22 липня 2025 року ЛуцькСправа № 140/2547/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Сороки Ю.Ю.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ТІР МАРКЕТ» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень,
Товариство з обмеженою відповідальністю “ТІР МАРКЕТ» звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів №UA205030/2024/000098/2 від 04.12.2024.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.12.2024 Волинською митницею були прийняте рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2024/000098/2 та визначено вартість товарів за резервним методом та видана картка відмови №UA205030/2024/000338 в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.
Позивач не погоджується із вказаним рішенням та карткою відмови, оскільки надані декларантом документи є достатніми для визначення митної вартості товару за ціною договору та в повній мірі підтверджують заявлену декларантом митну вартість товару; в рішенні про коригування митної вартості товарів митним органом не було наведено належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи повинні підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.
Ухвалою суду від 20.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за вказаним позовом та ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях, встановлено розбіжності та неточності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару. Оскільки позивачем не було надано достатніх документів на запит митного органу, які б підтверджували або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості. У зв'язку з цим декларанта повідомлено про намір прийняття рішення про коригування митної вартості товару та після проведення консультацій із декларантом, зважаючи на неможливість застосування наступних методів визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта відповідної інформації, митну вартість згідно зі статтею 64 Митного кодексу України визначено за резервним методом.
З наведених підстав відповідач вважає, що оскаржуване рішення про коригування митної вартості є законним та обґрунтованим.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 10.07.2023 між ТОВ “ТІР МАРКЕТ» укладено договір №AKISTM1 з компанією AKIS ASANSOR MAKINA MOTOR DOKUM SANAYI VE TICARET LTD. STI. (Турецька Республіка), предметом якого є купівля-продаж запасних частин до вантажних автомобілів, сідельних тягачів, причепів та напівпричепів згідно рахунків-фактур, оформлених на кожну окрему партію товару (п.1.1 даного Договору).
Відповідно до пунктів 2.1-2.2, 2.4 Договору №AKISTM1 за спільною домовленістю сторін, ціна, кількість та асортимент товару визначається на кожну окрему партію товару та вказані у рахунках-фактурах, які є невід'ємною частиною договору. Ціни на товар встановлені у валюті - дол.США. Загальна вартість договору складає суму всіх поставок орієнтовно 5 000 000 дол. США.
За цим договором продавець робить відвантаження товару за адресою: Конья, Туреччина, або будь-яке інше місто Туреччини за вибором покупця, на умовах поставки EXW Інкотермс 2010 (звичайний імпорт), FCA Інкотермс 2010, FOB Інкотермс 2010. Датою відвантаження товару вважається дата зазначена на печатці продавця в міжнародній накладній (СMR). Товар поставляється партіями, узгодженими сторонами (п.3.1, п.3.2 даного Договору).
Згідно з пунктами 5.1, 5.3 даного Договору оплата за товар проводиться у доларах США у формі 100% передоплати згідно з рахунками-фактурами, окремо на кожну партію товару, у вигляді безготівкового переказу. Датою оплати вважається дата списання коштів банківською установою з валютного рахунку покупця.
Товар вважається переданим продавцем і прийнятим покупцем: по якості - згідно пункту 4.1. договору, по кількості - згідно з кількістю, поданою у товарно-супровідних документах. Разом з товаром покупцеві передаються супровідні документи: рахунок-фактура у 2 екземплярах; специфікація у двох екземплярах; пакувальний лист у 2 екземплярах та міжнародна товарно-транспортна накладній (СMR) (п.6.1 - 6.2 даного Договору).
З метою митного оформлення імпортованого товару 04.12.2024 декларант ТОВ “ТІР МАРКЕТ» подав до Волинської митниці електронну митну декларацію, якій присвоєно номер №24UA205030014813U5.
До митної декларації для підтвердження митної вартості додано: пакувальний лист від 20.11.2024 б/н; рахунок-фактуру (інвойс) від 20.11.2024 №АКА2024000012956; міжнародну товарно-транспортну накладну від 20.11.2024 №TR-0008; сертифікат про походження товару від 25.11.2024 В1592467; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контакту) про транспортно-експедиційні послуги від 04.12.2024 №467; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 10.07.2023 №AKISTM1; договір про надання послуг митного брокера від 02.01.2019 №02/19; 'договір (контракт) про перевезення від 23.07.2021 №1; копія митної декларації країни відправлення від 25.11.2024 №24410700ЕХ00010093.
Здійснюючи митний контроль правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення, встановлено наступні розбіжності:
згідно пункту 5.1 контракту №AKISTM1 від 10.07.2023 передбачено 100% передоплату, що не відповідає умовам згідно інвойсу;
згідно п.1.2 договору (контракту) про перевезення від 23.07.2021 №1 Заявка на перевезення є невід'ємною частиною договору, однак Заявки не подано до митного оформлення.
