Україна
Донецький окружний адміністративний суд
21 липня 2025 року Справа№200/2291/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Зінченка О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-
31 березня 2025 року до Донецького окружного адміністративного суду звернувся із позовною заявою ОСОБА_1 (далі-позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (далі-відповідач), в якій просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не зарахуванні до пільгового стажу періодів роботи: з 27.05.2008 р. по 31.12.2008 р. (ДП Селидіввугілля); з 04.06.2018 р. по 07.10.2019 р. (ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" прохідник); з 01.04.2022 р. по 23.04.2022 р.; з 01.04.2023 року по 19.05.2023 року (ТОВ "Шахтобудівельна компанія", прохідник); з 13.09.2023 р. по 07.11.2024 р. перебування на інвалідності внаслідок профзахворювання; не застосування Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20 січня 1992 року Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України Про пенсійне забезпечення, до обчислення мого пільгового стажу; не застосування при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 , норм статті 8 Закону України "Про підвищення престижності щахтарської праці" та норм абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якого мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області зарахувати періоди роботи: з 27.05.2008 р. по 31.12.2008 р. (ДП Селидіввугілля); з 04.06.2018 р. по 07.10.2019р. (ПрАТ "ДТЕК Павлоградвугілля" прохідник); з 01.04.2022 р. по 23.04.2022 р. (ТОВ "Шахтобудівельна компанія", прохідник) та з 01.04.2023 року по 19.05.2023 року (ТОВ "Шахтобудівельна компанія", прохідник, з 13.09.2023 р. по 07.11.2024 ; застосувати Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20 січня 1992 року Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України Про пенсійне забезпечення, до обчислення пільгового стажу; здійснити перерахунок та виплату призначеної пенсії по інвалідності ОСОБА_1 з 07.12.2024 року із застосуванням норм статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та норм абзацу З частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а саме у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що є отримувачем пенсії по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування від 09.07.2003 № 1058-IV». 07.11.2024 звернувся із заявою до Головного управління ПФУ в Донецькій області про перерахунок розміру призначеної йому пенсії з урахуванням наявного пільгового стажу за певні періоди роботи та час перебування на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням із застосуванням норм статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та норм абзацу З частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Відповідач відмовив у перерахунку пенсії. Вважаючи таку бездіяльність протиправною та такою, що порушує його права на отримання пенсії з урахуванням вимог статті 8 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці» від 02.09.2008 № 345-VI, звернувся до суду із даним позовом.
03 квітня 2025 року ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) сторін.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що стаж на підземних роботах за Списком № 1 з урахуванням періоду знаходження на інвалідності за рішенням суду склав 11 років 06 місяців 28 днів, що не дає права на обчислення пенсії відповідно до статті 8 Закону № 345. Підземний стаж розраховано з урахуванням даних про спеціальний стаж, зазначений в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування Крім того в електронній пенсійній справі ОСОБА_1 відсутні документи, що підтверджують пільговий характер роботи в період роботи з 04.06.2018 по 07.10.2019. Згідно довідки про пільговий стаж № 02/596 від 13.06.2023 в період роботи з 01.04.2022 по 23.04.2022 перебував в безоплатній відпустці. При призначенні пенсії ОСОБА_1 стаж та заробітну плату враховано по 31.03.2023 згідно індивідуальних відомостей про застраховану особу. Підстави відсутні для зарахування до страхового та пільгового стажу періодів роботи з 01.04.2023 по 19.05.2023 та з 13.09.2023 по 07.11.2024, оскільки за період з 01.04.2023 по 30.04.2023 сплата внесків відсутня станом на дату призначення пенсії, в періоди роботи починаючи з 01.05.2023 стаж набутий після призначення пенсії, який підлягає зарахуванню на умовах частини четвертої статті 42 Закону № 1058.
Оскільки згідно матеріалів пенсійної справи, стаж позивача на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 становить менше 15 років, тому підстави для застосування ст. 8 Закону №345 при розрахунку (перерахунку) його пенсії відсутні. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Частиною 6 статті 120 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) встановлено, що якщо закінчення строку припадає на вихідний, святковий чи інший неробочий день, останнім днем строку є перший після нього робочий день.
