Україна
Донецький окружний адміністративний суд
22 липня 2025 року Справа№200/4569/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Смагар С.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні без повідомлення сторін) адміністративну справу за позовом Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (код ЄДРПОУ 13492430 вул. Cерова, буд. 1а, м. Маріуполь, Донецька область, 87555)
до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМ-ТЯЖМАШ" (код ЄДРПОУ 34520474 Донецька область, місто Слов'янськ, вулиця Центральна, будинок 77Ж, 84105)
про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені
Донецьке обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМ-ТЯЖМАШ", в якому просить стягнути з відповідача на користь Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році, у розмірі 9346,7 грн та пеню у розмірі 308,22 грн на р/р UA098999980313121230000005630 Донецьке ГУК/Краматорська МТГ/50070000; ЄДРПОУ ГУ ДКСУ 37967785; МФО 899998; код платежу 50070000. ЄДРПОУ відділення Фонду (стягувача) 13492430.
Ухвалою суду від 25 червня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі № 200/4569/25. Розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні).
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином.
За правилами частини 5 та частини 8 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. При розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачу нараховано суму коштів адміністративно-господарських санкцій у розмірі 9346,7 гривень та 04 березня 2025 року направлено розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні». Оскільки вищезазначені суми відповідачем не сплачено, утворилася заборгованість у розмірі 9654,92 гривень.
Відповідач правом на подання відзиву не скористався, будь-яких заперечень, пояснень, заяв, клопотань останнім не надано.
Відповідно до частини 4 статті 159 КАС України, подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Згідно з частиною 6 статті 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Суд, розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив.
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України від 21 березня 1991 року № 875-XII «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» (далі - Закон № 875-ХІІ).
Згідно частини третьої статті 18 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до статті 19 Закону № 875-ХІІ для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця. Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті та з урахуванням вимог статті 18 цього Закону, і здійснюють працевлаштування осіб з інвалідністю у рахунок нормативу робочих місць. При розрахунках кількість робочих місць округлюється до цілого значення.
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою статті 19 Закону № 875-ХІІ, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним. Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю несуть відповідальність у встановленому законом порядку. Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону. Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.
Надання даних, на підставі яких проводиться нарахування адміністративно господарських санкцій, здійснюється відповідно до Порядку надання Пенсійним фондом України Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та у формі, затверджених постановою Правління Пенсійного Фонду України від 10.03.2023 року № 14-2.
Надсилання розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій здійснюється відповідно до п.2 Порядку надсилання розрахунку сум адміністративно господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік» затвердженого наказом Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю від 10.03.2023 року № 17, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.03.2023 року за №456/39512.
Положеннями ст. 20 Закону № 875-ХІІ встановлено обов'язок підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих осіб з інвалідністю менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачувати відповідним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю. Для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, де працює від 8 до 15 осіб, розмір адміністративно-господарських санкцій за робоче місце, призначене для працевлаштування особи з інвалідністю і не зайняте особою з інвалідністю, визначається в розмірі половини середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, в установі, організації, у тому числі на підприємстві, в організації громадських об'єднань осіб з інвалідністю, у фізичної особи, яка використовує найману працю. Положення цієї частини не поширюється на підприємства, установи і організації, що повністю утримуються за рахунок коштів державного або місцевих бюджетів.
Порядок сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 31 січня 2007 року № 70 (далі - ПКМУ № 70 Порядок сплати суми АГС та пені). Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських об'єднань осіб з інвалідністю, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону. При цьому до правовідносин із стягнення адміністративно-господарських санкцій, передбачених цим Законом, не застосовуються строки, визначені статтею 250 Господарського кодексу України. Роботодавці самостійно сплачують суму адміністративно-господарських санкцій відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю за своїм місцезнаходженням (для юридичних осіб) або місцем проживання (для фізичних осіб - підприємців) на рахунки, відкриті в органах Казначейства, до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю (пункт 2 ПКМУ № 70 Порядок сплати суми АГС та пені). Сума адміністративно-господарських санкцій, що сплачується роботодавцем за попередній рік, розраховується Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю на підставі показників звітності з Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування та зазначається у розрахунку сум адміністративно-господарських санкцій (далі - розрахунок) (пункт 2 ПКМУ № 70 Порядок сплати суми АГС та пені). У разі зміни до 31 березня показників за попередній рік у Державному реєстрі загальнообов'язкового державного соціального страхування, що впливають на визначену у розрахунку суму адміністративно-господарських санкцій, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю здійснює перерахунок та визначає в уточненому розрахунку суму адміністративно-господарських санкцій, яку повинен сплатити роботодавець (пункт 2 ПКМУ № 70 Порядок сплати суми АГС та пені).
