18 липня 2025 рокуСправа №160/11048/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Царікової О.В.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 26; ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
29.04.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо відмови ОСОБА_1 як потерпілому внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань у виплаті компенсації за придбані власним коштом ліки та поверненні коштів, сплачених при ендопротезуванні правого кульшового суглоба;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області вчинити певні дії:
1) виплатити ОСОБА_1 компенсацію за придбані власним коштом ліки, а саме: кошти за довідкою №534 від 18.10.2022 про амбулаторне лікування потерпілого на виробництві (копія чека про сплату на суму 931,38 грн); кошти за довідкою №537 від 18.11.2022 (копія чека про сплату на суму 1232,57 грн); кошти за довідкою №539 від 19.12.2022 (копія чека про сплату на суму 834,18 грн); загальна сума: 2740,63 грн;
2) виплатити ОСОБА_1 компенсацію за придбані у 2023 році власним коштом після закриття Фонду соціального страхування потерпілих на виробництві: за січень 2023 року - 295,80 грн (копія товарного чека №99-2901 від 21.01.2023); за квітень 2023 року - 307,19 грн (копія товарного чека №99-14460 від 07.04.2023); за травень 2023 року - 276,47 грн (копія товарного чека №99-21101 від 24.05.2023); за червень 2023 року - 307,20 грн (копія товарного чека №99-32920 від 27.06.2023), загальна сума: 1186,66 грн;
3) повернути ОСОБА_1 кошти, сплачені при ендопротезуванні правого кульшового суглоба (епікріз проплачено) з КП «Дніпропетровська обласна клінічна лікарня імені Мечникова» Дніпропетровської обласної ради» за №ЕА8283 з 02.08.2023 по 21.08.2023 (копії товарного чека №11-21187 від 04.08.2023 на суму 12588,89 грн, товарного чека №П4-Чк-0087712 від 05.08.2023 (вебчек) на суму 3562,50 грн; загальна сума: 16151,39 грн.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.05.2024 означену позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків позовної заяви шляхом надання до канцелярії суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду, вказавши обставини для поновлення строку та докази на підтвердження таких обставин.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, повернуто позивачеві.
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.11.2024 ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 23 квітня 2025 року у справі №160/11048/24, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.06.2024 та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29.11.2024 у справі №160/11048/24 скасовано. Справу №160/11048/24 направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року прийнято до провадження справі № 160/11048/24 та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
В обґрунтування позовної заяви зазначено, що позивач є потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, внаслідок чого отримано трудове каліцтво, інвалідність 3 групи та 65% втрати працездатності. У зв'язку з наведеним, позивач отримував від Фонду соціального страхування компенсацію за придбані за власні кошти ліки в рамках призначеного щомісячного амбулаторного лікування як потерпілого від нещасного випадку на виробництві. Оскільки на даний час Фонд соціального страхування ліквідовано, то його повноваження передано органам Пенсійного фонду України. На підставі викладеного позивач звернувся із заявою від 04.03.2024, в якій просив виплатити йому компенсацію за придбані власним коштом ліки на загальну суму 2740,63 грн., виплатити компенсацію за придбані у 2023 році власним коштом ліки після закриття Фонду соціального страхування потерпілих на виробництві на загальну суму 1186,66 грн., повернути кошти, сплачені позивачем при ендопротезуванні правого кульшового суглоба на загальну суму 161515,39 грн. Однак відділом контролю за правильністю призначення пенсій Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області було надано відповідь від 27.03.2024 року, у якій позивачу було відмовлено у задоволенні вищезазначеної заяви. У зв'язку з чим, позивач звернувся до суду із цим позовом.
