21 липня 2025 року м. Житомир справа № 240/7360/25
категорія 102080000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Лавренчук О.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області в особі Малинського сектору Державної міграційної служби України в Житомирській області про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 13.03.2025 (відмітка на поштовому конверті) звернулась до суду з позовом до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області в особі Малинського сектору Державної міграційної служби України в Житомирській області, у якому просить:
- визнати протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області в особі Малинського сектору Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, у видачі мені, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до "Положення про паспорт громадянина України", затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
- зобов'язати Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області в особі Малинського сектору Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, оформити та видати мені, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України у формі книжечки відповідно до "Положення про паспорт громадянина України", затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року № 2503-ХІІ.
В обґрунтування позову вказує, що звернулася із заявою до Малинського сектору Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області щодо оформлення Паспорта громадянина України на паперовому носії у зв'язку із зміною прізвища, та повідомила, що у зв'язку із релігійними переконаннями, категорично відмовляюся від присвоєння будь-яких ідентифікаторів особистості, зокрема унікального номеру запису в Єдиному державному демографічному реєстрі, та не надаю згоди на обробку своїх персональних даних. Позивач у позові зазначає, що 15 лютого 2025 року розірвала шлюб і відповідно до ст. 113 Сімейного кодексу України відновила своє дошлюбне прізвище ОСОБА_2 , у зв'язку із чим і виникла необхідність в заміні паспорта. На звернення про оформлення паспорта громадянина України на паперовому носії у зв'язку із зміною прізвища Малинський сектор Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області надав письмову відповідь від 20.02.2025 № Н-2/6/1824- 25 якою відмовив видати паспорт. Відмова мотивована там, що подана заява про оформлення паспорта громадянина України у формі книжечки з порушенням встановлених вимог, зокрема, пункту 1 розділу III Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 червня 2019 року №456, яким визначено перелік необхідних для оформлення паспорта у формі книжечки документів. в тому числі відповідного рішення суду, з урахуванням вимог п. 1 ст. 43 Закону України "Про адміністративну процедуру". Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, посилається на правову позицію Великої Палати Верховного Суду у справі №806/3265/17 у зразковій справі. Звертаючись до суду, позивач вважає, що рішення відповідача у оформленні паспорта громадянина України на паперовому носії у зв'язку із зміною прізвища, є необґрунтованим та безпідставним і таким, що суперечить діючому законодавству України та порушує її Конституційне право. Просить позов задовольнити.
Автоматизованим розподілом судової справи між суддями, 18.03.2025 суддю Лавренчук О.В. визначено головуючою суддею для розгляду адміністративної справи №240/7360/25.
Суддя соєю ухвалою від 21.03.2025 прийняла позовну заяву до розгляду та відкрила прощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.
Відзив на позовну заяву надійшов до суду 07.04.2025. Заперечуючи позовні вимоги відповідач вказує, що ОСОБА_1 до подання позовної заяви (18.03.2025) за власною заявою - анкетою 18.02.2025 здійснила обмін паспорта громадянина України зразка 1994 року на паспорт у формі ID - картки на прізвище « ОСОБА_3 », відповідно до норм Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302. Паспорт, копію якого наразі долучила позивачка до матеріалів справи на підтвердження своєї особи та ще й завірила власноручно «згідно з оригіналом» визнаний недійсним, вилучений, анульований та знищений 10.03.2025 відповідно до п.п. 1 п. 108 Порядку №302. В позовній заяві позивачка зазначає, що після розірвання шлюбу відновила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_2 » у зв'язку з чим виникла необхідність в заміні паспорта. Слід зазначити, що з копії свідоцтва про розірвання шлюбу, яке позивачкою долучено до матеріалів справи після державної реєстрації розірвання шлюбу позивачці присвоєно прізвище « ОСОБА_3 ». а не як зазначає вона - « ОСОБА_2 ». Вищевказані обставини свідчать про введення Позивачкою суду в оману щодо фактичних обставин справи, що свідчить про зловживання правами учасника справи. Крім того, наразі особу позивачки у справі за прізвищем « ОСОБА_3 » підтверджує паспорт громадянина України № НОМЕР_1 , оформлений 05.03.2025 з терміном дії до 05.03.2035. Водночас, позивачка у справі даний паспорт з територіального підрозділу не забирає та прагне зобов'язати Відповідача по справі видати їй другий внутрішній паспорт громадянина України на прізвище « ОСОБА_2 », що суперечить нормам чинного законодавства Відповідач у відзиві звертає увагу суду на те, що нормами чинною законодавства не передбачено одночасне документування двома діючими паспортами громадянина України та ще й як того хоче Позивачка за двома різними прізвищами. Окрім того, законодавцем не передбачено обмін паспорта у формі ID-картки на паспорт у формі книжечки зразка 1994 року, а відтак, вимоги позивача щодо здійснення саме такого обміну знаходяться поза межами правового поля. На переконання представника відповідача, дана адміністративна справа не відповідає ознакам зразкової справи №806/3265/17 (провадження №Пз/9901/2/18), у якій Велика Палата Верховного Суду раніше висловила правовий висновок. Відповідач просить відмовити у задоволенні позову.