У зв'язку із чим, в електронному повідомленні декларанту митницею запропоновано подати такі документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржовик організацій про вартість товару або сировини.
Декларантом подано лист від 04.12.2024 №б/н яким повідомлено митний орган, що надано всі можливі документи по визначенню митної вартості та просив прийняти рішення без врахування термінів, передбачених ч.3 ст.53 МК України.
За результатами розгляду поданих документів Волинська митниця прийняла рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2024/000098/2 від 04.12.2024, митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, відповідно до наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України», на підставі цінової інформації, щодо вартості товарів, митне оформлення яких здійснено, згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме:
Товар 1 - 4,32 дол.США/кг за МД №UA807200/2024/17397 від 26.11.2024;
Товар 2 - 1,79 дол.США/кг за МД №UA500500/2024/45242 від 20.12.2024.
В подальшому товар було випущено у вільний обіг з наданням гарантій, передбачених ч.7 ст.55 Митного кодексу України, про що свідчить митна декларація №24UA205030014905U6 від 04.12.2024.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відтак, суд, зважаючи на предмет позову, перевіряє чи оскаржуване рішення прийняте відповідачем у відповідності до зазначених вище умов.
Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України та іншими законами України.
Розділ ІІІ МК України регулює питання митної вартості товарів та методи її визначення.
Митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, відповідно до статті 49 МК України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із частиною 1 статті 51 МК України митна вартість товарів, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню (частина 2 статті 52 МК України).
Відповідно до статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (частина друга статті 53 МК України).
Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Частиною першою статті 58 МК України визначено умови, за яких застосовується метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту. В частині другій цієї статті передбачено, коли такий метод не застосовується. А саме: метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов'язковою при її обчисленні.
Частинами четвертою, п'ятою статті 58 МК України передбачено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Як встановлено судом та уже зазначалося вище, декларант позивача надав наявні у нього документи, що підтверджують митну вартість товару і обраний ним метод її визначення - основний, а саме: пакувальний лист від 20.11.2024 б/н; рахунок-фактуру (інвойс) від 20.11.2024 №АКА2024000012956; міжнародну товарно-транспортну накладну від 20.11.2024 №TR-0008; сертифікат про походження товару від 25.11.2024 В1592467; рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контакту) про транспортно-експедиційні послуги від 04.12.2024 №467; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів від 10.07.2023 №AKISTM1; договір про надання послуг митного брокера від 02.01.2019 №02/19; 'договір (контракт) про перевезення від 23.07.2021 №1; копія митної декларації країни відправлення від 25.11.2024 №24410700ЕХ00010093.
Як визначено частиною першою статті 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
У частині 3 статті 53 МК України визначено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Згідно з ч.4 ст.54 МК України у разі якщо орган доходів і зборів має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; розрахунок ціни (калькуляцію).
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (ч.6 ст.54 МК України).
Статтями 57, 58 МК України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору.
Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному з продавцем покупцю.
При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.
Відповідно до ч.8 ст.57 МК України у разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Системний аналіз наведених норм свідчить про те, що під час здійснення митного оформлення товару обов'язок доведення заявленої митної вартості товару покладається на декларанта. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності визначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. При цьому в розумінні вищенаведених норм сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Відтак, наведені приписи зобов'язують митний орган зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд в постанові від 11.06.2019 в справі №804/7761/15 (№К/9901/4756/18 ).
Як вбачається із матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару.
При цьому позиція позивача полягає у тому, що якщо вартість визначена ним за основним методом, то для митного органу є достатніми ті документи, які подані декларантом, а відповідач зазначає про наявність сумнівів у визначені митної вартості через розбіжності в документах.
Суд зазначає, що митні органи мають виключну компетенцію в питаннях перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. З цією метою вони мають повноваження витребувати додаткові документи для перевірки правильності зазначеної митної вартості товарів у разі наявності підстав для сумніву в правильності митної оцінки товару, що переміщується через митний кордон України.
Митниця може вимагати, а суб'єкт господарювання має надати лише належні документи для перевірки та підтвердження правильності заявленої митної вартості товару.
Надання неналежних документів не може вважатися виконанням вимог митниці щодо підтвердження митної вартості товарів.
Як встановлено судом, під час перевірки документів, поданих 04.12.2024 разом із МД №24UA205030014813U5 для підтвердження заявленої митної вартості товару, встановлено розбіжності, зокрема:
згідно пункту 5.1 контракту №AKISTM1 від 10.07.2023 передбачено 100% передоплату, що не відповідає умовам згідно інвойсу;
згідно п.1.2 договору (контракту) про перевезення від 23.07.2021 №1 Заявка на перевезення є невід'ємною частиною договору, однак Заявки не подано до митного оформлення.
