Ухвала від 22.07.2025 по справі 215/4979/25

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

22 липня 2025 р.Справа № 215/4979/25

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Сліпець Н.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

17.06.2025 ОСОБА_1 (далі - позивач) звернулась до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу (далі - відповідач) з адміністративним позовом до Дніпропетровської обласної державної адміністрації, в якій просить суд:

- встановити наявність компетенції (повноважень) Дніпропетровської обласної державної адміністрації при отриманні заяви від 14.02.2025 створювати штучні перешкоди для вирішення ненормативним актом питання соціального забезпечення і вибраного позивачем методу лікування та визнати такі перешкоди протиправною бездіяльністю, а таку процедуру протиправною діяльністю, та зобов'язати прийняти ненормативний акт, яким забезпечити звільнення ОСОБА_2 .

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 20.06.2025 адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії передано на розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду за підсудністю.

16.07.2025 матеріали адміністративної справи надійшли до Дніпропетровського окружного адміністративного суду та передані на розгляд судді Сліпець Н.Є.

Пунктом 6 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши матеріали адміністративного позову, суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті провадження в частині про встановлення наявності компетенції, з огляду на наступне.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства

Згідно пунктами 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України адміністративна справа переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

Публічно-правовий спір - це спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.

Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень.

Компетенція - це сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань.

Водночас під компетенційними спорами розуміються спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Особливістю таких спорів є те, що сторонами у них - як позивачем, так і відповідачем - є суб'єкти владних повноважень. Тобто, позивачем у компетенційних спорах є суб'єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб'єкт владних повноважень - відповідач своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію, або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою.

Аналогічний правовий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 року по справі №820/3713/17.

Як встановлено судом, позивач у цій справі не є суб'єктом владних повноважень, а, отже, він не наділений адміністративною процесуальною дієздатністю в частині пред'явлення позову щодо визнання наявності чи відсутність компетенції (повноважень) у відповідача.

Таким чином, спір між позивачем та відповідачем у цій справі в частині вимог про встановлення наявності компетенції не є компетенційним, можливість його вирішення адміністративним судом КАС України не передбачена.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Зазначене є підставою для відмови у відкритті провадження у цій адміністративній справі щодо позовних вимог про встановлення наявності компетенції у відповідача.

При цьому, відмовляючи у відкритті провадження у цій справі у означеній частині позовних вимог, адміністративний суд виходить із того, що розгляд цього спору про встановлення наявності компетенції (повноважень) у відповідача з урахуванням його предмету і суб'єктивного складу перебуває поза межами не лише юрисдикції адміністративних судів, а й не належить до юрисдикції жодного іншого суду.

Враховуючи викладене, суд не роз'яснює позивачу до юрисдикції якого суду віднесено розгляд цього спору про встановлення наявності компетенції (повноважень) у відповідача, оскільки судом вже зроблено правовий висновок про те, що цей спір не може розглядатися в будь-якій юрисдикції.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку, про відмову у відкритті провадження по справі в частині позовних вимог про встановлення наявності компетенції (повноважень) у відповідача.

У зв'язку з перебуванням головуючого судді у відпустці з 18.07.2025 по 21.07.2025, ух-валу постановлено першого робочого дня - 22.07.2025.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 170, 241-243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі №215/4979/25 за позовом ОСОБА_1 до Дніпропетровської обласної державної адміністрації в частині позовних вимог про встановлення наявності компетенції.

Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 5 ст. 170 КАС України повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Копію ухвали направити позивачу.

Відповідно до статті 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 294-297 КАС України.

Суддя Н.Є. Сліпець

Попередній документ
129003119
Наступний документ
129003121
Інформація про рішення:
№ рішення: 129003120
№ справи: 215/4979/25
Дата рішення: 22.07.2025
Дата публікації: 24.07.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Дніпропетровський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи щодо захисту політичних (крім виборчих) та громадянських прав, зокрема щодо; забезпечення права особи на звернення до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Відкрито провадження (22.07.2025)
Дата надходження: 16.07.2025
Предмет позову: визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії