21 липня 2025 року Справа №160/28593/23
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Калугіної Н.Є., розглянувши в порядку письмового провадження звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про виконання рішення суду у справі №160/28593/23 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року у справі №160/28593/23 адміністративний позов - задоволено частково.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄРДПОУ 21910427) щодо припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 з 30.08.2023 щомісячної доплати у розмірі 2000 грн до пенсії, згідно постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий від соціальних захист окремих категорій осіб».
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427) нарахувати з 30.08.2023 пенсію ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з основним розміром 89% грошового забезпечення з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб», та здійснити її виплату з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення набрало законної сили 09.01.2024.
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з заявою про встановлення судового контролю у справі №160/28593/23.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13 травня 2025 року заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю у справі №160/28593/23 - задоволено.
Встановлено судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року у справі №160/28593/23 та зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області надати звіт про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року у справі №160/28593/23 протягом 2 (двох) місяців з дня постановлення даної ухвали.
11.07.2025 засобами підсистеми "Електронний Суд" представником відповідача подано звіт про виконання судового рішення у справі № 160/28593/23 та зазначено, що на виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 у справі № 160/28593/23 було проведено перерахунок пенсії та з 30.08.2023 нараховано щомісячну доплату до пенсії у розмірі 2000,00 грн, передбачену постановою Кабінету Міністрів України від 14 липня 2021 року № 713 "Про додатковий соціальний захист окремих категорій осіб". Доплата пенсії на виконання рішення суду за період з 30.08.2023 по 31.01.2024 становить 3574,13 грн. Доплату пенсії з лютого по квітень 2024 року в сумі 4477,16 грн позивачу було виплачено в травні 2024 року. Таким чином, покладені судом зобов'язання вчинити певні дії щодо перерахунку пенсії позивача виконані Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області в порядку, встановленому судовим рішенням, та в межах повноважень, покладених на органи Пенсійного фонду України. Разом з цим, фінансування видатків, пов'язаних з погашенням заборгованості за рішенням суду, відбувається в порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили. Чинним законодавством визначено, що виплата пенсій є функцією, яка покладена на Пенсійний фонд України, який є окремою юридичною особою. Грошові кошти у вигляді перерахованої пенсії, яка належить позивачу, не є власністю Головного управління та не знаходяться на його рахунках. Фактичне, у повному обсязі, виконання судового рішення, можливе лише за наявності відповідного бюджетного призначення за рахунок державного бюджету. Нараховані на виконання рішень суду кошти виплачуються в межах затверджених бюджетних призначень на погашення заборгованості з пенсійних виплат за рішеннями суду. Кошти Державного бюджету України включаються до бюджету Пенсійного фонду України в обсягах, визначених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік. Отже, невиплата грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки Головне управління не має юридичної можливості виконати судове рішення в частині виплати коштів, нарахованих за рішенням суду. Інших фінансових можливостей для здійснення виплат Головне управління не має. Бюджетні видатки органів Пенсійного фонду України, зокрема Головного управління, формуються відповідно до бюджетного кодексу України та містять поточні видатки на виплату пенсій у поточному році. Головним розпорядником коштів за цією бюджетною програмою є Міністерство соціальної політики України. Головне управління в межах покладених повноважень звернулось листом від 02.06.2025 № 0400-010408-5/104144 (копія додається) до Пенсійного фонду України щодо можливості фінансування виплати нарахованої доплати для виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 по справі № 160/28593/23 в повному обсязі. Також Головне управління звернулось до Пенсійного фонду України листами від 12.02.2025 № 0400-010406-5/30186, від 06.03.2025 № 0400-010406-5/46400, від 01.04.2025 № 0400-010406-5/64610, від 01.05.2025 № 0400-010406-5/84215, від 04.06.2025 № 0400-010406- 5/106310 щодо виділення коштів на фінансування доплати за рішеннями судів по справах, по яких обліковуються борги в “Реєстрі судових рішень» підсистеми Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС). Отже, невиплата грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки Головне управління не має юридичної можливості виконати судове рішення в частині виплати коштів, нарахованих за рішенням суду. Інших фінансових можливостей для здійснення виплат Головне управління не має. Враховуючи зазначене, доплату на виконання рішення суду, винесеного на користь позивача, буде здійснено після надходження бюджетних асигнувань, виділених на цю мету, у порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили.
