про залишення позовної заяви без руху
22 липня 2025 року ЛуцькСправа № 140/7956/25
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Мачульський В.В., одержавши позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа Міністерство оборони України про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказу та зобов'язання вчинити дії,
Адвокат Соболівський Антон Михайлович звернувся з позовом в інтересах ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа Міністерство оборони України в якому заявлені наступні позовні вимоги:
1) Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 від 27.05.2024 №2977А «Про результати службового розслідування за фактом самовільного залишення місця служби солдатом ОСОБА_2 ».
2) Визнати протиправним та скасувати наказ командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 10.09.2024 №135;
3) Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , що полягає у неналежному розслідуванні факту зникнення безвісти гранатометника 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 ;
4) Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 повторно провести службове розслідування за фактом зникнення безвісти за особливих обставин гранатометника 2 механізованого відділення 1 механізованого взводу 8 механізованої роти НОМЕР_2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 , з урахуванням усіх обставин та висновків суду.
Згідно із частиною першою статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, та містить такі недоліки.
За приписами частини третьої статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно з частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року №3674-VI (далі - Закон № 3674-VI) судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 4 Закону №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону №3674-VI визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено з 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб - 3028,00 гривень.
Оскільки представник позивача подав позовну заяву в інтересах позивача з вимогами немайнового характеру, тому вона повинна бути оплачена судовим збором у розмірі 1 211,20 грн (тобто, 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
Проте, в порушення вимог частини третьої статті 161 КАС України, до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору за подання позову або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Крім того, статтею 129 Конституції України визначено що однією із засад судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Частина друга статті 44 КАС України покладає на учасників справи обов'язок добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Частинами першою, другою статті 122 КАС України визначено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Законодавче обмеження строку звернення до суду, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи. А для цього має бути також виконано умову щодо недопустимості безпідставного та необмеженого поновлення судами пропущеного строку, оскільки національним законодавством вирішення цього питання віднесено до дискреційних повноважень суду.
Із матеріалів позовної заяви убачається, що ОСОБА_1 оскаржує дії та накази командира військової частини НОМЕР_1 від 27.05.2024 №2977А та від 10.09.2024 №135, відтак шестимісячний строк слід обраховувати з 28.05.2024 по 27.11.2024 включно (наказ №2977А) та з 11.09.2024 та 10.03.2025 включно (наказ №135), тоді як з даним позовом представник позивача звернувся до суду лише 17.07.2025 (позов подано в підсистемі «Електронний суд»), тобто з порушенням встановленого шестимісячного строку на звернення до суду.
Представник позивача у позовній заяві зазначив, що оскільки ОСОБА_1 подала скаргу на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень до військової частини НОМЕР_1 27.05.2025, тому вважає що строк звернення із цією позовною заявою не є порушеними.
Однак такі твердження представника позивача є хибними з огляду на наступне.
Так відповідно до частини 4 статті 122 КАС України якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
Однак на підтвердження даної обставини представником позивача не надано письмових доказів звернення зі скаргою до органів вищого рівня, зокрема Міністерства оборони України, щодо протиправності прийнятих наказів. Натомість неодноразові звернення позивача до різних інстанцій не є фактом звернення із скаргами на рішення суб'єкта владних повноважень у даному випадку Військової частини НОМЕР_1 .
Відповідно до частини шостої статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
При цьому, суд звертає увагу, що заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду представником позивача не подано.
За правилами частин першої, другої статті 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Суд зазначає, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.
В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, положення «повинна» слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, або направлення адвокатом запитів до відповідних органів з метою виконання укладеного між позивачем та адвокатом договору про надання правової допомоги не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
У справах «Стаббігс та інші проти Великобританії» та «Девеер проти Бельгії» Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.
Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі «Мельник проти України» зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов'язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі «Перез де Рада Каванілес проти Іспанії» від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45).
Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
Таким чином, викладені у позовній заяві підстави щодо не пропущення строку звернення до адміністративного суду є помилковими, тому в силу частини першої статті 123 КАС України позовну заяву слід залишити без руху з наданням позивачу строку для усунення недоліків.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
Разом з тим, за правилами частини 1статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
На підставі частини 1статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.
