22 липня 2025 року справа №320/4393/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Лапій С.М., розглянувши в м. Києві у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Сервіс Груп» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Глобал Сервіс Груп» з позовом, в якому просить:
визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці Державної митної служби України №UA100180/2022/000022/2 від 24.11.2022;
визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100180/2022/000398 від 24.11.2022;
визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці Державної митної служби України №UА100080/2022/000023/2 від 24.11.2022;
визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 100180/2022/000399 від 24.11.2022;
визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці Державної митної служби України №UА 00180/2022/000021/2 від 24.11.2022;
визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 100180/2022/000397 від 24.11.2022.
Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю прийняття оскаржуваних рішень.
Відповідачем до суду подано відзив, відповідно до якого проти задоволення позовних вимог заперечує.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 28.02.2023 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.
На підставі ст. 194, 205 КАС України судом прийнято рішення про розгляд справи у порядку письмового провадження.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, Товариством з обмеженою відповідальністю «ГЛОБАЛ СЕРВІС ГРУП» та компанією TRANSBALKAN ІМРЕХ LTD укладено Контракт № 09/22 від 07.09.2022 на постачання товарів.
Для підтвердження заявленої митної вартості товарів по вантажній митній декларації № 22UА100180032533U0 позивачем подано зовнішньоекономічний договір (контракт) від 07 вересня 2022 № 09/22, інвойс № 1 від 09 вересня 2022 року, рахунок-фактуру (інвойс) від 07.09.2022 № 0000000003, накладна УМВС (СМR) № 000001; платіжна інструкція в іноземній валюті № 160 від 22.09.2022 року; прайс-лист виробника від 07 вересня 2022 року; експертний висновок Київської торгово-промислової палати № Ц-525 від 18.11.2022 року; специфікація № 2 до Контракту від 07.09.2022 року № 09/22; інвойс від 10.11.2022 року; копію супровідного документа Т1 № 22ТR31010001037949 від 11.11.2022року; декларацію ІМ40ЕА 22UА100180032280U3, сертифікат про походження №Y0100835 від 11.11.2022, сертифікат якості б/н від 11.10.2022.
Для підтвердження заявленої митної вартості товарів по вантажній митній декларації № 221UА100180032535138 позивачем подано зовнішньоекономічний договір (контракт) від 07 вересня 2022 № 09/22, інвойс № 2 від 09 вересня 2022 року, рахунок-фактуру (інвойс) від 07.09.2022 № 0000000003, накладна УМВС (СМR) № 000002; платіжна інструкція в іноземній валюті № 160 від 22.09.2022 року; прайс-лист виробника від 07 вересня 2022 року; експертний висновок Київської торгово-промислової палати № Ц-525 від 18.11.2022 року; специфікація № 2 до Контракту від 07.09.2022 року № 09/22; інвойс від 10.11.2022 року; копію супровідного документа Т1 № 22ТR31010001037914 від 11.11.2022 року; декларацію ІМ40ЕА22UА100180032281U2, сертифікат про походження № Y0100835 від 11.11.2022, сертифікат якості б/н від 11.10.2022.
Для підтвердження заявленої митної вартості товарів по вантажній митній декларації №22UА10018003253706 позивачем подано зовнішньоекономічний договір (контракт) від 07 вересня 2022 № 09/22, інвойс № 3 від 09 вересня 2022 року, рахунок-фактуру (інвойс) від 07.09.2022 № 0000000003, накладна УМВС (СМR)№ 000003; платіжна інструкція в іноземній валюті № 160 від 22.09.2022 року; прайс-лист виробника від 07 вересня 2022 року; експертний висновок Київської торгово-промислової палати № Ц-525 від 18.11.2022 року; специфікація № 2 до Контракту від 07.09.2022 року № 09/22; інвойс від 10.11.2022 року; копію супровідного документа Т1 № 22ТR31010001037957 від 11.11.2022 року; декларацію ІМ40ЕА22UА100180032282U1, сертифікат про походження № Y0100835 від 11.11.2022, сертифікат якості б/н від 11.10.2022.
