про відмову в задоволенні відводу судді
21 липня 2025 року 640/1220/22
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Леонтовича А.М., розглянувши заяву позивача про відвід судді Кушнової А.О., в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, відшкодування моральної шкоди,
У січні 2022 року до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 з позовом до Державної податкової служби України, в якому просить суд:
- визнати недійсним у частині визначення строку його дії Контракт про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, від 15.10.2020, з урахуванням внесених змін Додатковою угодою № 243 до Контракту про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, від 15.10.2020;
- визнати протиправними та скасувати наказ Державної податкової служби України №2291-о від 25.11.2021 "Про звільнення ОСОБА_1 " і поновити ОСОБА_1 , на посаді головного державного інспектора відділу розгляду звернень платників податків Департаменту електронних сервісів Державної податкової служби України або на іншій рівнозначній посаді у Державній податковій службі України, що відповідає освіті, фаху і досвіду ОСОБА_1 , з 04 грудня 2021 року;
- визнати бездіяльність Державної податкової служби України щодо нездійснення обов'язкового працевлаштування ОСОБА_1 протиправною та зобов'язати працевлаштувати ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу розгляду звернень платників податків Департаменту електронних сервісів Державної податкової служби України або на іншій рівнозначній посаді у Державній податковій службі України, що відповідає освіті, фаху і досвіду ОСОБА_1 , з 04 грудня 2021 року;
- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України, що полягає у ненарахуванні у жовтні та листопаді 2021 лікарняних та перерахунку відпускних ОСОБА_1 , затримки у нарахуванні лікарняних та перерахунку відпускних за період з листопада 2021 року до 09 грудня 2021 року;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь ОСОБА_1 середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу - з 04 грудня 2021 року по день фактичного поновлення на посаді у розмірі 656,29 гривень за кожен день прогулу, з урахуванням податків і зборів, нарахувань Єдиного соціального внеску та індексу інфляції;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь ОСОБА_1 заборгованість із виплати належних сум при звільненні у загальному розмірі 103 339,91 гривень, що підлягали виплаті при звільненні, з урахуванням податків і зборів, нарахувань Єдиного соціального внеску та індексу інфляції;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь ОСОБА_1 , середній заробіток за весь час затримки здійснення повного розрахунку, починаючи з 04.12.2021 i по день фактичного розрахунку з розрахунку середньоденної заробітної плати Позивача у розмірі 656,29 гривень, з урахуванням податків і зборів, нарахувань Єдиного соціального внеску та індексу інфляції;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь ОСОБА_1 , завдану моральну шкоду в сумі 100 000,00 гривень;
- допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення з Державної податкової служби України, на користь ОСОБА_1 середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.01.2022 (суддя Шейко Т.І.) відкрито провадження в адміністративній справі у порядку загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання на 01.03.2022.
10.02.2022 на адресу Окружного адміністративного суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву разом із доказами у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.06.2022 (суддя Шейко Т.І.) закрито підготовче провадження по справі №640/1220/22 та призначено засідання для розгляду справи по суті на 16.08.222.
10.08.2022 через підсистему "Електронний суд" позивачем подано заяву про відвід судді.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.08.2022 (суддя Шейко Т.І.) визнано заяву ОСОБА_1 про відвід судді у справі №640/1220/22 необґрунтованою. Передано заяву ОСОБА_1 про відвід судді Шейко Т.І. у справі №640/1220/22 для вирішення питання про відвід до автоматичного розподілу для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу щодо розгляду заяви про відвід.
17.08.2022 на офіційну електронну пошту Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшла заява від 13.08.2022 про зміну предмета позову (уточнення позовних вимог).
