22 липня 2025 року ЛуцькСправа № 140/12180/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури до Маневицької селищної ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
Керівник Камінь-Каширської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся з позовом до Маневицької селищної ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Камінь-Каширською окружною прокуратурою вивчено інформацію щодо стану додержання вимог законодавства з питань збереження майна інженерної інфраструктури водних об'єктів на території Камінь-Каширського району та встановлено, що на території на території Маневицької селищної ради Камінь-Каширського району Волинської області в межах населеного пункту - с. Довжиця на несформованій земельній ділянці за координатами 51.193354 - 25.540908 розташований водний об'єкт загальною площею 2, 6 га.
Згідно з актом інвентаризації водного об'єкта (ставка) та його гідротехнічної споруди на території колишньої Довжицької сільської ради Маневицького району (теперішньої Маневицької селищної ради Камінь-Каширського району) встановлено, що на водному об'єкті площею 2, 6 га знаходиться гребля довжиною 630 м, ширина по верху - 3 м, висота - 3 м та шахтний водоскид із металевих конструкцій; технічний стан гідротехнічних споруд задовільний. Крім того, актом обстеження від 26.08.2024 встановлено, що по периметру водного об'єкту - ставка площею 2,6 га розміщена дамба довжиною 630 м, середня ширина по верху - 3 м, середня висота - 3 м, закладення укосів: верхового m=1, 0, низового m=1,5. Верховий укіс має протифільтраційну плівку та кріплення залізобетонними плитами розміром 3 м на 1,5 м. Водовідведення із ставка здійснюється у меліоративний канал за допомогою шахтного водоскиду, який на даний час повністю затоплений і не регулюється.
Власник (балансоутримувач) вказаних гідротехнічних споруд відсутній, що позбавляє можливості орган місцевого самоврядування вирішувати питання збереження водних об'єктів для загального та спеціального водокористування, надавати їх в оренду шляхом укладення договорів оренди нерухомого майна, забезпечивши збереження та належну експлуатацію гідротехнічних споруд, запобігти виникненню надзвичайним ситуаціям, що пов'язані із водним фактором.
Прокурор вказує, що всупереч вимогам законодавства, Маневицькою селищною радою заходи щодо набуття права власності на гідроспоруди не вживалися та не вживаються. Зокрема, відповідачем: не проведено технічну інвентаризацію гідротехнічних споруд, що розташовані на земельних ділянках поблизу с. Довжиця; не подано до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, заяву про взяття на облік гідротехнічних споруд, як безхазяйної нерухомої речі; не опубліковано у друкованих засобах масової інформації оголошення про взяття на облік гідротехнічних споруд, як безхазяйної нерухомої речі; після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі не подано до суду заяву про передання гідротехнічних споруд у комунальну власність; не подано до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, заяву про державну реєстрацію на підставі судового рішення права власності на гідротехнічні споруди.
Позивач просить визнати протиправною бездіяльність Маневицької селищної ради щодо вчинення дій, спрямованих на визнання гідротехнічних споруд (дамби довжиною 630 м, середня ширина по верху - 3 м, середня висота - 3 м, закладення укосів: верхового m=1,0, низового m=1,5, та шахтного водоскиду), які знаходяться на водному об'єкті площею 2,6 га неподалік с. Довжиця на території Маневицької селищної ради Камінь-Каширського району Волинської області безхазяйним майном, та зобов'язати відповідача вчинити дії, спрямовані на визнання гідротехнічних споруд (дамби довжиною 630 м, середня ширина по верху - 3 м, середня висота - 3 м, закладення укосів: верхового m=1,0, низового m=1,5, та шахтного водоскиду), які знаходяться на водному об'єкті площею 2,6 га неподалік с. Довжиця на території Маневицької селищної ради Камінь-Каширського району Волинської області, безхазяйним майном, в тому числі шляхом звернення із заявою про взяття вказаних гідротехнічних споруд на облік до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, та розміщення оголошення про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік у друкованих засобах масової інформації.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 61).
