21 липня 2025 рокуСправа № 160/19651/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Ніколайчук С.В., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, у якій просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо переведення виплати пенсії ОСОБА_1 через відділення поштового зв'язку, протиправними дії щодо визначення як особи, якій не здійснюється масовий перерахунок розміру пенсії, протиправними дії щодо визначення як працюючого пенсіонера, протиправними дії щодо не врахування всього стажу зазначеного в трудовій книжці, протиправною бездіяльність щодо не виплати компенсації втрати частини доходу, протиправною бездіяльність щодо не виплати пенсії на визначений пенсіонером банківський рахунок;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області перерахувати розмір пенсії ОСОБА_1 з 04.02.2014 року в порядку передбаченому ст. 27, 42 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», як непрацюючому пенсіонеру, з врахуванням всього стажу зазначеного в трудовій книжці, виключити з кола осіб, яким не здійснюється масовий перерахунок розміру пенсії, виплачувати пенсію на визначений пенсіонером банківський рахунок за заявою поданою представником відповідно зазначеним банком в заяві реквізитам;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області виплатити компенсацію втрати частини доходу за невиплату пенсії з 04.02.2014 року до дати фактичної виплати пенсії, з 01.03.2021 року по жовтень 2024 року, за невиплату пенсії у встановленому Законом розмірі.
Ухвалою від 10 липня 2025 року суд залишив без руху позовну заяву та надав позивачу строк десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків, шляхом надання до суду доказів сплати судового збору в розмірі 1211,20 грн.
16 липня 2025 року на адресу суду від представника ОСОБА_1 надійшло клопотання про звільнення від сплати судового збору, в обґрунтування якого останній зазначив, що довідка з Інституту національного страхування Ізраїлю Бітуах Леумі є офіційним підтвердженням того, що ОСОБА_2 є малозабезпеченою особою похилого віку, не працює та отримує в Ізраїлі лише соціальні виплати, які не являються доходом, а предметом позову у цій справі є захист соціальних прав фізичної особи на належне пенсійне забезпечення. Отже, 5 відсотків розміру річного доходу позивача становить 0 грн.
На думку представника, позивач - ОСОБА_1 , є особою похилого віку, предметом позову у цій справі є захист соціальних прав фізичної особи на належне пенсійне забезпечення, а розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача.
Вирішуючи заявлене клопотання представника позивача про звільнення від сплати судового збору суддя виходить з такого.
Суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк (ч. 1 ст. 133 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Згідно із ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
З урахуванням наведених норм права єдиною підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони.
Особа, яка заявляє відповідне клопотання, згідно із ст. 133 КАС України, ст. 8 Закону України "Про судовий збір" повинна навести доводи і надати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Відповідно до вимоги Податкового кодексу України податок на доходи фізичних осіб - загальнодержавний податок, що стягується з доходів фізичних осіб (громадян - резидентів) і нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження в Україні.
Об'єктом оподаткування резидента є: загальний місячний (річний) оподатковуваний дохід; доходи з джерела їх походження в Україні, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання); іноземні доходи - доходи (прибуток), отримані з джерел за межами України.
Як встановив суд, представник позивача на підтвердження скрутного майнового стану надає лише довідку Інституту національного страхування Ізраїлю від 07.05.2025 року, згідно з якою позивач зареєстрована як непрацююча особа, яка немає доходу, починаючи з 01.02.2024 року та отримує в Ізраїлі лише соціальні виплати.
Однак, така довідка не є апостильованою відповідно до вимог чинного законодавства і, відповідно не може бути розцінена як належний доказ на підтвердження скрутного матеріального становища позивача.
Інших доказів на підтвердження скрутного майнового стану позивача суду не надано.
Відтак суд вважає, що позивач не надав доказів на підтвердження того, що сплата судового збору у розмірі 1211,20 грн може позбавити її фінансової можливості на отримання життєво необхідних потреб.
У розумінні приписів ст. 8 Закону України “Про судовий збір» відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення розміру судового збору, звільнення його від сплати може мати місце за наявності виключних обставин.
Ненадання позивачем достатніх доказів на підтвердження свого скрутного фінансового становища, зумовлює відсутність підстав для звільнення її від сплати судового збору.
Також суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 у справі “Креуз проти Польщі» “право на суд» не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими. Вимога сплатити судовий збір не обмежує право заявників на доступ до правосуддя.
З огляду на викладене, суд зробив висновок про відмову в задоволенні клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору.
Станом на 21.07.2025 року вимоги суду, викладені в ухвалі від 10.07.2025 року, не виконані, недоліки позову позивач не усунула.
Згідно із ч.5 ст. 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду не пізніше п'яти днів з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Враховуючи невиконання позивачем вимог ухвали суду та не усунення недоліків позовної заяви, яку залишено без руху, адміністративний позов слід повернути позивачеві.
Керуючись статтями 169, 294, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Відмовити у задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - Акермана Олега Матвійовича про звільнення від сплати судового збору.
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, 26, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - повернути позивачу.
Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала може бути оскаржена та набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 256 КАС України.
Ухвала суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Третього апеляційного адміністративного суду відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С.В. Ніколайчук