22 липня 2025 року справа №320/8632/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом громадянки ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), за участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Військової частини НОМЕР_1 Р про визнання протиправною та скасування постанови,
До Київського окружного адміністративного суду звернулась громадянка ОСОБА_1 з позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову від 05.02.2025 про закінчення виконавчого провадження №76897221.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваної постанови.
Третя особа до суду подала письмові пояснення щодо заявлених позовних вимог, відповідно до яких проти задоволення позовних вимог заперечує повністю.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2025 відкрито провадження в адміністративній справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 25.03.2025 до участі у справі в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, залучено Військову частину НОМЕР_1 Р.
На підставі ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 у справі №320/47132/23 позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправними дії Військової частини щодо застосування розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні та виплаті грошового забезпечення позивачу нарахування індексації на підставі визначення в якості базового місяця грудень 2017, березень 2018 року, та липень 2021 - замість січень 2008 року, при здійсненні нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 та зобов'язано Військову частину здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення за 2021, 2022 та 2023 роки із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом, відповідно, на 1 січня 2021, на 1 січня 2022 та на 1 січня 2023 року, та з нарахуванням індексації на підставі визначення в якості базового місяця січень 2008 року (з врахуванням раніше здійснених виплат), а також, у зв'язку з цим, здійснити перерахунок та виплату (із врахуванням раніше здійснених виплат), допомоги на оздоровлення за 2021, 2022 роки, та 2023 роки, і - компенсації за невикористані дні основної відпустки.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2024 рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними дій Військової частини щодо нарахування індексації на підставі визначення в якості базового місяця грудень 2017, березень 2018 року, та липень 2021 - замість січня 2008 року, при здійсненні нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу та зобов'язання Військової частини здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення за 2021, 2022 та 2023 роки з нарахуванням індексації на підставі визначення в якості базового місяця - січень 2008 року (з врахуванням раніше здійснених виплат) - скасовано та ухвалено в цій частині нову постанову, якою у задоволенні вказаних позовних вимог - відмовлено; рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дії Військової частини, а саме: застосування розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні та виплаті грошового забезпечення позивачу та зобов'язання Військової частини здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення за 2021, 2022 та 2023 роки із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом, відповідно, на 1 січня 2021, на 1 січня 2022 та на 1 січня 2023 року, а також, у зв'язку з цим, здійснити перерахунок та виплату (із врахуванням раніше здійснених виплат), допомоги на оздоровлення за 2021, 2022 роки, та 2023 роки, а також - компенсації за невикористані дні основної відпустки - залишено без змін.
Київським окружним адміністративним судом 18.11.2024 у справі №320/47132/23 видано виконавчий лист про зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 Р здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення за 2021, 2022 та 2023 роки із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом, відповідно, на 1 січня 2021, на 1 січня 2022 та на 1 січня 2023 року, та з нарахуванням індексації на підставі визначення в якості базового місяця січень 2008 року (з врахуванням раніше здійснених виплат), а також, у зв'язку з цим, здійснити перерахунок та виплату (із врахуванням раніше здійснених виплат), допомоги на оздоровлення за 2021, 2022 роки, та 2023 роки, і - компенсації за невикористані дні основної відпустки.
Відповідачем 22.01.2025 відкрито виконавче провадження №76897221 з виконання виконавчого листа виданого Київським окружним адміністративним судом 18.11.2024 у справі №320/47132/23.
Військова частина НОМЕР_1 Р 05.02.2025 звернулась до виконавчої служби із заявою №15/9/478-25-Вих про закінчення ВП №76897221 у зв'язку із тим, що відповідно до платіжної інструкції №965 від 28.10.2024 позивачу сплачено суму у розмірі 336 218,57грн. на виконання судового рішення від 19.09.2024 у справі №320/47132/23.
Постановою від 05.02.2025 закінчено виконавче провадження №76897221 у зв'язку із тим, що листом Військова частина повідомила, що рішення суду виконано в повному обсязі, до початку його примусового виконання, що підтверджується платіжною інструкцією №965 від 28.10.2024. Залишок нестягненої суми за виконавчим документом 0 грн.; сума стягнутого виконавчого збору/сума стягненої винагороди приватного виконавця 0 грн.