В поданому до суду відзиві на позовну заяву (а. с. 64-73) відповідач позов не визнав та просить відмовити у його задоволенні, зокрема з тих підстав, що Маневицькою селищною радою не ігноруються вимоги законодавства, яке регулює питання набуття права комунальної власності на майно територіальною громадою, а проводяться всі необхідні, обґрунтовані та ефективні дії щодо економічної доцільності, ефективності використання в інтересах громади гідротехнічних споруд, вживаються всі необхідні процедурні заходи щодо можливості взяття його на облік у розумні строки.
Так, 12.12.2022 Маневицькою селищною радою прийнято рішення № 29/3 «Про затвердження Порядку виявлення, взяття на облік, збереження та використання безхазяйного майна, визнання спадщини відумерлою та прийняття такого майна у комунальну власність Маневицької селищної ради, складу постійно діючої комісії з виявлення, взяття на облік, збереження та використання безхазяйного майна, визнання спадщини відумерлою та прийняття такого майна у комунальну власність Маневицької селищної ради та форми Акту обстеження нерухомого майна». Крім того, з метою здійснення заходів, направлених на взяття на облік безхазяйного майна, а саме водовипусків (шахтних водоскидів), що перебували на балансі радгоспу «Маневицький», і відповідно до яких Довжицькою сільською радою Маневицького району Волинської області 28.05.2020 прийняте рішення №36/7, Маневицькою селищною радою 29.11.2022 направлено запит до Регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області. Також 22.12.2022 за № 2531/01-12/2-22 направлено запит до Державного архіву Волинської області щодо отримання інформації про водовипуски (шахтні водоскиди), наявність відповідного проєкту, актів приймання-передачі, отримання копій відповідних документів.
Водночас, з метою вивчення питання економічної доцільності та інших вигод внаслідок ефективного в майбутньому використання зазначених гідротехнічних споруд, Маневицькою селищною радою 22.12.2022 направлено запит за №2529/01-13/2-22 до Прилісненської сільської ради, на який остання листом від 30.01.2023 №68/01-14/2-23 повідомила, що договорів оренди на вищевказане майно на даний час не укладено.
З метою вивчення потреби у зрошенні прилеглих до вказаних гідротехнічних споруд земель сільськогосподарського призначення та з метою утворення організації водокористувачів для забезпечення використання, експлуатації та технічного обслуговування об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних користувачам земельних ділянок сільськогосподарського призначення направлені відповідні листи, однак особи - користувачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення, інтересу до утворення організації водокористувачів для забезпечення використання, експлуатації та технічного обслуговування об'єктів інженерної інфраструктури меліоративних систем, не проявили.
У зв'язку з відсутністю технічної документації щодо гідротехнічних споруд (дамби довжиною 630 м, середня ширина по верху - 3 м, середня висота - 3 м та шахтного водоскиду), які знаходяться на водному об'єкті площею 2,6 га поблизу с. Довжиця, Маневицькою селищною радою підготовлене та направлене клопотання №3283/01-13/2-24 щодо розроблення технічного паспорта складової частини меліоративної мережі - декількох технологічно пов'язаних інженерних меліоративних об'єктів - дамби та шахтного водоскиду, який є складовою документації необхідної для подачі заяви звернення органу місцевого самоврядування до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі. Крім того, підготовлено проєкт рішення виконавчого комітету Маневицької селищної ради «Про затвердження акту обстеження безхазяйного майна», відповідно до якого уповноважений орган має здійснити всі необхідні дії щодо взяття на облік гідротехнічних споруд органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, як безхазяйне. Засідання виконавчого комітету Маневицької селищної ради заплановане на 28.11.2024.
Сторони подали також до суду інші заяви по суті справи, а саме відповідь на відзив та заперечення, у яких підтримали правову позицію, наведену у позовній заяві та відзиві (а. с. 100-103, 105-109).
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що Камінь-Каширською окружною прокуратурою вивчено інформацію щодо стану додержання вимог законодавства з питань збереження майна інженерної інфраструктури водних об'єктів та встановлено, що на території Маневицької селищної ради Камінь-Каширського району Волинської області в межах населеного пункту - с. Довжиця на несформованій земельній ділянці за координатами 51.193354 - 25.540908 розташований водний об'єкт загальною площею 2,6 га.