Також додатково на вимогу відповідача на підтвердження заявленої митної вартості товарів по вказаних вище вантажних митних деклараціях було надано прейскурант (прайс-лист) б/н від 07.09.2022р., проміжний рахунок-фактуру №ІНF20220000000013 від 10.11.2022 та огляд світових цін на карбамід б/н від 10.11.2022.
На виконання положень статей 52-55, 57, 58, 335 МК України та за результатами розгляду поданих до митного оформлення разом з вищевказаними вантажними митними деклараціями документів відповідачем встановлено, що вони позивачем документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товарів, та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
На підставі викладеного відповідачем 24.11.2022 прийняті оскаржувані рішення, в яких вказано скориговану вартість товару карбаміду (UREA 46,2%) до суми 20002,75 доларів США.
Позивач, вважаючи оскаржувані рішення відповідача протиправними, звернувся до суду за захистом своїх прав.
Надаючи правову оцінку обставинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до положень частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 та п. 2 ч. 2 ст. 52 Митного кодексу України від 13.03.2012 № 4495-VІ (далі - МК України) заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.
Згідно ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відповідно до ч. 1 та 2 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Відповідно до ч. 1 3 ст. 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Згідно з ч. 6 та 7 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.
Відповідно до ч. 1 ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Положеннями ч. 2 та 3 ст. 57 МК України визначено, що основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності (ч. 4 ст. 57 МК України).
За приписами ч. 8 ст. 57 МК України, у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Системний аналіз наведених правових норм дає підстави для висновку, що основним методом визначення митної вартості товарів є перший метод (за ціною договору), але обов'язок довести задекларовану митну вартість товару лежить на декларанті. Декларант при митному оформленні імпортованого товару зобов'язаний надати документи за переліком, визначеним ч. 2 ст. 53 МК України. Контролюючий орган вправі витребувати додаткові документи на підтвердження задекларованої митної вартості у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Водночас, наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Такі сумніви можуть бути зумовлені, зокрема неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару, невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, результату митного огляду цього товару, порівнянням заявленої митної вартості з митною вартістю ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 07.05.2020 у справі № 826/10527/17, у постанові від 09.06.2020 у справі № 1.380.2019.002044.
Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені МК України (ст. 53) заборонено, проте надання документів, які підтверджують митну вартість товарів, що визначені ч. 2 ст. 53 МК України, є обов'язком декларанта. До таких документів які підтверджують митну вартість товарів відносять зокрема такі документи як рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу), банківські платіжні документи, або інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що стосуються оцінюваного товару та які підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.
Відповідно до ч. 3 ст. 54 МК України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
З матеріалів справи встановлено, що позивачем подано митні декларації з метою митного оформлення товару: добрива мінеральні, хімічні, азотні: - сечовина (карбамід) UREA 46,2% - 22000 кг (22 біг-беги/1000кг), у вигляді білих кристалів, добре розчинних у воді, із вмістом основної речовини 46,2% (10164 кг N), згідно з яких вартість ввезеного позивачем на митну територію України товарів складає 17600,00 доларів США.