18.06.2025 через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. 39919/25) в якому відповідач вказує, що пунктом 2 розділу VII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 23.09.1999 № 1105-XIV «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (в редакції Закону № 2620-IХ, що діє з 01.01.2023) передбачено припинення Фонду соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 1 січня 2023 року. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень. Таким чином, законодавцем в особі Верховної Ради України прийнято рішення про припинення ФСС України, а тому, як наслідок, виникли законні підстави для проведення заходів з реорганізації ФСС України. Також відповідач зазначив, що до моменту припинення своєї діяльності робочі органи Фонду соціального страхування України керувалися Положенням про організацію лікування, медичної реабілітації та забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання лікарськими засобами виробами медичного призначення, затвердженим постановою правління Фонду від 09.06.2010 №18 (далі - Положення № 18). Положенням № 18 передбачалося, що в разі самостійного придбання лікарських засобів, виробів медичного призначення їх вартість компенсується робочими органами виконавчої дирекції Фонду потерпілим чи законним представникам потерпілих, роботодавцям за цінами в розмірі не більше ніж вартість лікарських засобів, виробів медичного призначення в аптечних закладах (постачальників, виробників), з якими укладено договори, за умови перебування потерпілого на обліку та на підставі оригіналів розрахункових документів, що підтверджують їх витрати. На підставі постанови Правління Пенсійного фонду України від 13.10.2023 року № 43-1 Положення № 18 втратило чинність. Також, відповідач вказує на те, що забезпечення лікарськими засобами та засобами реабілітації потерпілим на виробництві не входить до компетенції органів Пенсійного фонду України.
Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява та відзив на позовну заяву, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
Позивач є потерпілим внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, внаслідок чого отримав трудове каліцтво, інвалідність 3 групи та 65% втрати працездатності. У зв'язку з наведеним, позивач отримував від Фонду соціального страхування компенсацію за придбані за власні кошти ліки в рамках призначеного щомісячного амбулаторного лікування як потерпілого від нещасного випадку на виробництві. Однак у подальшому позивач звернувся із заявою від 04.03.2024 до Головного управління Пенсійного фонду України, у якій просив виплатити йому компенсацію за придбані власним коштом ліки на загальну суму 2 740,63 грн., виплатити компенсацію за придбані у 2023 році власними коштами ліки після закриття Фонду соціального страхування потерпілих на виробництві на загальну суму 1186,66 грн., повернути кошти, сплачені позивачем при ендопротезуванні правого кульшового суглоба на загальну суму 16 1515,39 грн.
Відділом контролю за правильністю призначення пенсій Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області було надано відповідь від 27.03.2024 року, у якій позивачу відмовлено у задоволенні вищезазначеної заяви, у зв'язку з тим, що забезпечення лікарськими засобами та засобами реабілітації потерпілим на виробництві не входить до компетенції органів Пенсійного фонду України.
Не погоджуючись з такою відмовою відповідача, позивач звернулася до суду з вказаним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.
Частиною 1 статті 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 23.09.1999 р. № 1105-XIV (далі - Закон № 1105-XIV) (в редакції до 31.12.2022 року) Фонд соціального страхування України є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, провадить акумуляцію страхових внесків, контроль за використанням коштів, забезпечує фінансування виплат за цими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та здійснює інші функції згідно із затвердженим статутом.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону № 1105-XIV, виконавча дирекція Фонду є постійно діючим виконавчим органом правління Фонду. Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду та провадить діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду. Виконавча дирекція є підзвітною правлінню Фонду та провадить діяльність від імені Фонду в межах та в порядку, визначених статутом Фонду та положенням про виконавчу дирекцію Фонду, що затверджується його правлінням, організовує та забезпечує виконання рішень правління Фонду.
З огляду на ч. 3 ст. 8 Закон № 1105-XIV робочими органами виконавчої дирекції Фонду є її управління в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, що створюються за рішенням правління Фонду на підставі затвердженої ним структури органів Фонду. Управління виконавчої дирекції Фонду є юридичними особами, мають самостійні кошториси, печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, а також мають відділення в районах і містах обласного значення. Відділення управлінь виконавчої дирекції Фонду є відокремленими підрозділами робочих органів виконавчої дирекції Фонду, що створюються за рішенням правління Фонду без статусу юридичної особи.
Робочі органи виконавчої дирекції Фонду та їх відділення провадять свою діяльність від імені виконавчої дирекції Фонду в межах та порядку, визначених цим Законом, статутом Фонду, типовим положенням про робочі органи виконавчої дирекції Фонду та їх відділення, що затверджується правлінням Фонду, та положенням, затвердженим директором виконавчої дирекції Фонду.
Зважаючи на п. 2 ч. 1 ст. 9 Закону № 1105-XIV основними завданнями Фонду та його робочих органів є: надання матеріального забезпечення, страхових виплат та соціальних послуг відповідно до цього Закону.
Відповідно до ч. 1 ст. 36 Закону № 1105-XIV страховими виплатами є грошові суми, які Фонд виплачує застрахованому чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку.