Суд, розглянувши поданий звіт, виходить з наступного.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України; судове рішення є обов'язковим до виконання; держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку; контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
В адміністративному судочинстві обов'язковість виконання судового рішення має особливо важливе значення, оскільки, виходячи із завдань адміністративного судочинства щодо ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, судовий захист може вважатися ефективним лише за умови своєчасного та належного виконання судового рішення, зазвичай, боржником в якому є держава в особі її компетентних органів, а тому адміністративні суди, які, здійснюючи судовий контроль та застосовуючи інші пов'язані процесуальні засоби, повинні максимально сприяти реалізації конституційної засади обов'язковості судового рішення, що узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 01.02.2022 у справі № 420/177/20 та ухвалах від 26.01.2021 у справі № 611/26/17, від 07.02.2022 у справі № 200/3958/19-а.
З 19.12.2024 набрав чинності Закон України від 21.11.2024 № 4094-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль за виконанням судових рішень» (далі - Закон № 4094-ІХ), яким ст. 382 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) викладено у новій редакції, а КАС України доповнено ст. ст. 381-1, 382-1, 382-2, 382-3.
Згідно із п. 2 розд. ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 4094-ІХ справи у судах першої, апеляційної та касаційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності цим Законом, розглядаються з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності цим Законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 382-2 КАС України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Розгляд зазначеного звіту про виконання судового рішення здійснено судом з урахуванням особливостей, що діють після набрання чинності Законом № 4094-ІХ, в порядку письмового провадження, а також після виходу одного з членів колегії суддів із відпустки.
Вимоги до змісту та форми такого звіту визначені у нормах ч. 2 та 3 ст. 382-2 КАС України.
Згідно ч. 1 - 4 ст. 382-3 КАС України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Половина суми штрафу стягується на користь заявника, інша половина - до Державного бюджету України.
При цьому за змістом норм ч. 5 цієї ж статті Кодексу передбачено, що суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Аналізуючи наведені вище процесуальні норми у сукупності, Верховний Суд при розгляді звіту про виконання судового рішення, що стосується виплати заборгованості з пенсії (ухвала від 13.03.2025 у справі № 640/16655/21), висловив позицію про те, що встановлення судового контролю за виконанням судових рішень є заходом превентивного впливу на відповідача у справі з метою своєчасного виконання зобов'язань у межах відповідної справи. Наслідком відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення є накладення на керівника суб'єкта владних повноважень штрафу, а також можливість встановлення нового строку для подання звіту про виконання судового рішення чи зміна способу і порядку його виконання. Будь-якого альтернативного варіанту дій у такому випадку у суду немає.
Одночасно в іншій своїй ухвалі від 03.03.2025 у справі № 160/5259/20 Верховний Суд відзначив, що за усталеною судовою практикою сформовано правову позицію, відповідно до якої для застосування інституту судового контролю шляхом зобов'язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду мають бути наявні відповідні правові умови. У свою чергу, правовою підставою для зобов'язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об'єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов'язків згідно із судовим рішенням та можливості суб'єкта владних повноважень їх виконати.
У взаємозв'язку із наведеним суд вважає за необхідне зазначити, що накладення штрафу за невиконання судового рішення, що зобов'язує боржника до вчинення певних дій, є видом юридичної відповідальності останнього за невиконання покладеного на нього зобов'язання. Застосування такого заходу судового контролю як штраф у випадку відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення є обов'язком суду й направлено на забезпечення повної реалізації відповідного судового рішення.
При цьому, визначальною умовою для накладення зазначеного штрафу є невиконання судового рішення без поважних причин.