Як свідчить інформація за формою, затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 10 березня 2023 року № 14-2, надана Пенсійним фондом України Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформації з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування (містить актуальні на дату та час її формування відомості) про працевлаштованих осіб з інвалідністю, про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю та яка необхідна для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою статті 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РЕМ-ТЯЖМАШ" (код ЄДРПОУ 34520474) є роботодавцем та має у 2024 році наступні показники: Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за рік, осіб - 41 Середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, осіб - 1 Норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, одиниць - 2 Фонд оплати праці штатних працівників, грн - 383214,76 Середня річна заробітна плата штатного працівника, грн - 9346,7 Кількість робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю для роботодавців, у яких працює 26 осіб і більше, одиниць - 1 Сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, грн - 9346,7
Таким чином, згідно частини першої статті 19 Закону № 875-ХІІ, відповідач у 2024 році повинен був працевлаштувати 2 особи з інвалідністю. Однак фактично середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність, склала 1 особу.
Отже, у відповідності до викладених приписів законодавства, відповідач не виконав норматив у працевлаштуванні 1 особи з інвалідністю, для якої це місце роботи є основним. Документами, що підтверджують невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, є розрахунок сум адміністративно господарських санкцій (в тому числі уточнений розрахунок сум адміністративно господарських санкцій), що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 Закону України “Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю разом з Пенсійним фондом України та/або рішення суду (пункт 4 ПКМУ № 70 Порядок сплати суми АГС та пені).
В зв'язку з цим, з використанням інформації Пенсійного фонду України, Донецьким обласним відділенням Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю в автоматизованому режимі було створено розрахунок сум адміністративно господарських санкцій, що підлягають сплаті відповідачем, у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік (далі - розрахунок АГС), обчислених відповідно до статті 20 Закону №875-ХІІ. Розрахунок АГС виконано в автоматизованому режимі на підставі показників, зазначених відповідачем у звітності, що надана ним до відповідних державних органів за основним місцем обліку. Розрахунок АГС має вигляд PDF файлу, який надіслано до електронного кабінету Відповідача як роботодавця на веб порталі електронних послуг Пенсійного фонду України відповідно до п. 4 Постанови правління Пенсійного фонду України 10.03.2023 року №14-1.
ТОВАРИСТВУ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "РЕМ-ТЯЖМАШ" (код ЄДРПОУ 34520474) нараховано суму коштів адміністративно-господарських санкцій у розмірі 9346,7 гривень та 04 березня 2025 року направлено розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв'язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2024 рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону (розрахунок додається до позову). Розрахунок надіслано у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України. Документ розміщено в електронному кабінеті роботодавця, на вебпорталі електронних послуг Пенсійного фонду України 04.03.2025 о 12:09:45. Таким чином, за 1 робоче місце, призначене для працевлаштування осіб з інвалідністю і не зайнятих особами з інвалідністю, відповідач до 15.04.2025 року включно, відповідно до вимог Закону, повинен був самостійно сплатити адміністративно господарські санкції у розмірі 9346,7 гривень.
Частиною першою статті 238 Господарського кодексу України передбачено, що за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності до суб'єктів господарювання можуть бути застосовані уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування адміністративно господарські санкції, тобто заходи організаційно-правового або майнового характеру, спрямовані на припинення правопорушення суб'єкта господарювання та ліквідацію його наслідків.