Cуддя ОСОБА_2 перебував у щорічній відпустці згідно наказів ДОАС, тому розгляд справи вирішено 21 липня 2025 року, у перший робочий день.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Позивач, ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області та з 01.07.2024 отримує пенсію по інвалідності призначену відповідно Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
При перевірці електронної пенсійної справи ОСОБА_1 встановлено недоліки в розрахунку страхового та пільгового стажу.
За даними реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування до пільгового стажу по Списку № 1 не зараховано період роботи з 01.01.2009 по 19.08.2009.
На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 22.03.2024 року по справі № 200/1025/24, яке набрало законної сили 30.05.2024, проведено з 30.05.2024 перерахунок пенсії із зарахуванням до пільгового стажу час перебування на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням з 24.05.2023 по 12.09.2023.
У грудні 2024 року електронну пенсійну справу ОСОБА_1 приведено у відповідність з 24.05.2023, а саме до пільгового стажу зараховано період роботи з 01.01.2009 по 19.08.2009 за даними реєстру застрахованих осіб. Загальний страховий стаж становить - 49 років 01 місяць 07 днів, з додатковим зарахуванням 11 років підземної роботи по Списку №1 та додаткового стажу відповідно до статті 24 Закону № 1058 (з дати встановлення групи інвалідності до досягнення 60-ти річного віку) - 23 роки 01 місяць 26 днів. Індивідуальний коефіцієнт страхового стажу - 0,49083.
Стаж на підземних роботах за Списком № 1 з урахуванням періоду знаходження на інвалідності за рішенням суду складає 11 років 06 місяців 28 днів.
Позивач звертався до відповідача із заявою від 07.11.2024 про перерахунок пенсії.
Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повідомило, що ним здійснено перерахунок пенсії з 30.05.2024 в результаті якого до пільгового стажу зараховано період перебування на інвалідності внаслідок професійного захворюванням з 24 травня 2023 року по 12 вересня 2023 року. За даними електронної пенсійної справи позивача період роботи з 27.05.2008 по 31.12.2008 не враховано до пільгового стажу через відсутність пільгової довідки, передбаченої п. 20 Порядку 637. Дані про спеціальний стаж за зазначений період роботи в Реєстрі відсутні; період роботи з 04.06.2018 по 07.10.2019 не враховано до пільгового стажу через відсутність пільгової довідки; період роботи з 01.04.2022 по 23.04.2022 не враховано до пільгового стажу, оскільки у зазначений період позивач перебував у відпустці без збереження заробітної плати (пільгова довідка від 13.06.2023 №02/596, видана ТОВ «Шахтобудівельна компанія»).
Відповідно до зарахування періоду перебування на інвалідності зазначено, що згідно зі статтею 24 Закону №1058 час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи із щкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах. Таким чином, оскільки позивач не перебуває на обліку в Головному управлінні як одержувач пенсії по З групі інвалідності внаслідок професійного захворювання, підстави щодо зарахування до пільгового стажу періоду знаходження на інвалідності внаслідок професійного захворювання з 13.09.2023 по 07.11.2024 відсутні.
З протоколу перерахунку пенсії від 02.12.2024, копія якого наявна в матеріалах справи, вбачається, що до пільгового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 27.05.2008 по 31.12.2008; з 04.06.2018 по 07.10.2019; з 01.04.2022 по 23.04.2022;з 01.04.2023 по 19.05.2023 та час перебування на інвалідності у зв'язку з професійним захворюванням з 13.09.2023 по 07.11.2024.
Вважаючи таку бездіяльність протиправною та такою, що порушує його права, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій визначені Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" № 1058-IV.
Право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом (стаття 8 Закону № 1058).
Згідно з ч. 1ст. 33 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: особам з інвалідністю I групи - 100 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю II групи - 90 відсотків пенсії за віком; особам з інвалідністю III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
Згідно з ч. 3ст. 114 цього Закону працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років.
За наявності стажу на підземних роботах менше 10 років у чоловіків і менше 7 років 6 місяців у жінок та страхового стажу, встановленого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім пункту 1 частини другої цієї статті, за кожний повний рік зазначених робіт пенсійний вік, встановлений абзацом першим статті 26 цього Закону, зменшується на один рік. При цьому пенсійний вік для жінок не може бути нижчим за вік, встановлений абзацом першим пункту 1 частини другої цієї статті.