До відзиву додано докази направлення його копії позивачу 07.04.2025.
У період із 30.06.2025 по 18.07.2025 (включно) головуюча у справі суддя перебувала у відпустці.
Розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику учасників справи (у письмовому провадженні), з особливостями, визначеними статтями 257-263 Кодексу адміністративного судочинства України, позовну заяву та відзив, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Встановлено, що 09 вересня 1996 року ОСОБА_1 , Малинським РВ УМВС України в Житомирській області, видано паспорт НОМЕР_2 (а.с. 6-8).
Окрім того, 05.09.2018 ОСОБА_1 видано картку платника податків у якій вказано РНОКПП НОМЕР_3 (а.с. 9).
З матеріалів справи вбачається, що 15.02.2025 позивачу видано свідоцтво про розірвання шлюбу серії НОМЕР_4 у якому міститься інформація, що після державної реєстрації розірвання шлюбу їй присвоєно прізвище " ОСОБА_3 " (а.с. 10).
Як вбачається з доданих відповідачем до відзиву документів, 18.02.2025 (а.с. 24) Малинським сектором УДМС у Житомирській області оформлено заяву - анкету №11504917 у якій міститься наступна інформація: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ; УНЗР НОМЕР_5 ; паспорту громадянина України: серія НОМЕР_6 , дата видачі 09.09.1996; міститься інформація про відбитки пальців, відцифроване обличчя та зразок підпису.
У заяві - анкеті №11504917 міститься підпис заявника- ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На підставі вказаної заяви - анкети №11504917, було оформлено паспорт у формі ID-картки (а.с. 27).
Згідно п. 43 Акта про знищення недійсних, зіпсованих/технічно зіпсованих бланків паспортів громадянина України Малинського сектору УДМС в Житомирській області, затвердженого 10.03.2025, паспорт серія НОМЕР_6 , дата видачі 09.09.1996 було знищено.
Встановлено, що 20.02.2025 Малинським сектором УДМС у Житомирській області за вх. №16/1824.1-25 зареєстроване заяву ОСОБА_1 наступного змісту: "Прошу призупинити виготовлення паспорта на фамілію ОСОБА_4 проживаюч. АДРЕСА_1 код 2206404125 Держмито сплачено в розмірі 550 грн." (а.с. 25).