Частиною другою вказаної статті передбачено, що види адміністративно господарських санкцій, умови та порядок їх застосування визначаються цим Кодексом, іншими законодавчими актами. Серед переліку адміністративно-господарських санкцій, встановленого у частині 1 статті 239 Господарського кодексу України вказано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування відповідно до своїх повноважень та у порядку, встановленому законом, можуть застосовувати до суб'єктів господарювання, зокрема, адміністративно-господарський штраф, а також і інші адміністративно-господарські санкції, встановлені цим Кодексом та іншими законами.
Отже, законом передбачена відповідальність у вигляді адміністративно господарських санкцій для підприємств, які не забезпечили середньооблікову чисельність працюючих інвалідів відповідно до установленого нормативу. Відповідно до частини першої статті 18 Закону № 875-ХІІ забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості. Згідно з частиною третьою статті 18 Закону № 875-ХІІ підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Таким чином, передбачена частиною першою статті 20 Закону № 875-ХІІ міра юридичної відповідальності у вигляді виникнення обов'язку сплатити адміністративно-господарської санкції на користь Фонду соціального захисту інвалідів має наставати або 1) у разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 18 Закону № 875-ХІІ, а саме: не виділення та не створення робочих місць, не надання державній службі зайнятості інформації, не звітування перед Фондом соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів, так як саме ця бездіяльність має своїм фактичним наслідком позбавлення державної служби зайнятості можливості організувати працевлаштування інвалідів, або 2) у разі порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 17, частини першої статті 18, частин другої, третьої та п'ятої статті 19 Закону № 875-ХІІ, що полягає у безпідставній відмові у працевлаштуванні інваліда, який звернувся до роботодавця самостійно чи був направлений до нього державною службою зайнятості. Системний аналіз наведених вище правових норм дає підстави зробити наступні висновки. 1. Фонд, центр зайнятості і роботодавець несуть субсидіарну відповідальність за працевлаштування інвалідів. 2. Обов'язок працевлаштування інвалідів, головним чином, лежить на центрі зайнятості, який повинен бути виконаний шляхом визначення кількості вакантних посад для інвалідів на підставі поданих звітів роботодавців, проводити пошук та направлення інвалідів до роботодавців, у яких наявні вакантні посади. 3. Фонд застосовує санкції, а також інші заходи впливу передбачені законодавством до суб'єктів господарювання, які не виконують нормативів щодо створення робочих місць для інвалідів, крім того, зокрема, сприяє у працевлаштуванні осіб з інвалідністю. 4. До обов'язків роботодавця належить створення робочих місць для інвалідів, звітування перед центром зайнятості щодо наявності вакантних робочих місць, працевлаштування інвалідів, які звертаються безпосередньо до роботодавця або направляються для працевлаштування центром зайнятості. 5. Додатковими доказами належного виконання роботодавцем своїх обов'язків є розміщення на телебаченні, у друкованих чи електронних засобах масової інформації, або у іншій формі оголошень, які містять інформацію про пошук відповідних працівників та підтверджують реальність намірів стосовно здійснення такого працевлаштування, а також підписання договорів співпраці з Державною службою зайнятості стосовно оперативного підбору претендентів на заявлені роботодавцем вакансії.
Аналогічна позиція була висловлена Верховним Судом у постановах від 21 серпня 2018 року у справі № 817/650/17, від 20 травня 2019 року у справі № 820/1889/17, від 12 липня 2019 року у справі №812/1126/18. Відповідно до пункту 4 частини третьої статті 50 Закону України від 05 липня 2012 року № 5067-VІ «Про зайнятість населення» (набрав чинності з 01 січня 2013 року) роботодавці зобов'язані, зокрема, своєчасно та в повному обсязі у порядку, затвердженому центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, за погодженням з центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної політики у галузі статистики, подавати територіальним органам центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, інформацію про попит на робочу силу (вакансії). Доказом, який свідчить про створення робочих місць для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальних робочих місць, та інформування органів зайнятості про наявність вільних робочих місць для осіб з інвалідністю є звіт форми № 3-ПН. Також слід відзначити, що звіт за формою 3-ПН подається по факту створення робочого місця для особи з інвалідністю (або відкриття вакансії). Тому в умовах дії воєнного стану, коли фактично заборонені відповідні перевірки роботодавців, звіт за формою 3-ПН є тим документом, який підтверджує факт створення місця для працевлаштування особи з інвалідністю, як то передбачено Законом.