У заяві від 13.08.2022 про зміну предмета позову (уточнення позовних вимог) ОСОБА_1 просить суд:
- визнати недійсним у частині визначення строку його дії Контракт про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, від 15.10.2020, з урахуванням внесених змін Додатковою угодою № 243 до Контракту про проходження державної служби на період дії карантину, установленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, від 15.10.2020;
- визнати протиправними та скасувати наказ Державної податкової служби України №2291-о від 25.11.2021 "Про звільнення ОСОБА_1 " і поновити ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу розгляду звернень платників податків Департаменту електронних сервісів Державної податкової служби України або на іншій рівнозначній посаді у Державній податковій службі України, що відповідає освіті, фаху і досвіду ОСОБА_1 , з 04 грудня 2021 року;
- визнати бездіяльність Державної податкової служби України щодо нездійснення обов'язкового працевлаштування ОСОБА_1 протиправною та зобов'язати працевлаштувати ОСОБА_1 на посаді головного державного інспектора відділу розгляду звернень платників податків Департаменту електронних сервісів Державної податкової служби України або на іншій рівнозначній посаді у Державній податковій службі України, що відповідає освіті, фаху і досвіду ОСОБА_1 , з 04 грудня 2021 року;
- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України, що полягає у ненарахуванні та виплаті у жовтні 2021 допомоги по тимчасовій непрацездатності та відпускних ОСОБА_1 ;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь ОСОБА_1 середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу - з 04 грудня 2021 року по день фактичного поновлення на посаді у розмірі 656,29 гривень за кожен день прогулу, з урахуванням податків і зборів, нарахувань Єдиного соціального внеску та індексу інфляції;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь ОСОБА_1 середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу - з 04 грудня 2021 року по день фактичного поновлення чи працевлаштування на посаді в Державній податковій службі України у розмірі 583,37 гривень за кожен день прогулу та компенсувати втрату частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплат за період вимушеного прогулу на суми несвоєчасних виплат;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь ОСОБА_1 заборгованість із виплати належних сум при звільненні у загальному розмірі 51 645,37 гривень, що підлягали виплаті при звільненні та середній заробіток за час затримки здійснення повного розрахунку з 03.12.2021 по день винесення рішення судом (з розрахунку 583,37 гривні за кожен день затримки у виплаті) та компенсувати втрату частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплат на суми несвоєчасних виплат;
- стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь ОСОБА_1 завдану моральну шкоду в сумі 100 000,00 гривень;
- допустити негайне виконання судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення з Державної податкової служби України, користь ОСОБА_1 середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць у розмірі 12834,14 грн та компенсувати втрату частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплат за період вимушеного прогулу на суми несвоєчасних виплат, визнаних судом.
Також 17.08.2022 на офіційну електронну пошту Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22.08.2022 (суддя Смолій І.В.) в задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Шейко Т.І., відмовлено.
06.09.2022 суддею Шейко Т.І. відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України подано заяву про самовідвід від розгляду справи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.09.2022 (суддя Шейко Т.І.) заяву судді Шейко Т.І. про самовідвід від розгляду адміністративної справи №640/1220/22 задоволено, відведено суддю Шейко Т.І. від розгляду адміністративної справи №640/1220/22, передано адміністративну справу №640/1220/22 для визначення складу суду згідно з частиною першою статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.09.2022 (суддя Клочкова Н.В.) прийнято адміністративну справу до провадження судді Клочкової Н.В., вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.11.2022 (суддя Клочкова Н.В.) у задоволенні заяви ОСОБА_1 про проведення судового засідання у режимі відеоконференції в адміністративній справі № 640/1220/22 відмовлено.
09.01.2023 позивачем подано апеляційну скаргу на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.09.2022.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2023 у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.09.2022 відмовлено.
Ухвалою Верховного Суду у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду від 28.06.2023 касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2023 у справі №640/1220/22 повернуто скаржнику.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX, з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
14.12.2022 вказаний Закон був опублікований в газеті "Голос України" № 254 та набрав чинності 15.12.2022.
26.03.2025 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом Шостого апеляційного адміністративного суду від 27.04.2023 № 02.3-07/640/1220/22/35153/2023 надійшли матеріали адміністративної справи № 640/1220/22.
26.03.2025 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17.04.2025 прийнято адміністративну справу № 640/1220/22 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. Вирішено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання у справі на 24.06.2025.
02.05.2025 через підсистему "Електронний суд" представником відповідача подано додаткові пояснення у справі.