Так, між позивачем та компанією «AKIS ASANDOR MAKINA MOTOR DOKUM SANAYI VE TICARET LTD. STI.» укладено контракт від 10.07.2023 №AKISTM1, відповідно до якого, предметом якого є купівля-продаж запасних частин до вантажних автомобілів, сідельних тягачів, причепів та напівпричепів, згідно рахунків-фактур, оформлених на кожну окрему партію товару.
Відповідно до п.5.1 контракту оплата за товар проводиться в дол. США у формі 100% передоплати згідно рахунків-фактур, оформлених на кожну окрему партію товару у вигляді безготівкового переказу.
Згідно рахунку-фактури від 20.11.2024, який було подано до митного оформлення, вартість товару придбаного позивачем товару складає - 19 089,12 дол. США, умови оплати - 30 % відповідно до замовлення та 70 %.
Частиною другою ст.53 МК України передбачено обов'язок декларанта подання на підтвердження заявленого рівня митної вартості такого документа як банківський платіжний документ, інший бухгалтерський документ, що підтверджує оплату за товар, якщо рахунок сплачено.
Пунктом 4, 5 статті 58 МК України визначено, що митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.
Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов'язаних із продавцем осіб для виконання зобов'язань продавця.
Тобто банківський платіжний документ, якщо оплата здійснена, є основним документом, що підтверджує ціну товару, що є однією зі складових митної вартості товару.
Однак, позивачем до митного оформлення не було подано жодних підтверджуючих документів про здійснення передоплати за даний товар.
Щодо не подання митному органу заявки до договору на перевезення від 23.07.2021 №1 позивач у позові зазначає, що заявка не є первинним документом, який містить в собі інформацію про вартість товару та що декларантом надано весь пакет товаро-супровідних документів, які підтверджують транспортні витрати.
Згідно з ч.2 ст.53 МК України, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
Вичерпного переліку транспортних перевізних документів та документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, та які можуть бути подані під час митного оформлення оцінюваних товарів, законодавством України з питань митної справи не встановлено.
Відповідно до договору на перевезення - заявка є невід'ємною частиною цього договору Тобто вищезазначений документ містить відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, а тому мав бути наданий у відповідності до ч. 2 ст. 53 МК України.
Верховний Суд у постанові від 02.05.2024 в справі №520/22458/23 зазначив, що «судами цілком підставно зауважено, що згідно з п.4.3 договору перевезення від 07.09.2021 №07/09/21 вартість перевезення (фрахту) повинна була бути зазначена у Заявці, яка є невід'ємною частиною договору, однак наданий декларантом документ, - Замовлення на перевезення від 12.04.2023 №12/04/2023, не містив інформації стосовно вартості фрахту, що позбавило можливості митний орган впевнитись у повноті нарахування витрат на перевезення, а, відповідно, й у правильності визначення митної вартості товару.
Наведене слугувало підставою для висновку судів про те, що, оскільки разом із митною декларацією №23UA209230039901UA від 17.04.2023 не подавалась заявка, яка є невід'ємною частиною договору, можна вважати, що договір на перевезення наданий не в повному обсязі. Відповідно, декларантом не спростовано сумніви митниці щодо правильності визначення митної вартості товарів, в частині необхідності включення такої складової митної вартості як вартість навантаження оцінюваних товарів, передбаченої п.6 ч.10 ст.58 МК України».
Вказане свідчить про наявність ризиків, заявлення до митного оформлення неправдивих відомостей стосовно митної вартості товарів.
Як наслідок у митного органу виникли обґрунтовані сумніви щодо заявленої митної вартості даного товару, на спростування яких позивачем не надано, а судом не здобуто жодних доказів.
Зважаючи на це, декларанту надіслано електронне повідомлення про надання додаткових документів для підтвердження заявленої митної вартості: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржовик організацій про вартість товару або сировини.
Декларантом подано лист від 04.12.2024 №б/н яким повідомлено митний орган, що надано всі можливі документи по визначенню митної вартості та просив прийняти рішення без врахування термінів, передбачених ч.3 ст.53 МК України.
За таких обставин, суд вважає, що митний орган, здійснюючи контроль правильності визначення декларантом митної вартості товару, заявленого до митного оформлення, мав підстави витребувати документи, яких не вистачає згідно з частиною другою статті 53 МК України.
Наведені вище обставини у своїй сукупності вказують на наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення декларантом митної вартості товару, оскільки надані митному органу документи містили розбіжності.
