21 липня 2025 року 17:00 ЛуцькСправа № 140/7942/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Смокович В. І.,
при секретарі судового засідання Литвиненко І. П.,
за участі представника заявника Кулик А.С.,
свідка ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до Приватного підприємства «БЕФЕСТ» про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна,
Головне управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області, заявник) 17.07.2025 о 14:35 год звернулося до суду із заявою до Приватного підприємства «БЕФЕСТ» (далі - ПП «Бефест», підприємство, платник податку) про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна ПП «Бефест» на підставі рішення ГУ ДПС у Волинській області від 17.07.2025.
Заява обґрунтована тим, що на підставі наказу ГУ ДПС у Волинській області від 27.06.2025 №2287-п та направлень №3785, №3786 від 09.07.2025 на проведення документальної позапланової виїзної перевірки було здійснено виїзд за податковою адресою ПП «Бефест» для ознайомлення з направленнями та врученням копії наказу на проведення документальної позапланової виїзної перевірки.
Прибувши до відповідача 15.07.2025 податковим органом було встановлено нежитлову будівлю без будь-яких розпізнавальних знаків щодо здійснення господарської діяльності ПП «Бефест».
Також, посадовими особами заявника здійснено дзвінки за наявними номерами телефону, однак перший номер телефону був недійсним, а за іншим номером - ніхто не відповів.
Наступного дня, 16.07.2025, повторно здійснивши виїзд за юридичною (податковою) адресою ПП «Бефест», керівником підприємства Бенько Ю. А. представнику контролюючого органу надано копію наказу № 09-07 від 09.07.2025 про те, що він перебуває у безоплатній відпустці терміном 30 днів.
Заявник зазначає, що в даному наказі не зазначено дати про початок такої відпустки та на кого покладаються посадові обов'язки керівника на час його перебування у відпустці. Зі слів ОСОБА_2 він є єдиним працівником ПП «Бефест».
Встановлені вище факти, а також з урахуванням того, що власне керівник підприємства не надав необхідні документи (належно оформлені) розцінюється як ухилення ПП «Бефест» у проведенні документальної перевірки.
Враховуючи вищевикладене, проведення перевірки підприємства станом на 16.07.2025 є неможливим.
Враховуючи вищевикладене о 10:00 год 17.07.2025 ГУ ДПС у Волинській області було прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна ПП «Бефест» на підставі звернення про застосування адміністративного арешту майна платника від 16.07.2025 поданого начальником управління податкового аудиту ГУ ДПС у Волинській області (арк.спр.11).
Заявник просить підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту на підставі рішення про застосування адміністративного арешту майна платника податків (арк. спр. 1-2).
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 18.07.2025 прийнято заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за заявою та призначено судове засідання у справі на 12:00 год 21.07.2025 (арк. спр. 18).
У відзиві на заяву від 18.07.2025 директор підприємства позовні вимоги не визнав, мотивуючи тим, що на його вимогу про надання копії наказу на перевірку та направлень, інспектор відмовився надати, пояснивши, що директор перебуває у відпустці, відповідно повноваження отримувати накази у нього відсутні.
Звертає увагу суду, що матеріали справи не містять актів про відмову в отриманні копії наказу та направлень, відтак у заявника не виникало права розпочинати проведення перевірки (арк. спр. 24-26).
У судовому засіданні 21.07.2025 представник ГУ ДПС у Волинській області, заяву підтримала з підстав, наведених у заяві про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна та додатково наданих пояснень, просила заяву задовольнити у повному обсязі.
Представник платника податків у судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений, заяв, клопотань про причини неявки неподав.
Відповідно до частини третьої статті 268 КАС України у справах, визначених, зокрема, статтею 283 КАС України, неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
Інших заяв по суті справи, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України (далі - КАС України) до суду не надходило.
Суд, заслухавши пояснення представника заявника, показання свідка ОСОБА_1 , перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази на предмет належності, допустимості, достовірності кожного доказу окремо, а також достатності і взаємозв'язку доказів у їхній сукупності, встановив такі обставини.
Наказом начальника ГУ ДПС у Волинській області від 27.06.2025 №2287-п, призначено провести документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Бефест», на підставі пункту 75.1 статті 75, підпунктів 78.1.1, 78.1.4, пункту 78.1 статті 78 та з врахуванням пункту 69.2 статті 69 Податкового кодексу України (далі - ПК України), та у зв'язку з ненаданням ПП «Бефест» пояснень та їх документального підтвердження на запит від 29.05.2025 №1689/12/03-20-07-02-12, за період діяльності з 01.01.2022 по 30.04.2025 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства (арк. спр. 5).