На виконання вимог, передбачених ст. 53 МК України, разом з деклараціями позивачем подані наступні документи: зовнішньоекономічний договір (контракт) від 07 вересня 2022 № 09/22, інвойс № 1 від 09 вересня 2022 року, рахунок-фактуру (інвойс) від 07.09.2022 № 0000000003, накладна УМВС (СМR) № 000001; платіжна інструкція в іноземній валюті № 160 від 22.09.2022 року; прайс-лист виробника від 07 вересня 2022 року; експертний висновок Київської торгово-промислової палати № Ц-525 від 18.11.2022 року; специфікація № 2 до Контракту від 07.09.2022 року № 09/22; інвойс від 10.11.2022 року; копію супровідного документа Т1 № 22ТR31010001037949 від 11.11.2022року; декларацію ІМ40ЕА 22UА100180032280U3, сертифікат про походження №Y0100835 від 11.11.2022, сертифікат якості б/н від 11.10.2022; інвойс № 2 від 09 вересня 2022 року, рахунок-фактуру (інвойс) від 07.09.2022 № 0000000003, накладна УМВС (СМR) № 000002; платіжна інструкція в іноземній валюті № 160 від 22.09.2022 року; прайс-лист виробника від 07 вересня 2022 року; експертний висновок Київської торгово-промислової палати № Ц-525 від 18.11.2022 року; специфікація № 2 до Контракту від 07.09.2022 року № 09/22; інвойс від 10.11.2022 року; копію супровідного документа Т1 № 22ТR31010001037914 від 11.11.2022 року; декларацію ІМ40ЕА22UА100180032281U2, сертифікат про походження № Y0100835 від 11.11.2022, сертифікат якості б/н від 11.10.2022; інвойс № 3 від 09 вересня 2022 року, рахунок-фактуру (інвойс) від 07.09.2022 № 0000000003, накладна УМВС (СМR)№ 000003; платіжна інструкція в іноземній валюті № 160 від 22.09.2022 року; прайс-лист виробника від 07 вересня 2022 року; експертний висновок Київської торгово-промислової палати № Ц-525 від 18.11.2022 року; специфікація № 2 до Контракту від 07.09.2022 року № 09/22; інвойс від 10.11.2022 року; копію супровідного документа Т1 № 22ТR31010001037957 від 11.11.2022 року; декларацію ІМ40ЕА22UА100180032282U1, сертифікат про походження № Y0100835 від 11.11.2022, сертифікат якості б/н від 11.10.2022, прейскурант (прайс-лист) б/н від 07.09.2022р., проміжний рахунок-фактуру №ІНF20220000000013 від 10.11.2022 та огляд світових цін на карбамід б/н від 10.11.2022.
Надання вказаних документів до митного органу підтверджується картками відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 24.11.2022.
Наведені обставини підтверджуються відповідачем у відзиві на позов.
При перевірці поданих документів посадовою особою митниці встановлено, що подані документи не підтверджують числові значення складових митної вартості товару та містять розбіжності, а саме:
- відповідно до п.п. 4.3 зовнішньоекономічного контракту від 07.09.2022 № 09/22 та специфікації № 2 від 07.09.2022 передбачена 100% передплата. Згідно відомостям заявленим в гр. 70 Призначення платежу платіжних доручень від 22.09.2022 № 160 оплата здійснена за проформою-Інвойсом від 07.09.2022 №0000000003. Сума оплати за платіжними дорученням складає, відповідно, 225000,00 доларів США та 108000,00 доларів США, а сума проформи-інвойсу від 07.09.2022 №0000000003 становить 260000,00 дол. США. Так, не виконано умови контракту щодо здійснення 100% передплати за товар.
Дослідженням оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів встановлено, окрім наведених вище обставин, у рішеннях зазначено, що заявлена митна вартість товарів не може бути визнана митним органом. Відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення спірної вартості товарів. В митного органу відсутня інформація щодо вартості операцій з ідентичними та подібними (аналогічними) товарами, тому, відповідно до ст. ст. 59, 60 МК України неможливо застосувати методи за ціною договору щодо ідентичних та подібних (аналогічних) товарів. Відповідно до ст. ст. 62, 63 МК України методи визначення митної вартості на основі віднімання та додавання вартості не можуть бути використані, оскільки в митного органу відсутня інформація щодо обчисленої вартості, наданої виробником товарів. Було обрано метод визначення митної вартості резервний.
За змістом ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування; 5) інформацію про: а) право декларанта або уповноваженої ним особи на випуск у вільний обіг товарів, що декларуються: у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом; у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої цієї статті; б) право декларанта або уповноваженої ним особи оскаржити рішення про коригування заявленої митної вартості до органу вищого рівня відповідно до глави 4 цього Кодексу або до суду.
