про залишення позовної заяви без руху
17 липня 2025 року справа № 320/9240/25
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О., за участю секретаря судового засідання Фастівщук А.Г., розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЕПРАН" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
До Київського окружного адміністративного суду звернулось через підсистему "Електронний Суд" звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЕПРАН" із позовом до Головного управління ДПС у Київській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 08.05.2024 № 233640706, яким зменшено товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕПРАН" (код ЄДРПОУ 43435772) від'ємне значення за січень 2024 року в розмірі 34 729 403 грн;
- визнати протиправним та скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 14.08.2024 № 37868/0411, яким зменшено товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕПРАН" (код ЄДРПОУ 43435772) від'ємне значення за червень 2024 року в розмірі 34 728 839 грн.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 24.03.2025 позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу строк для усунення недоліків позову.
02.04.2025 на адресу суду від позивача надійшли документи по справі, дослідивши які суд дійшов висновку про виконання позивачем вимог ухвали суду від 24.03.2025 та усунення недоліків позовної заяви у повному обсязі.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.05.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами загального позовного провадження. Розпочато підготовку справи до судового розгляду. Призначено підготовче засідання на 10.07.2025.
13.06.2025 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
17.06.1015 представником позивача через підсистему "Електронний суд" подано відповідь на відзив.
13.06.2025 через підсистему "Електронний суд" від відповідача надійшла заява про залишення без розгляду позовну заяву ТОВ «ТЕПРАН» відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України в частині визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 08.05.2024 №233640706 через пропуск позивачем шестимісячного строку звернення до суду, оскільки датою вручення оскаржуваних податкових повідомлень-рішень є 15.05.2024, у той час як до суду позивач звернувся 13.02.2025.
07.07.2025 через підсистему "Електронний суд" позивачем подано заперечення щодо клопотання про залишення позовної заяви без розгляду.
Протокольною ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10.07.2025 підготовче судове засідання відкладено у зв'язку із необхідністю витребування доказів від відповідача, а саме доказів направлення (вручення) оскаржуваного податкового повідомлення-рішення форми В4 № 233640706 від 08.05.2024 - копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення із трекінгом 06009177633329, в якому було направлено на адресу позивача вказане ППР, а також копію конверта із квитанцією АТ "Укрпошта" та довідкою поштового зв'язку форми 20.
У підготовче судове засідання, призначене на 17.07.2025, з'явились представники сторін.
У підготовчому судовому засіданні 17.07.2025 представник відповідача підтримав клопотання про залишення позову без розгляду у зв'язку із пропуском шестимісячного строку звернення до суду щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 08.05.2024 № 233640706.
З'ясовуючи питання щодо дотримання позивачем строку на звернення до суду із даним позовом в частині позовних вимог щодо оскарження податкового повідомлення-рішення від 08.05.2024 № 233640706, суд зазначає таке.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Водночас, за умови використання позивачем досудового порядку вирішення спору у випадках, коли законом передбачена така можливість або обов'язок, Кодексом адміністративного судочинства України встановлено скорочений строк звернення до суду.
Так, відповідно до частини четвертої статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень. Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Як уже зазначено, частина перша статті 122 КАС України передбачає можливість встановлення строків звернення до адміністративного суду іншими законами.
Відносини у сфері оподаткування, права та обов'язки платників податків і зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження та обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Спеціальною нормою, яка встановлює порядок оскарження рішень контролюючих органів, є стаття 58 ПК України. З її змісту вбачається, що у платника податків є право розсуду в обранні адміністративного та/або судового порядку оскарження такого рішення після його отримання. Обрання платником податків в першу чергу адміністративного порядку оскарження рішення не виключає можливості надалі звернутися до суду з відповідним позовом, що визнається досудовим порядком вирішення спору. Водночас якщо після отримання рішення контролюючого органу платник податків звертається до суду з позовом, його право на адміністративне оскарження такого рішення втрачається.
Пунктом 56.18 статті 56 ПК України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Відповідно до пункту 56.19 статті 56 ПК України у разі коли до подання позовної заяви проводилася процедура адміністративного оскарження, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Зі змісту пунктів 56.2, 56.3, 56.18 статті 56, пункту 57.3 статті 57 ПК України вбачається, що процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення розпочинається з дня подання скарги до контролюючого органу вищого рівня, яка засвідчує безпосередню незгоду платника з визначеними йому грошовими зобов'язаннями, і закінчується настанням однієї з подій, передбачених пунктом 56.17 статті 56 ПК України. Строк для подачі первинної скарги за загальним правилом становить 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення.
Верховний Суд у постанові від 11.10.2019 у справі № 640/20468/18 за результатом комплексного аналізу правового регулювання зазначив, що норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною нормою, яка регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови використання платником податків досудового порядку вирішення спору.
