ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про забезпечення позову
"21" липня 2025 р. Справа № 300/5111/25
м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Остап'юк С.В., діючи як суд, розглянувши в письмовому провадженні заяву Філії № 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Автостатус ІФ" про забезпечення позову до подання позовної заяви, -
18.07.2025 Філія № 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Автостатус ІФ" (з правом юридичної особи) (далі - заявник) звернулася в суд із заявою про забезпечення позову до подання позовної заяви, шляхом зупинення дії рішень акредитаційної комісії Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях від 26.06.2025 та від 03.07.2025 «Про тимчасове припинення дії сертифікату про державну реєстрацію закладу МВС 001584 виданого 01.07.2019».
Відповідно до частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до частини 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Згідно з частиною 2 статті 151 даного Кодексу суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Таким чином, частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені види забезпечення позову.
Подана заява про забезпечення позову мотивована протиправними діями акредитаційної комісії Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях, що виражається у зловживанні ним своїми повноваженнями, недотриманні норм чинного законодавства та безпідставному анулюванні (припиненні дії) сертифікату про державну акредитацію закладу МВС 001584 виданого 01.07.2019, що порушує права заявника та унеможливлює здійснення і реалізації ним свої функціональних обов'язків, а невжиття заходів забезпечення адміністративного позову може мати наслідком заподіяння шкоди правам та інтересам позивача, а також ускладнить їх відновлення або взагалі унеможливить. Тобто на даний час існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, у зв'язку з чим для відновлення прав та інтересів позивача необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.
Згідно Рекомендації № R (89) 8 про тимчасовий судовий захист в адміністративних справах, прийнятій Комітетом Ради Європи 13.09.1989, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акта може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами, і якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акта. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.
Тобто, інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.
При цьому заходи забезпечення мають бути вжиті лише в межах позовних вимог та бути адекватними та співмірними з позовними вимогами.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17.
З огляду на викладене, суд робить висновок, що у разі продовження дії рішень від 26.06.2025 та від 03.07.2025 «Про тимчасове припинення дії сертифікату про державну реєстрацію закладу МВС 001584 виданого 01.07.2019» при їх оскарженні Філія № 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Автостатус ІФ" не зможе здійснювати свої функціональні обов'язки.
За умови доведення Філією № 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Автостатус ІФ" перед судом порушення своїх прав та законних інтересів вказаними рішеннями, без вжиття заходів забезпечення позову та зупинення їх дії, поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів Філії № 1 Товариства з обмеженою відповідальністю "Автостатус ІФ" ускладнить їх відновлення або взагалі унеможливить.
Таким чином, задля збереження існуючого стану до розгляду справи по суті, суд вважає за доцільне зупинити дію рішень акредитаційної комісії Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях від 26.06.2025 та від 03.07.2025 «Про тимчасове припинення дії сертифікату про державну реєстрацію закладу МВС 001584 виданого 01.07.2019» до набрання законної сили судовим рішенням у справі за позовом про оскарження цих рішення.
Суд зазначає, що ухвала, якою вживаються заходи забезпечення позову жодним чином не встановлює законність чи протиправність оскаржуваного рішення.
У той же час, вжиття заходів забезпечення позову за цих обставин має на меті виключно збереження існуючого становища до розгляду спору по суті та не зумовлює його фактичне вирішення по суті і спрямована не ефективний судовий захист прав та законних інтересів, фізичної особи-підприємця, що за ним звернулася.
Наведене, є достатнім підтвердженням того, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених прав або інтересів товариства, за захистом яких він звернувся до суду.
Як наслідок, заява позивача про забезпечення позову до подання позовної заяви є підставною та підлягає до задоволення.
Статтею 156 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до частини 2 статті 153 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен подати відповідну позовну заяву протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
Частини 8 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що заходи забезпечення позову, вжиті судом до подання позову, скасовуються судом також у разі: неподання заявником відповідної позовної заяви згідно з вимогами частини другої статті 153 цього Кодексу; повернення позовної заяви; відмови у відкритті провадження у справі.
Враховуючи наведене, керуючись статтями 150 - 152, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Клопотання про забезпечення позову задовольнити.
Зупинити дію рішення акредитаційної комісії Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях від 26.06.2025 «Про тимчасове припинення дії сертифікату про державну реєстрацію закладу МВС 001584 виданого 01.07.2019» до набрання судовим рішенням в даній справі законної сили.
Зупинити дію рішення акредитаційної комісії Регіонального сервісного центру Головного сервісного центру МВС у Львівській, Івано-Франківській та Закарпатській областях від 03.07.2025 «Про тимчасове припинення дії сертифікату про державну реєстрацію закладу МВС 001584 виданого 01.07.2019» до набрання судовим рішенням в даній справі законної сили.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.
Учасник справи, якому ухвала суду не були вручені у день її складання в повному обсязі, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили негайно після її підписання суддею, якщо інше не передбачено цим Кодексом та відповідно до статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає негайному виконанню.
Оскарження ухвали не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Суддя Остап'юк С.В.