За змістом пункту 9 частини 5статті 160 КАС України зазначається, що у позовній заяві повинно бути обґрунтовано порушення оскаржуваним рішенням, прав, свобод або інтересів позивача.
Отже, адміністративне судочинство спрямоване на справедливе вирішення судом спорів з метою захисту саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин. Обов'язковою умовою визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень є доведеність позивачем порушених його прав та інтересів цим рішенням суб'єкта владних повноважень, тобто, обов'язковою умовою задоволення позову є доведеність позивачем порушення його прав та інтересів з боку відповідача.
Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному зверненні і конституційному поданні щодо тлумачення частини другої статті 55 Конституції України, в Рішенні від 14 грудня 2011 року № 19-рп/2011 зазначив, що права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави (частина друга статті 3 Конституції України). Для здійснення такої діяльності органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи наділені публічною владою, тобто мають реальну можливість на підставі повноважень, встановлених Конституцією і законами України, приймати рішення чи вчиняти певні дії. Особа, стосовно якої суб'єкт владних повноважень прийняв рішення, вчинив дію чи допустив бездіяльність, має право на захист.
При цьому, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду.
Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражені права чи інтереси особи, яка стверджує про їх порушення.
Неодмінним елементом правовідносин є їх зміст, тобто суб'єктивне право особи та її юридичний обов'язок. Відтак, судовому захисту підлягає суб'єктивне право особи, яке порушується у конкретних правовідносинах.
За результатом аналізу позовної заяви суддя приходить до висновку, що зі змісту позовної заяви не можливо встановити за захистом якого порушеного права звернулася позивач до суду із вказаним позовом, тобто які фактичні наслідки було спричинено оскаржуваними рішеннями (наказами) та який вплив чи дію вони потягнули для позивача.
Слід зазначити, що відсутність спірних відносин, в свою чергу, виключає можливість звернення до суду, оскільки відсутнє право, що підлягає судовому захисту.
Крім того, Відповідно до частин першої, другої статті 49 КАС України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, пред'явивши позов до однієї або декількох сторін. Задоволення позову таких осіб має повністю або частково виключати задоволення вимог позивача до відповідача. У разі вступу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, розгляд адміністративної справи за клопотанням учасника справи починається спочатку.
Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права, свободи, інтереси або обов'язки. Вони можуть бути залучені до участі у справі також за клопотанням учасників справи. Якщо адміністративний суд при вирішенні питання про відкриття провадження у справі або при підготовці справи до судового розгляду встановить, що судове рішення може вплинути на права та обов'язки осіб, які не є стороною у справі, суд залучає таких осіб до участі в справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору. Вступ третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, не має наслідком розгляд адміністративної справи спочатку.
В тексті позовної заяви зазначено як третю особу Міністерство оборони України.
Проте, всупереч вимог статті 49 КАС представник позивача у позовній заяві не зазначив, на чиїй стороні (позивача чи відповідача) та з якими вимогами слід залучити як третю особу Міністерство оборони України.
Згідно із частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу/представнику позивача строк для усунення недоліків - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Представнику позивача у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом:
1) подання до суду нової редакції позовної заяви в якій зазначити, на чиїй стороні (позивача чи відповідача) та з якими вимогами слід залучити як третю особу Міністерство оборони України, а також обгрунтування яких саме порушених прав позивача зумовлено звернення до суду, тобто які фактичні наслідки було спричинено оскаржуваними рішеннями (наказами) та який вплив чи дію вони потягнули для позивача.
2) подання (надіслання) до суду документу про сплату судового збору в розмірі 1 211,20 грн та подання до суду оригіналу відповідного розрахункового документу (квитанції, платіжного доручення тощо) або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону;
3) подання до суду заяви (клопотання) про поновлення строку звернення до суду, у якому вказати підстави для поновлення строку, додати докази поважності причин його пропуску.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 , третя особа Міністерство оборони України про визнання протиправними дій, визнання протиправними та скасування наказу та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати представнику позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута представнику позивача.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою, засобами інформаційної системи «Електронний суд».
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя В.В. Мачульський