Список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 №202(далі Постанова №202).
Отже, законодавець саме Постановою № 202 від 31.03.1994 визначив, список робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах.
Частиною 1 статті 44 Закону № 1058 передбачено, що звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" затверджений Постановою правління Пенсійного фонду України 25.11.2005 № 22-1, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за N 1566/11846.
Перелік документів, що додаються до заяви про призначення, перерахунку та поновлення пенсії визначений Розділом 2 цього Порядку.
Підпунктом 2 пунктом 2.1 Порядку № 22-1 передбачено, що до заяви додаються документи про стаж, що визначені Порядком підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637.
Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
В пункті 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (надалі за текстом Порядок № 637), також закріплено положення, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Згідно з п. 3 цього Порядку за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
За п. 20 вказаного Порядку у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Відповідно до пункту 4.2 Порядку 22-1 після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Згідно пункту 4.3 цього Порядку рішення за результатами розгляду заяви та поданих документів органом, що призначає пенсію, приймається не пізніше 10 днів після надходження заяви.
Пунктом 4.7 Порядку № 22-1 передбачено, що право особи на одержання пенсії установлюється на підставі всебічного, повного і об'єктивного розгляду всіх поданих документів органом, що призначає пенсію.
Пунктом 4.10 цього ж Порядку визначено, що після призначення пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем проживання (реєстрації)/фактичного місця проживання особи для здійснення виплати пенсії.
Суд зазначає, що одним зі спірних питань, що підлягає вирішенню в межах даної справи є питання зарахування до пільгового стажу позивача, певних періодів роботи з 27.05.2008 по 31.12.2008; з 04.06.2018 по 07.10.2019; з 01.04.2022 по 23.04.2022;з 01.04.2023 по 19.05.2023, про що позивач, крім іншого, просить у позові.
До Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202, затвердженого Постановою КМУ № 202 включені: І. “Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт»: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
З аналізу трудової книжки позивача НОМЕР_2 , копія якої наявна в матеріалах справи, вбачається, що в спірні періоди позивач працював на різних посадах з повним робочим днем під землею.
Зазначене кореспондується із інформацією, зазначеною у документах, наданих на підтвердження пільгового характеру робіт .
Відтак, виконувана позивачем робота у спірний період підпадає під визначені Постановою КМУ № 202 роботи.
Відповідачем при розгляді поданих позивачем документів зауважень до записів трудової книжки позивача не висувалось, з чого можна зробити висновок, що вказані записи у трудовій книжці оформлені належним чином та мають необхідні реквізити. Тобто, вказані записи у повному обсязі підтверджують факт роботи позивача за спірні періоди.
Аналіз наведеного та вказаних вище правових норм свідчить про те, що наявний трудовий стаж позивача, а також, що роботу у повний робочий день на посадах, які відносяться до списку № 1 підтверджено записами в трудовій книжці, яка є основним документом для призначення пенсії.
Відповідно до Індивідуальних відомостей про застраховану особу спірні періоди роботи позивача (за наявності даних з 2010 року) обліковується як спецстаж за кодом ЗП3013А1 та за кодом ЗП3014А2. В свою чергу, код підстав для обліку спецстажу № ЗП3013А1 застосовується для працівників, що зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць; код підстав для обліку спецстажу ЗПЗ014А2 застосовується для працівників провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) по видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
Щодо незарахування спірного періоду роботи позивача з 01.04.2023 по 19.05.2023 у зв'язку з несплатою страхових внесків, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Згідно з ч. 4 ст. 21 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» до страхового стажу прирівнюється трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" (до 01.01.2001 року), а також періоди, починаючи з 1 січня 2016 року, протягом яких особа не підлягала страхуванню за цим Законом, але нею або роботодавцем за неї сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
До набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій, регулювалися Законом України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв. Разом з тим, до стажу роботи зараховується також будь-яка інша робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків, період одержання допомоги по безробіттю, а також робота в'язнів і робота за угодами цивільно-правового характеру за умови сплати страхових внесків.
Обов'язок сплати страхових внесків по Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (ч.ч. 6 та 12 ст. 20) та обов'язок сплати єдиного внеску по Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (п. 10 ч. 1 ст. 1, ч. 1 ст. 4) покладений на страхувальників (підприємців-роботодавців), які є платниками таких внесків.