Декларант може провести консультації з митним органом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості на підставі інформації, яка наявна в митному органі.
Відповідно до ст. 57 МК України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.
У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 58 МК України метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої статті 57 цього Кодексу.
Відповідно положень ст. 64 МК України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
При цьому, враховуючи фактичні обсяги партії товарів, для визначення митної вартості використовується найменша вартість із альтернативних, згідно наявної у митного органу інформації.
Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості.
Разом з тим дискреційні функції таких органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До них, зокрема, належить процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов'язок послідовного вибору методів (від першого до резервного) визначення митної вартості.
Витребування документів, визначених ч. 3 ст. 53 МК України, може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей щодо заявленої митної вартості товару, а саме: якщо документи, зазначені у частині другій статті 53 МК України: 1) містять розбіжності; 2) містять наявні ознаки підробки; 3) не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів; 4) не містять відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Поряд з цим, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені ст. 53 МК України.
Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнівів у достовірності наданої інформації.
Наведені висновки узгоджуються з правовим висновками, викладеними у подібних правовідносинах як Верховним Судом України у судових рішеннях від 31.03.2015 у справі №21-127а15, від 02.06.2015 у справі №21-498а15, так і Верховним Судом у постановах від 20.02.2018 у справі №809/1884/16, від 14.08.2018 у справі №826/5868/16.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Стосовно розбіжностей, про які зазначено в оскаржуваних рішеннях про корегування митної вартості товарів, що відповідно до п.п. 4.3 зовнішньоекономічного контракту від 07.09.2022 № 09/22, та специфікації передбачена 100% передплата. Згідно відомостям заявленим в гр.70 «Призначення платежу» платіжного доручення від 22.09.2022 № 160 оплата здійснена за проформою-Інвойсом від 07.09.2022 №0000000003. Сума оплати за платіжним дорученням складає 225000,00 доларів США, а сума проформи-інвойсу від 07.09.2022 №0000000003 становить 260000,00 дол. США. Так, не виконано умови контракту щодо здійснення 100% передплати за товар, такі доводи суд вважає необґрунтованими, з огляду на наступне.
ТОВ «Глобал Сервіс Груп» (далі - покупець) 07.09.2022 укладено зовнішньоекономічний контракт (далі - Контракт) з компанією «TRANSBALKAN IMPEX Ltd» (далі - постачальник) про поставку за № 09/22.
Згідно п. 1.1 Контракту постачальник зобов'язується передати у власність покупця карбамід (далі - товар), а покупець у порядку і на умовах, визначених цим контрактом, зобов'язується прийняти оплатити зазначений товар.
Відповідно до п.1.2 Контракту товар постачається партіями. Кількість товару в партії, ціна за одиницю товару, обсяги, строки, умови постачання та оплати конкретної партії товару погоджуються у підписаній Сторонами Специфікації на партію товару, далі - Специфікація, яка є невід'ємною частиною цього Контракту.
Відповідно до п.4.1 Контракту вартість партії товару визначається у Специфікації, яка є невід'ємною частиною договору.
У відповідності до Специфікації № 2 до Контракту від 07.09.2022 № 09/22 партія товару становить 325 тон (тобто 325000 кг) та загальна вартість партії складає 260000,00 доларів США, водночас у Специфікації №2 визначено, що ціна за одиницю товару - одну тонну Карбаміду, що постачається за Контрактом складає 800 доларів США.
Отже, поставка товару на митну територію України здійснюється відповідно до зовнішньоекономічного контракту від 07.09.2022 № 09/22, товар постачається партіями.
Суд погоджується з доводами позивача, що відповідачем не враховано, що у відповідності до інвойсів № № 4, 5, 6, 7, 8, 9, 10, 11 від 09.09.2022 постачалася лише частина партії, а саме: по 22000 кг за кожним з інвойсів.