11.06.2025 на офіційну електронну адресу суду від позивача надійшло клопотання про виключення з числа представників адвоката Романаускаса Володимира АО "Тріолекс".
12.06.2025 через підсистему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про зміну територіальної підсудності, в якій остання просить суд:
- змінити територіальну підсудність справи та передати її для розгляду до Закарпатського окружного адміністративного суду (м. Ужгород) або іншого ближчого до кордону з Європейським Союзом суду;
- розглянути цю заяву до 24.06.2025 дати призначеного засідання;
- припинити розгляд справи по суті до ухвалення рішення щодо цієї заяви;
- врахувати обставини позивача як вимушено переміщеної особи, матері неповнолітніх дітей, яка перебуває під захистом іншої держави та не може безпечно прибути в Київ до будинку, який зазнав ушкоджень та до суду, який знаходиться у місті постійних обстрілів.
У підготовче судове засідання 24.06.2025 з'явився представник відповідача. Позивач у підготовче судове засідання 24.06.2025 не з'явилась, про дату, час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином.
При цьому, в матеріалах справи наявна заява позивача про розгляд справи без її участі, подана позивачем через підсистему "Електронний суд" 10.10.2022 (т. 2, а.с.146).
Враховуючи те, що суддя Кушнова А.О. перебувала в основній щорічній відпустці у період з 30.05.2025 по 23.06.2025 включно, докази у справі, а саме клопотання позивача від 11.06.2025 про виключення з числа представників адвоката Романаускаса Володимира АО "Тріолекс" та клопотання від 12.06.2025 про зміну територіальної підсудності справи, передано судді Кушновій А.А. канцелярією суду 24.06.2025.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 у задоволенні клопотання позивача про зміну територіальної підсудності справи та передачі справи для розгляду до Закарпатського окружного адміністративного суду (м. Ужгород) або іншого ближчого до кордону з Європейським Союзом суду відмовлено.
У підготовчому судовому засіданні 24.06.2025 судом долучено до матеріалів справи додаткові пояснення відповідача, подані 02.05.2025 через підсистему "Електронний суд".
Згідно з пунктом 3 частини 2 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, зокрема, в інших випадках, коли питання, визначені частиною другою статті 180 цього Кодексу, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
У зв'язку із наведеним ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.06.2025 відкладено підготовче судове засідання на 08.07.2025 о 12:00 год.
Разом з цим, у окресленій ухвалі судом роз'яснено позивачу про можливість подання заяви про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції відповідно до статті 195 КАС України та повідомлено, що розгляд питання про прийняття до розгляду заяви позивача про зміну предмету позову від 13.08.2022 судом не здійснювався.
03.07.2025 на офіційну електронну адресу позивачем подано заяву про відвід судді (далі - заява).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.02.2025 визнано відвід судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. в адміністративній справі № 640/1220/22 необґрунтованим.
Ухвалено матеріали адміністративної справи №640/1220/22 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, відшкодування моральної шкоди передати до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини першої статті 31 КАС України.
Згідно з частиною третьою та частиною четвертою статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.07.2025, у зв'язку з визнанням ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 відводу судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. в адміністративній справі № 640/1220/22 необґрунтованим, заява про такий відвід розподілена на суддю Горобцову Я.В. для її розгляду в порядку, встановленому частиною четвертою статті 40 КАС України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 08.07.2025 (суддя Горобцова Я.В.) у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. в адміністративній справі № 640/1220/22 відмовлено.
08.07.2025 на офіційну електронну адресу суду позивачем подано повторну заяву про відвід судді (далі - повторна заява).
Підготовче судове засідання, призначене на 08.07.2025 о 12:00 год., знято з розгляду у зв'язку з надходженням повторної заяви позивача про відвід судді.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 визнано відвід судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. в адміністративній справі №640/1220/22 необґрунтованим.