У свою чергу в залежності від характеру правовідносин і змісту зобов'язання за судовим рішенням, що підлягає виконанню боржником, поважними причинами можуть визнаватися такі обставини, які створили об'єктивні перешкоди для невиконання зобов'язання, і подолання яких для боржника було неможливим або ускладненим.
Зокрема перелік таких обставин при виконанні судового рішення, яке стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), визначений у ч. 5 ст. 382-З КАС України. А саме це відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку про те, що невиконання боржником рішення суду без поважних на те причин тягне за собою певні наслідки, встановлені нормами ст. 382-3 КАС України. А тому, вирішуючи питання щодо прийняття або відмови у прийнятті звіту про виконання судового рішення з подальшим застосуванням таких заходів судового контролю як встановлення нового строку для подання звіту й накладення штрафу на керівника суб'єкта владних повноважень (боржника), судом має бути встановлений факт невиконання боржником судового рішення без поважних причин.
Зокрема, суд повинен з'ясувати чи вживалися суб'єктом владних повноважень (зокрема в особі його керівника) всі необхідні та вичерпні заходи для своєчасного і повного виконання судового рішення, та які саме заходи; чи діяв зазначений керівник при вжитті тих чи інших заходів добросовісно, пропорційно, своєчасно та обґрунтовано; чи існували документально підтверджені поважні обставини, які ускладнюють виконання судового рішення. Необхідність встановлення судом цих обставин під час розгляду звіту про виконання судового рішення, ухваленого у справі, яка стосується здійснення пенсійних (соціальних та ін.) виплат, випливає безпосередньо зі змісту ч. 2 і 5 ст. 382-3 КАС України.
Проаналізувавши доводи представника відповідача, викладені у наданому звіті про виконання судового рішення, а також дослідивши долучені до звіту копії документів сукупно з іншими матеріалами справи, суд встановив, що рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року у справі №160/28593/23 виконано в частині здійснення нарахування з 30.08.2023 пенсії з основним розміром 89% грошового забезпечення з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн, але в частині виплати пенсії станом на день подання цього звіту залишилось невиконаним.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 3 Закону України від 05.06.2012 № 4901-VI «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Поряд з цим за правилами п. 20 і 29 ст. 116 Бюджетного кодексу України порушенням бюджетного законодавства визнається:
- взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнувань або з перевищенням повноважень, встановлених цим Кодексом чи законом про Державний бюджет України;
- здійснення видатків бюджету чи надання кредитів з бюджету без встановлених бюджетних призначень або з їх перевищенням всупереч цьому Кодексу чи закону про Державний бюджет України.
У звіті, який надійшов до суду 11.07.2025 року, представник Головного управління зазначив, що бюджетні видатки органів Пенсійного фонду України, зокрема Головного управління, формуються відповідно до бюджетного кодексу України та містять поточні видатки на виплату пенсій у поточному році. Головним розпорядником коштів за цією бюджетною програмою є Міністерство соціальної політики України. Головне управління в межах покладених повноважень звернулось листом від 02.06.2025 № 0400-010408-5/104144 (копія додається) до Пенсійного фонду України щодо можливості фінансування виплати нарахованої доплати для виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 по справі № 160/28593/23 в повному обсязі. Також Головне управління звернулось до Пенсійного фонду України листами від 12.02.2025 № 0400-010406-5/30186, від 06.03.2025 № 0400-010406-5/46400, від 01.04.2025 № 0400-010406-5/64610, від 01.05.2025 № 0400-010406-5/84215, від 04.06.2025 № 0400-010406- 5/106310 щодо виділення коштів на фінансування доплати за рішеннями судів по справах, по яких обліковуються борги в “Реєстрі судових рішень» підсистеми Інтегрованої комплексної інформаційної системи (ІКІС). Отже, невиплата грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки Головне управління не має юридичної можливості виконати судове рішення в частині виплати коштів, нарахованих за рішенням суду. Інших фінансових можливостей для здійснення виплат Головне управління не має. Враховуючи зазначене, доплату на виконання рішення суду, винесеного на користь позивача, буде здійснено після надходження бюджетних асигнувань, виділених на цю мету, у порядку черговості виконання рішень суду за датою набрання ними законної сили.