Контролюючим органом 09.07.2025 сформовані направлення на перевірку №3786 та №3785 (арк. спр. 8-9).
Заявником 15.07.2025 складено акт про неможливість проведення перевірки, у зв'язку тим, що станом на 15.07.2025 немає можливості вручити копію наказу ГУ ДПС у Волинській області та ознайомити з направленням на проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Бефест» посадових осіб підприємства або їх законних представників та, відповідно, неможливо розпочати й провести вищевказану перевірку (арк. спр. 10).
Посадовою особою ГУ ДПС у Волинській області 16.07.2025 складено акт №4144/07-02/42635466 про недопуск до проведення перевірки ПП «Бефест» 12:10 год, у якому зазначається, що на підставі наказу №2287-п від 27.06.2025 здійснивши вихід за юридичною (податковою) адресою ПП «Бефест» - місто Луцьк, вулиця Словацького, будинок 30, керівником підприємства Бенько Ю. А. представнику контролюючого органу надано копію наказу від 09.07.2025 про те, що він перебуває у безоплатній відпустці терміном 30 днів. Зі слів ОСОБА_2 він є єдиним працівником ПП «Бефест». В ході розмови було встановлено, що на підприємстві відсутній (не ведеться) журнал реєстрації та обліку виданих наказів, що суперечить правилам (вимогам) Наказу Міністерства юстиції України №1000/5 від 18.06.2016 щодо оформлення організаційно-розпорядчих документів. Встановлені вище факти, а також з урахуванням того, що власне керівник підприємства не надав необхідні документи (належно оформлені) розцінюється як ухилення ПП «Бефест» у проведенні документальної перевірки (арк. спр. 6).
Актом №4145/07-02/42635466 від 16.07.2025 зафіксовано факт відмови від підпису та отримання акту недопуску до проведення перевірки ПП «Бефест» №4144/07-02/42635466 від 16.07.2025 (арк. спр. 7).
Начальник управління податкового аудиту ГУ ДПС у Волинській області подав до начальника ГУ ДПС у Волинській області звернення про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 16.07.2025 (арк. спр. 11).
Начальник ГУ ДПС у Волинській області 17.07.2025 о 10:00 год, розглянувши звернення та додані до нього матеріали приймає рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна до ПП «Бефест» (код ЄДРПОУ 42635466), що перебуває (розміщене, зберігається) за адресою: місто Луцьк, вулиця Словацького, будинок 30 (арк. спр. 12).
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з положеннями пункту 94.1 статті 94 ПК України адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом.
Відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема, платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Тобто, арешт майна може бути застосований за наявності хоча б однієї з визначених статтею 94 ПК України обставин, зокрема, у випадку, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Згідно з пунктом 94.5 статті 94 ПК України арешт майна може бути повним або умовним.
Повним арештом майна визнається заборона платнику податків на реалізацію прав розпорядження або користування його майном. У цьому випадку ризик, пов'язаний із втратою функціональних чи споживчих якостей такого майна, покладається на орган, який прийняв рішення про таку заборону.
Умовним арештом майна визнається обмеження платника податків щодо реалізації прав власності на таке майно, який полягає в обов'язковому попередньому отриманні дозволу керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу на здійснення платником податків будь-якої операції з таким майном. Зазначений дозвіл може бути виданий керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу, якщо за висновком податкового керуючого здійснення платником податків окремої операції не призведе до збільшення його податкового боргу або до зменшення ймовірності його погашення.
Згідно з пунктом 94.6 статті 96 ПК України керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків, яке надсилається: платнику податків з вимогою тимчасово зупинити відчуження його майна; іншим особам, у володінні, розпорядженні або користуванні яких перебуває майно такого платника податків, з вимогою тимчасово зупинити його відчуження.
Законність вимоги щодо застосування адміністративного арешту майна платника податків на підставі підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України пов'язана з наявністю, правомірністю та обґрунтованістю рішення керівника податкового органу щодо застосування арешту майна платника податків.
Згідно з пунктом 94.10 статті 94 ПК України арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом.
