21 липня 2025 рокуСправа № 160/19640/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучугурна Н.В. (м.Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5), перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пристромко Максим Петрович, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
04.07.2025 через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пристромко Максим Петрович, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/19640/25 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.07.2025 позовну заяву було залишено без руху та встановлено позивачу десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме для надання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.
16.07.2025 від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про усунення недоліків, в якій позивач просить суд: визнати причини пропуску строку звернення ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо визнання неправомірним дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо застосування при нарахуванні ОСОБА_1 у період з 01.07.2020 по 17.09.2024 основної та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю, розміру прожиткового мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність, нижчого за розмір, що визначений Законами України «Про Державний бюджет» на відповідний рік та поновити строк або визнати його не пропущеним з підстав передбачених пункту 3 частини 1 статті 268 Цивільного кодексу України згідно частини 3 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України; визнати недоліки позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо визнання неправомірним дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в частині застосування при нарахуванні ОСОБА_1 у період з 01.07.2020 по
17.09.2024 основної та додаткової пенсії, за шкоду заподіяну здоров'ю, розміру прожиткового мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність, нижчого за розмір, що визначений Законами України «Про Державний бюджет» на відповідний рік та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області з 01.07.2020 по 17.09.2024 нарахувати ОСОБА_1 , як інваліду другої групи за наслідками Чорнобильської катастрофи, основну пенсію у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію, за шкоду заподіяну здоров'ю, у розмірі сімдесят п'яти відсотків мінімальної пенсії за віком, застосовуючи мінімальний розмір пенсії за віком у розмірі не нижчому за прожитковий мінімум встановлений для осіб, які втратили працездатність, що визначається Законами України «Про Державний бюджет» на відповідний рік, здійснюючи автоматичний перерахунок розміру пенсії у разі збільшення розміру прожиткового мінімуму встановленого для осіб, які втратили працездатність, та виплатити різницю між нарахованою та виплаченою пенсією з урахуванням компенсації втрати частини доходів у зв'язку із несвоєчасною виплатою, нарахованою по момент виплати, усунутими та прийняти позов до розгляду; вийти за межі клопотання про поновлення строку звернення до суду з зазначеним позовом у разі, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів ОСОБА_1 у цій справі.
В обґрунтування заяви представник позивача вказує, що позовні вимоги стосуються пенсії призначеної інваліду 2 групи за наслідками Чорнобильської катастрофи, як зобов'язання Держави з компенсації шкоди заподіяної здоров'ю особам, що постраждали в наслідок ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Відповідно до ст. ст. 49, 50, 54 Закону № 796, з моменту встановлення позивачу інвалідності, він має право на відшкодування шкоди заподіяної його здоров'ю внаслідок його участі в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи, шляхом отримання від держави пенсії - основної (державної) та додаткової (за шкоду заподіяну здоров'ю). Отже, оскільки КАС не регулює строки звернення до суду щодо пенсій призначених інваліду, як компенсація шкоди заподіяної здоров'ю за наслідками Чорнобильської катастрофи, слід застосовувати інший Закон, який регулює це питання, в тому числі, Цивільний кодексу України (по аналогії застосування строків передбачених статтею 233 Кодексу законів про працю України, щодо затримання виплати грошового забезпечення військовослужбовцям). Окрім того, представник позивача вказує, що у цій справі предметом позову є неналежне нарахування органом пенсійного фонду пенсії за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року у справі № 160/4031/19, резолютивна частина якого була виписана таким чином, що управління пенсійного фонду, у зв'язку із тим, що суд у рішенні не прописав з якого мінімуму відповідач має виходити при обчисленні пенсії позивача, змогло прийняти рішення про застосування незмінного розміру прожиткового мінімуму, встановленого для непрацездатних громадян, визначеного станом на дату набуття рішення суду та не змінювати його розмір при його зміні згідно із Законом, чим продовжити порушувати права позивача навіть після того, як його дії в цій частині були визнані судом неправомірними. Ураховуючи викладене, недоплачена позивачу за період з 01.07.2020 по 17.09.2024 пенсія, є пенсією, яка фактично була нарахована за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року у справі № 160/4031/19, але не була виплачена за вини органу пенсійного фонду внаслідок її перерахунку 01.07.2020, через застосування іншого неправомірного підходу до виконання рішення суду, застосовуючи прогалини у резолютивній частині рішення.
Дослідивши матеріали позовної заяви, розглянувши подану представником позивача заяву, суд зазначає про таке.