Виходячи з положень вказаних Законів найнятий працівник не є самостійним платником таких внесків.
Отже, періоди роботи, за які підприємство-страхувальник нарахувало застрахованій особі - працівнику заробітну плату та утримало з неї відповідні страхові внески (єдиний внесок), повинні зараховуватися до страхового стажу цієї застрахованої особи-працівника незалежно від того, чи сплатило фактично підприємство-страхувальник ці страхові внески, чи ні.
Працівник же не може нести відповідальність у вигляді позбавлення права на включення періоду роботи до страхового стажу за порушення, яке вчинене роботодавцем платником страхових внесків (єдиного внеску).
Отже, відсутність в інформаційній базі системи персоніфікованого обліку (в індивідуальних відомостях про застраховану особу заявника (форма Ок-5)) відомостей про сплату підприємством-роботодавцем страхових внесків (єдиного внеску) для нарахування пенсії не є підставою для позбавлення особи права на пенсію.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 року в справі №208/6680/16-а, від 24.05.2018 року в справі № 490/12392/16-а, від 04.09.2018 року в справі № 482/434/17, Великої Палати Верховного Суду від 10.02.2021 року в справі № 805/3362/17-а, які відповідно до ч. 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України мають бути враховані судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Таким чином, періоди роботи позивача з 27.05.2008 по 31.12.2008; з 04.06.2018 по 07.10.2019;;з 01.04.2023 по 19.05.2023 підлягають зарахуванню до пільгового стажу позивача до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, в повному обсязі.
Щодо зарахування до пільгового стажу періоду знаходження позивача з 01.04.2022 по 23.04.2022 у відпустці без збереження заробітної плати, що підтверджується довідкою №02/596 від 13.06.2023, копія якої наявна в матеріалах справи, суд зазначає наступне.
Згідно зі статтею 84 КЗпП України у випадках, передбачених статтею 25 Закону України "Про відпустки" працівнику за його бажанням надається в обов'язковому порядку відпустка без збереження заробітної плати.
За сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та роботодавцем, але не більше 30 календарних днів на рік.
Як убачається із статті 4 Закону України "Про відпустки", відпустки без збереження заробітної плати є одними із видів відпусток.
Відповідно до статей 25 та 26 Закону України "Про відпустки" відпустки без збереження заробітної плати надаються в обов'язковому порядку, або за згодою сторін.
У листі Міністерства соціальної політики України від 08.02.2016 № 713/039/161-16 зазначено, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.
Цим листом Міністерство соціальної політики України роз'яснило, що відповідно до статті 34 Кодексу законів про працю України, простій - це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
У разі простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності і кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, в установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.
Час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють в шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше 1 місяця в календарному році.
У постанові від 19.03.2019 у справі № 295/8979/16-а Верховний Суд, між іншим, зазначив, що час простою та періоди відпусток без збереження заробітної плати, якщо вони були пов'язані з виробничою необхідністю, працівникам, які працюють у шкідливих і важких умовах праці, можуть бути зараховані до пільгового стажу, але не більше одного місяця в календарному році.
Отже, позивач має право на зарахування до пільгового стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, днів відпустки без збереження заробітної плати за умови що 1) вони пов'язані з виробничою необхідністю та 2) не більше 1 місяця в календарному році.
Водночас, належні та допустимі докази, які б підтверджували, що дні відпустки без збереження заробітної плати були пов'язані з виробничою необхідністю, як пенсійному органу, так і суду, надані не були.
Суд зауважує, що в даному випадку подання відомостей, що дні відпустки без збереження заробітної плати були пов'язані з виробничою необхідністю, покладаються на працівника та роботодавця.
З огляду на викладене, підстав для зарахування днів знаходження у відпустці без збереження заробітної плати у період з 01.04.2022 по 23.04.2022 немає.
Щодо вимоги позивача про зарахування до його пільгового стажу періоду знаходження на групі інвалідності з 13.09.2023 року по 07.11.2024 року, суд зазначає наступне.
З 24 травня 2023 позивачу призначена пенсія по інвалідності відповідно Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-VI у зв'язку з професійним захворюванням.