На заяву позивача про призупинення виготовлення паспорта, Малинський сектор УДМС у Житомирській області листом №1824-83/1824.1-25 від 04.03.2025 повідомив заявницю про наступне (а.с. 29): "Пунктом 3 Порядку визначено, що кожен громадянин України, який досяг 14-річного віку, зобов'язаний отримати паспорт. Підпунктом 1 пункту 6 Порядку визначено, що обмін паспорта здійснюється у разі зміни інформації, внесеної до паспорта. Відповідно до вимог пункту 29 Порядку паспорт, який подано для обміну, анулюється працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС/уповноваженого суб'єкта шляхом пробивання двох отворів наскрізь на кожному аркуші, обкладинці документа у формі книжечки або в машинозчитуваній зоні документа у формі картки. Відповідно до вимог підпункту 1 пункту 108 паспорт визнається недійсним, вилучається, анулюється та знищується в разі якщо він підлягає обміну у зв'язку із зміною інформації, внесеної до паспорта. З огляду на викладене, підстав для відмови в оформлені паспорта громадянина України, у зв'язку з обміном, не встановлено."
Окрім того, 20.02.2025 Малинським сектором УДМС у Житомирській області за вх. №Н-2/6/1824-25 зареєстроване заяву ОСОБА_1 наступного змісту: "Прошу видати мені паспорт на фамілію ОСОБА_4 на паперовому носії Так, як пластиковий паспорт не може мене задовольнити, мої Божі переконання та права людини згідно Конституції України" (а.с. 26).
На заяву позивача про видачу паспорта на паперовому носії, Малинський сектор УДМС у Житомирській області листом №Н-2/6/1824-25/1801.4/84-25 від 04.03.2025 повідомив заявницю про наступне: "Оформлення і видача паспорта громадянина України у вигляді книжечки зразка 1994 року здійснюється відповідно до вимог Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-ХІІ, та Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом МВС України від 06.06.2019 №456 (далі - Тимчасовий порядок), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14 червня 2019 р. за № 620/33591. Тимчасовий порядок визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку. Пунктом 2 Розділу IV Тимчасового порядку визначено, що для обміну паспорта заявник подає: - заяву; - рішення суду; - паспорт, що підлягає обміну; - дві фотокартки розміром 3,5 х 4,5 см; - платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита або оригінал документа про звільнення від його сплати; - документи, що підтверджують обставини на підставі яких паспорт підлягає обміну. Отже, відповідно до визначеного законодавством переліку документів передбачено подання рішення суду щодо зобов'язання оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року на ім'я змінене в результаті реєстрації шлюбу, тобто ОСОБА_4 " (а.с. 12).
Звертаючись до суду з позовом, позивач вважає протиправною відмову Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області в особі Малинського сектору Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області, у видачі паспорта громадянина України у формі книжечки відповідно до "Положення про паспорт громадянина України", затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26 червня 1992 року №2503-ХІІ.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 5 Закону України "Про громадянство України" №2235-III від 18.01.2001 визначено, що документом, що підтверджує громадянство України, є, зокрема, паспорт громадянина України.
Законом України №5492-VI "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" (далі - Закон №5492-VI) визначено правові та організаційні засади створення та функціонування Єдиного державного демографічного реєстру та видачі документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус особи, а також права та обов'язки осіб, на ім'я яких видані такі документи.
В силу положень ч. 1, 2, 4, 5, 6 ст. 14 Закону №5492-VI форма кожного документа встановлюється цим Законом. Документи залежно від змісту та обсягу інформації, яка вноситься до них, виготовляються у формі книжечки або картки, крім посвідчення на повернення в Україну, що виготовляється у формі буклету. Документи у формі книжечки на всіх паперових сторінках та на верхній частині обкладинки повинні мати серію та номер документа, виконані за технологією лазерної перфорації. Персоналізація документів у формі книжечки здійснюється за технологією лазерного гравіювання та лазерної перфорації.
Персоналізація документів у формі картки виконується за технологією термодруку або лазерного гравіювання. Персоналізація документів здійснюється централізовано у Державному центрі персоналізації документів.
Відцифрований образ обличчя особи в документах у формі книжечки розміщується на сторінці даних і виконується за технологією лазерного гравіювання та дублюється в центрі сторінки даних за технологією лазерної перфорації.
За змістом частини першої статті 13 Закону № 5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, до яких відноситься паспорт громадянина України.
Згідно з ч. 3 ст. 13 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України містить безконтактний електронний носій.