Матеріали адміністративної справи №640/1220/22 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, відшкодування моральної шкоди передано до відділу документального забезпечення і контролю (канцелярії) Київського окружного адміністративного суду для визначення складу суду для вирішення питання про відвід у відповідності до вимог частини 1 статті 31 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.07.2025, у зв'язку з визнанням ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 відводу судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. в адміністративній справі № 640/1220/22 необґрунтованим, заява про такий відвід розподілена на суддю Парненко В.С. для її розгляду в порядку, встановленому частиною четвертою статті 40 КАС України.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 14.07.2025 (суддя Парненко В.С.) у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. в адміністративній справі № 640/1220/22 відмовлено.
Разом з цим 15.07.2025 (зареєстровано судом 16.07.2025) через підсистему "Електронний суд" позивачем подано втретє заяву про відвід судді Кушнової А.О. на підставі нововиявлених обставини.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 визнано необґрунтованим відвід судді Київського окружного адміністративного суду Кушнової А.О. у справі № 640/1220/22 та передано матеріали справи для вирішення питання про відвід судді Кушнової А.О. суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу та визначений відповідно до ст. 31 КАС України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями справа розподілена судді Леонтовичу А.М. 18.07.2025, передана згідно реєстру.
Зі змісту заяви вбачається, що позивач як на підставу відводу посилається, зокрема, на порушення при складанні та оформленні протоколу судового засідання, зокрема, стосовно обставин складання протоколу судового засідання від 24.06.2025 з порушенням строків, передбачених частиною восьмою статті 46 КАС України: не підписання такого протоколу суддею та секретарем, що порушує вимоги частини шостої статті 246 КАС України; долучення аудіофайлу, не підписаного кваліфікованим електронним підписом, що порушує вимоги Закону України "Про електронні документи" та зазначення в протоколі судового засідання від 24.06.2025 про здійснення відеозапису засідання, який фактично відсутній.
Стосовно зазначеного суд зазначає, що стаття 46 КАС України, на яку посилається позивач у заяві про відвід судді, стосується визначення того, хто є сторонами у справі. Частина восьма статті 46 КАС України в статті 46 КАС України відсутня та не регулює взагалі питання строків складання протоколу судового засідання.
Разом із тим, згідно частини першої статті 229 КАС України суд під час судового розгляду справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу в порядку, передбаченому Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів). За заявою будь-кого з учасників справи або за ініціативою суду повне фіксування судового засідання здійснюється за допомогою відеозаписувального технічного засобу (за наявності в суді технічної можливості та за відсутності заперечень з боку будь-кого з учасників судового процесу).
Згідно з частиною другою статті 229 КАС України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання.
Технічний запис та протокол судового засідання після закінчення судового засідання долучаються до матеріалів справи. Порядок зберігання технічного запису судового засідання та долучення його до матеріалів справи визначається Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів) (ч. 3 ст. 229 КАС України).
Рішенням Вищої ради правосуддя від 17.08.2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - Положення), яке визначає порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, зокрема підсистем "Електронний кабінет", "Електронний суд" та підсистеми відеоконференцзв'язку; порядок вчинення процесуальних дій в електронній формі з використанням таких підсистем; особливості використання в судах та органах системи правосуддя іншого програмного забезпечення в перехідний період до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх підсистем (модулів).
Згідно з пунктом 24 Положення підсистема "Електронний суд" (Електронний суд) - підсистема ЄСІТС, що забезпечує можливість обміну (надсилання та отримання) документами (в тому числі процесуальними документами, письмовими та електронними доказами тощо) між судом та учасниками судового процесу, між користувачем цієї підсистеми та Вищою радою правосуддя, а також отримувати інформацію про стан і результати розгляду таких документів чи інші документи.
Абзацом першим та другим пункту 37 Положення регламентовано, що підсистема "Електронний суд" забезпечує можливість автоматичного надсилання матеріалів справ в електронному вигляді до Електронних кабінетів учасників справи та їхніх повірених.
До Електронних кабінетів користувачів надсилаються у передбачених законодавством випадках документи у справах, які внесені до автоматизованої системи діловодства судів (далі - АСДС) та до автоматизованих систем діловодства, що функціонують в інших органах та установах у системі правосуддя. Документи у справах надсилаються до Електронних кабінетів користувачів у випадку, коли вони внесені до відповідних автоматизованих систем у вигляді електронного документа, підписаного кваліфікованим підписом підписувача (підписувачів), чи у вигляді електронної копії паперового документа, засвідченої кваліфікованим електронним підписом відповідального працівника суду, іншого органу чи установи правосуддя (далі - автоматизована система діловодства).