Зазначений строк не може бути продовжений в адміністративному порядку, у тому числі за рішенням інших державних органів, крім випадків, коли власника майна, на яке накладено арешт, не встановлено (не виявлено). У цих випадках таке майно перебуває під режимом адміністративного арешту протягом строку, визначеного законом для визнання його безхазяйним, або у разі якщо майно є таким, що швидко псується, - протягом граничного строку, визначеного законодавством. Порядок операцій з майном, власника якого не встановлено, визначається законодавством з питань поводження з безхазяйним майном.
Строк, визначений цим пунктом, не включає добові години, що припадають на вихідні та святкові дні.
З матеріалів заяви вбачається, у рішенні про застосування адміністративного арешту майна платника податків від 17.07.2025, в якості підстав для застосування умовного адміністративного арешту майна платника податків ПП «Бефест» вказано: «відмовляється від проведення документальної або фактичної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу».
Сталою є правова позиція Верховного Суду, викладена, зокрема, в постанові від 12.04.2023 у справі № 380/6993/22, від 23.02.2023 у справі № 640/17091/21, від 11.01.2024 у справі №520/19803/23, відповідно до якої перевірка причин відмови у допуску посадових осіб податкового органу до проведення податкової перевірки з боку платника податків, обґрунтованості рішення про застосування адміністративного арешту майна входять до предмета доказування у справах, передбачених пунктом 2 частини першої статті 283 КАС України.
Платник податків не заперечує факт відмови в допуску посадових осіб контролюючого органу до перевірки, як і не заперечує правомірність прийняття наказу від 27.06.2025 №2287-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Бефест»».
Суд зазначає, що відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
За змістом підпункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК передбачено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.
Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.
Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Судом встановлено вище, що наказ від 27.06.2025 №2287-п 27.06.2025 №2287-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Бефест»», був винесений на підставі пункту 75.1 статті 75, підпунктів 78.1.1, 78.1.4, пункту 78.1 статті 78 та з врахуванням пункту 69.2 статті 69 Податкового кодексу України (далі - ПК України), та у зв'язку з ненаданням ПП «Бефест» пояснень та їх документального підтвердження на запит від 29.05.2025 №1689/12/03-20-07-02-12, за період діяльності з 01.01.2022 по 30.04.2025 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства (арк. спр. 5).
ГУ ДПС у Волинській області 29.05.2025 на адресу ПП «Бефест» було надіслано лист №1689/12/03-20-07-02-12 «Про надання пояснень та їх документального підтвердження, який був повернутий за закінченням терміну зберігання 18.06.2025 (арк. спр. 39-42).
Як передбачено пунктом 42.2 статті 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до підпунктів 78.1.1 та 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 ПК України документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового законодавства, законодавства у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту; виявлено недостовірність даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту.
Відтак підсумовуючи викладене, у податкового органу були наявні підстави для винесення наказу від 27.06.2025 №2287-п 27.06.2025 №2287-п «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Бефест»».
За змістом пункту 78.5 статті 78 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Стаття 81 ПК України визначає умови та порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення документальних виїзних та фактичних перевірок.
Абзацами 1 - 4 пункту 81.1 статті 81 ПК України встановлено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Отже, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення документальної планової/позапланової виїзної перевірки, фактичної перевірки за сукупності таких умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) та надіслання/пред'явлення оформлених відповідно до вимог ПК України направлення і наказу на проведення перевірки, а також службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
При цьому, абзац 5 пункту 81.1 статті 81 ПК України визначає, що непред'явлення або не надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється (абзац 6 підпункту 81.1 статті 81 ПК України).
Тобто, лише дотримання посадовими особами контролюючого органу законодавчо установлених обмежень щодо призначення податкової перевірки є обов'язковою передумовою реалізації податковим органом права на проведення перевірки.
При цьому, саме на етапі допуску до перевірки суб'єкт господарської діяльності може поставити питання про необґрунтованість її призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення податкового контролю щодо себе.
За таких обставин, при вирішенні спору та встановлення наявності чи відсутності підстав для застосування до підприємства адміністративного арешту майна слід встановити наявність чи відсутність законних підстав для проведення перевірки платника податків, дотримання заявником процедури її призначення.
Суд також звертає увагу, що законодавець чітко визначив, що однією із підстав для застосування умовного адміністративного арешту майна є відмова платника податків від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу.