Водночас частиною четвертою статті 13 Закону № 5492-VI особам гарантується право на відмову від внесення відцифрованих відбитків пальців рук до безконтактного електронного носія, що міститься у паспорті громадянина України. Таке право реалізується шляхом подання заяви відповідному уповноваженому суб'єкту про внесення або відмову від внесення відцифрованих відбитків пальців рук особи до безконтактного електронного носія.
Відповідно до ч. 1 ст. 21 Закону № 5492-VI паспорт громадянина України є документом, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України.
Частинами другою-четвертою статті 21 Закону № 5492-VI визначено, що кожен громадянин України, який досяг чотирнадцятирічного віку, зобов'язаний отримати паспорт громадянина України. Паспорт громадянина України оформляється особам, які не досягли вісімнадцятирічного віку, на чотири роки, а особам, які досягли вісімнадцятирічного віку, на кожні 10 років. Паспорт громадянина України виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій.
Оформлення паспорта громадянина України здійснюється розпорядником Реєстру. Прийняття заяв-анкет для внесення інформації до Реєстру, видача паспорта громадянина України здійснюються розпорядником Реєстру або уповноваженими суб'єктами, передбаченими пунктом 4 частини 1 статті 2 цього Закону (ч. 5 ст. 21 Закону № 5492-VI).
При цьому згідно з абз. 2 ч. 2 ст. 21 Закону № 5492-VI оформлення, видача, обмін паспорта громадянина України, його пересилання, вилучення, повернення державі та знищення здійснюються в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 "Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України" затверджено Порядок оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України (далі - Порядок № 302).
Пунктом 2 Порядку № 302 запроваджено із застосуванням засобів Єдиного державного демографічного реєстру з 1 січня 2016 року оформлення і видачу паспорта громадянина України з безконтактним електронним носієм та паспорта громадянина України, що не містить безконтактного електронного носія, зразки бланків яких затверджено цією постановою, громадянам України, яким паспорт громадянина України оформляється вперше, з урахуванням вимог пункту 2 Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 № 2503-XII.
Згідно з пунктами 2-3 Порядку № 302 паспорт виготовляється у формі картки, що містить безконтактний електронний носій. Кожен громадянин України, який досяг 14-ти річного віку, зобов'язаний отримати паспорт.
Відповідно до п. 7 Порядку № 302 оформлення (у тому числі замість втраченого або викраденого), обмін та видача паспорта здійснюються, зокрема, особі, яка досягла 14-ти річного віку на підставі заяви-анкети, поданої нею особисто.
Відповідно до пункту 26 Порядку №302, після формування заяви-анкети працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта друкує її та надає заявнику для перевірки правильності внесених до заяви-анкети відомостей. Реєстрація заяви-анкети здійснюється із застосуванням засобів Реєстру під час її формування.
Після перевірки заявник власним підписом підтверджує правильність внесених до заяви - анкети відомостей про особу (пункт 27 Порядку №302).
Відповідно до пунктів 28 - 30 Порядку №302, після перевірки заявником правильності внесених до заяви-анкети відомостей про особу заява-анкета перевіряється та підписується (із зазначенням дати, прізвища та ініціалів) працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта, який прийняв документи та сформував заяву-анкету.
Працівник територіального органу/територіального підрозділу ДМС, уповноваженого суб'єкта сканує із застосуванням засобів Реєстру до заяви-анкети документи, які подаються заявником. Оригінали документів (крім довідки про реєстрацію особи громадянином України, паспорта, що підлягає обміну, документів, що підтверджують сплату адміністративного збору) повертаються заявнику після оформлення заяви-анкети.
Паспорт, який подано для обміну (крім випадків, коли паспорт подається до дати закінчення строку його дії або в разі обміну паспорта зразка 1994 року за бажанням), анулюється працівником територіального органу/територіального підрозділу ДМС/уповноваженого суб'єкта шляхом пробивання двох отворів наскрізь на кожному аркуші, обкладинці документа у формі книжечки або в машинозчитуваній зоні документа у формі картки.