При цьому в розумінні п. 10 ч. 1 ст. 1 Закону № 1105-XIV страхові випадки за соціальним страхуванням від нещасних випадків нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованому професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення застрахованим нормативних актів про охорону праці.
Частиною 2 статті 36 Закону № 1105-XIV визначено, що підставою для оплати потерпілому витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації, а також страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.
Згідно з п. 4 ч. 7 ст. 36 Закону № 1105-XIV страхові виплати складаються із страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.
З огляду на п. 1 ч. 1 ст. 47 Закону № 1105-XIV страхові виплати провадяться щомісячно в установлені Фондом дні на підставі постанови цього Фонду або рішення суду потерпілому з дня втрати працездатності внаслідок нещасного випадку або з дати встановлення професійного захворювання.
Відповідно до ч. 6 ст. 47 Закону № 1105-XIV страхові виплати провадяться протягом строку, встановленого МСЕК або ЛКК. Строк проведення страхових виплат продовжується з дня їх припинення і до часу, встановленого при наступному огляді МСЕК або ЛКК, незалежно від часу звернення потерпілого або заінтересованих осіб до Фонду. При цьому сума страхових виплат за минулий час виплачується за умови підтвердження МСЕК втрати працездатності та причинного зв'язку між настанням непрацездатності та ушкодженням здоров'я.
Відповідно до пункту 2 Розділу І Положення про організацію лікування, медичної реабілітації та забезпечення потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання лікарськими засобами та виробами медичного призначення, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 09.06.2010 р. № 18 (чинного станом на час виникнення спірних правовідносин) (далі за текстом - Положення № 18) фінансування витрат на лікування потерпілих, їх медичну реабілітацію, забезпечення лікарськими засобами, виробами медичного призначення здійснюється за прямими наслідками страхового випадку виконавчою дирекцією Фонду, робочими органами виконавчої дирекції Фонду відповідно до укладених договорів із аптечними закладами (постачальниками, виробниками), санаторно-курортними, реабілітаційними закладами (відділеннями), закладами охорони здоров'я державної та/або комунальної форм власності за рахунок коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України.
З огляду на пункт 4 Розділу II Положення № 18 підставою для фінансування витрат на лікарські засоби, вироби медичного призначення є висновок МСЕК про потребу потерпілого у такій допомозі.
Згідно з пунктами 1, 2, 4 Розділу III Положення № 18 підставою для фінансування витрат на лікування потерпілих, їх медичну реабілітацію є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування хронічного професійного захворювання за формами, наведеними у додатках до Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232, висновок МСЕК про ступінь втрати професійної працездатності та потребу потерпілого у такій допомозі.
Фінансуванню підлягають витрати у разі надання потерпілим медичної допомоги у стаціонарах закладах охорони здоров'я (у тому числі спеціалізованих), реабілітаційних послуг у закладах охорони здоров'я (у тому числі спеціалізованих), санаторно-курортних, реабілітаційних закладах (відділеннях) та надання медичної допомоги в амбулаторних умовах під час тимчасової непрацездатності до встановлення МСЕК ступеня втрати професійної працездатності у відсотках або одужання.
У разі самостійної оплати лікування, медичної реабілітації їх вартість компенсується виконавчою дирекцією Фонду, робочими органами виконавчої дирекції Фонду потерпілим чи законним представникам потерпілих, роботодавцям за умови перебування потерпілого на обліку на підставі виданих лікарями рецептів, санаторно-курортних карток, довідок або рахунків, оригіналів розрахункових документів, що підтверджують їх витрати.
З оглядку на приписи Положення № 18, фінансування витрат на лікування потерпілих здійснюється за наслідками страхового випадку. При цьому пунктом 4 Розділу III Положення № 18 передбачено відшкодування витрат потерпілим у разі самостійної оплати лікування.
Відповідно до пункту 5 розділу II Положення № 18 фінансуванню підлягають витрати у разі надання потерпілим амбулаторно-поліклінічної медичної допомоги (у тому числі після надання стаціонарної допомоги, медичної реабілітації) у поліклініці, вдома, в денних стаціонарах згідно з переліком необхідних лікарських засобів, виробів медичного призначення, визначеним ЛКК закладу охорони здоров'я.