Відтак, часткова оплата позивачем вартості партій товару у загальному розмірі 225000 дол. США у відповідності до платіжного доручення № 160 від 22.09.2022 жодним чином не вступає в суперечливість із зазначеними вище поясненнями та документами, та сума оплати не впливає на визначення вартості самого товару, оскільки в платіжній інструкції не зазначається ціна за одиницю товару, натомість всі первинні документи містять інформацію про таку вартість за 1000 кг (1 тонну), яка становить 800 доларів США.
Суд також погоджується з доводами позивача, що факт здійснення часткової передоплати ТОВ ТЛОБАЛ СЕРВІС ГРУП", а не 100% передоплати, як і загалом стан взаєморозрахунків між контрагентами за договором, не впливає на договірну вартість самого товару.
Щодо «У супровідному документі Т1 № 22ТR31010001037957 вказано інвойс фактуру від 10.11.2022 № ІНF20220000000013, що не відповідає даним щодо комерційних документів, зазначеним у поданій митній декларації.», слід зазначити наступне.
Як вбачається зі змісту супровідного документу Т1 № 22ТR31010001037957, інвойс фактуру від 10.11.2022 № ІНF20220000000013 (проміжний рахунок), такі документи видані турецькою компанією, як експортером, а не виробником товару та підтверджують вартість товару в межах, визначених позивачем - на шляху слідування товару від виробника до експортера, і в подальшому до позивача, та є проміжними документами.
За результатом аналізу додаткових документів, та документів поданих до митного оформлення, відповідачем помилково також встановлено наступне:
1) прайс-лист від 07.09.2022 б/н має адресний характер, не містить строку дії та всього асортименту продукції продавця, таким чином не надає інформацію щодо дійсності ціни оцінюваних товарів, що є несумісним з положеннями статті VII Генеральної угоди з тарифів та торгівлі (ГАТТ СОТ 1994);
Відповідно до пункту 5 частини п'ятої статті 54 МК України органи доходів і зборів з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів мають право звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.
Саме по собі надання ГОВ "ГЛОБАЛ СЕРВІС ГРУП" експортної митної декларації не позбавляє права митного органу звернутись із відповідним запитом до країни експортера для уточнення відповідних даних, в тому числі цінових позицій. Більше того, прайс-лист був наданий позивачем додатково до раніше поданих документів відповідачу для розвантаження товару, хоча самі підстави для витребування додаткових документів були відсутні.
2) прайс-лист від 07.09.2022 б/н видано фірмою TRANSBALKAN ІМРЕХ LTD (Болгарія), однак виробником оцінюваного товару є «Oman India Fertiliser Company S.A.O.C» (Оман).
Будь-які договірні відносини між ГОВ "ГЛОБАЛ СЕРВІС ГРУП" та виробником товару «Oman India Fertiliser Company S.A.O.C» (Оман) відсутні, тому у позивача відсутній прайс-лист саме виробника товару.
Щодо «експертний висновок Київської ТПП від 18.11.2022 № Ц-525 прийнятий до уваги митницею, але він не може бути підставою для визнання митної вартості, оскільки у ході експертного аналізу експертом розглядались лише документи, що надавались до митного оформлення (контракт, інвойс та ін.). Тобто, експертом вартісний аналіз проводився на підставі наданих до митного оформлення товаросупровідних документів без врахована кон'юнктури ринку», слід зазначити наступне.
Загальні правові, економічні та соціальні засади створення торгово-промислових палат в Україні, організаційно-правові форми і напрями їх діяльності, а також принципи їх взаємовідносин з державою визначено Законом України «Про торгово-промислові палати України» від 02.12.1997 № 671/97-ВР (далі Закон № 671 ).
Згідно з частиною 1 статті 11 Закону № 671 торгово-промислові палати мають право проводити на замовлений українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість.
