22 липня 2025 року ЛуцькСправа № 140/12214/24
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Валюха В.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом керівника Ковельської окружної прокуратури до Смідинської сільської ради про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,
Керівник Ковельської окружної прокуратури в інтересах держави звернувся з позовом до Смідинської сільської ради про визнання протиправною бездіяльності щодо не набуття права власності на внутрішньогосподарську меліоративну мережу із розташованими на ній інженерними та гідротехнічними спорудами на території колишньої Руднянської сільської ради Старовижівського району у вигляді магістральних та транспортуючих каналів протяжністю 14,4 км, осушувачів протяжністю 1,280 км, шлюзів-регуляторів у кількості 3 штук, труб-переїздів у кількості 11 штук, колекторів протяжністю 47,954 км, та зобов'язання вчинити дії, спрямовані на набуття права власності на внутрішньогосподарську меліоративну мережу із розташованими на ній інженерними та гідротехнічними спорудами на території колишньої Руднянської сільської ради Старовижівського району у вигляді магістральних та транспортуючих каналів протяжністю 14,4 км, осушувачів протяжністю 1,280 км, шлюзів-регуляторів у кількості 3 штук, труб-переїздів у кількості 11 штук, колекторів протяжністю 47,954 км.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Ковельською окружною прокуратурою вивчено стан додержання вимог чинного законодавства в діяльності органів влади та місцевого самоврядування в частині набуття права власності та подальшого управління майном територіальних громад Ковельського району, та виявлено факт протиправної бездіяльності Смідинської сільської ради, що полягає у не набутті права власності на внутрішньогосподарську меліоративну мережу та гідроспоруди, які перебувають на балансі органу місцевого самоврядування.
Відповідно до інформації Смідинської сільської ради від 19.09.2024 № 1232/02-07/2-24 останньою не оформлено та не зареєстровано право комунальної власності на згадану внутрішньогосподарську меліоративну систему з об'єктами інженерної інфраструктури (гідротехнічні споруди), використання зазначеного нерухомого майна здійснюється з порушенням вимог чинного законодавства шляхом використання внутрішньогосподарської мережі з інженерними спорудами без державної реєстрації права власності та правовстановлюючих документів.
Прокурор вказує, що управління майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад, в межах, визначених радою, належить до компетенції Смідинської сільської ради. Проте, відповідач жодних дій, спрямованих на оформлення та державну реєстрацію права власності на меліоративні мережі, не вчинив. Бездіяльність відповідача створює підстави для порушення основних засад державної політики у сфері збереження інженерної інфраструктури водних об'єктів та комунальної власності, що у свою чергу є порушенням загальнодержавних інтересів та у відповідності до статті 131-1 Конституції України покладає на прокурора обов'язок представництва в суді.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 28.10.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, судовий розгляд справи ухвалено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (а. с. 34).
Копію вказаної ухвали суду від 28.10.2024 про відкриття провадження у справі відповідач одержав через електронний кабінет в підсистемі «Електронний суд» ЄСІТС 29.10.2024, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а. с. 36), проте відзиву на позовну заяву до суду не подав.
Дослідивши письмові, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що Ковельською окружною прокуратурою вивчено стан додержання вимог чинного законодавства в діяльності органів влади та місцевого самоврядування в частині набуття права власності та подальшого управління майном територіальних громад Ковельського району, та виявлено факт протиправної бездіяльності Смідинської сільської ради, що полягає у не набутті права власності на внутрішньогосподарську меліоративну мережу та гідроспоруди, які перебувають на балансі органу місцевого самоврядування.
Комісією, утвореною на підставі розпорядження голови Старовижівської районної державної адміністрації № 142 від 21.06.2005, проведено обстеження та передано Руднянській сільській раді Старовижівського району внутрішньогосподарську меліоративну систему з об'єктами інженерної інфраструктури (гідротехнічні споруди), що підтверджується актом приймання-передачі від 14.12.2005 (а. с. 9).
В подальшому, комісією, утвореною на підставі рішення Смідинської сільської ради № 29/1 від 19.01.2018, прийнято на баланс сільської ради осушувальну систему з об'єктами інженерної інфраструктури, що підтверджується передавальним актом від 19.01.2018 (а. с. 24-25).
Керівник Ковельської окружної прокуратури звернувся до Смідинської сільської ради з листом від 13.09.2024 № 52-3750ВИХ-24 про надання інформації про гідротехнічні споруди (а. с. 21), у відповідь на який відповідач листом від 19.09.2024 № 1232/02-07/2-24 повідомив, що у комунальну власність передавалися гідротехнічні споруди та внутрішньогосподарські меліоративні системи, Смідинська сільська рада взяла на облік гідротехнічні споруди та внутрішньогосподарські меліоративні системи, технічні паспорти на вказані споруди сільською радою не виготовлялося (а. с. 24).
При вирішенні спору суд застосовує такі нормативно-правові акти.