Відповідно до пункту 6 розділу II Положення № 18 фінансування витрат на лікарські засоби, вироби медичного призначення у разі амбулаторно-поліклінічного лікування здійснюється виконавчою дирекцією Фонду, робочими органами виконавчої дирекції Фонду відповідно до чинного законодавства шляхом відшкодування витрат аптечним закладам (постачальникам, виробникам) згідно з укладеними договорами.
Рішення про фінансування витрат на забезпечення потерпілих лікарськими засобами, виробами медичного призначення приймається протягом трьох днів з дати реєстрації заяви потерпілого та всіх необхідних документів у журналі реєстрації.
Пунктом 7 цього Положення встановлено, що у разі самостійного придбання лікарських засобів, виробів медичного призначення їх вартість компенсується виконавчою дирекцією Фонду, робочими органами виконавчої дирекції Фонду потерпілим чи законним представникам потерпілих, роботодавцям за цінами у розмірі не більше вартості лікарських засобів, виробів медичного призначення в аптечних закладах (постачальників, виробників), з якими укладено договори, за умови перебування потерпілого на обліку та на підставі оригіналів розрахункових документів, що підтверджують їх витрати.
Таким чином, нормативно-правовим актом виконавчої дирекції ФСС, який регулює механізм організації цілеспрямованого, своєчасного та ефективного лікування потерпілих внаслідок нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, їх медичної реабілітації, а також забезпечення лікарськими засобами та виробами медичного призначення виконавчою дирекцією ФСС, чітко визначено процедуру компенсації застрахованій особі вартості самостійно придбаних лікарських засобів, а також витрат на надання потерпілим амбулаторно-поліклінічної медичної допомоги, яка передбачає подання до органу ФСС, зокрема, висновку ЛКК закладу охорони здоров'я про необхідність в отриманні такої медичної допомоги.
01.01.2023 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" та Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 21 вересня 2022 р. № 2620-IX.
Відповідно до пункту 2 розділу VII Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" в редакції Закону від 21 вересня 2022 р. № 2620-IX припинено Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду, реорганізувавши їх шляхом приєднання до Пенсійного фонду України з 1 січня 2023 року. Пенсійний фонд України та його територіальні органи є правонаступниками Фонду соціального страхування України, його виконавчої дирекції, управлінь виконавчої дирекції Фонду та їх відділень.
З 01.01.2023 відбулося публічне правонаступництво, тобто перехід прав та обов'язків управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Дніпропетровській області до Головного управління Пенсійного Фонду України у Дніпропетровській області.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" уповноваженим органом управління в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та від нещасного випадку є Пенсійний фонд України.
У свою чергу, Фонд соціального страхування України та управління виконавчої дирекції Фонду реорганізовано шляхом їх приєднання до Пенсійного фонду України з 01.01.2023 року.
Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 27.12.2022 року "Питання припинення Фонду соціального страхування України та управлінь виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України" припинено з 01.01.2023 року, реорганізувавши шляхом приєднання до Пенсійного фонду України
Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 29.11.2022 № 1323 "Деякі питання забезпечення здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням" встановлено, що залишки коштів, які утворилися на рахунках виконавчої дирекції Фонду соціального страхування та її робочих органів станом на кінець останнього банківського дня у системі електронних платежів Національного банку у 2022 році, перераховуються власниками рахунків в перший банківський день 2023 року на дохідний рахунок Пенсійного фонду України, відкритий в Державній казначейській службі для обліку коштів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і загальнообов'язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, з подальшим їх спрямуванням цього ж дня на видатковий рахунок Пенсійного фонду України для здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг, визначених Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування".
Пунктом 3 вищезазначеної постанови доручено Пенсійному фонду України з 02.01.2023 року забезпечити здійснення страхових виплат та надання соціальних послуг відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" на підставі переданих виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування та її робочими органами справ, баз даних, носіїв інформації та програмного забезпечення, а також підготовлених нею виплатних документів на січень 2023 року.
Як встановлено з матеріалів справи, 04 березня 2024 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області із заявою з питання відшкодування витрат на придбання лікарських засобів та виробів медичного призначення.
