22 липня 2025 року Справа № 280/6169/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Татаринов Д.В., перевіривши адміністративний позов Фізичної - особи підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (69118, м. Запоріжжя, вул. Чубанова, 8, ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправними та скасування постанов, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної - особи підприємця ОСОБА_1 (далі - позивач) до Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (далі - відповідач), в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області від 13 травня 2025 року № ПШ 092116 про застосування адміністративно-господарського штрафу;
- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області від 27 травня 2025 року № ОПШ 020028 про застосування адміністративно-господарського штрафу;
- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області від 27 травня 2025 року № ОПШ 020029 про застосування адміністративно-господарського штрафу;
- визнати протиправною та скасувати постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області від 17 червня 2025 року № ОПШ 020082 про застосування адміністративно-господарського штрафу.
Дослідивши матеріали позовної заяви, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
Разом з тим, виходячи з приписів статей 55, 129 Конституції України, застосування та користування правами на судовий захист здійснюється у випадках та в порядку, встановлених законом.
У розумінні наведеного, реалізація конституційного права, зокрема, на судовий захист ставиться у залежність від положень процесуального закону, в даному випадку - норм КАС України.
За змістом частини 1 статті 172 КАС України в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Тобто, об'єднані в одне провадження можуть бути декілька позовних вимог, якщо ці вимоги однорідні, зокрема такі, які нерозривно пов'язані між собою, або від вирішення однієї з них залежить вирішення інших, тобто є похідними.
Під вимогою розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача стосовно предмету спору. Однорідними позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтується вимога позивача.
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності і характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного цивільного права і обов'язку.
Отже, об'єднані вимоги повинні випливати з тих самих фактичних обставин, на яких ґрунтується позов в цілому.
Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, позивач має право об'єднати в одній позовній заяві кілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами. Однорідними можуть вважатися позовні заяви, пов'язані однорідними позовними вимогами і водночас подані одним і тим самим позивачем до одного і того самого відповідача (чи відповідачів) або хоча й різними позивачами, але до одного і того самого відповідача. Однорідними ж позовними вимогами є такі, що виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав і водночас пов'язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.
При цьому, об'єднання позовних вимог може мати негативні наслідки. Сумісний розгляд декількох вимог, навіть тісно пов'язаних і однорідних, розширює предмет доказування у справі, збільшує коло учасників процесу, ускладнює розгляд та вирішення справи, що призводить до збільшення розумних строків розгляду справи.
Об'єднання позовів є правом, а не обов'язком суду.
Разом з тим, за поданою фізичною особою-підприємцем позовною заявою фактично підлягають вирішенню окремі спори з різним предметом спору.
Зокрема, в обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Відділом державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті щодо нього винесено чотири постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу, а саме:
- від 13 травня 2025 року № ПШ 092116, винесена на підставі акту від 10 квітня 2025 року № АР 107376, за результатами перевірки, що була здійснена 10 квітня 2025 року на 471 км автодороги М-03 Київ- Харків-Довжанський проведено рейдову перевірку марки MAN реєстраційний номер НОМЕР_2 із напівпричепом KEMPF реєстраційний номер НОМЕР_3 . Під час перевірки виявлено порушення: перевезення вантажів згідно ТТН № 98 від 10 квітня 2025 року, т/з який обладнано цифровим тахографом за відсутності на момент перевірки документів визначених статтею 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», а саме роздруківка даних роботи водія з 00:00 UTC 04.04.2025 по 03:19 UTC 08 квітня 2025 року. Водій ОСОБА_2 не використовував особисту картку водія передбаченої пунктом 3.3 Наказу МТЗУ № 385 від 24 жовтня 2010 року або бланку підтвердження діяльності водія абзацу 3 частини 1 перевезення вантажів за відсутності на момент перевірки документів визначених статті 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт»;
- від 27 травня 2025 року № ОПШ 020028 та № ОПШ 020029, винесені на підставі акту від 24 квітня 2025 року № АР 065175, за результатами перевірки, що була здійснена 24 квітня 2025 року на 949 км+826 м автодороги М-30 Стрий-Умань-Дніпро Ізварине проведено перевірку транспортного засобу марки MAN реєстраційний номер НОМЕР_2 із напівпричепом KEMPF реєстраційний номер НОМЕР_3 . Після проведення перевірки виявлено порушення: статті 34 ЗУ «Про автомобільний транспорт» перевізник не забезпечив вимог цього Закону та вимог безпеки дорожнього руху а саме: перевищення встановлених законодавством вагових норм на строєну вісь склала 9,58 %, а саме 26300 кг, чим порушено п. 22.5 ПКМУ № 1306 від 10 жовтня 2001 року. Відсутня роздруківка даних роботи з цифрового тахографа водія ОСОБА_2 з 19 квітня 2025 року по 24 квітня 2025 року чим порушено вимогу пункту 3.3 Наказу МТЗУ № 385 від 24 жовтня 2010 року;
- від 17 червня 2025 року № ОПШ 020082, винесена на підставі акту від 13 травня 2025 року № АР 107571, за результатами перевірки, що була здійснена 13 травня 2025 року на 471 км автодороги М-03 Київ Харків-Довжанський проведено рейдову перевірку марки MAN реєстраційний номер НОМЕР_4 . Після проведення перевірки виявлено порушення: статті 34 ЗУ «Про автомобільний транспорт», під час перевезень вантажів перевізник не забезпечив водія особистою карткою водія або роздруківкою при цифровому тахографі. З 29 квітня 2025 року по 11 травня 2025 року водій ОСОБА_3 не використовує особисту картку водія або бланку підтвердження діяльності водія, передбаченого пунктом 3.3 наказу МТЗУ № 385 від 24 жовтня 2010 року.
Вищезазначені постанови винесені відповідачем за різними перевірками, на різних ділянках автодороги, на підставі різних актів перевірки, за якими винесено оскаржувані постанови, а також за різними порушеннями Закону України «Про автомобільний транспорт» з боку позивача.
Суддя зазначає, що між заявленими позовними вимогами відсутній нерозривний зв'язок, вони не пов'язані між собою підставою виникнення або поданими доказами, не є основними та похідними позовними вимогами, а від вирішення однієї з позовних вимог не залежить вирішення іншої, тому сумісний розгляд вищенаведених позовних вимог перешкоджатиме з'ясуванню обставин та суттєво ускладнить вирішення спору, оскільки під час розгляду справи суд має надати оцінку обставинам притягнення до відповідальності за різними обставинами, за різними провадженнями, суду необхідно проводити окрему процесуальну процедуру з визначенням та дослідженням різного кола доказів, пов'язаних зі встановленням обставин по кожній постанові, на які посилається позивач, обґрунтовуючи свої позовні вимоги, що також суттєво утруднить вирішення спору в межах однієї справи.
Пунктом 6 частини 4 статті 169 КАС України встановлено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
На підставі наведеного, суд дійшов висновку про повернення позовної заяви позивачу.
Відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись пунктом 6 частини 4 статті 169, статей 241, 248 КАС України, суддя, -
Позовну заяву Фізичної - особи підприємця ОСОБА_1 до Відділу державного нагляду (контролю) у Запорізькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправними та скасування постанов- повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви згідно з частиною 8 статті 169 КАС України не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала суду набирає законної сили у порядку та строки, передбачені статтею 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки, передбачені статтями 293, 294, 295, 296 КАС України.
Суддя Д.В. Татаринов