Суд вважає, що відповідачем не наведено обставин і не доведено належними та допустимими доказами вжиття Головним управлінням Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області достатніх й вичерпних заходів для виконання рішення суду в повному обсязі.
При цьому Головне управління не надало суду доказів:
- інформування Головним управлінням Пенсійного фонду України в офіційному порядку про наявність зобов'язання з виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року у справі №160/28593/23 в частині виплати суми заборгованості (зокрема, шляхом подання до Пенсійного фонду України пакету документів: документу, що підтверджує дату надходження судового рішення до боржника; копії судового рішення; розрахунку суми доплати, що підлягає виплаті, засвідченого керівником боржника або уповноваженою ним особою);
- докази невключення до Бюджету Пенсійного фонду України на 2023 рік, 2024 рік та 2025 рік видатків на погашення заборгованості з виплати саме за рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року у справі №160/28593/23;
- вжиття керівником Головного управління активних і достатніх дій, які б свідчили про належне виконання ним обов'язків та використання всіх доступних інструментів, спрямованих на встановлення дійсного стану розгляду органом вищого рівня питання погашення заборгованості на виконання судового рішення Дніпропетровського окружного адміністративного від 07 грудня 2023 року у справі №160/28593/23, боржником за яким є Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області.
Таким чином, звіт, який надійшов до суду 11.07.2025 не містить доказів вчинення Головним управлінням (безпосередньо його керівником) всіх можливих активних дій, направлених на виконання судового рішення у повному обсязі, як й доказів відсутності у відповідача відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів для погашення нарахованої виплати, як підстави для звільнення від застосування судом штрафу відносно боржника.
Разом з тим, враховуючи передбачене у ч. 5 ст. 382-3 КАС України право суду звільнити боржника від сплати штрафу за невиконання (неповне виконання) судового рішення, за наявності певних документально доведених обставин, та з метою перевірки обґрунтованості доводів сторін про дійсні причини невиконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року у справі №160/28593/23 й, відповідно, для вирішення по суті клопотань учасників справи з питання накладення (звільнення від сплати) штрафу у зв'язку із невиконанням судового рішення в частині, суд розглядає як прийнятне надати відповідачу можливість виконати судове рішення належним чином, здійснивши виплату нарахованої суми щомісячного довічного грошового утримання судді, у зв'язку з чим, згідно положення ч. 3 ст. 382-3 КАС України вирішив встановити новий строк для надання звіту про виконання судового рішення.
Враховуючи викладене, суд доходить висновку про відмову у прийнятті звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року у справі №160/28593/23 в частині погашення нарахованої виплати та необхідності у встановленні нового строку для виконання судового рішення у вказаній частині, а також для надання доказів, які підтверджують відсутність (тимчасову відсутність) бюджетних асигнувань у Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань протягом 90 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Керуючись статтями 248, 256, 293, 294, 295, 382, 382-1, 382-2, 382-3 КАС України суд,-
Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області у прийнятті звіту про виконання рішення суду від 07 грудня 2023 року у справі №160/28593/23.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області новий строк - 90 днів з дня отримання даної ухвали для подання звіту про виконання рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2023 року у справі №160/28593/23 разом із розрахунками нарахованої та виплаченої пенсії позивача станом на 01.01.2025, 01.02.2025, 01.03.2025, 01.04.2025, 01.05.2025, 01.06.2025, з яких вбачалося би про виконання відповідачем рішення суду та виплату позивачу пенсії, з урахуванням щомісячної доплати у розмірі 2000 грн, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 14.07.2021 №713 «Про додатковий соціальних захист окремих категорій осіб».
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 КАС України та може бути оскаржена у строки, встановлені статті 295 КАС України.
Суддя Н.Є. Калугіна