22 липня 2025 рокуСправа №640/19439/20
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Ремез К.І.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування приписів,-
18.08.2020 ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва із позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Припис Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради Київської міської державної адміністрації) «Про зупинення підготовчих та будівельних робіт» виданий 13.12.2019 ОСОБА_1 ;
- визнати протиправним та скасувати Припис Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) «Про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил» виданий 13.12.2019 - ОСОБА_1 .
Позовні вимоги мотивовано порушенням порядку проведення перевірки, зокрема, стверджуючи, що оскаржувані приписи є незаконними через низку порушень процедури їх складання та винесення, а також через необґрунтованість фактичних обставин, на яких вони ґрунтуються. Зокрема, позивач вказує порушення процедури перевірки: Акт перевірки № б/н від 13.12.2019 р. складено на підставі невірного розпорядчого документа (від 17.10.2016 № 60 замість Наказу № 940 від 28.11.2019 р.); в Акті містяться посилання на документи (договір купівлі-продажу, акти прийому-передачі, техпаспорти, витяги з реєстру), які не досліджувались під час перевірки та не надавались позивачем, що є порушенням пп. 11 п. 11 Порядку № 553; в Акті неправильно визначено ступінь ризику ("руйнація будівлі і споруди" без зазначення ступеня, тоді як позивач вважає, що має бути "незначний ступінь ризику" з 20 балами); позапланова перевірка проведена без присутності позивача, що є порушенням ч. 11 ст. 4 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" та п. 9 Порядку № 553; лист про проведення перевірки та необхідність надання документів направлено за адресою об'єкта перевірки ( АДРЕСА_1 ), хоча відповідачу було відомо про адресу реєстрації та фактичного проживання позивача ( АДРЕСА_2 ), що позбавило позивача можливості бути присутньою та надати документи; інформація про проведення позапланової перевірки не була розміщена на офіційному веб-сайті відповідача в день її початку (п. 12 Порядку № 553); відповідач не склав акт у разі відмови позивача в наданні документів або її відсутності, як того вимагає абз. 8 п. 12 Порядку № 553; позивач стверджує, що не відмовлялася від підписання та отримання Акту та Приписів, оскільки не була обізнана про їх складання та видачу; позивач була позбавлена можливості реалізувати свої права, передбачені п. 13 Порядку № 553 (вимагати дотримання законодавства, перевіряти посвідчення, бути присутньою, подавати пояснення/заперечення); відповідач видав два приписи одночасно, тоді як п. 17 Порядку № 553 передбачає видачу "або протоколу, або припису про усунення, або припису про зупинення", тому приписи підлягають скасуванню, в зв'язку з чим звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20.08.2020 позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху для усунення недоліків, для сплати судового збору у повному обсязі.
28.08.2020 позивач усунув недоліки та надав документ про сплату судового збору.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15.10.2020 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.
В матеріалах справи міститься відзив на позовну заяву від 04.11.2020 в якому заперечував проти позову, наполягаючи на правомірності своїх дій та обґрунтованості виданих приписів. На думку відповідача, виявлені порушення є істотними та вимагали негайного реагування.
Законом України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» (далі - Закон № 2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Відповідно до положень абзаців другого-четвертого пункту 2 розділу ІІ Закону № 2825-IX до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 152 та частини п'ятої статті 153 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №2825 «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», з метою відновлення належного доступу громадян та юридичних осіб до правосуддя у публічно правових спорах, наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі - Порядок № 399).
На виконання положень п. 2 розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України № 825 Окружним адміністративним судом міста Києва скеровано за належністю матеріали адміністративної справи №640/19439/20.
19.02.2025 на адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшли матеріали адміністративної справи №640/19439/2.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.02.2025 адміністративна справа передана судді Ремез К.І. для розгляду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.02.2025 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Суддя Ремез К.І. перебувала у відпустці з 15.04.2025 по 16.04.2025, з 21.04.2025 по 23.05.2025, з 27.05.2025 по 13.06.2025, з 17.06.2025 по 24.06.2025.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до пункту 8 частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Відповідно до частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено у порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами та доказами.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Відповідачем позовні вимоги заперечуються з підстав правомірності проведення перевірки та наявності підстав для прийняття оспорюваних рішень.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті.
До Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у м. Києві надійшла колективна скарга мешканців 1 під'їзду по АДРЕСА_3 з зазначенням, що ОСОБА_3 здійснюється перепланування квартири та проводяться будівельно-монтажні роботи по добудуванню додаткового поверху на даху будинку.
Повноваження Департаменту ДАБІ у м. Києві у спірних правовідносинах регламентуються, зокрема, законами України «Про регулювання містобудівної діяльності», «;Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).
Згідно з частинами першою та другою статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - сукупність заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 1 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється Держархбудінспекцією та її територіальними органами.