До встановлення інвалідності позивач працював на посадах, віднесених до Списку № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, та Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 1994 р. № 202, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до записів в трудовій книжці серії НОМЕР_2 , 19 травня 2023 року позивача звільнено у зв'язку з невідповідністю працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я п. 2 ст. 40 КЗпП України (запис № 27).
Частиною п'ятою статті 56 Закону України “Про пенсійне забезпечення» встановлено, що час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах (статті 13 і 14).
Відповідна гарантія встановлена і положеннями частини четвертої статті 9 Закону України “Про охорону праці», згідно з якими час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і в пільгових розмірах у порядку, встановленому законом.
Пунктом 6 частини четвертої статті 10 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці», зокрема, внесено зміни до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» шляхом доповнення частини першої статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» абзацом 4 такого змісту: “Час перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням зараховується до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах».
В подальшому Законом України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» від 03.10.2017 № 2148-VIII внесено зміни до статті 24 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058-IV, а саме в абзаці четвертому слова “до страхового стажу для призначення пенсії за віком, а також до страхового стажу роботи» замінено словами “до стажу роботи»;
Згідно з правовим висновком, сформованим Верховним Судом у постанові від 18.04.2019 у справі № 392/17/17, законодавством передбачено зарахування часу перебування на інвалідності у зв'язку з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням до стажу роботи для призначення пенсії за віком, а також до стажу роботи із шкідливими умовами, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах і у пільгових розмірах відповідно до статей 13, 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення».
До пільгового стажу зараховується період до того часу, коли особа вийшла на пенсію за віком на пільгових умовах.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.12.2019 у справі №185/8991/16-а.
Отже з наведеного вбачається, що позивач має право на зарахування до його пільгового стажу періоду перебування на інвалідності з 13.09.2023 року по 07.11.2024 року (час звернення до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про перерахунок пенсії).
Щодо зарахування періодів роботи позивача, що дають право на пенсію за ч.3 ст. 114 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», у відповідності до положень Постанови КМУ № 81 від 22 лютого 1992 року “Про заходи щодо застосування Закону України “Про пенсійне забезпечення» та Роз'яснення від 20.01.1992 р. №8 “Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст. 14 Закону України “Про пенсійне забезпечення», суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 5 статті 114 Закону №1058, у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин 2 і 3 цієї статті проводиться взаємне зарахування періодів роботи, передбачених цією статтею, за умови що роботи, які зараховуються, дають право на пенсію на аналогічних або більш пільгових умовах.
Отже, вказаною нормою передбачено, що у разі призначення пенсій на пільгових умовах відповідно до частин 2 і 3 ст. 114 Закону проводиться взаємне зарахування періодів роботи. Проте, вказана норма не містить порядку обчислення та розміру взаємного зарахування періодів роботи.
Пунктом 5 постанови Верховної Ради України від 06.12.1991 № 1931-Х1І “Про порядок введення в дію Закону України “Про пенсійне забезпечення» Міністерству соціального забезпечення України було надано право давати роз'яснення про порядок застосування Закону України “Про пенсійне забезпечення», обов'язкові для всіх підприємств, установ і організацій, розташованих на території України.
Згідно пункту 6 зазначеної постанови Міністерством соціального забезпечення України видано роз'яснення від 20.01.1992 № 8 “Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону №1788-XII.
Кабінет Міністрів України 22.02.1992 прийняв Постанову № 81 "Про заходи щодо застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", у якій є Додаток, який містить Перелік проектів нормативних актів щодо застосування Закону України "Про пенсійне забезпечення", який у свою чергу містить Документи, що затверджуються міністерствами. Серед цих документів є Роз'яснення від 20.01.1992 № 8 “Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсії незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених ст.14 Закону України “Про пенсійне забезпечення». На даний час Постанова КМУ № 81 від 22.02.1992 є чинною.
Також, 02.10.2018 Мінсоцполітики України на адресу Пенсійного фонду України надіслало лист, яким підтверджує доцільність застосування Роз'яснення № 8.
Отже, на час трудової діяльності позивача і наразі діє як Роз'яснення № 8, так і Постанова КМУ № 81 від 22.02.1992.