Позивач, вважаючи протиправною постанову відповідача, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За визначенням статті 1 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до частин першої, другої статті 18 Закону N 1404-VIII виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Виконавець зобов'язаний:
1) здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом;
2) надавати сторонам виконавчого провадження, їхнім представникам та прокурору як учаснику виконавчого провадження можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження;
3) розглядати в установлені законом строки заяви сторін, інших учасників виконавчого провадження та їхні клопотання;
4) заявляти в установленому порядку про самовідвід за наявності обставин, передбачених цим Законом;
5) роз'яснювати сторонам та іншим учасникам виконавчого провадження їхні права та обов'язки.
Згідно з частиною першою статті 26 Закону N 1404-VIII виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення; за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
У той же час, відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання.
Частиною 2 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.
Так, з матеріалів справи встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 у справі №320/47132/23 позов ОСОБА_1 задоволено, визнано протиправними дії Військової частини щодо застосування розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні та виплаті грошового забезпечення позивачу нарахування індексації на підставі визначення в якості базового місяця грудень 2017, березень 2018 року, та липень 2021 - замість січень 2008 року, при здійсненні нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 та зобов'язано Військову частину здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення за 2021, 2022 та 2023 роки із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом, відповідно, на 1 січня 2021, на 1 січня 2022 та на 1 січня 2023 року, та з нарахуванням індексації на підставі визначення в якості базового місяця січень 2008 року (з врахуванням раніше здійснених виплат), а також, у зв'язку з цим, здійснити перерахунок та виплату (із врахуванням раніше здійснених виплат), допомоги на оздоровлення за 2021, 2022 роки, та 2023 роки, і - компенсації за невикористані дні основної відпустки.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2024 рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року в частині задоволених позовних вимог про визнання протиправними дій Військової частини щодо нарахування індексації на підставі визначення в якості базового місяця грудень 2017, березень 2018 року, та липень 2021 - замість січня 2008 року, при здійсненні нарахування та виплати грошового забезпечення позивачу та зобов'язання Військової частини здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення за 2021, 2022 та 2023 роки з нарахуванням індексації на підставі визначення в якості базового місяця - січень 2008 року (з врахуванням раніше здійснених виплат) - скасовано та ухвалено в цій частині нову постанову, якою у задоволенні вказаних позовних вимог - відмовлено; рішення Київського окружного адміністративного суду від 18 березня 2024 року про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дії Військової частини, а саме: застосування розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, при нарахуванні та виплаті грошового забезпечення позивачу та зобов'язання Військової частини здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення за 2021, 2022 та 2023 роки із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом, відповідно, на 1 січня 2021, на 1 січня 2022 та на 1 січня 2023 року, а також, у зв'язку з цим, здійснити перерахунок та виплату (із врахуванням раніше здійснених виплат), допомоги на оздоровлення за 2021, 2022 роки, та 2023 роки, а також - компенсації за невикористані дні основної відпустки - залишено без змін.
Київським окружним адміністративним судом 18.11.2024 у справі №320/47132/23 видано виконавчий лист про зобов'язання Військову частину НОМЕР_1 Р здійснити перерахунок та виплату грошового забезпечення за 2021, 2022 та 2023 роки із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом, відповідно, на 1 січня 2021, на 1 січня 2022 та на 1 січня 2023 року, та з нарахуванням індексації на підставі визначення в якості базового місяця січень 2008 року (з врахуванням раніше здійснених виплат), а також, у зв'язку з цим, здійснити перерахунок та виплату (із врахуванням раніше здійснених виплат), допомоги на оздоровлення за 2021, 2022 роки, та 2023 роки, і - компенсації за невикористані дні основної відпустки.
Вказаний виконавчий лист став підставою для відкриття виконавчого провадження №76897221.
Третя особа 05.02.2025 звернулась до державного виконавця із заявою №15/9/478-25-Вих, якою повідомила, що на виконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 у справі №320/47132/23 (з урахуванням Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2024) військова частина НОМЕР_1 Р 31.10.2024 нарахувала та виплатила ОСОБА_1 грошове забезпечення за 2021, 2022 та 2023 роки із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб встановленого законом, відповідно, на 1 січня 2021, на 1 січня 2022 та на 1 січня 2023 року, а також, у зв'язку з цим, здійснено перерахунок та виплату (із врахуванням раніше здійснених виплат), допомоги на оздоровлення за 2021, 2022 роки, та 2023 роки, а також - компенсації за невикористані дні основної відпустки.
