про повернення позовної заяви
21 липня 2025 року м. Київ Справа № 320/33685/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Сас Є.В., отримавши та розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний центр «ДОБРОБУТ» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії, -
До Київського окружного адміністративного суду надійшла вказана справа.
Вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 55 КАС України, юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Згідно з ч. 1 ст. 57 КАС України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Водночас, самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення.
Відповідно до позиції Верховного Суду допуск відповідної особи до участі у справі можливий лише у випадку сукупної наявності умов (03.02.2020 ухвала у справі № 160/6823/19).
Дія статті 59 КАС України не поширюється на випадки самопредставництва юридичної особи.
Згідно з п. 13 ч. 2 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» Єдиному державному реєстрі містяться відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.
Отже для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
Витяг з державного реєстру, в якому зазначені відомості про особу, яка підписала процесуальний документ (позовну заяву та/або скаргу), як таку, яка може вчиняти дії в порядку самопредставництва, є належним і достатнім доказом підтвердження таких повноважень (висновки Верховного Суду у постановах від 16.09.2021 у справі № 280/8728/20, від 28.04.2022 у справі № 160/9003/21, від 04.08.2022 у справі № 640/12628/21).
З матеріалів позовної заяви видно, що позовна заява від імені Товариства з обмеженою відповідальністю «будівельний центр «ДОБРОБУТ» підписана Діденком Д.В.
Водночас суд звертає увагу, що в матеріалах заяви відсутні будь-які документи, якими надано повноваження Діденку Д.В. діяти від імені позивача, підписувати та подавати до суду позовну заяву та бути його представником.
Таким чином, суд констатує, що в матеріалах позовної заяви відсутні докази на підтвердження повноважень Діденка Д.В. підписувати від імені позивача позовну заяву, подавати таку заяву до суду та бути представником.
Згідно з п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Враховуючи викладене, суд вважає, що заяву підписано та подано особою, право якої на вчинення таких дій не підтверджено у встановленому законом порядку.
Суд також вважає за необхідне зазначити, що звернення до суду передбачає, зокрема, надання суду належних доказів дійсної волі учасника справи. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого волевиявлення. Представник повинен демонструвати повагу до суду, доводячи наявність як повноважень на представництво, так і можливість ідентифікації особи представника судом.
Постановляючи цю ухвалу, суд ураховує правові позиції Верховного Суду у подібних правовідносинах, викладену в ухвалах від 20.02.2020 у справі № 160/2400/19, від 27.05.2020 у справі № 819/478/17, від 09.10.2020 у справі № 820/5124/18, від 05.03.2021 у справі № 620/1262/20, від 16.02.2023 у справі № 420/25124/21, від 15.04.2024 у справі № 600/6799/23-а та інших, в яких суд касаційної інстанції повертав касаційні скарги заявників з підстав відсутності документів на підтвердження повноважень осіб, які їх підписали.
Як зазначає Європейський суд з прав людини в рішеннях від 20 травня 2010 року у справі Пелевін проти України (пункт 27), від 30 травня 2013 року у справі Наталія Михайленко проти України (пункт 31), право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою.
Таким чином, позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «будівельний центр «ДОБРОБУТ» підлягає поверненню.
Відповідно до частини 8 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись п. 3 ч. 4 ст. 169, ст. 256, ст. 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельний центр «ДОБРОБУТ» до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії - повернути позивачеві.
2. Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
3. Копію ухвали разом з матеріалами позовної заяви надіслати позивачеві.
Ухвала набирає законної сили в порядку, передбаченому статтею 256 КАСУ та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя Сас Є.В.