22 липня 2025 рокуСправа № 280/11314/24 м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянув у порядку письмового провадження заяву представника ОСОБА_1 про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення по справі № 280/11314/24 за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №280/11314/24 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року у задоволенні вищезазначеного позову відмовлено.
Не погодившись із висновками суду першої інстанції, викладеними у рішенні суду від 12 лютого 2025 року, позивач звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду із апеляційною скаргою.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2025 року рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 12 лютого 2025 року у справі №280/11314/25 скасовано, а позов задоволено.
Вказаною постановою:
- визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_2 , які полягають у відмові звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з військової служби за рапортом від 12 листопада 2024 року за сімейними обставинами на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з урахуванням абзацу 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу»;
- зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 звільнити ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з військової служби у запас за сімейними обставинами на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з урахуванням абзацу 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а також виключити ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 .
08 липня 2025 року відповідач звернувся до Третього апеляційного адміністративного суду із заявою про роз'яснення постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2025 року у справі №280/11314/24, у якій просив роз'яснити резолютивну частину постанови Третього апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2025 року, оскільки зміст норми абзацу 12 пункту частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» зазначеної у резолютивній частині рішення не є безпосередньою обставиною яка досліджувалась у справі № 280/11314/24 та звільнення з військової служби на підставі рішення суду не передбачено.
Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 11 липня 2025 року у задоволенні вищезазначеної заяви відмовлено.
16 липня 2025 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про зобов'язання подати звіт про виконання судового рішення.
У зв'язку із перебуванням судді Запорізького окружного адміністративного суду Сіпаки А.В. у щорічній основній оплачуваній відпустці вищезазначена зава передана на повторний авторозподіл.
Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями вищезазначена заява передана на розгляд судді Татаринову Д.В.
Ухвалою суду від 17 липня 2025 року вищезазначену заяву призначено до судового розгляду без виклику учасників справи в порядку письмового провадження. Також, вказаною ухвалою суду від Військової частини НОМЕР_4 витребувано інформацію щодо звільнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з військової служби у запас за сімейними обставинами на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з урахуванням абзацу 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а також виключення ОСОБА_1 зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 .
18 липня 2025 року на виконання вимог вищезазначеної ухвали суду від представника відповідача надійшли заперечення проти задоволення заяви, в обґрунтування яких вказано, що рішення суду в адміністративній справі № 280/11314/24 виконано відповідачем в повному обсязі.
З урахуванням приписів частини 1 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) та зважаючи на непорушення позивачем питання про розгляд заяви у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, розгляд заяви про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення здійснюється судом в порядку письмового провадження.
Розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення, суд вважає, що вона не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Згідно статтею 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд у межах повноважень, наданих йому законом. Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом.
Відповідно до частин 2, 3 статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, за її межами.
Одним із способів судового контролю за виконанням судового рішення є зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов'язує суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.
Згідно частини 1 статті 382-1 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає заяву про зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п'ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням заявника у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду, не перешкоджає судовому розгляду.
За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов'язання суб'єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення (частина 2 статті 3821 Кодексу адміністративного судочинства України).
Позивач у заяві зазначає, що у відповідач ухиляється від виконання рішення суду у даній справі в частині звільнення ОСОБА_1 з військової служби у запас за сімейними обставинами на підставі підпункту «г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» з урахуванням абзацу 12 пункту 3 частини 12 статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», а також його виключення зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_2 .
В свою чергу, Військова частина НОМЕР_2 на підтвердження належного та повного виконання рішення суду у даній справі надала до суду копію наказу начальника НОМЕР_5 прикордонного загону Державної прикордонної служби України від 18 липня 2025 року №421-ОС «Про особовий склад», яким звільнено з військової служби за підпунктом «г» через сімейні обставини або інші поважні причини, перелік яких визначається частиною дванадцятою цієї статті (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу): необхідність здійснювати постійний догляд за одним із своїх батьків чи батьків дружини (чоловіка), який є особою з інвалідністю I чи II групи, за умови відсутності інших членів сім'ї першого чи другого ступеня споріднення такої особи або якщо інші члени сім'ї першого чи другого ступеня споріднення самі потребують постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи пункту 2 частини четвертої статті 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», у запас Солдата ОСОБА_1 (П-068214), інспектора прикордонної служби 3 категорії - номера обслуги протитанкової групи відділення вогневої підтримки першої прикордонної застави (з місцем дислокації АДРЕСА_3 ). Підстава винесення такого наказу: рапорт ОСОБА_2 №02.2.1/12663/24-Вн від 27 липня 2024 року, постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 07 липня 2025 року справа №280/11314/24, постанова Третього апеляційного адміністративного суду від 11.07.2025 справа №280/11314/24 (додаток 1).
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку, що відповідачем вжито всіх залежних від нього заходів з метою виконання судового рішення, що вказує на відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у даній справі.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про відсутність обставин які б свідчили про необхідність встановлення Військовій частині № НОМЕР_2 строку для подання звіту про виконання судового рішення.
З огляду на викладене, правові підстави для застосування заходів судового контролю у порядку статті 382 КАС України відсутні.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241, 243, 248, 382, 382-1, 382-3 КАС України, суд -
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №280/11314/24.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її підписання, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Ухвалу складено та підписано 22 липня 2025 року.
Суддя Д.В. Татаринов