Прийняті уповноваженим суб'єктом заява-анкета та скановані документи (у тому числі отримані біометричні дані, параметри) із застосуванням засобів Реєстру автоматично розподіляються та надсилаються до територіального органу/територіального підрозділу ДМС, який обслуговує відповідний уповноважений суб'єкт, що здійснив прийняття документів від заявника.
З матеріалів справи встановлено, що позивач після розірвання шлюбу, звернулась до відповідача із заявою про видачу паспорта громадянина України у зв'язку зі зміною прізвища із " ОСОБА_2 " на " ОСОБА_3 ".
Належними доказами підтверджується оформлення заяви - анкети №11504917 від 18.02.2025 (а.с. 24) про внесення до Єдиного державного демографічного реєстру інформації про позивача у зв'язку з оформленням їй паспорта громадянина України у формі ID-картки.
На підставі зазначеної заяви - анкети позивачу було оформлено паспорт громадянина України у формі ID-картки.
Таким чином, звернення за видачею та оформленням паспорта громадянина України у формі книжечки зумовлене зміною прізвища після розірвання шлюбу.
Як вказує у відзиві відповідач, позивач за отриманням виготовленого паспорта у формі ID-картки не прибула.
Слід звернути увагу, що відповідно до ст.4 Закону України №5492-VI єдиний державний демографічний реєстр - це електронна інформаційно-телекомунікаційна система, призначена для зберігання, захисту, обробки, використання і поширення визначеної цим Законом інформації про особу та про документи, що оформлюються із застосуванням засобів Реєстру, із забезпеченням дотримання гарантованих Конституцією України свободи пересування і вільного вибору місця проживання, заборони втручання в особисте та сімейне життя, інших прав і свобод людини та громадянина.
Єдиний державний демографічний реєстр ведеться з метою ідентифікації особи для оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсними та знищення передбачених цим Законом документів. Єдиний державний демографічний реєстр у межах, визначених законодавством про свободу пересування та вільний вибір місця проживання, використовується також для обліку інформації про реєстрацію місця проживання чи місця перебування.
Згідно ст. 13 Закону України №5492-VI документи, оформлення яких передбачається цим Законом із застосуванням засобів Реєстру, відповідно до їх функціонального призначення поділяються на документи, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, зокрема, паспорт громадянина України.
Відповідно до ст. 10 Закону України №5492-VI внесення інформації до Реєстру здійснюється уповноваженими суб'єктами за зверненням заявника, на підставі інформації державних органів реєстрації актів цивільного стану, органів реєстрації фізичних осіб, а також інформації органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування з дотриманням вимог Закону України "Про захист персональних даних".
У разі якщо інформація про особу вноситься до Реєстру вперше, проводиться ідентифікація особи, після завершення якої автоматично формується унікальний номер запису в Реєстрі та фіксуються час, дата та відомості про особу, яка оформила заяву-анкету (в електронній формі). Унікальний номер запису в Реєстрі є незмінним.
Згідно з ч. 1 ст. 6 Закону України "Про захист персональних даних" від 01.06.2010 №2297-VI (далі - Закон №2297) мета обробки персональних даних має бути сформульована в законах, інших нормативно-правових актах, положеннях, установчих чи інших документах, які регулюють діяльність володільця персональних даних, та відповідати законодавству про захист персональних даних.
Статтею 2 Закону №2297 визначено, що персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Обробка персональних даних здійснюється для конкретних і законних цілей, визначених за згодою суб'єкта персональних даних, або у випадках, передбачених законами України, у порядку, встановленому законодавством. Не допускається обробка даних про фізичну особу, які є конфіденційною інформацією, без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини (ч. 5, 6 ст. 6 Закону №2297).
Тобто, принципами обробки персональних даних є відкритість і прозорість, відповідальність, адекватність та не надмірність їх складу та змісту стосовно визначеної мети їх обробки, а підставою обробки персональних даних є згода суб'єкта персональних даних.