Відповідно до статті 118 КАС України, процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Частинами 1, 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
31 березня 2021 року в справі №240/12017/19 Верховний Суд у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду відступив від висновків, викладених, зокрема у постановах від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження № К/9901/36805/18), від 25.02.2021 у справі №822/1928/18 (касаційне провадження № К/9901/1313/18) щодо застосування строку звернення до суду у соціальних спорах, у яких, зокрема зазначено, що при застосуванні строків звернення до адміністративного суду у вказаній категорії справ слід виходити з того, що встановлені процесуальним законом строки та повернення позовної заяви без розгляду на підставі їх пропуску не можуть слугувати меті відмови у захисті порушеного права, легалізації триваючого правопорушення, в першу чергу, з боку держави (постанови Верховного Суду від 29.10.2020 у справі №816/197/18 (касаційне провадження №К/9901/50050/18), від 20.10.2020 у справі №640/14865/16-а (касаційне провадження №К/9901/36805/18), а також про те, що строк звернення позивача до суду у випадку спірних правовідносин розпочав перебіг після отримання позивачем листа-відповіді від органу Пенсійного фонду, а не після отримання пенсії за відповідний період (постанова Верховного Суду від 25.02.2021 у справі № 822/1928/18) та дійшов такого висновку щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України у спорах цієї категорії:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
Частиною 5 ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду
Згідно з ч. 1 ст. 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).
Відповідно до ч. 3 ст. 122 КАС України, для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Отже, за загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Представник позивача у позовній заяві просить суд зобов'язати відповідача нарахувати пенсію позивачу за період з 01.07.2020 по 17.09.2024, водночас позовну заяву до суду направив лише 04.07.2025, тобто поза межами строків, установлених ст. 122 КАС України.
Суд зазначає, що звернення позивача з заявою та отримання відповіді на це звернення свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Із позовної заяви суд установив, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10 червня 2019 року у справі № 160/4031/19, яке набрало чинності, суд постановив: зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області; зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській починаючи з 01.03.2019 року нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 (реєстраційний номер ОКПП НОМЕР_1 ), як інваліду 2-ї групи першої категорії, із захворювання пов'язаного з ліквідацією наслідків катастрофи на ЧАЕС, основну пенсію по інвалідності у розмірах не нижчих за вісім прожиткових мінімумів для осіб, які втратили працездатність та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі не нижчому за 75% від прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, та виплатити різницю між нарахованою та виплаченою пенсією з урахуванням компенсації втрати частини доходів у зв'язку із несвоєчасною виплатою нарахованою по момент виплати на 1 січня відповідного року. На виконання рішення суду відповідач здійснив перерахунок пенсії позивача з 01.03.2019 та відповідну доплату. Однак, у липні 2020 року розмір прожиткового мінімуму, що встановлений Законом для непрацездатних громадян, змінився та становив 1712 гривень. Це мало призвести до перерахунку пенсії позивача та визначення її у розмірі 13 696,00 гривень основної пенсії та 1284,00 гривень - додаткової, що загалом мало становити 14980,00 гривень. Однак, у липні 2020 року та у всіх наступних місяцях до 18.12.2023 розмір пенсії позивача лишився не змінним у розмірі 14 332,00 гривень. Листом від 07.02.2024 № 8164-1283/П-01/8-0400/24 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області повідомило позивачу, що провело перерахунок його пенсії, з 18.12.2023 її буде зменшено та загальній сумі нараховано у розмірі 13 098,75 гривень. Поясненням такого перерахунку Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області навело таке: «Виплати за рішенням суду, яким зобов'язано здійснити перерахунок і виплату пенсії, в якому не визначено кінцеву дату періоду, за який слід здійснити нарахування та виплату пенсії, здійснюється до зміни умов пенсійного забезпечення особи або зміни скасування норм законодавства, яким керувався суд, постановляючи своє рішення».
З наведеного вище суд робить висновок про те, що позивачу із липня 2020 року було відомо про порушення його прав і законних інтересів, але до суду він звернувся лише в липні 20205 року.
Суд наголошує, що поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
Проте таких обставин у заяві про поновлення строку наведено не було.
Суд відхиляє доводи представника позивача про те, що у спірних правовідносинах слід застосовувати строки позовної давності, встановлені Цивільним кодексом України, оскільки як уже зазначив суд, загальні положення про строки звернення до суду в адміністративному судочинстві унормовані Кодексом адміністративного судочинства України.
Враховуючи викладене, суд зазначає про відмову у задоволенні заяви про поновлення строку звернення до суду.
Пунктами 1, 9 частини 4 статті 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві: якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк; у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу
З огляду на викладене, суд повертає позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пристромко Максим Петрович, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до ч. 6 ст. 169 КАС України, про повернення позовної заяви суд постановляє ухвалу. Копія ухвали про залишення позовної заяви без руху або про повернення позовної заяви надсилається особі, яка подала позовну заяву, не пізніше наступного дня після її постановлення. Копія позовної заяви залишається в суді.
Керуючись статтями 121-123, 160, 161, 169, 171, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Відмовити у задоволенні заяви представника позивача про поновлення строку звернення до суду.
Повернути позовну заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Пристромко Максим Петрович, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Копію ухвали про повернення позовної заяви направити особі, яка її подала.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до ч. 8 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.ст. 295, 297 цього Кодексу.
Суддя Н.В. Кучугурна