Відповідно до частини 2 статті 11 вказаного закону методичні та експертні документи, видані торгово-промисловими палатами в межах їх повноважень, є обов'язковими для застосування на всій території України.
Як вбачається із Висновку Київської Торгово-промислової палати №Ц-525 від 18.11.2022р., в ньому міститься проведений експертом ТПП:
-товаросупровідних документів,
- даних щотижневого інформаційно-аналітичного матеріалу журнал) Ргісе АGRО WEEKLY (випуски за 09.09.22 та 11.11.22) про ціни на мінеральні добрива на світовому та вітчизняному ринках (рівень цін-пропозицій на карбамід на початку вересня становив 600-630 доларів США за тонну, на початок листопада 580-620 доларів США за тонну),
- світових цін на карбамід, заданими світового банку,
- даних Investing.com - фінансова платформа та повинний сайт, що пропонує ринкові котирування, інформацію про товари.
- довідково-інформаційні матеріали,
- цінову кон'юнктуру ринку країни-товаровиробника - Оману, а також інших країн Близького Сходу, на предмет поточних цін.
Так, експертним висновком встановлено, що конкретна (ринкова) вартість на карбамід, що одержується відповідно до Контракту, знаходиться в діапазоні ринкових цін, відповідає поточній кон'юнктурі та може становити 800 доларів США.
На підтвердження ринкової вартості Товару декларантом також надано до митного органу інформацію щодо біржових котирувань карбаміду, які підтверджують позицію декларанта.
Щодо «не надано документи від виробника оцінюваного товару», слід зазначити наступне.
Вичерпного переліку документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вимог до їх оформлення та відомостей, які повинні бути в них зазначені, та які можуть бути подані під час митного оформлення оцінюваних товарів, законодавством України з питань державної та митної справи не встановлено.
Частиною 2 ст. 53 МК України визначено їх приблизний перелік, і відповідно більшість із перелічених документів подана позивачем відповідачу, та зміст таких документів дозволяє підтвердити вказану позивачем миту вартість Товару, що ввозиться.
Таким чином, відповідачем не обґрунтовано, що наведені докази не підтверджується наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Наведене свідчить про безпідставність та незаконність оскаржуваних у цій справі рішень.
За таких обставин суд приходить до висновку про обґрунтованість зазначення позивачем у МД вартості товару.
Відтак, суд погоджується з твердженням позивача про подання ним разом з митними деклараціями до митного органу усіх належних документів, що підтверджують заявлену митну вартість товару, та, відповідно, про безпідставність висновку відповідача, що надані позивачем документи містять розбіжності і не підтверджують заявлену за ціною договору митну вартість товару.
Як вбачається із оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів у зв'язку із виявленням наведених вище розбіжностей у документах декларанту було запропоновано надати додаткові банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару (для підтвердження умов оплати товару); за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезення товару; якщо здійснювалося страхування страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); виписку з бухгалтерської документації; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями; інформація світових ринків про вартість товару.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання ч. 3 ст. 53 МК України позивачем на підтвердження заявленої митної вартості товару додатково було надано митному органу прайс-лист від 07.09.2022 б/н та цінову інформацію.
Однак відповідачем вказані документи не взяті до уваги, оскільки вони не спростовують зазначені митним органом розбіжності.
Водночас, суд звертає увагу на те, що причин відхилення вказаного документу відповідачем в оскаржуваних рішеннях не обґрунтовано.
Під час розгляду справи відповідач не довів, що витребувані митним органом у декларанта документи є документами, необхідними для усунення (спростування) саме тих розбіжностей, які мали місце на думку митного органу в документах, поданих позивачем до митного оформлення товару.
Більше того, відповідачем не надано суду обґрунтованих доводів й, відповідно, не доведено наявності правових підстав для обґрунтованого сумніву у достовірності поданих декларантом відомостей на підтвердження правильності визначення ним митної вартості товару за ціною договору.
З аналізу оскаржуваних рішень встановлено, що відповідачем застосовано резервний метод визначення митної вартості без обґрунтування неможливості застосування кожного із попередніх методів.
