21 липня 2025 року Київ № 320/28871/23
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Горобцової Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження клопотання Головного управління Національної поліції у м. Києві про залишення позовної заяви без розгляду у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває адміністративний позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі - відповідач, ГУ НП у м. Києві), в якому позивач, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 06.11.2023, просить суд:
- визнати незаконним бездіяльність відповідача щодо неповної невиплати заробітної плати та зобов'язати відповідача виплатити на користь позивача додаткову винагороду в розмірі 100 000 гривень за період з 24.02.2023 по 30.04.2023 та виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень щомісячно за період з 31.03.2022 по 31.12.2022 з урахуванням попередньо виплаченої суми;
- визнати незаконним бездіяльність відповідача та зобов'язати відповідача здійснити нарахування та виплату на користь позивача грошової компенсації, за невикористану частину відпусток як основних та додаткових за 2015 та 2016 роки;
- визнати незаконним бездіяльність відповідача щодо невиплати до встановлених законодавством доплат до зарплати та зобов'язати відповідача виплатити на користь позивача виплатити доплати за службу в нічний час з 07.11.2015 по 31.12.2022;
- визнати незаконним бездіяльність відповідача та зобов'язати відповідача здійснити на користь позивача розрахунок та виплату на користь позивача грошової компенсації за не отримане під час проходження служби в Національній поліції України речове майно (однострій).
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що його звільнено зі служби в поліції згідно пунктом 7 (за власним бажанням) частини першої статті 77 Закону України «Про національну поліцію» 31.12.2022. Відповідно до витягу з наказу №1965 о/с від 20.12.2022 позивачу встановлено щомісячну премію за грудень 2022 року в розмірі 109,439 відсотка. Невикористана щорічна чергова оплачувана відпустка за 2022 рік становить 45 діб. Стаж служби в поліції на день звільнення складає 25 років 00 місяців 14 днів, вислуга років у календарному обчислені складає 25 років 00 місяців 14 днів, у пільговому обчислені складає 29 років 11 місяців 20 днів.
Позивач вважає, що Головне управління Національної поліції у м. Києві не провело з ним розрахунок повністю. Зокрема, невірно розраховано суму виплаченого грошового забезпечення, роботу в нічний час, невикористану відпустку, компенсацію за не отримане речове майно, тощо.
Відповідачем подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском позивачем строку звернення до суду передбаченого частиною п'ятою статті 122 КАС України.
В обґрунтування пропуску строку відповідачем зазначено, що 31.12.2022 позивача звільнено зі служби в поліції та у відповідності до вимог чинного законодавства у день звільнення ознайомлено із вищевказаним наказом, а також видано на руки трудову книжку і проведено всі розрахунки. Тобто, у день звільнення зі служби в поліції позивач був повністю ознайомлений з усіма видами грошової компенсації, яка буде йому виплачена.
Проте з позовною заявою позивач звернувся 22.08.2023, тобто з порушенням місячного строку визначеного частиною п'ятою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
З цього приводу суд зазначає наступне.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з частиною другою статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк (частини п'ята статті 122 КАС України).
Судом встановлено, що Наказом Головного управління Національної поліції у м. Києві від 20.12.2022 № 1965 о/с «Про особовий склад» позивача звільнено зі служби в поліції на підставі пункту 7 (за власним бажанням) частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» від 31.12.2022.
Позивачем в позовній заяві зазначено, що відповідачем під час звільнення позивача не було надано повної інформації щодо видів, сум та строків за які здійснено нарахування.
Як вказується в позовній заяві, представником позивача було подано адвокатські запити до ГУ НП у м. Києві від 06.01.2023 №23, від 20.02.2023 №169 та від 20.06.2023 року щодо підстав та сум нарахувань під час проходження служби.
Листами ГУ НП у м. Києві від 02.02.2023 №32-аз/125/05/30-2023, від 24.02.2023 №169аз/125/05/30-2023 та від 03.07.2023 №55аз/125/30/01-2023 позивачу було надано відповідь.
Аналіз встановлених обставин справи дає підстави суду дійти висновку, що лише після отримання від відповідача усіх листів-відповідей на адвокатській запити, у позивача з'явилась повна інформація щодо видів, сум та строків, за які йому здійснено нарахування та за які відповідач не здійснив нарахування при звільненні.
Отже, на переконання суду місячний строк повинен обраховуватись з часу отримання останньої відповіді від відповідача, а саме з 03.07.2023. Позивач звернувся з даним позовом 22.08.2023
В позовній заяві позивач просить суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновити його з огляду на те, що позивачем отримана остання відповідь 03.07.2023, отже про порушення своїх прав позивач дізнався саме з цієї дати, а також, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві.
Таким чином, суд вважає, що наведені вище обставини є поважними для пропуску строку позивачем строку звернення до суду у зв'язку з чим клопотання відповідача є необґрунтованим та не підлягає задоволенню.
Крім того, при вирішенні питання про порушення позивачем строку звернення до суду з вказаними вимогами, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Так, пунктом 11 розділу І Порядку та умов виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та здобувачам вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.04.2016 № 260 грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, що передували зверненню за одержанням грошового забезпечення. Виплата одноразових додаткових видів грошового забезпечення здійснюється, якщо звернення про їх отримання надійшли до закінчення трьох років з дня виникнення права на їх отримання.
Разом з тим, в постанові Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 807/363/18 викладено висновок, що перебування особи на публічній службі є однією з форм реалізації закріпленого у статті 43 Конституції України права на працю.
Відповідно до статті 238 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) при розгляді трудових спорів у питаннях про грошові вимоги, крім вимог про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи (стаття 235), орган, який розглядає спір, має право винести рішення про виплату працівникові належних сум без обмеження будь-яким строком.
Конституційний Суд України в рішенні від 15.10.2013 № 8-рп/2013 дійшов висновку, що у випадку порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, що йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат. У разі пред'явлення вимог про стягнення будь-яких виплат, що входять до структури заробітної плати, і застосування цих положень, не пов'язане з фактом нарахування чи не нарахування роботодавцем спірних виплат.
Відтак, положення статті 238 КЗпП слід тлумачити в більш широкому розумінні, а саме в сенсі відсутності строкових обмежень для звернення до суду з позовом з приводу належної працівникові заробітної плати і відповідних державних гарантій, пов'язаних із отриманням заробітної плати.
Таким чином, позивач має право звернутися до суду з позовом про стягнення належного йому грошового забезпечення та доплати за роботу у нічний час без обмеження будь-яким строком.
Також суд враховує, що в даній справі позивач не оскаржує наказ про своє звільнення з лав Національної поліції України, як помилково вважає відповідач.
Крім того суд зазначає, що у зв'язку із військовою агресією Російської Федерації проти України згідно з Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», з 05.30 год. 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який в подальшому неодноразово продовжувався та діє до цього часу.
Запровадження воєнного стану може бути підставою, яка відповідно до частини першої статті 121 КАС України повинна враховуватися при вирішенні питання щодо поновлення процесуального строку, якщо пропуск строку знаходиться в прямому причинному зв'язку з такими обставинами.
Отже, відсутні підстави для залишення позовної заяви без розгляду.
Керуючись положеннями статті 122, 123, 240 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва,
Відмовити Головному управлінню Національної поліції у м. Києві в задоволені клопотання про залишення позову без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Я.В. Горобцова