставі ч. 4 статті 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення, звернувшись до адміністративного суду протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
У разі застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь або звільнення зі служби в поліції поліцейський має право оскаржити таке стягнення протягом 15 днів з дня його ознайомлення з наказом по особовому складу про виконання застосованого дисциплінарного стягнення.
Оцінивши доводи позову у сукупності з наданими доказами та положеннями чинного законодавства, суд встановив такі обставини та дійшов відповідних висновків.
Як вбачається з матеріалів адміністративного позову, позивач звертається із вимогою визнати протиправним та скасувати Наказ начальника ГУНП у м. Києві від 22.05.2025 № 880 «Про застосування дисциплінарного стягнення до капітана поліції ОСОБА_1 », яким до Позивача застосоване дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції за порушення службової дисципліни, що виразилося в недотриманні вимог пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію» від 02.07.2015 № 580-VIII, пунктів 1, 6, 14 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзаців 9 та 11 пункту 1 розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179, підпунктів 2, 6, 13 та 16 пункту 3 розділу ІІ Посадової інструкції, Присяги працівника поліції, абзацу другого частини п'ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух», пунктів 1.3, 2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306.
Представник позивача ОСОБА_1 вказав, що із наказом позивач ознайомився та отримав його копію 24.05.2025 року.
Так, суд приймає до уваги норми ч. 1 ст. 31 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у якій вказано, що поліцейський має право подати рапорт про перегляд застосованого до нього дисциплінарного стягнення або його скасування протягом трьох днів з дня його виконання (реалізації) шляхом подання рапорту до прямого керівника особи, яка застосувала дисциплінарне стягнення, а також шляхом звернення до суду в установленому порядку.
Згідно з частиною першою статті 10 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, поліцейський має право оскаржити застосоване до нього дисциплінарне стягнення до адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня ознайомлення з наказом про його застосування.
Проте, суд зауважує, що як вбачається, ОСОБА_1 був ознайомлений із наказом 24.05.2025 року, відтак кінцевий строк подання позову до суду відповідно до спеціальної норми - 09.06.2025 року. Натомість позовна заява подана лише 15.07.2025 року (зареєстровано судом 16.07.2025), тобто зі спливом передбаченого 15-денного строку, а отже - із пропуском строку, встановленого Дисциплінарним статутом.
Водночас у матеріалах позовної заяви відсутня заява про поновлення строку звернення до адміністративного суду, а також будь-які докази на підтвердження поважності причин його пропуску.
З огляду на викладене, суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексу адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.
Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.
Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
Підсумки суду.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Разом з тим, право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Голдер проти Великої Британії» (Golder v. the United Kingdom), заява № 4451/70, від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Судом враховано вимоги ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Разом з тим, суд звертає увагу позивача, що відповідно до ч. 3 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому ст. 171 цього Кодексу.
За змістом до п. 1 ч. 4 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, зокрема, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Відповідно до ч. 5 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Відповідно до ч. 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позовної заяви відповідну заяву про поновлення цього строку разом із доказами, що підтверджують поважність причин його пропуску.
Таким чином, позовна заява подана з порушенням встановлених процесуальних вимог щодо строків звернення до суду, без належного обґрунтування причин такого пропуску.
Судом враховано вимоги ч. 2 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, якою передбачено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки повинні бути усунуті в п'ятиденний строк з дня отримання позивачем копії даної ухвали шляхом подання до суду:
-заяви про поновлення пропущеного строку для звернення до адміністративного суду із зазначенням доказів, що підтверджують обставини, які об'єктивно перешкоджали позивачу своєчасно реалізувати своє право на звернення до суду за захистом своїх прав у строки, передбачені Кодексом адміністративного судочинства України.
Окрім цього, суд звертає увагу позивача, що у силу правового висновку постанови Верховного Суду від 21.04.2021 року у справі № 640/25046/19 «Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. У свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та не залежить від волевиявлення сторони і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій».
Отож причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулася до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Слід зазначити, що вказані в ухвалі суду недоліки не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів адміністративного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.
На підставі наведеного та керуючись ст. 123, 161, 169, 171, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - залишити без руху.
Позивачу надається п'ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для усунення зазначених вище недоліків.
У разі невиконання вимог ухвали суду в зазначений строк позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на службі та стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу - вважати неподаною та повернути з усіма доданими до неї документами.
Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню із заявою до суду, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.
Ухвала окремому оскарженню не підлягає.
Суддя Вісьтак М.Я.