Вказана заява була розглянута відділом контролю за правильністю призначення пенсій Управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат, соціальних послуг, житлових субсидій та пільг Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області та було надано відповідь, у якій позивачу було відмовлено у задоволенні вищезазначеної заяви у зв'язку з тим, що забезпечення лікарськими засобами та засобами реабілітації потерпілим на виробництві не входить до компетенції органів Пенсійного фонду України.
Відповідно до статті 30 розділу V Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" (в редакції від 01.01.2023 року), страховими виплатами є грошові суми, які уповноважений орган управління виплачує застрахованій особі чи особам, які мають на це право, у разі настання страхового випадку. Факт нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання розслідується в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України "Про охорону праці". Підставою для оплати потерпілому витрат на проведення професійної реабілітації, оплати соціальних послуг, а також для здійснення страхових виплат є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами. Перелік обставин, за яких настає страховий випадок, та перелік професійних захворювань визначаються Кабінетом Міністрів України. В окремих випадках, за наявності підстав, уповноважений орган управління може визнати страховим випадком захворювання, не внесене до переліку професійних захворювань, якщо на момент прийняття рішення медична наука має нові відомості, які дають підстави вважати це захворювання професійним. Порядок прийняття рішення про визнання страховим випадком захворювання, не внесеного до переліку професійних захворювань, встановлюється постановою Пенсійного фонду України за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров'я. Порушення застрахованою особою правил охорони праці, що спричинило нещасний випадок або професійне захворювання, не звільняє страховика від виконання зобов'язань перед потерпілим.
Страхові виплати складаються із:
1) щомісячної страхової виплати втраченої заробітної плати (або відповідної її частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата);
2) страхової виплати у встановлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);
3) страхової виплати дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;
4) страхових витрат на професійну реабілітацію та соціальну допомогу;
5) допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.
Відповідно до ч. 3 ст. 36 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування", потерпілі мають право на лікування та реабілітацію у сфері охорони здоров'я в закладах охорони здоров'я, що проводяться відповідно до вимог законів України "Про державні фінансові гарантії медичного обслуговування населення" та "Про реабілітацію у сфері охорони здоров'я". Заходи з реабілітації у сфері охорони здоров'я передбачають медикаментозне лікування в рамках компетенцій лікаря фізичної та реабілітаційної медицини, фізичну терапію, ерготерапію, терапію мови та мовлення, забезпечення протезуванням, ортезуванням, іншими допоміжними засобами реабілітації, що надаються відповідно до загальної мети та завдань реабілітації, зазначених в індивідуальному реабілітаційному плані. Допомога по тимчасовій непрацездатності виплачується в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (оподатковуваного доходу). При цьому перші сімнадцять днів тимчасової непрацездатності оплачуються роботодавцем за рахунок коштів підприємства, установи, організації. Допомога по тимчасовій непрацездатності, страхова виплата у разі переведення потерпілого на легшу, нижчеоплачувану роботу, відшкодування вартості поховання потерпілого та пов'язаних з цим ритуальних послуг надаються в порядку, встановленому уповноваженим органом управління. Інші види реабілітаційних заходів здійснюються у разі, якщо потребу в них визначено висновком МСЕК та індивідуальною програмою реабілітації особи з інвалідністю (у разі її складання) відповідно до вимог Закону України "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні". Фінансування таких заходів здійснюється з програм державного бюджету відповідно до законодавства. Потерпілі мають право на забезпечення протезуванням, ортезуванням, допоміжними засобами реабілітації, медичними виробами, що надаються відповідно до вимог законів України "Про реабілітацію у сфері охорони здоров'я" та "Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні". Фінансування таких заходів здійснюється з програм державного бюджету відповідно до законодавства. Закупівля соціальних послуг, у тому числі на необхідний догляд за потерпілим, здійснюється та розраховується відповідно до оцінки потреб потерпілого відповідно до Закону України "Про соціальні послуги". Витрати на соціальні послуги для потерпілого відшкодовуються за рахунок коштів соціального страхування незалежно від того, ким вони здійснюються.
Отже, на момент звернення позивача до Головного управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області, Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування" не містив норми, щодо фінансування витрат на медичну допомогу щодо придбання ліків, а тому у суду відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідно до положень ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
В силу приписів ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень та докази, надані позивачем, суд доходить висновку про наявність підстав для відмови у задоволені позову.
Керуючись ст. ст. 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, б. 26; ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складений 18.07.2025.
Суддя О.В. Царікова