Пунктом 3 частини першої статті 131-1 Конституції України передбачено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює: представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Згідно з частинами першою, третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VII (далі - Закон № 1697-VII) представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Як передбачено пунктом 1 частини шостої статті 23 Закону № 1697-VII, під час здійснення представництва інтересів громадянина або держави у суді прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом та законом, що регулює виконавче провадження: звертатися до суду з позовом (заявою, поданням).
За приписами частин третьої - п'ятої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу. У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача.
На думку суду, звертаючись до суду в інтересах держави, у позовній заяві керівник Ковельської окружної прокуратури обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту. Зокрема, звернення до суду з позовом у цьому випадку спрямоване на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання законності користування комунальним майном без правовстановлюючих документів. Відсутність реєстрації права власності на нерухоме майно створює передумови для зловживань щодо розпорядження зазначеним нерухомим майном, ризики безпідставно вибуття останнього з власності територіальної громади, інтереси якої рада представляє, що може призвести до негативних наслідків та порушення прав громади. При цьому, у зв'язку із відсутністю органу, уповноваженого державою звертатися до суду з позовом з цього питання, прокурор у цій справі набув статусу позивача.
Статтею 25 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» від 21.05.1997 № 280/97-ВР (далі - Закон № 280/97-ВР) визначено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Згідно із частиною п'ятою статті 16 Закону № 280/97-ВР від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.
За змістом частини першої статті 10 вказаного Закону визначено статус сільських рад як органів місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
За приписами частин першої, другої, п'ятої статті 60 Закону № 280/97-ВР територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Спадщина, визнана судом відумерлою, переходить у власність територіальної громади за місцем відкриття спадщини. Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, створення, придбання майна органами місцевого самоврядування в порядку, встановленому законом. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, в тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, укладати договори в рамках державно-приватного партнерства, у тому числі концесійні договори, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їхнього відчуження, визначати в угодах та договорах умови використання та фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду.
До відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад (підпункт 1 пункту «а» статті 29 Закону №280/97-ВР).
Згідно із частиною першою статті 328 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
За приписами статті 329 ЦК України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 335 ЦК України безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий. Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих медіа. Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.
Спірні об'єкти є нерухомим майном, тоді як згідно із частиною першою статті 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
Частиною першою статті 5 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав не нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2024 № 1952-IV (далі - Закон № 1952-IV) визначається необхідність державної реєстрації споруд, а також їх окремих частин.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 2 Закону №1952-IV у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні: державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відтак, суд погоджується із доводами позивача про те, що всупереч вимогам законодавства, відповідач дій, спрямованих на оформлення та державну реєстрацію права власності на спірні об'єкти не вчинив. Суд також зазначає, що відповідач не здійснив юридично значимих дій щодо оформлення права власності на споруди, які, за відсутності реєстрації у Державному реєстрі речових прав, у розумінні закону фактично залишаються безхазяйним майном (вказані висновки суду узгоджуються із правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 05.03.2024 у справі № 300/3657/22).
З урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підтверджені належними і допустимими доказами, та враховуючи також, що у позовній заяві позивач обґрунтував, в чому полягає порушення інтересів держави та необхідність їх захисту, а відповідач відзиву на позовну заяву до суду не подав, доводи прокурора не спростував, тому поданий в інтересах держави позов керівника Ковельської окружної прокуратури належить задовольнити.
Згідно із частиною другою статті 139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
Відтак, оскільки у цій справі задоволено позов суб'єкта владних повноважень, тому судові витрати у вигляді сплаченого судового збору за подання позовної заяви в сумі 2422,40 грн згідно із платіжною інструкцією від 22.10.2024 № 2337 (а. с. 8) з відповідача стягненню не підлягають.
Керуючись статтями 243 - 246, 262 КАС України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Смідинської сільської ради щодо не набуття права власності на внутрішньогосподарську меліоративну мережу із розташованими на ній інженерними та гідротехнічними спорудами на території колишньої Руднянської сільської ради Старовижівського району (у вигляді: магістральних та транспортуючих каналів протяжністю 14,4 км, осушувачів протяжністю 1,280 км, шлюзів-регуляторів у кількості 3 штук, труб-переїздів у кількості 11 штук, колекторів протяжністю 47,954 км).
Зобов'язати Смідинську сільську раду (44453, Волинська обл., Ковельський р-н, с. Смідин, вул. Грушевського, 9, ідентифікаційний код 04332880) вчинити дії, спрямовані на набуття права власності на внутрішньогосподарську меліоративну мережу із розташованими на ній інженерними та гідротехнічними спорудами на території колишньої Руднянської сільської ради Старовижівського району (у вигляді: магістральних та транспортуючих каналів протяжністю 14,4 км, осушувачів протяжністю 1,280 км, шлюзів-регуляторів у кількості 3 штук, труб-переїздів у кількості 11 штук, колекторів протяжністю 47,954 км).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.М. Валюх