Порядком сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, затвердженим постановою КМУ від 31 січня 2007 року № 70, визначено процедуру сплати адміністративно-господарських санкцій. Відповідно до п. 4 Порядку, порушення строків сплати суми адміністративно господарських санкцій тягне за собою нарахування пені у розмірі 120 відсотків річних облікової ставки НБУ за кожний календарний день прострочення. Нарахування пені відділеннями Фонду здійснюється з 16 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю, по день сплати включно (пункт 4 ПКМУ № 70 Порядок сплати суми АГС та пені). Порядок нарахування пені та її сплати затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15 травня 2007 року № 223. Відповідно до п. 3.4 Порядку, нарахування пені здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарської санкції по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу).
Відповідно до п. 3.7. Порядку, у поданій позовній заяві за невиконання нормативу щодо працевлаштування осіб з інвалідністю до відповідної судової інстанції відділення Фонду розраховує суму пені на дату її подання. Згідно з рішенням Правління Національного банку України від 05 червня 2025 року № 180-рш "Про розмір облікової ставки" розмір облікової ставки з 06.06.2025 становить 15,5%. Отже, враховуючи вищевикладене, відділенням Фонду здійснено розрахунок пені за прострочення відповідачем сплати адміністративно-господарської санкції на 20.06.2025 року з урахуванням зазначеної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення. - Розрахунок одноденного розміру пені (сума пені за один день прострочення): 9346,7 грн х 0,05% = 4,67 грн де 9346,7 грн - сума адміністративно-господарських санкцій; 0,05% - розрахунковий розмір пені, вирахований за формулою 15,5х120:100:365=0,05, де 15,5 - ставка Національного банку України на 20.06.2025 року, 120 - відсотки від ставки НБУ, законодавчо встановлені для розрахунку розміру пені, 365 - кількість днів у поточному році (невисокосний рік). - Кількість днів існування боргу (кількість днів у період з 16.04.2025 до 20.06.2025 включно) дорівнює - 66. - Сума пені, що необхідно сплатити, дорівнює 4,67 грн х 66 = 308,22 грн.
Оскільки вищезазначені суми Відповідачем не сплачено, утворилася заборгованість у розмірі 9654,92 гривень. Доказів сплати даної заборгованості відповідач суду не надав.
Згідно зі статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із частинами 1-3 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки наявних в матеріалах справи доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та задоволення позову.
Враховуючи приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають відшкодуванню.
Керуючись статтями 2-17, 19-20, 42-47, 55-60, 72-77, 90, 94-99, 122, 124-125, 132, 139, 143, 159-165, 168, 171, 173, 192-196, 224, 225-228, 229-230, 241, 243, 245, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позов Донецького обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (код ЄДРПОУ 13492430 вул. Cерова, буд. 1а, м. Маріуполь, Донецька область, 87555) до Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМ-ТЯЖМАШ" (код ЄДРПОУ 34520474 Донецька область, місто Слов'янськ, вулиця Центральна, будинок 77Ж, 84105) про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РЕМ-ТЯЖМАШ" (код ЄДРПОУ 34520474 Донецька область, місто Слов'янськ, вулиця Центральна, будинок 77Ж, 84105) на користь Державного бюджету України адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2024 році, у розмірі 9346,7 грн та пеню у розмірі 308,22 грн на р/р UA098999980313121230000005630 Донецьке ГУК/Краматорська МТГ/50070000; ЄДРПОУ ГУ ДКСУ 37967785; МФО 899998; код платежу 50070000. ЄДРПОУ відділення Фонду (стягувача) 13492430.
Рішення ухвалене та повне судове рішення складено 22 липня 2025 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Смагар