22 липня 2025 рокуСправа №160/13851/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бондар М.В. розглянувши у спрощеному (письмовому) провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (далі - ГУ ДПС у Дніпропетровській області, позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - ФОП ОСОБА_1 , відповідач), в якій позивач просить стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до бюджету на суму 15 200,00 гривень.
В обґрунтування позову зазначено, що в інтегрованих картках платника податків відповідача обліковується незаявлений до суду податковий борг на загальну суму 15 200,00 грн. Заборгованість з єдиного податку з фізичних осіб виникла в результаті несплати платником податків у встановлений термін нарахованих сум грошових зобов'язань згідно з заявою про застосування спрощеної системи оподаткування №53332/ап від 30.11.2021 у сумі 15 200,00 грн, терміни сплати та суми податкового боргу відповідно: 20.03.2022 - 300,00 грн; 20.08.2023 - 1 340,00 грн; 20.09.2023 - 1 340,00 грн; 20.10.2023 - 1 340,00 грн; 20.11.2023 - 1 340,00 грн; 20.12.2023 - 1 340,00 грн; 20.01.2024 - 1 420,00 грн; 20.02.2024 - 1 420,00 грн; 20.03.2024 - 1 420,00 грн; 20.04.2024 - 1 420,00 грн; 20.05.2024 - 1 420,00 грн; 20.06.2024 - 1 420,00 грн. З урахуванням вимог статей 56, 57 Податкового кодексу України (далі - ПК України), у зв'язку з несплатою ФОП ОСОБА_1 у встановлені строки нарахованих сум, грошові зобов'язання набули статусу податкового боргу. Відповідно до статті 59 ПК України, у зв'язку із несплатою відповідачем до бюджету сум податкового боргу, сформована податкова вимога 13.06.2024 №0018253-1305-0436, яка була направлена на адресу платника податків засобами поштового зв'язку. У зв'язку з несплатою податкового боргу, позивач звернувся до суду про стягнення заборгованості.
Ухвалою суду від 19.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику учасників справи в порядку статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України.
Цією ж ухвалою суду встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Судом направлено копію ухвали про відкриття провадження на податкову адресу, яка зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), проте конверт повернувся до суду з відміткою «за закінченням терміну зберігання».
Враховуючи норму частини 11 статті 126 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідач вважається належним чином повідомленим про відкриття провадження у справі.
На підставі частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 перебуває на обліку платників податків в ГУ ДПС у Дніпропетровській області.
З позовної заяви та доданих до неї матеріалів вбачається, що станом на час звернення позивача до суду за відповідачем рахувався податковий борг у загальному розмірі 15 200,00 грн.
З інтегрованої картки платника податків по ФОП ОСОБА_1 випливає, що заборгованість по єдиному податку з фізичних осіб виникла в результаті несплати ФОП ОСОБА_1 у встановлений термін сум грошових зобов'язань у розмірі 15 520,00 грн згідно з заявою про застосування спрощеної системи №53332/ап від 30.11.2021:
- з терміном сплати до 20.03.2022 у сумі 300,00 грн;
- з терміном сплати до 20.08.2023 у сумі 1 340,00 грн;
- з терміном сплати до 20.09.2023 у сумі 1 340,00 грн;
- з терміном сплати до 20.10.2023 у сумі 1 340,00 грн;
- з терміном сплати до 20.11.2023 у сумі 1 340,00 грн;
- з терміном сплати до 20.12.2023 у сумі 1 340,00 грн;
- з терміном сплати до 20.01.2024 у сумі 1 420,00 грн;
- з терміном сплати до 20.02.2024 у сумі 1 420,00 грн;
- з терміном сплати до 20.03.2024 у сумі 1 420,00 грн;
- з терміном сплати до 20.04.2024 у сумі 1 420,00 грн;
- з терміном сплати до 20.05.2024 у сумі 1 420,00 грн;
- з терміном сплати до 20.06.2024 у сумі 1 420,00 грн.
У зв'язку з несплатою до бюджету сум податкового боргу, контролюючим органом сформовано податкову вимогу форми «Ф» №0018253-1305-0436 від 13.06.2024 на суму 14 100,00 грн, яку направлено засобами поштового зв'язку на податкову адресу ФОП ОСОБА_1 .
На момент вирішення спору в суді доказів сплати суми податкового боргу надано не було.
Вирішуючи заявлений спір по суті, суд виходить з наступного.
Згідно зі статтею 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Підпунктами 16.1.2.-16.1.4. пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачено, що платник податків зобов'язаний:
вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів;
подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів;
сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Відповідно до підпунктів 36.1 - 36.3 статті 36 ПК України податковим обов'язком визнається обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України, крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
З матеріалів справи випливає, що відповідач самостійно визначив грошові зобов'язання по єдиному податку з фізичних осіб згідно з заявою про застосування спрощеної системи №53332/ап від 30.11.2021.
Таким чином, позивачем було самостійно задекларовано грошові зобов'язання з єдиного податку, які є узгодженими в розумінні приписів пункту 54.1 статті 54 ПК України.
Однак ці зобов'язання у строки, визначені приписами ПК України, сплачені не були, у зв'язку із чим у відповідача утворився податковий борг з єдиного податку у розмірі 15 520,00 грн.
Відповідно до підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПУ України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган податкової служби надсилає йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання податкового повідомлення-рішення.
На підставі пункту 59.5 статті 59 ПК України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Податковим органом сформовано податкову вимогу форми «Ф» №0018253-1305-0436 від 13.06.2024, яку направлено засобами поштового зв'язку на податкову адресу ФОП ОСОБА_1 .
Згідно із підпунктом 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Керуючись підпунктами 95.1-95.3 статті 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Матеріали справи підтверджують наявність податкового боргу у відповідача в загальній сумі 15 520,00 грн, проте позивач просить стягнути з відповідача лише частину податкового боргу в сумі 15 200,00 грн.
На підставі частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість та доведеність позовних вимог позивачем щодо стягнення з відповідача податкового боргу в загальній сумі 15 200,00 грн, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить із того, що відповідно до частини 2 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
У зв'язку з відсутністю таких витрат, розподіл судових витрат не здійснюється.
На підставі викладеного, керуючись статтями 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позов Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (адреса: вул. Сімферопольська, 17-А, м. Дніпро, 49005; реєстраційний ідентифікаційний код ВП в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України: 44118658) до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути податковий борг з платника податків фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до бюджету на суму 15 200 (п'ятнадцять тисяч двісті) гривень 00 копійок.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Бондар