Згідно з абзацом другим та абзацом третім пункту 51 Положення у випадку використання підсистеми відеоконференцзв'язку для здійснення фіксування судових засідань, що проводяться без застосування режиму відеоконференції, секретар судового засідання засобами підсистеми ЄСІТС забезпечує ведення протоколу (журналу) судового засідання в електронній формі та технічний запис судового засідання.
До матеріалів справи в паперовій формі за необхідності приєднується роздрукований паперовий примірник протоколу (журналу) судового засідання з посиланням на технічний запис судового засідання.
Відповідно до абзацу першого пункту 52 Положення після закінчення засідання секретар судового засідання підписує кваліфікованим електронним підписом протокол (журнал) у визначені процесуальним законодавством строки, після чого засобами ЄСІТС обмежуються можливості внесення змін до протоколу (журналу).
Здійснивши перевірку обставин виконання секретарем судового засідання обов'язку підписання кваліфікованим електронним підписом протоколу судового засідання від 24.06.2025, судом встановлено, що останній підписаний 24.06.2025 о 17:59:33.
При цьому суд звертає увагу позивача, що для перевірки наявності кваліфікованого підпису протоколу судового засідання від 24.06.2025, останньому слід скористатися сайтом ВКЗ за посиланням: https://vkz.court.gov.ua/.
Також, не знайшли свого підтвердження посилання позивача на відсутність відеозапису судового засідання, не зважаючи на те, що в протоколі судового засідання від 24.06.2025 міститься посилання на здійснення відеозапису.
Наведене мотивовано тим, що в силу абзацу першого пункту 51 Положення у випадку використання підсистеми відеоконференцзв'язку для здійснення фіксування судових засідань, що проводяться без застосування режиму відеоконференції, секретар судового засідання засобами підсистеми ЄСІТС забезпечує ведення протоколу (журналу) судового засідання в електронній формі та технічний запис судового засідання.
Отже, під час судового засідання, яке відбулося 24.06.2025, було використано підсистему відеоконференцзв'язку для здійснення фіксування судового засідання, що проводиться без застосування режиму відеоконференції.
Про вказані обставини може свідчить й той факт, що зала судових засідань 1112 Київського окружного адміністративного суду, в якій проводилося підготовче судове засідання 24.06.2025, не обладнана системою ВКЗ для здійснення режиму відеоконференції.
При цьому, суд вважає за необхідне наголосити, що порядок участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції учасників справи врегульовано положеннями статті 195 КАС України.
Згідно з частиною другою та третьою статті 195 КАС України учасник справи, його представник подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду не пізніше ніж за п'ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи.
У заяві про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду в обов'язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення.
Суддя (суддя-доповідач) розглядає заяву учасника справи, його представника про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду або у приміщенні іншого суду без повідомлення учасників справи. За результатами розгляду заяви постановляється ухвала.
В ухвалі про участь учасника справи, його представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні іншого суду зазначається суд, який має забезпечити її проведення. Копія такої ухвали негайно, але не пізніше наступного дня з дня її постановлення, надсилається учаснику справи чи його представнику відповідно та суду, який має забезпечити проведення відеоконференції.
Судом встановлено, що судове засідання 24.06.2025 не проводилося в режимі відеоконференції. Таким чином, твердження позивача в наведеній частині є помилковими.
Відповідно до частини третьої статті 230 КАС України протокол судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно, але не пізніше наступного дня після судового засідання і приєднується до справи.
Судом встановлено, що протокол судового засідання від 24.06.2025 підписаний секретарем судового засідання Фастівщук А.Г. електронним цифровим підписом 24.06.2025 о 17:59:33 та долучений до матеріалів справи. Відтак доводи заявника про порушення строків складання та підписання протоколу судового засідання є необґрунтованими.