Згідно з актом інвентаризації водного об'єкта (ставка) та його гідротехнічної споруди на території колишньої Довжицької сільської ради Маневицького району (теперішньої Маневицької селищної ради Камінь-Каширського району) встановлено, що на водному об'єкті площею 2,6 га знаходиться гребля довжиною 630 м, ширина по верху - 3 м, висота - 3 м та шахтний водоскид із металевих конструкцій; технічний стан гідротехнічних споруд задовільний (а. с. 42-43).
Крім того, актом обстеження від 26.08.2024 (з додатками) встановлено, що по периметру водного об'єкту - ставка площею 2,6 га розміщена дамба довжиною 630 м, середня ширина по верху - 3 м, середня висота - 3 м, закладення укосів: верхового m=1, 0, низового m=1,5. Верховий укіс має протифільтраційну плівку та кріплення залізобетонними плитами розміром 3 м на 1,5 м. Водовідведення із ставка здійснюється у меліоративний канал за допомогою шахтного водоскиду, який на даний час повністю затоплений і не регулюється (а. с. 33 зворот - 36 зворот).
Керівник Камінь-Каширської окружної прокуратури звернувся до голови Маневицької селищної ради з листом від 24.04.2024 № 51/1-748ВИХ-24 про надання інформації щодо вжитих заходів, спрямованих на набуття права комунальної власності на безхазяйне майно (гідротехнічні споруди - шахтні водоскиди та гребля), а у разі невжиття відповідних заходів - повідомити причини та вказати, чи планує Маневицька селищна рада розпочати процедуру визнання безхазяйним та оформлення права комунальної власності на шахтні водоскиди та греблю на території Довжицької сільської ради (а. с. 25).
Листом від 27.05.2024 № 1564/01-13/2-24 відповідач повідомив прокуратуру, що Маневицькою селищною радою здійснюються заходи щодо передачі гідротехнічних споруд - двох шахтних водоскидів, які розташовані на території Маневицької селищної ради в адміністративних межах колишньої Довжицької сільської ради. 21.05.2024 на сесії селищної ради прийнято рішення № 46/22 «Про внесення змін до рішення Маневицької селищної ради від 12.12.2022 № 29/3 «Про затвердження Порядку виявлення, взяття на облік, збереження та використання безхазяйного майна, визнання спадщини відумерлою та прийняття такого майна у комунальну власність Маневицької селищної ради, складу постійно діючої комісії з виявлення, взяття на облік, збереження та використання безхазяйного майна, визнання спадщини відумерлою та прийняття такого майна у комунальну власність Маневицької селищної ради та форми Акту обстеження нерухомого майна». Власникам земельних ділянок, які межують з гідротехнічними спорудами - шахтними водоскидами та греблею в Довжицькому старостинському окрузі надіслані листи з пропозицією щодо створення організації водокористувачів для ефективного проведення гідротехнічної меліорації на земельних ділянках сільськогосподарського призначення та безоплатного отримання у власність вищезазначеного майна. У разі отримання відповіді від власників земельних ділянок з метою створення організації водокористувачів вищезазначене майно буде безоплатно передане у власність організації. Маневицькою селищною радою здійснюються всі необхідні заходи у розумні строки, направлені на виявлення, взяття на облік, збереження та використання безхазяйного майна, а саме двох шатних водоскидів з метою звернення радою до суду з відповідним позовом у терміни, визначені статтею 335 ЦК України. Маневицька селищна рада у листі від 27.05.2024 № 1564/01-13/2-24 заперечила щодо здійснення Камінь-Каширською окружною прокуратурою Волинської області представництва своїх інтересів шляхом звернення із заявою до суду (а. с. 26-27).
Судом також встановлено, що рішенням Маневицької селищної ради № 2/5 від 16.12.2020 «Про початок реорганізації сільських рад шляхом приєднання до Маневицької селищної ради» (пункти 5 та 6) (https://mg.gov.ua/docs/848345/) розпочато процедуру реорганізації Довжицької сільської ради шляхом приєднання до Маневицької селищної ради, яка є правонаступником усього майна, прав та обов'язків Довжицької сільської ради. Довжицька сільська рада, відповідно до рішення від 28.05.2020 № 36/7 «Про взяття на облік та оформлення права власності на безхазяйне майно» (а. с. 31 зворот), у 2020 році розпочала процедуру взяття на облік та оформлення права власності за сільською радою безхазяйного майна - водовипуски (шахтні водоскиди), що перебували на балансі радгоспу «Маневицький».