Відповідно до роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України від 20.01.1992 року № 8 працівникам, зайнятим на підземних роботах та у металургії, які мають не менше 10 років стажу роботи, що дає право на пенсію незалежно від віку у відповідності зі ст. 14 Закону України "Про пенсійне забезпечення", але не відпрацювавши повного стажу, передбаченою зазначеною статтею Закону, пенсія незалежно від віку може призначатися при наявності не менше 25 років стажу підземної та в металургії роботи із зарахуванням до нього: кожного повного року роботи гірничим очисного забою, прохідником, забійником на відбійних молотках, машиністом гірничих виємочних машин, сталеваром, горновим, агломератником, вальцювальником гарячого проказу за 1 рік роботи 3 місяці; кожного повного року роботи, передбаченої у відповідних розділах списку №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення, - за 9 місяців.
Тобто, відповідно до роз'яснення Міністерства соціального захисту населення України від 20.01.1992 року № 8, основною умовою для взаємозаліку пільгового трудового стажу роботи є наявність 10 - річного стажу на підземних роботах.
Суд звертає увагу, що посилання у роз'ясненні на статтю 14 Закону № 1788-XII слід застосовувати і при призначенні пенсії за статтею 114 Закону № 1058, оскільки зміст цих статей є тотожним.
З аналізу наведеного, правила кратності полягають у наступному: в разі, якщо особа не має достатньо “підземного» стажу, до нього може додатково зараховуватися інший пільговий стаж.
Крім того, “підземний» стаж на провідних професіях зараховується із збільшеною кратністю.
Так, стаж на провідних професіях зараховується до “підземного» із збільшеною кратністю 1.25 (1 рік роботи за 1 рік роботи 3 місяці), а решта видів пільгового стажу, що не відносяться до підземного, із зменшеною кратністю 0.75 (1 рік роботи за 9 місяців).
Суд звертає увагу, що наведені вище правові висновки відповідають позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 04.06.2019 у справі № 333/3704/16-а.
Як вбачається з матеріалів справи, стаж позивача на підземних роботах за Списком № 1 з урахуванням періоду знаходження на інвалідності за рішенням суду склав 11 років 06 місяців 28 днів.
Враховуючи викладене, при призначенні пенсії позивачеві відповідач мав керуватись як Роз'ясненням № 8, так і Постановою КМУ № 81 від 22.02.1992, чого останнім зроблено не було.
Відповідно до статті 1 Закону України від 02.09.2008 № 345-VI "Про підвищення престижності шахтарської праці" (далі - Закон № 345-VI) дія цього Закону поширюється на працівників, які видобувають вугілля, залізну руду, руди кольорових і рідкісних металів, марганцеві, уранові, магнієві (солі калієво-магнієві та солі магнієві) та озокеритні руди, працівників шахтобудівних підприємств, які зайняті на підземних роботах повний робочий день, та працівників державних воєнізованих аварійно-рятувальних служб (формувань) у вугільній промисловості - за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим Кабінетом Міністрів України (далі - шахтарі), та членів їх сімей.
Відповідно до статті 8 Закону № 345-VI мінімальний розмір пенсії шахтарям, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 років для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи, у розмірі 80 відсотків його заробітної плати (доходу), визначеної відповідно до статті 40 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність. Для обчислення розміру пенсій за віком за кожний повний рік стажу роботи на підземних роботах до страхового стажу додатково зараховується по одному року.
Таким чином, необхідною умовою для набуття права на отримання пенсії в порядку передбаченому Законом № 345-VI є зайнятість на підземних роботах за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Як вже було зазначено вище, позивач працював в шахті, на посаді, яка дає йому право на пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 1 відповідно до статті 8 Закону № 345.
Станом на момент розгляду справи відповідачем не проведено перерахунок стажу позивача, отже позовні вимоги в частині зобов'язання відповідача застосувати при обчисленні розміру пенсії ОСОБА_1 , норм статті 8 Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці" та норм абзацу 3 частини 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", відповідно до якого мінімальний розмір пенсії особам, на яких поширюється дія Закону України "Про підвищення престижності шахтарської праці", та працівникам, зайнятим повний робочий день під землею обслуговуванням зазначених осіб, які відпрацювали на підземних роботах не менш як 15 років для чоловіків та 7,5 року для жінок за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, встановлюється незалежно від місця останньої роботи у розмірі 80 відсотків заробітної плати (доходу) застрахованої особи, визначеної відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, але не менш як три розміри прожиткового мінімуму, встановленого для осіб, які втратили працездатність є передчасними.