Верховний Суд у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19 сформував правовий висновок, відповідно до якого норма пункту 56.18 статті 56 ПК України не визначає процесуального строку звернення до суду і, відповідно, не є спеціальною щодо норми пункту 56.19 статті 56 ПК України. Водночас норма пункту 56.19 статті 56 ПК України є спеціальною щодо норми частини четвертої статті 122 КАС України, має перевагу в застосуванні у податкових спорах і регулює визначену її предметом групу правовідносин - оскарження в судовому порядку податкових повідомлень-рішень та інших рішень контролюючих органів про нарахування грошових зобов'язань за умови попереднього використання позивачем досудового порядку вирішення спору (застосування процедури адміністративного оскарження - абзац третій пункту 56.18 статті 56 ПК України). Вона встановлює строк для їх оскарження протягом місяця, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження відповідно до пункту 56.17 цієї статті.
Відтак, для забезпечення узгодженості судової практики з висновком, викладеним у постанові від 26.11.2020 у справі №500/2486/19, Верховний Суд зазначає, що під час вирішення тотожних спорів повинні враховуватися наведені висновки щодо застосування норм права.
Одночасно Верховний Суд зазначив, що відступає від висновку про застосування норми права щодо строку звернення до суду в частині того, що положення пункту 56.18 статті 56 ПК України є спеціальними щодо приписів статті 122 КАС України, а тому незалежно від використання платником податків права на адміністративне оскарження такий строк становить 1095 днів.
Також Верховний Суд зробив висновок, що пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено лише спеціальний строк у податкових правовідносинах (строк давності), протягом якого у платника податків за загальним правилом існує право ініціювати в суді спір щодо правомірності податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу.
Водночас правового висновку про те, що пунктом 56.18 статті 56 ПК України встановлено процесуальний строк звернення до суду, а так само і про те, що він становить 1095 днів, постанова Верховного Суду не містить.
У розвиток наведеного правозастосування, з урахуванням змін, що відбулися в суспільних відносинах, а також практичних результатів існування тривалий час судової практики, відповідно до якої процесуальний строк звернення до суду в податкових спорах становить 1095 днів, Верховний Суд у складі судової палати вважає за необхідне змінити попередні підходи до застосування норм права, які регулюють питання строку звернення до суду в податкових правовідносинах.
Верховний Суд у складі судової палати вважає, що граматичне тлумачення змісту пункту 56.18 статті 56 ПК України дає підстави для висновку, що вказана норма не встановлює процесуальних строків звернення до суду. Абзац перший цієї норми презюмує право платника податків використати судовий порядок оскарження відповідного рішення контролюючого органу та встановлює момент виникнення права на відповідне оскарження - з моменту отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу. Також він передбачає, що при реалізації такого права необхідно враховувати строки давності, установлені статтею 102 ПК України. При цьому мова йде не тільки про строки, згадані в абзаці першому пункту 102.1 цієї статті.
Отже, Верховний Суд у складі судової палати вважає, що зазначений у пункті 102.1 статті 102 ПК України строк є саме строком давності, який має матеріально-правову природу, а тому не може бути одночасно і процесуальним строком звернення до суду. Між правовою природою матеріально-правового строку давності в податкових правовідносинах та процесуального строку звернення до адміністративного суду є сутнісна різниця, а тому помилковим є ототожнення їх призначення при використанні.
Таким чином, у випадку досудового вирішення спору, тобто оскарження податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку, встановлюється місячний строк звернення до суду, що настає за днем закінчення процедури адміністративного оскарження. У разі, якщо процедура адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення не застосовувалась, для оскарження податкового повідомлення-рішення застосовується шестимісячний строк звернення до суду, передбачений абзацом першим частини другої статті 122 КАС України.
Предметом спору у даній справі, зокрема, є податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Київській області від 08.05.2024 № 233640706, яким зменшено товариству з обмеженою відповідальністю "ТЕПРАН" (код ЄДРПОУ 43435772) від'ємне значення податку на додану вартість за січень 2024 року в розмірі 34 729 403 грн.
ТОВ "ТЕПРАН" не було оскаржено податкове повідомлення-рішення від 08.05.2024 № 233640706 в адміністративному порядку, що позивачем не заперечується.
У позовній заяві (стор.2) позивач зазначає, що 16.09.2024 останнім отримані копії акту перевірки № 24084/10-36-07-06/43435772 від 11.04.2024 та податкового повідомлення-рішення форми В4 № 233640706 від 08.05.2024.
У клопотанні про залишення позову без розгляду відповідач зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 08.05.2024 № 233640706 08.05.2024 направлено рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу позивача. Проте 15.05.2024 лист відповідача повернувся із відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою». Відповідач наголошує, що податкове повідомлення-рішення від 08.05.2024 № 233640706 було надіслане саме на адресу платника (08137, Київська область, Бучанський район, с. Софіївська Борщагівка, просп. Героїв Небесної сотні, буд. 16/7). Відповідач вказує, що датою вручення оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 08.05.2024 № 233640706 є 15.05.2024, і саме з цієї дати ТОВ «ТЕПРАН» повинно було дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи законних інтересів. Позивач звернувся до суду з позовною заявою 13.02.2025, а тому дана позовна заява подана з пропуском шестимісячного строку звернення до адміністративного суду, визначеного частиною 2 статті 122 КАС України в частині позовних вимог щодо податкового повідомлення-рішення від 08.05.2024 № 233640706.