Наведене правове регулювання та фактичні обставини справи свідчать, що при оформленні заяви - анкети №11504917 про паспорта громадянина України у формі ID-картки позивач безумовно надавала згоду на обробку її персональних даних.
Отже, своє право щодо оформлення та отримання паспорта громадянина України відповідно до Порядку №302, позивач реалізувала.
Відповідно до вимог пункту 6 частини першої статті 6 Закону №2297, суб'єкт персональних даних має право пред'являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконно чи є недостовірними.
Пунктом 2 частини другої статті 15 Закону № 2297-VI передбачено, що персональні дані підлягають видаленню або знищенню у разі: припинення правовідносин між суб'єктом персональних даних та володільцем чи розпорядником, якщо інше не передбачено законом.
Пунктом 4 частини другої статті 15 цього ж Закону визначено, що персональні дані підлягають видаленню або знищенню у разі набрання законної сили рішення суду щодо видалення або знищення персональних даних.
Доказів наявності судового рішення про видалення чи знищення персональних даних позивача, матеріали справи не містять.
При цьому, суд також зауважує, що чинним законодавством України не встановлено механізму призупинення виготовлення паспорта громадянина України, зокрема, і на підставі заяви особи.
З матеріалів справи вбачається, що 20.02.2025 позивач звернулась до відповідача із заявами довільної форми у яких просила:
- вх. №16/1824.1-25 "призупинити виготовлення паспорта на фамілію ОСОБА_4 проживаюч. АДРЕСА_1 код 2206404125 Держмито сплачено в розмірі 550 грн." (а.с. 25).
- вх. №Н-2/6/1824-25 "видати мені паспорт на фамілію ОСОБА_4 на паперовому носії Так, як пластиковий паспорт не може мене задовольнити, мої Божі переконання та права людини згідно Конституції України" (а.с. 26).
Відповідач листами повідомив заявницю про відсутність підстав для задоволення її заяв з посиланням на правові норми, що регулюють вказані у заявах вимоги заявниці.
Пунктами 1, 2 розділу І Тимчасового порядку оформлення і видачі паспорта громадянина України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06.06.2019 №456, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.06.2019 за №620/33591 (далі - Тимчасовий порядок № 456), цей Тимчасовий порядок, розроблений відповідно до абзацу п'ятого пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25.03.2015 №302 Про затвердження зразка бланка, технічного опису та Порядку оформлення, видачі, обміну, пересилання, вилучення, повернення державі, визнання недійсним та знищення паспорта громадянина України, постанови Кабінету Міністрів України від 03.04.2019 № 398 Про внесення зміни до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 р. №302, Положення про паспорт громадянина України, затвердженого Постановою Верховної Ради України від 26.06.1992 №2503-XII (в редакції Постанови Верховної Ради України від 23.02.2007 №719-V), визначає порядок подання документів, їх розгляду і прийняття рішення про оформлення та видачу паспорта громадянина України зразка 1994 року (далі - паспорт) особі, щодо якої прийнято рішення суду, що набрало законної сили, про зобов'язання ДМС оформити та видати паспорт громадянина України зразка 1994 року (далі - рішення суду), засвідчене в установленому законодавством порядку. Паспорт оформлюється з використанням бланка паспорта громадянина України зразка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04.06.1994 №353 Про затвердження зразка бланка паспорта громадянина України.
При цьому, відповідно до розділу IV. "Обмін паспорта" Тимчасового порядку №456,
1. Обмін паспорта здійснюється в разі:
1) зміни прізвища, імені, по батькові, дати та/або місця народження;
2) установлення розбіжностей у записах (невідповідність записів, зроблених у паспорті, записам в інших документах);
3) непридатності паспорта для користування (паспорт/фотокартка має потертості (та/або відсутня її частина), що не дають змогу візуально ідентифікувати особу, прочитати прізвище, ім'я, по батькові, дату та місце народження, ким виданий паспорт, підпис посадової особи та дату видачі, пошкодження перфорованої серії та номера, що не дає змогу встановити реквізити паспорта, виправлення, підчистки окремих літер у персональних даних / найменуванні органу / штампах/печатках або інші чинники, які впливають на цілісність документа.