Право власності на вказані об'єкти нерухомого майна за Довжицькою сільською радою та в подальшому за Маневицькою селищною радою не зареєстроване, відсутність власника гідротехнічних споруд підтверджується листами Регіонального офісу водних ресурсів у Волинській області від 01.05.2024 № 513/04/17-24, від 28.08.2024 № 935/05/06-24 (а. с. 29, 33), листом Камінь-Каширської районної військової адміністрації від 29.08.2023 № 01-30/29 (а. с. 31), та не заперечується сторонами.
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частинами першою, третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Як передбачено пунктом 1 частини шостої статті 23 Закону № 1697-VII, під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).
За приписами частин третьої - п'ятої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
На думку суду, звертаючись до суду в інтересах держави, у позовній заяві керівник Камінь-Каширської окружної прокуратури обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту. Зокрема, звернення до суду з позовом у цьому випадку спрямоване на задоволення суспільної потреби - взяття на облік безхазяйного майна (гідротехнічна споруда), розташованого на території Маневицької селищної ради, що дасть можливість вирішувати питання збереження водних об'єктів для загального та спеціального водокористування, передавати в оренду шляхом укладення договорів, забезпечити збереження та належну експлуатацію гідротехнічної споруди. При цьому, у зв'язку із відсутністю органу, уповноваженого державою звертатися до суду з позовом з цього питання, прокурор у цій справі набув статусу позивача.
Звернення прокурора до суду у порядку адміністративного судочинства у цій справі слугує меті захисту суспільного інтересу у такій важливій сфері, як забезпечення екологічної безпеки та безпеки життя та здоров'я людей, а тому прокурор, звертаючись до суду з цим позовом, діє відповідно до вимог статті 53 КАС України та частини третьої статті 23 Закону № 1697-VII (такі висновки суду відповідають правовій позиції, викладеній у постанові Верховного Суду від 23.09.2024 у справі № 460/3537/21).
Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Згідно із частиною п'ятою статті 16 Закону № 280/97-ВР від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
За змістом частини першої статті 10 вказаного Закону визначено статус сільських рад як органів місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
За приписами частин першої, другої, п'ятої статті 60 Закону № 280/97-ВР територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад (підпункт 1 пункту «а» статті 29 Закону №280/97-ВР).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону України «Про аквакультуру» від 18.09.2012 № 5293-VI (далі - Закон № 5293-VI) у цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні: гідротехнічні споруди для цілей аквакультури - об'єкти нерухомого майна державної або комунальної власності або власник яких невідомий чи його неможливо встановити на підставі даних, документів та/або інформації з відповідних державних реєстрів (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірно-осушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод та розташовані на водних об'єктах, наданих у користування на умовах оренди для цілей аквакультури.
Статтею 12 Закону № 5293-VI визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських, Київської і Севастопольської міських, районних, обласних рад у сфері аквакультури належать: надання в користування на умовах оренди частини рибогосподарського водного об'єкта, рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановлених Земельним кодексом України; здійснення інших повноважень відповідно до закону.
Згідно із частиною першою статті 328 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
За приписами статті 329 ЦК України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 335 ЦК України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих медіа. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.
Суд погоджується із доводами прокурора, що спірні гідротехнічні споруди є нерухомим майном, тоді як згідно із частиною першою статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Частиною першою статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав не нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2024 № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV) визначається необхідність державної реєстрації споруд, а також їх окремих частин.
Отже, спірні споруди належить до нерухомого майна, щодо якого має проводитися державна реєстрація прав.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 2 Закону №1952-IV у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За приписами частини чотирнадцятої статті 18 Закону №1952-IV взяття на облік безхазяйного нерухомого майна проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Пунктами 82, 84, 85 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, передбачено, що взяття на облік безхазяйного нерухомого майна здійснюється за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку з урахуванням особливостей, визначених пунктами 83-88 цього Порядку. За результатом розгляду заяви, а також за наявності відомостей про технічні характеристики відповідного безхазяйного нерухомого майна, отриманих з Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва, чи відомостей про земельну ділянку, сформовану за рахунок невитребуваної земельної частки (паю), отриманих з Державного земельного кадастру, державний реєстратор приймає рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або рішення щодо відмови у взятті на такий облік. Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вносить до спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості.