Також суд вважає необгрунтованими доводи заявника відносно долучення аудіофайлу, не підписаного кваліфікованим електронним підписом, що порушує вимоги Закону України "Про електронні документи", з огляду на наступне.
Згідно з частиною чотирнадцятою статті 10 КАС України офіційним записом судового засідання є лише технічний запис, здійснений судом у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно пункту 53 та пункту 54 Положення технічний запис судового засідання засобами підсистеми ЄСІТС автоматично зберігається у централізованому файловому сховищі.
Підписаний протокол (журнал) судового засідання, який містить вебпосилання на технічний запис судового засідання в централізованому файловому сховищі, переноситься (передається, імпортується) до АСДС.
У випадку фіксування судового засідання засобами підсистеми відеоконференцзв'язку технічний запис судового засідання та технічний носій, на якому зберігається цей запис, приєднуються до матеріалів справи (зберігаються в матеріалах справи) у вигляді протоколу (журналу) судового засідання, в якому вказано посилання на цей запис у централізованому файловому сховищі.
У цьому випадку технічним носієм інформації є частина централізованого файлового сховища, на якому зберігається запис судового засідання та на яке є посилання в протоколі (журналі) судового засідання.
Зберігання резервних копій протоколу та відеозапису судового засідання забезпечується засобами ЄСІТС.
Приписи Положення не визначають необхідність підписання аудіо файлу (технічного запису) судового засідання електронним цифровим підписом.
Таким чином, доводи позивача в частині зауважень до протоколу судового засідання, які оцінені вище, є безпідставними, помилковими та необґрунтованими та не можуть бути підставою для відводу судді.
Відносно посилань заявника як на підставу відводу судді на фрагментарний і необ'єктивний розгляд клопотань та доказів суд зазначає таке.
Заявник стверджує, що заява від 15.06.2025 про розгляд справи за місцем проживання позивача була формально розглянута вже після проголошення усної ухвали, а заява від 18.06.2025 про долучення доказів узагалі не була розглянута судом. Позивач зазначає, що окреслені заяви стосуються єдиного процесуального питання - підсудності - але суд розглядав їх окремо, без урахування у сукупності, що порушує принцип повноти судового розгляду.
Судом встановлено, що в матеріалах справи наявна заява позивача про зміну територіальної підсудності, сформована в системі "Електронний суд" 12.06.2025 та зареєстрована судом 16.06.2025 (т. 4, а.с. 31-48). Також в матеріалах справи містяться клопотання позивача про долучення доказів, сформоване в підсистемі "Електронний суд" 15.06.2025 (зареєстровано судом 16.06.2025) (т. 4, а.с. 49-52) та клопотання про долучення доказів, сформоване в підсистемі "Електронний суд" 18.06.2025 (зареєстровано судом 19.06.2025) (т. 4, а.с. 53-55).
Вказані документи долучені до матеріалів справи, а не відображення в протоколі судового засідання від 24.06.2025 інформації, зокрема, щодо долучення документів, доданих позивачем до клопотання про долучення доказів від 18.06.2025, не свідчить про неупередженість та необ'єктивність судді при розгляді даної адміністративної справи. До загаданого клопотання позивачем долучено реєстраційну картку місця реєстрації в Німеччині та копію посвідки на тимчасове проживання в Німеччині.
З огляду на зазначене суд вважає, що твердження заявника про формальний розгляд заяви від 15.06.2025 є виключно позицією заявника та фактично висловленням ним незгоди з ухвалою суду від 26.04.2025 про відмову у задоволенні клопотання позивача про зміну територіальної підсудності справи та передачі справи для розгляду до Закарпатського окружного адміністративного суду (м. Ужгород) або іншого ближчого до кордону з Європейським Союзом суду.
При цьому в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 07.07.2025 зазначено, що незгода особи, яка бере участь у справі, з процесуальними рішеннями судді під час судового розгляду справи є підставою для оскарження прийнятих за результатами розгляду справи рішень в апеляційному чи касаційному порядку. Оцінку процесуальним рішенням суду можуть надавати лише суди вищих інстанцій.
Також, судом роз'яснено, що в силу вимог частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Суд бере до уваги, що позивачем втретє заявлено відвід судді саме з підстав, передбачених частиною четвертою статті 36 КАС України.