2. Для обміну паспорта заявник подає:
1) заяву;
2) рішення суду;
3) паспорт, що підлягає обміну;
4) дві (три - у разі одержання паспорта, який обмінюється в іншому територіальному підрозділі ДМС) фотокартки розміром 3,5 x 4,5 см;
5) платіжний документ з відміткою банку про сплату державного мита (у разі обміну паспорта у зв'язку із непридатністю для користування) або оригінал документа про звільнення від його сплати;
6) документи, що підтверджують обставини (крім обміну паспорта з причин непридатності його використання), на підставі яких паспорт підлягає обміну. Видані компетентними органами іноземної держави документи, що подаються для оформлення паспорта, засвідчуються в установленому законодавством порядку, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та подаються з перекладом українською мовою, вірність якого засвідчується нотаріально;
7) довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи (для внутрішньо переміщених осіб);
8) посвідчення про взяття на облік бездомних осіб, видане відповідним центром обліку бездомних осіб (для бездомних осіб).
Однак, належними доказами підтверджується, що при зверненні із заявою від 20.02.2025 про видачу паспорта " на паперовому носії", позивачем не надано жодного із вказаних у розділі IV. "Обмін паспорта" Порядку № 456, документів.
Суд зауважує, що надані при оформленні заяви - анкети №11504917 від 18.02.2025 документи не можуть вважатись такими, що додані до заяви від 20.02.2025 про видачу паспорта "на паперовому носії".
Отже, станом на 20.02.2025 у відповідача не було законодавчо визначених підстав для видачі ОСОБА_5 паспорта громадянина України зразка 1994 року (у формі паспортної книжечки).
При цьому, відповідь відповідача на заява від 20.02.2024 про видачу паспорта "на паперовому носії" стосувалася того, що позивач звернулась про видачу паспорта до відповідача у невстановлений спосіб, через що їй було роз'яснено порядок звернення та необхідність подання передбачених законодавством документів, а також зазначено, що ненадання вказаних документів унеможливлює вирішення питання про видачу паспорта зразка 1994 року.
Окрім того, суд також зауважує, що позивачем до позову додано картку фізичної особи - платника податків, а проставляючи свій підпис у заяві - анкеті №11504917 від 18.02.2025 (а.с. 24) позивач надала згоду на внесення до Єдиного державного демографічного реєстру інформації про позивача.
Ураховуючи вказані обставини, посилання позивача, що релігійні переконання не дозволяють отримати паспорт громадянина України у формі ID-картки з електронним носієм, як на правомірну підставу для оформлення паспорту у вигляді книжечки, є безпідставними та такими, що суперечать наявним у справі доказам.
При цьому, постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 вересня 2019 року №806/3265/17 (Пз/9901/2/18) стосується питань захисту прав і свобод громадян України, які не надають згоду на обробку персональних даних, оскільки з мотивів релігійних переконань побоюються настання в результаті їх обробки негативних наслідків, пов'язаних із формуванням цифрових ідентифікаторів особи.
Отже, при наданні оцінки правовідносинам, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі, суд не вбачає правових підстав для врахування висновків у зразковій справі №806/3265/17(Пз/9901/2/18).
Частиною першою та другою статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 90 КАС України визначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Ураховуючи встановлені судом обставини, що підтверджуються належними доказами, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки при розгляді заяви позивача від 20.02.2025 відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Керуючись статтями 9, 72-77, 90, 242-246, 255, 258 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
вирішив:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 ) до Управління Державної міграційної служби України в Житомирській області в особі Малинського сектору Державної міграційної служби України в Житомирській області (вул. Чуднівська, 105, м. Житомир, 10005, ЄДРПОУ: 37808497) про визнання протиправною відмову, зобов'язання вчинити дії.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.В. Лавренчук
21.07.25