Щодо посилань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на те, що позивачем було подано заяву про перерахунок пенсії не встановленого зразка, а тому її розглянуто в порядку Закону України “Про звернення громадян», суд зазначає таке.
Зміст заяви позивача про перерахунок його пенсії очевидно дає змогу оцінити намір заявника.
В межах спірних правовідносин йдеться про перерахунок раніше призначеної пенсії, тобто вид пенсії не змінюється, і позивач звернувся до відповідача із заявою довільного зразка, яка містить всі необхідні дані для здійснення такого перерахунку пенсії, як просив позивач.
Верховним Судом у постанові від 30.05.2018 по справі № 537/3480/17 зроблено висновок, що “зазначаючи про недотримання порядку звернення до Пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії, суд апеляційної інстанції припустився формалізму, оскільки, по-перше, зі змісту заяви вбачається, що вона містить всю необхідну інформацію, що передбачена і заявою встановленого зразка, а, по-друге, з огляду на відповідь УПФ, неналежна форма заяви не була підставою для відмови».
Отже, в даному випадку відповідач, розглянувши заяву про перерахунок пенсії в порядку Закону України “Про звернення громадян» без прийняття відповідного рішення, допустив надмірний формалізм, наслідком чого настало порушення прав та інтересів позивача, як пенсіонера (верстви населення, яка навпаки потребує особливої уваги з боку держави в частині дотримання конституційних гарантій), внаслідок чого відповідачем допущено протиправну бездіяльність.
Посилання відповідача як на підставу для відмови у задоволенні позову на ті обставини, що позивач звернувся за перерахунком пенсії із заявою невстановленої форми, є незмістовними.
Жодною нормою закону не визначено, що особа повинна звернутися до пенсійного органу за перерахунком пенсії із заявою встановленого зразка. Натомість, заява позивача має безпосередній зміст стосовно перерахунку пенсії. Якщо відповідач вважав, що мала бути подана заява встановленого зразка, в силу приписів пункту 3.3. розділу ІІІ Порядку № 22-1 саме відповідач повинен був надати необхідні роз'яснення позивачу стосовно форми заяви, чого виконано не було, і лише після цього вирішувати питання про наявність чи відсутність права особи на перерахунок пенсії.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до вимог частин першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Нормами частини другої зазначеної статті встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Таким чином, у розглядуваному випадку позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не включення до пільгового стажу періодів роботи з 27.05.2008 по 31.12.2008; з 04.06.2018 по 07.10.2019; з 01.04.2023 по 19.05.2023; з 13.09.2023 по 07.11.2024 перебування на інвалідності внаслідок профзахворювання; не застосування Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20 січня 1992 року Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до обчислення пільгового стажу ОСОБА_1 та зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області повторно розглянути заяву від 07.11.2024 ОСОБА_1 про перерахунок пенсії, з урахуванням висновків суду.
За таких обставин, суд доходить висновку про часткове задоволення позовних вимог позивача.
Зважаючи на те, що позивачем при поданні позову сплачено судовий збір у сумі 1211,20 грн., відповідно до положень ч. 3 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України з відповідача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 807,47 грн., за рахунок його бюджетних асигнувань, що є пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 2-17, 19, 20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо не включення до пільгового стажу періодів роботи з 27.05.2008 по 31.12.2008; з 04.06.2018 по 07.10.2019; з 01.04.2023 по 19.05.2023 ; з 13.09.2023 по 07.11.2024 перебування на інвалідності внаслідок профзахворювання; не застосування Роз'яснення Міністерства соціального забезпечення України № 8 від 20 січня 1992 року «Про порядок врахування трудового стажу, що дає право на пенсію незалежно від віку працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на роботах, передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до обчислення пільгового стажу ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3, код ЄДРПОУ 13486010) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 07.11.2024 про перерахунок пенсії, з урахуванням висновків суду.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (юридична адреса: 84122, Донецька область, місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3, код ЄДРПОУ 13486010) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) понесені витрати зі сплати судового збору у розмірі 807,47 грн. (вісімсот сім гривень 47 копійок).
Повний текст рішення складено та підписано 21 липня 2025 року.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного тексту судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).
Суддя О.В. Зінченко