Пунктом 2 Порядку № 553 встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням: вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, державних стандартів і правил, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції; порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи; інших вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, правилами та проектною документацією, щодо створення об'єкта будівництва.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 553, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Згідно з пунктами 6, 7 Порядку № 553, плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є:
подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органу державного архітектурно-будівельного контролю;
вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом;
звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Судом встановлено, що 02.12.2019 головним державним інспектором інспекційного відділу № 1 управління контролю за будівництвом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Багнюком Андрієм Яковичем на підставі наказу № 940 від 28.11.2019 р. та направлення № б/н від 02.12.2019 на підставі вказаного звернення, наказом відповідача №940 від 28.11.2019р. було, відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», статті 7 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», пункту 7 Порядку державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України, провести позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час реконструкції квартири АДРЕСА_4 .
На підставі вищезазначеного колективного звернення, наказу Департаменту від 28.11.2019 № 940 та направлення для проведення позапланового заходу від 02.12.2019 проводилась позапланова перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час реконструкції квартири АДРЕСА_4 .
За результатами перевірки складено Акт № б/н від 13.12.2019 р., в якому зафіксовано низку порушень, зокрема: відсутність містобудівних умов та обмежень для проектування, виконання будівельних робіт з реконструкції квартири з влаштуванням прибудови без документа, що дає право на виконання будівельних робіт (порушення ч. 1 ст. 34 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності"), а також ненадання низки документів, передбачених п. 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 553 (далі - Порядок № 553).
На підставі Акту перевірки від 13.12.2019 відповідачем видано два приписи: "Про зупинення підготовчих та будівельних робіт" та "Про усунення порушення законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил".
Надано копію довіреності від 09.10.2019, якою ОСОБА_1 уповноважила Назаровець Миколу Володимировича представляти інтереси позивача. Позивачем не спростовувалась обставина видачі даної довіреності. При цьому, як стверджує відповідач, підпис даної особи міститься у направленні на проведення перевірки.
З огляду на вищенаведене, суд доходить висновків про те, що перевірку було проведено з повідомленням позивача про час і місце її проведення, у зв'язку з чим судом відхиляються посилання позивача.
За результатами проведеної перевірки, відповідачем складено 13.12.2019 б/н акт, яким встановлено наступні порушення:
1)Замовник будівництва ОСОБА_1 не отримала містобудівні умови та обмеження для проектування об будівництва, що є вихідними даними для проектування;
2) Замовником будівництва ОСОБА_1 виконуються будівельні роботи з реконструкції квартири АДРЕСА_4 з влаштуванням прибудови до квартири без документа, який дає право на виконання будівельних робіт, чим порушено ч.1 ст. 34 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»;
3) Під час перевірки не надані наступні документи: згоду власників житлових приміщень та управителя; вихідні дані на проектування; звіт за результатами технічного обстеження стану конструкцій; проектну документацію розроблену та затверджену у відповідності до законодавства; договір, укладений з проектною та підрядною організацією; накази про призначення відповідальних осіб; договори, укладені на здійснення авторського та технічного нагляду; проект організації будівництва; проект виконання робіт; виконавчу документацію, відповідно до ДБН А.3.1-5. Чим порушено пункт 14 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету міністрів України від 23.05.2011 № 533.
На підставі висновків акту перевірки посадовою особою відповідача видано обов'язкові до виконання припису про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 13.12.2019 з вимогою про зупинення виконання будівельних робіт з 14.12.2019 до усунення допущенних правопорушень та припису про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13.12.2019 з вимогою усунити правопорушення у термін до 12.02.2020.
Суд, вирішуючи питання правомірності зазначених рішень, зазначає наступне.
Під час проведення перевірки відповідачем було встановлено ряд порушень, зокрема:
Надана недостовірна інформація в технічному паспорті, а саме: технічний паспорт від 25.03.2019, виконаний ТОВ «Українське бюро технічної інвентаризації та оцінки майна» та експертом ОСОБА_4 (кваліфікаційний сертифікат АЕ № 004226), містить інформацію про загальну площу квартири АДРЕСА_5 (406,4 кв. м) та житлову площу (171,2 кв. м), яка значно відрізняється від попередніх даних (загальна - 224,0 кв. м, житлова - 99,5 кв. м згідно з договором купівлі-продажу від 26.02.2019).
Лист ТОВ «Українське бюро технічної інвентаризації та оцінки майна» від 25.03.2019 стверджує, що збільшення площі відбулося за рахунок поточного ремонту, влаштування антресолі, поліпшення оздоблення та демонтажу некапітальних перегородок.
Фактично, антресоль, зазначена у технічному паспорті від 25.03.2019 як існуюча (площею 110,4 кв. м), відсутня (ще не збудована).
