22 липня 2025 рокуСправа №160/11440/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Златіна С.В., розглянувши заяву позивача про виправлення описки у судовому рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2025 року у справі № 160/11440/25,
Рішенням Дніпропетровського окружного адмністративного суду від 23.06.2025 року адмністративний позов ОСОБА_1 до Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії- задоволно частково.
18.07.2025 року позивач звернулася до суду із заявою про виправлення описки в рішенні суду від 23.06.2025р., посилаючись на те, що в резулютивній частині рішення допущено описку, а саме зазначино невірно ідентифікаційний код позивача: " НОМЕР_1 ", замість вірного " НОМЕР_2 ".
Зазначена помилка є опискою, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 1-2 ст. 253 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, який постановив судове рішення, може з власної ініціативи або за заявою учасника справи чи іншої заінтересованої особи виправити допущені в судовому рішенні цього суду описки, очевидні арифметичні помилки незалежно від того, набрало судове рішення законної сили чи ні.
Питання про внесення виправлень суд може вирішити в порядку письмового провадження. У разі необхідності суд може розглянути питання внесення виправлень у судове рішення в судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд зазначає, що поняття описки і очевидної арифметичної помилки, визначає, що опискою слід вважати помилку, що порушує правила граматики, синтаксису, пунктуації, нумерації, що мають вплив на зміст судового рішення та його виконання. Так, суд може допустити помилку у найменуванні органу чи особи, у назві та реквізитах рішення, яке визнано протиправним, тощо.
Очевидною арифметичною помилкою є порушення правил арифметики при розрахунках завданої шкоди, невиплаченої зарплати тощо. Така помилка може призвести до неправильного визначення розміру задоволення позовних вимог грошового характеру.
Під опискою необхідно розуміти помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків. Особливо це стосується резолютивної частини рішення. В резолютивній частині будь-яка описка має істотне значення, оскільки вона може ускладнити виконання судового рішення. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття. При цьому, виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер.
Перевіривши матеріали адміністративної справи, судом встановлено, що в резулютивній частині рішення допущено описку, а саме зазначино невірно ідентифікаційний код позивача: " НОМЕР_1 ", замість вірного " НОМЕР_2 ".
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви позивача про виправлення описки, у зв'язку з чим остання підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст. 248, 253, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд-
Заяву позивача про виправлення описки - задовольнити.
Виправити описку в рішенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.06.2025р. по адміністративній справі №160/11440/25 зазначити вірно ідентифікаційний код позивача: саме " НОМЕР_2 ".
Копію ухвали про виправлення описки надіслати сторонам.
Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями) відповідно до ст.256 КАС України.
Суддя С.В. Златін