При цьому, у заяві про відвід від 15.07.2025 позивач втретє, як підставу для відводу визначає обставини не надання їй письмової ухвали суду від 24.06.2025.
Разом з тим, в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 07.07.2025, судом детально роз'яснено заявнику положення статей 243, 248 КАС України.
В ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 повторно роз'яснено заявнику положення статей 243, 248 КАС України та наголошено, що ухвала суду від 26.04.2025 про відмову у задоволенні клопотання позивача про зміну територіальної підсудності справи та передачі справи для розгляду до Закарпатського окружного адміністративного суду (м. Ужгород) або іншого ближчого до кордону з Європейським Союзом суду є протокольною, тобто такою, що постановлена судом без оформлення як окремим документом.
Таким чином, посилання позивача в цій частині не можуть бути визначені, як обґрунтовані підстави для відводу судді Кушнової А.О. від розгляду адміністративної справи № 640/1222/20.
Стосовно доводів заявника, щодо відсутності повного і об'єктивного аналізу матеріалів справи, зокрема в частині розгляду судом адміністративної справи без участі позивача з помилковою оцінкою судом наявного в матеріалах справи клопотання про розгляд справи за відсутності позивача, судом встановлено таке.
В ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 судом зазначено, що згідно з частиною першою статті 194 КАС України розгляд справи відбувається в судовому засіданні.
Частиною третьою статті 194 КАС України передбачено, що учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.
Станом на час проведення підготовчого засідання - 24.06.2025 у Київському окружному адміністративному суді не зареєстровано клопотання позивача про відкликання заяви про розгляд адміністративної справи № 640/1220/20 за її відсутності.
Разом із тим, твердження позивача у заяві про відвід від 15.07.2025 про те, що заява про розгляд справи без її участі від 10.10.2022 (т. 2, а.с. 146) стосувалась виключно одного судового засідання - 11.10.2022 о 11:45, не відповідає фактичному змісту такої заяви, оскільки абзацом третім цієї заяви позивач просила суд, зокрема, розглянути справу без її участі у порядку письмового провадження.
Отже, розгляд в судовому засіданні 24.06.2025 клопотання позивача про зміну територіальної підсудності від 12.06.2025 без участі позивача, за наявності клопотання про розгляд справи за її відсутності та без повідомлення ОСОБА_1 про відкликання такої заяви, не свідчить про наявність особистої упередженості судді Кушнової А.О. при розгляді даної адміністративної справи.
Інших обставин, які б могли викликати сумніви в необ'єктивності і упередженості судді Кушнової А.О., заявником не наведено.
Перевіривши доводи та аргументи заяви про відвід судді, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначені статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) якою регламентовано, що суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу):
1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Крім того, до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя (частина третя статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України).
В силу положень частини четвертої статті 39 Кодексу адміністративного судочинства України встановлення обставин, вказаних у пунктах 1-3, 5 частини першої статті 36, статті 37 цього Кодексу, звільняє заявника від обов'язку надання інших доказів упередженості судді для цілей відводу.
Суд також зазначає, що головною метою відводу є гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи.
За змістом статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 у рішенні Європейського суду з прав людини "Ветштайн проти Швейцарії" викладено правовий висновок відповідно до якого суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2009 у справі "Білуха проти України" зазначено, що у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду". Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що "особиста безсторонність суду презумується, поки не надано доказів протилежного". Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але "вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Відповідно до Основних принципів незалежності судових органів (схвалених резолюціями 40/32 та 40/146 Генеральної Асамблеї ООН від 29.11.1985 та 13.12.1985), незалежність судових органів гарантується державою і закріплюється в конституції або законах країни. Усі державні та інші установи зобов'язані шанувати незалежність судових органів і дотримуватися її. При цьому, не повинно мати місця неправомірне чи несанкціоноване втручання в процес правосуддя.