У запереченнях проти клопотання відповідача про залишення позову без розгляду представник позивача вказує на те, що фактичне отримання позивачем ППР від 08.05.2024 №233640706 та акта перевірки № 24084/10-36-07-03-14/43435772 відбулося 26.07.2024, коли було направлено через Електронний кабінет платника податків позивача лист контролюючого органу з відповідними документами. Відповідні докази додано до позовної заяви. Таким чином, представник позивача звернув увагу на те, що саме 26.07.2024 позивач дізнався про прийняття податкового повідомлення-рішення від 08.05.2024 №233640706, а отже - про порушення своїх прав.
Як було зазначено судом, протокольною ухвалою від 10.07.2025 підготовче судове засідання відкладено у зв'язку із необхідністю витребування доказів від відповідача, а саме доказів направлення (вручення) оскаржуваного податкового повідомлення-рішення форми В4 № 233640706 від 08.05.2024 - копію рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення із трекінгом 06009177633329, в якому було направлено на адресу позивача вказане ППР, а також копію конверта із квитанцією АТ "Укрпошта" та довідкою поштового зв'язку форми №20.
З наданих відповідачем на вимогу ухвали суду доказів вбачається, що копію ППР ГУ ДПС у Київській області № 233640706 від 08.05.2024 було направлено контролюючим органом позивачу засобами поштового зв'язку рекомендованою поштовою кореспонденцією із штрихкодовим ідентифікатором №06009177633329 за адресою місцезнаходження платника податків, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Проте рекомендована поштова кореспонденція повернулась на адресу контролюючого органу з відміткою в довідці про причини повернення/досилання за формою №20 “адресат відсутній за вказаною адресою» із проставленням дати повернення - 15.05.2024.
Суд звертає увагу на те, що відповідно до абзацу другого пункту 58.3 статті 58 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.
Згідно з пунктом 42.2 статті 42 Податкового кодексу України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Пунктом 42.3. ст. 42 ПКУ передбачено, якщо платник податків у порядку та у строки, визначені ст. 66 цього Кодексу, повідомив контролюючий орган про зміну податкової адреси, він на період з дня державної реєстрації зміни податкової адреси до дня внесення змін до облікових даних такого платника податків звільняється від виконання вимог документів, надісланих йому контролюючим органом за попередньою податковою адресою та в подальшому повернених як таких, що не знайшли адресата.
Згідно з пунктом 42.5 статті 42 Податкового кодексу України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
У постанові від 09.10.2018 у справі № 820/1864/17 Верховний Суд зазначив, що добросовісний платник податків зобов'язаний забезпечити отримання ним кореспонденції за адресою місцезнаходження, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі невиконання цього обов'язку платник не вправі посилатись на неотримання ним документів як на обставину, що звільняє його від настання у зв'язку з цим негативних для такого платника наслідків.
За змістом наведених положень надіслане ППР ГУ ДПС у Київській області № 233640706 від 08.05.2024 рекомендованим листом з повідомленням про вручення на податкову адресу платника податків, яка відповідає даним Державного реєстру та облікової картки платника, вважається врученим також у разі неможливості вручення адресату такого відправлення після проставлення оператором поштового зв'язку відповідної відмітки з датою та причиною невручення.
Отже ППР ГУ ДПС у Київській області № 233640706 від 08.05.2024 вважається врученим позивачу 15.05.2024.
У даному випадку, останнім днем на оскарження податкового повідомлення-рішення № 233640706 від 08.05.2024 є 16.11.2024. У той же час, до суду позовну заяву ТОВ "Тепран" подано через підсистему "Електронний суд" 13.02.2025. Тобто з пропуском шестимісячного строку звернення до суду з даним позовом.
При цьому, матеріали позовної заяви не містять посилання на причини пропуску цього строку, які б могли бути визнані судом поважними.
Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Таким чином, суд доходить висновку, що для запобігання обмеження права позивача на звернення до суду, останньому необхідно надати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду щодо оскарження податкового повідомлення-рішення № 233640706 від 08.05.2024 та докази поважності причин його пропуску.
Частиною третьою статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Згідно з частинами тринадцятою-п'ятнадцятою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Таким чином, позовна заява підлягає залишенню без руху, а позивачу у порядку усунення недоліків позовної заяви необхідно надати суду заяву про поновлення строку звернення до суду з даним позовом та докази поважності причин його пропуску.
У підготовчому судовому засіданні 17.07.2025 проголошено вступну та резолютивну частини ухвали. Повний текст ухвали виготовлено 22.07.2025.
Керуючись статтями 123, 160, 161, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Позовну заяву залишити без руху.
2. Протягом п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху позивачу необхідно усунути недоліки позовної заяви, а саме:
- надати обґрунтовану заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду в частині позовних вимог щодо оскарження податкового повідомлення-рішення № 233640706 від 08.05.2024 та докази поважності причин його пропуску.
3. Роз'яснити позивачеві, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовну заяву у вказаній частині буде залишено без розгляду відповідно до частини 15 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України.
4. Копію ухвали надіслати учасникам процесу (їх представникам), зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Кушнова А.О.