Вказане підтверджується платіжною інструкцією №965 від 28.10.2024, що додається. Звертаємо увагу, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 у справі №320/47132/23 (з урахуванням Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2024) було виконано у повному обсязі, а вказані види виплат нараховані та виплачені з 01.01.2021 по 19.05.2023 з урахуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року) згідно з Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду №826/6453/18 від 29.01.2020, якою скасовано пункт 6 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям».
З 20.05.2023 ОСОБА_1 нараховувалось та виплачувалось грошове забезпечення з урахуванням значення у розмірі 1762 гривні на підставі пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (зі змінами, внесеними Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 №481). Вказаний період не охоплюється судовим рішенням, виплати здійснювались в порядку поточного грошового забезпечення військовослужбовця.
Звертаємо увагу, що рішення Київського окружного адміністративного суду від 18.03.2024 у справі №320/47132/23 (з урахуванням Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2024) було виконано 31.10.2024 (Платіжна інструкція №965 від 28.10.2024), тобто до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження (22.01.2025). У зв'язку з цим, відповідно до частини дев'ятої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчий збір не стягується у разі закінчення виконавчого провадження на підставі пункту 9 частини першої статті 39 Закону України «Про виконавче провадження», якщо рішення було виконано до винесення постанови про відкриття виконавчого провадження.
Вказаною заявою Військова частина просила закінчити виконавче провадження №76897221.
Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону виконавче провадження підлягає закінченню у разі: фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
У матеріалах справи міститься копія листа Військової частини від 07.11.2024 №15/9/4302-24-Вих, яким представника позивача повідомлено, зокрема про те, що грошове забезпечення позивача за період з 09.05.2023 по 19.05.2023 на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2024 у справі №320/47132/23, здійснюється із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року. вказану частину грошового забезпечення військова частина перерахувала та виплатила позивачу (платіжне доручення №965 від 28.10.2024).
Починаючи з 20.05.2023, відповідно до п. 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 для розрахунку грошового забезпечення необхідно застосовувати значення у розмірі 1762 гривні.
Разом з цим, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2024 у справі №320/47132/23 не конкретизовано, яку величину застосовувати в частині перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 20.05.2023 по день звільнення ОСОБА_1 з військової служби. З метою здійснення належної виплати, військова частина подала до суду заяву про роз'яснення судового рішення та повідомила, що виплата за вказаний період не здійснюється у зв'язку з очікуванням роз'яснення суду.
У той же час, судом встановлено, що ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.05.2025 у задоволенні заяви Військової частини про роз'яснення постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19 вересня 2024 року у справі № 320/47132/23 відмовлено.
Отже, приймаючи рішення у даній справі, суд виходить з того, що виконавче провадження №76897221 було відкрито з виконання виконавчого листа, виданого Київським окружним адміністративним судом 18.11.2024 у справі №320/47132/23, який не відповідає змісту судового рішення, яке набрало законної сили на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 19.09.2024.
Ні позивачем (стягувач), ні третьою особою (боржник) до суду не надано доказів того, що вони звертались до Київського окружного адміністративного суду у справі №320/47132/23 із заявою у порядку ст. 374 КАС України про виправлення помилки у виконавчому листі чи визнання його таким, що не підлягає виконанню.
Крім того, у матеріалах справи міститься Інформація щодо нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 09.05.2023 по 04.08.2023 (з урахуванням перерахунку з 09.05.2023 по 19.05.2023 на виконання рішення суду у справі №320/47132/23), відповідно до якої третьою особою ОСОБА_1 здійснено перерахунок у розмірі 158 099,34грн.
Однак, у матеріалах справи відсутні пояснення та докази того, що третьою особою (боржник) вказана сума виплачувалась ОСОБА_1 .
З підстав викладеного суд приходить до висновку, що постанова від 05.02.2025 про закінчення виконавчого провадження №76897221 є протиправною та підлягає скасуванню.
Відповідно до статті 41 Закону України «Про виконавче провадження» у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.
Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Оцінюючи подані сторонами докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, з урахуванням обставин зазначених вище, суд прийшов до переконання про задоволення позовних вимог.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 968,96грн. Зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст. ст. 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у м. Києві та Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) від 05.02.2025 про закінчення виконавчого провадження №76897221.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лапій С.М.