Згідно Бангалорських принципів діяльності судді, затверджених резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, суддя повинен виконувати свою професійну функцію незалежно, виходячи з власної оцінки фактів та відповідно до свідомого розуміння закону, не зважаючи при цьому на будь-які зовнішні впливи, стимули, тиски, загрози чи втручання, прямі або непрямі, хоч би від кого вони йшли і хоч би якими були їхні причини.
З аналізу практики Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), вбачається, що останнім визначено концептуальні підходи до тлумачення статті 6 Конвенції з прав людини та основоположних свобод, представивши не лише змістовні характеристики неупередженості, але й її суб'єктивні та об'єктивні компоненти.
Так, у справі "П'єрсак проти Бельгії" ЄСПЛ висловив позицію, згідно з якою, незважаючи на той факт, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередженості, її відсутність або, навпаки, наявність може бути перевірено різноманітними способами.
На думку ЄСПЛ, можна провести розмежування між суб'єктивним підходом, який відображає особисте переконання даного судді у конкретній справі, та об'єктивним підходом, який визначає, чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-які сумніви з цього приводу. Таким чином, на основі вищезазначеного, слід зробити висновок, що при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект.
Щодо суб'єктивної складової цього поняття, то у справі "Хаушильд проти Данії" зазначається, що ЄСПЛ потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлено наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. При цьому враховується думка сторін, однак вирішальними є результати об'єктивної перевірки.
Стосовно об'єктивної неупередженості у справі "Фей проти Австрії" ЄСПЛ вказано, що вона полягає у відсутності будь-яких законних сумнівів в тому, що її забезпечено та гарантовано судом, а для перевірки на об'єктивну неупередженість слід визначити, чи є факти, які не залежать від поведінки судді, що можуть бути встановлені та можуть змусити сумніватися у його неупередженості.
Суд звертає увагу на те, що для відведення судді необхідно обґрунтувати наявність обставин, які об'єктивно можуть вказувати на можливу упередженість чи порушення принципу безсторонності.
Таким чином, не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Доводи позивача побудовані лише на його суб'єктивних припущеннях.
З аналізу поданої позивачем заяви про відвід судді від розгляду справи вбачається, що останній в обґрунтування такої заяви зазначає основною підставою в цілому для відводу, не погодження з процесуальними діями, вчиненими суддею під час підготовки до розгляду даної адміністративної справи.
Суд зазначає, що зі змісту доводів, які наведені у заяві про відвід судді Кушнової А.О., убачається, що заявник уважає підставами для відводу судді обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді, пов'язані з постановленням ухвали суду від 26.04.2025 про відмову у задоволенні клопотання позивача про зміну територіальної підсудності справи та передачі справи для розгляду до Закарпатського окружного адміністративного суду (м. Ужгород) або іншого ближчого до кордону з Європейським Союзом суду, з якою позивач не погоджується.
Фактично позивач не погоджується з процесуальним рішенням судді про відмову у задоволенні клопотання позивача про зміну територіальної підсудності справи.
Водночас згідно з положеннями частини четвертої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
За таких обставин суд дійшов висновку про відсутність обставин, передбачених статтею 36 Кодексу адміністративного судочинства України, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об'єктивності головуючого судді у справі.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до частини 4 статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Отже, виходячи з викладеного вище в сукупності та виходячи з аналізу аргументів позивача вбачається, що останній фактично не погоджується з процесуальними діями суду, що в свою чергу, з урахуванням приписів процесуального законодавства, не може свідчити про існування обставин, які викликають сумніви в неупередженості судді.
Суд зауважує, що не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить лише припущення про існування обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності такого судді, не підтверджених жодними належними і допустимими доказами.
Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, в ухвалах від 10.05.2018 в адміністративній справі №800/592/17, від 01.10.2018 в адміністративній справі №9901/673/18 та від 04.10.2018.
Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви заявника та відсутність підстав для її задоволення.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 41, 243, 256 КАС України, суд,
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді Кушнової А.О., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 про відвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування наказу, визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку, відшкодування моральної шкоди, - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після її проголошення. Ухвала за наслідками розгляду питання про відвід окремо не оскаржується. Заперечення проти неї може бути включене до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняті за наслідками розгляду справи.
Суддя Леонтович А.М.