Системний аналіз вказаних нормативно-правових актів дає підстави дійти висновку про те, що до відання сільських рад відноситься, в тому числі, вжиття заходів щодо реєстрації та взяття на облік безхазяйного майна, розташованого на території відповідної громади, та законодавством визначена поетапна процедура передання у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна.
У постанові від 21.06.2024 у справі № 420/19870/21 Верховний Суд дійшов таких висновків про застосування статті 335 ЦК України у питанні взяття на облік безхазяйних нерухомих речей:
«(1) безхазяйною нерухомою річчю є нерухоме майно, яке відповідає двом умовам:
- відомості про це майно відсутні у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно;
- власник цього майна невідомий органу місцевого самоврядування, на території якого воно розміщене;
(2) орган місцевого самоврядування, на території якого розміщено безхазяйну нерухому річ, зобов'язаний звернутися із заявою до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, для взяття безхазяйної нерухомої речі на облік.
Оскільки частина друга статті 355 ЦК України сформульовано імперативно, звернення з відповідною заявою є обов'язком, а не правом органу місцевого самоврядування.».
Відтак, суд погоджується із доводами позивача про те, що всупереч вимогам законодавства, Маневицькою селищною радою упродовж тривалого проміжку часу не вжито дієвих заходів, спрямованих на визнання об'єкту нерухомого майна - гідротехнічних споруд (дамби та шахтного водоскиду) безхазяйним майном, чим допущено протиправну бездіяльність. Зокрема, відповідачем: не проведено технічну інвентаризацію гідротехнічних споруд, що розташовані на земельних ділянках поблизу с. Довжиця; не подано до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, заяву про взяття на облік гідротехнічних споруд, як безхазяйної нерухомої речі; не опубліковано у друкованих засобах масової інформації оголошення про взяття на облік гідротехнічних споруд, як безхазяйної нерухомої речі; після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі не подано до суду заяву про передання гідротехнічних споруд у комунальну власність; не подано до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, заяву про державну реєстрацію на підставі судового рішення права власності на гідротехнічні споруди.
Суд відхиляє доводи відповідача та зазначає, що наведені у листі відповідача від 27.05.2024 № 1564/01-13/2-24 та у відзиві на позовну заяву заходи, які вживалися Маневицькою селищною радою щодо спірних гідротехнічних споруд, не можна визнати дієвими та ефективними, відповідач не здійснив юридично значимих дій щодо оформлення права власності на гідротехнічні споруди, які, за відсутності реєстрації у Державному реєстрі речових прав, у розумінні закону фактично залишаються безхазяйним майном (вказані висновки суду узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 05.03.2024 у справі № 300/3657/22).
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтверджені належними і допустимими доказами, та враховуючи також, що у позовній заяві позивач обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту, тому поданий в інтересах держави позов керівника Камінь-Каширської окружної прокуратури належить задовольнити.
Згідно із частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Відтак, оскільки у цій справі задоволено позов суб'єкта владних повноважень, тому судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позовної заяви в сумі 2422,40 грн згідно із платіжною інструкцією від 22.10.2024 № 2338 (а. с. 9) з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Маневицької селищної ради щодо не вчинення дій, спрямованих на визнання гідротехнічних споруд (дамби довжиною 630 м, середня ширина по верху - 3 м, середня висота - 3 м, закладення укосів: верхового m=1,0, низового m=1,5, та шахтного водоскиду), які знаходяться на водному об'єкті площею 2,6 га неподалік с. Довжиця на території Маневицької селищної ради Камінь-Каширського району Волинської області) безхазяйним майном.
Зобов'язати Маневицьку селищну раду (44601, Волинська обл., Камінь-Каширський р-н, с-ще Маневичі, вул. Незалежності, 20, ідентифікаційний код 04333193) вчинити дії, спрямовані на визнання гідротехнічних споруд (дамби довжиною 630 м, середня ширина по верху - 3 м, середня висота - 3 м, закладення укосів: верхового m=1,0, низового m=1,5, та шахтного водоскиду), які знаходяться на водному об'єкті площею 2,6 га неподалік с. Довжиця на території Маневицької селищної ради Камінь-Каширського району Волинської області безхазяйним майном.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М. Валюх