Відповідно, з огляду на наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості товару за першим методом, у відповідача були правові підстави витребувати додаткові документи для підтвердження митної вартості товару, проте декларант жодних інших документів митному органу не подав, що стало підставою для винесення оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів.
За змістом пункту 5 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689, під час робіт з аналізу, виявлення та оцінки ризиків можуть використовуватися такі джерела інформації: спеціалізовані програмно-інформаційні комплекси Єдиної автоматизованої інформаційної системи ДФС; спеціалізовані видання, які містять інформацію про ціни, сформовані на світовому ринку; інформація, отримана від ДФС, про ціни на товари та/або сировину, матеріали, комплектуючі, які входять до складу товарів; інформація, отримана від митних органів іноземних держав за результатами перевірки автентичності документів, які подавалися під час митного контролю та митного оформлення товару; інформація, отримана за результатами здійснення митного контролю, в тому числі, за результатами проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства з питань державної митної справи; інформація, отримана від державних органів, установ та організацій на запити територіальних органів та/або ДФС; цінова інформація, отримана в рамках домовленостей, укладених між ДФС та асоціаціями, спілками та іншими об'єднаннями імпортерів та виробників; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, що мають відповідні повноваження згідно із законодавством; інформація отримана з мережі Інтернет.
Наявність у митного органу інформації про ціну подібних чи аналогічних товарів може призвести до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості товарів та ініціювання повної її перевірки.
Оскільки митним органом встановлено розбіжності та неточності у поданих декларантом документах, суд вважає, що у митного органу підставно виникли обґрунтовані сумніви та необхідність витребувати додаткові документи.
Водночас, декларант відмовився від надання інших додаткових документів, про що повідомив митницю листом б/н від 04.12.2024.
Запропонувавши надати додаткові документи, митний орган сприяв позивачу в обґрунтуванні застосування першого (основного) методу визначення митної вартості ввезеного на митну території України товару. Проте, позивач не усунув наявних розбіжностей та не підтвердив задекларовану митну вартість товару.
За таких обставин з огляду на суперечність поданих декларантом документів та за відсутності документів, які б пояснили чи спростували сумніви митного органу щодо задекларованої ним митної вартості товару, останній мав достатні та обґрунтовані підстави для визначення митної вартості товару не за ціною договору (контракту).
З огляду на зазначене, суд вважає, що митний орган правомірно прийняв оскаржуване рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2024/000098/2 від 04.12.2024. Відповідач визначив митну вартість товару за резервним методом.
Відповідно до статті 55 МК України митний орган має право здійснювати коригування митної вартості товару, заявленої декларантом, за відповідних умов, зокрема, якщо ним у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Згідно з пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України, на підставі якого відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій-четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Частиною 1 статті 55 МК України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.
Прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана митним органом; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування (частина друга статті 55 МК України).
Зазначеним вимогам спірне рішення про коригування митної вартості відповідає, оскільки містить всю передбачену законом інформацію, у графі 33 вказаного рішення зазначені та обґрунтовані причини, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано на підставі вимог статей 54, 55, 57, 58, 368 МК України.
У зв'язку з неможливістю застосування методів щодо ідентичних та подібних товарів, методів віднімання та додавання, що обґрунтовано у оскарженому рішенні (з підстав відсутності у митного органу та декларанта такої інформації), митна вартість товару була скоригована відповідачем за резервним методом.
Митну вартість товару визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, на підставі цінової інформації ЄАІС Держмитслужби на рівні на Товар 1 - 4,32 дол.США/кг за МД №UA807200/2024/17397 від 26.11.2024; Товар 2 - 1,79 дол.США/кг за МД №UA500500/2024/45242 від 20.12.2024, митне оформлення за якою було завершене.
З огляду на встановлені судом обставини, визначення митницею митної вартості імпортованого товару за резервним методом є правомірним.
Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що при винесенні оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів №UA205030/2024/000098/2 від 04.12.2024 Волинська митниця діяла у межах повноважень та у спосіб, передбачений законом, а тому підстави для задоволення позову відсутні.
Частиною першою статті 9 КАС України передбачено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач довів правомірність оскаржуваного рішення, яке прийняте з дотриманням вимог частини другої статті 2 КАС України, у зв'язку із чим у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів належить відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відповідно до статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України та на підставі Митного кодексу України, суд
В задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю “ТІР МАРКЕТ» до Волинської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “ТІР МАРКЕТ» (43021, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Стрілецька, 31, код ЄДРПОУ 42561253).
Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, село Римачі, вулиця Призалізнична, 13, код ЄДРПОУ 43958385).
Суддя Ю.Ю. Сорока