Отже, ТОВ «Українське бюро технічної інвентаризації та оцінки майна» та експерт ОСОБА_4 виконали технічний паспорт на неіснуючий об'єкт нерухомості.
Незаконне виконання будівельних робіт (реконструкції), а саме: на терасі квартири АДРЕСА_6 виконані будівельні роботи з влаштування колон по периметру тераси. На терасі квартири АДРЕСА_5 (загальною площею 37,2 кв. м) на 15 поверсі того ж будинку виконані будівельні роботи з влаштування першого рівня прибудови до квартири АДРЕСА_5 .Ці будівельні роботи змінили конфігурацію та основні техніко-економічні показники квартири АДРЕСА_5 , що є реконструкцією об'єкта.
Під час позапланової перевірки не надані наступні документи: згоду власників житлових та нежитлових приміщень та управителя; вихідні дані на проектування; звіт за результатами технічного обстеження стану конструкцій; проектну документацію розроблену та затверджену у відповідності до законодавства; договір, укладений з проектною та підрядною організацією; накази про призначення відповідальних осіб; договори, укладені на здійснення авторського та технічного нагляду; проект організації будівництва; проект виконання робіт; виконавчу документацію, відповідно до ДБН А.3.1-5:2016 «Організація будівельного виробництва», чим порушено п. 14 Порядку № 553.
На підтвердження наявності зазначених порушень відповідачем здійснено фотографування об'єкту позивача. З наданих відповідачем роздруківок фотографій вбачається наявність ряду порушень.
Зазначені порушення мали бути спростовані позивачем шляхом заперечення відповідності наданих доказів реальним обставинам справи. Натомість, позивачем не було надано жодних доказів відповідності будівництва встановленим нормам, зокрема, виконавчої документації та фотографій будівництва.
Також, з постанови Касаційного адміністративного суду від 15 лютого 2023 справа №640/16016/21 вбачається (пункти постанови 92- 93, 99-101) «…внаслідок проведеної позивачкою реконструкції квартири АДРЕСА_4 було змінено її зовнішню конфігурацію шляхом прибудови приміщень на терасі зазначеного будинку.
93. Такі обставини були встановлені у акті перевірки від 13.12.2019, у якому також зафіксовано фактичне виконання будівельних робіт з влаштування колон по периметру тераси, на терасі квартири АДРЕСА_5 загальною площею 37,2 м2 та робіт з влаштування першого рівня прибудови до цієї квартири, які виконані без документа, який дає право на виконання будівельних робіт, без отримання вихідних даних у вигляді містобудівних умов та обмежень і без належним чином розробленого і затвердженого проєкту….
99. Обставини щодо збільшення площі квартири, а отже й зміни її зовнішньої конфігурації, підтверджувались і технічними паспортами на неї, а також інформацією, внесеною до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, та даними, наведеними позивачкою у вищевказаному повідомленні.
100. Зокрема, з вищевказаних документів вбачається, що в порівнянні з площею квартири, яка існувала на час набуття її у власність ОСОБА_1 , така збільшилась з 224,0 м2, з яких житлова - 99,5 м2, до 472,4 м2 - фактичної площі станом на момент подання позивачкою повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованого за №КВ 061201331122.
101. Виходячи з вищевикладеного колегія суддів констатує, що станом на момент подання позивачкою вищевказаного повідомлення будівельні роботи з реконструкції квартири із зміною її зовнішньої конфігурації вже фактично виконувались без отримання вихідних даних на таке будівництво у вигляді містобудівних умов і обмежень та без документа, який дає право на виконання таких робіт. Тому, з урахуванням фактичної площі квартири, вказаної замовником у повідомленні, очевидно, що ці роботи охоплювались проектною документацією і зумовлювали зміну її зовнішньої конфігурації, що вже було підтверджено під час раніше проведених на цьому об'єкті заходів державного архітектурно - будівельного контролю, й такі обставини позивачкою не спростовано…»
Водночас, всі доводи позивача стосуються формальних недоліків перевірки, однак, суто формальні порушення при проведенні перевірки, за наявності доведеного факту вчинення суб'єктом містобудування порушення вимог у сфері містобудівної діяльності, не можуть слугувати самостійною правовою підставою для скасування результатів такої в цілому. Дана правова позиція підтримана Верховним Судом у постанові від 27 листопада 2019 року по справі №826/15257/15.
Відповідно до статті 244 КАС України, під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема:
1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються;
2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.
Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні с -удового рішення.
Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Підсумовуючи вищевикладене, повно та всебічно проаналізувавши матеріали адміністративної справи суд дійшов до висновку, що оскаржуваний наказ прийнятий з дотриманням критеріїв, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, що в свою чергу зумовлює відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Відповідно до положень ч.ч. 1 та 2 статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень статті 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Керуючись ст. ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
В задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про скасування приписів - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя К.І. Ремез