Оцінивши належність, допустимість, достовірність вказаних вище доказів окремо, а також достатність і взаємний зв'язок цих доказів у їх сукупності, суд вважає, що декларант надав відповідачу всі необхідні документи, які давали можливість останньому встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору.
Подані позивачем до митного оформлення документи за назвою і змістом відповідали вимогам ст. 53 МК України.
Вирішуючи спір, суд також звертає увагу на те, що в оскаржуваних рішеннях про коригування митної вартості товару зазначено про проведення з декларантом консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості товарів, вказано причини неможливості застосування другого п'ятого методів визначення вартості товару.
При вирішенні даного спору суд також вважає за необхідне зазначити, що відповідно до ч. 4 ст. 57 МК України застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
Зі змісту оскаржуваних рішень та поданого відзиву вбачається, що шляхом обміну електронними листами відбулась процедура консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів.
З огляду на викладене, а також зважаючи на протиправність аргументів митного органу, викладених у оскаржуваних рішеннях, на думку суду, працівники митного органу протиправно не застосували перший метод визначення митної вартості товару за ціною угоди та визначили митну вартість товарів за резервним методом.
Однак, жодних доказів на підтвердження реальності проведення процедури консультації між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів відповідачем в ході судового розгляду не надано.
Суд звертає увагу, що формальне посилання митного органу в рішеннях на проведення консультацій із декларантом без фактичного їх проведення не може бути підтвердженням здійснення таких консультацій.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 17.05.2022 у справі №809/506/17 та від 14.06.2022 у справі №809/257/17, яку суд враховує в силу ч. 5 ст. 242 КАС України.
Таким чином, посилання митного органу на те, що у оскаржуваних рішеннях між ним та декларантом відбулась процедура консультації з метою обґрунтованого вибору методу визначення митної вартості товарів, є безпідставними, оскільки проведення такої консультації не підтверджується жодним доказом.
Враховуючи викладене, перевіряючи оскаржуване рішення на відповідність критеріям, наведених у ч. 2 ст. 2 КАС суд приходить до висновку про те, що при його прийнятті відповідач діяв не на підставі закону, який регулює спірні відносини; необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття такого виду рішень; недобросовісно й нерозсудливо.
За таких обставин суд приходить до висновку, що рішення про коригування митної вартості товарів №UA100180/2022/000022/2, №UА100080/2022/000023/2 та №UА00180/2022/000021/2 від 24.11.2022 є протиправними, тому наявні підстави і для скасування Карток відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100180/2022/000398 від 24.11.2022, № UА100180/2022/000399 від 24.11.2022 та № UА100180/2022/000397 від 24.11.2022.
Решта доводів учасників справи, в тому числі зазначені відповідачем у відзиві, не спростовують висновків суду щодо протиправності винесених відповідачем оскаржуваних рішень про коригування митної вартості товарів.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищезазначене та оцінюючи надані докази в сукупності, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Стосовно розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем сплачено судовий збір у сумі 11396,85грн., що підтверджується платіжним дорученням №738 від 20.12.2022, зважаючи на задоволення позовних вимог, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору підлягають стягненню на її користь за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці.
Керуючись ст. ст. 241-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, Київський окружний адміністративний суд, -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці Державної митної служби України №UA100180/2022/000022/2 від 24.11.2022.
Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100180/2022/000398 від 24.11.2022.
Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці Державної митної служби України №UА100080/2022/000023/2 від 24.11.2022.
Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 100180/2022/000399 від 24.11.2022.
Визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці Державної митної служби України №UА 00180/2022/000021/2 від 24.11.2022.
Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА 100180/2022/000397 від 24.11.2022.
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Глобал Сервіс Груп» сплачений судовий збір у розмірі 11396 (одинадцять тисяч триста дев'яносто шість) грн. 85 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Лапій С.М.