Отже, застосування адміністративного арешту за наведеної підстави можливе лише у разі дотримання таких умов: 1) відмова платника податків від допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної перевірки; 2) вказана перевірка проводиться за наявності законних підстав для її проведення.
Як встановлено судом, наказ ГУ ДПС у Волинській області від 27.06.2025 №2287-п містить усі реквізити, передбачені нормами чинного законодавства (зокрема, у ньому зазначені дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (назва та код ЄДРПОУ суб'єкта господарювання, який перевіряється), мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися).
Наказ про проведення перевірки містить підпис керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплений печаткою контролюючого органу.
Окрім цього, у ході розгляду справи судом не встановлено, що службові посвідчення, направлення та/чи, наказ оформлені з порушенням вимог закону.
Як убачається із показань свідка ОСОБА_1 (інспектора), між нею та ОСОБА_2 в телефонному режимі було домовлено про зустріч за податковою адресою підприємства 16.07.2025, під час якої на підставі застосунку «Дія» було встановлено особу директора ПП «Бефест» та на підставі службових посвідчень встановлено посадові особи ГУ ДПС у Волинській області. Представником податкового органу, інспектором Груб'як Т. А. директору підприємства було вручено наказ «Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПП «Бефест»» від 27.06.2025 №2287-п. та роз'яснено підстави проведення такої перевірки. Однак ОСОБА_2 відмовився від отримання вказаного наказу посилаючись на перебування у безоплатній відпустці терміном 30 днів, відповідно до наказу та вказавши, що він єдиний працівник на підприємстві.
Вказані пояснення кореспондуються із наявними письмовими доказами у справі, а саме відомостями, зазначеними в акті про недопуск до проведення перевірки ПП «Бефест» від 16.07.2025 №4144/07-02/42635466 на наявністю копії наказу №09-07 від 09.07.2025 про його перебування у безоплатній відпустці терміном 30 днів.
На переконання суду, навіть сам факт надання такого наказу представникам контролюючого органу свідчить про ознайомлення ОСОБА_2 із метою візиту до підприємства (ознайомлення із наказом про проведення перевірки), особами, яким уповноважено її здійснювати (направлення на проведення такої перевірки) та підтвердження, що вказані особи є працівниками податкового органу (службові посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки). За відсутності такої обізнаності, директор не надавав би відповідний наказ на підтвердження перебування у відпустці невідомим особам.
Також судом встановлено, що наявність акту, який засвідчує факт відмови від підписання у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу є лише підставою для початку проведення такої перевірки (абзац 8 пункту 81.1 статті 81 ПК України), у разі ж відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки посадовими (службовими) особами контролюючого органу за місцем проведення перевірки - є акт, що засвідчує факт відмови, із зазначенням заявлених причин відмови, один примірник якого вручається під підпис, відразу після його складання, платнику податків та/або уповноваженій особі платника податків (пункт 81.2 статті 82 ПК України).
Відтак, як встановлено судом в ході розгляду даної справи, в акті про недопуск до проведення перевірки ПП «Бефест» від 16.06.2025 №4144/07-02/42635466 був зафіксований факт перебування ОСОБА_2 у відпустці. Жодних заперечень щодо непред'явлення наказу, направлень та посвідчень представником платника податків не виникало, оскільки останній вказаний акт підписати відмовився, без зазначення на те причин.
Поряд із тим, суд уважає посилання представника платника податків на неможливість проведення такої перевірки у зв'язку із перебуванням єдиного працівника підприємства (директора Бенька Ю. А.) у відпустці безпідставним, оскільки відповідно до фінансової звітності мікропідприємства станом на 31.03.2025, середня кількість працівників становить 2 особи (арк. спр. 43). Зворотнього суду не надано і не доведено платником податків.
Відтак, представник ПП «Бефест», будучи повідомленим про підстави призначення, дату перевірки в установленому нормою пункту 81.1 статті 81 ПК порядку, своєю пасивною поведінкою фактично перешкодив проведенню перевірки. Перебування директора підприємства у відпустці стосується організації роботи ПП «Бефест». Керівник підприємства наділений відповідними управлінськими повноваженнями для забезпечення діяльності підприємства, в тому числі, визначення необхідної для цього чисельності працівників, зокрема на підставі цивільно-правових договорів, у тому числі на представництво, надання послуг, які пов'язані з підготовкою документів до перевірки. Обставини, які лежать у площині організації роботи платника податків, не можуть кваліфікуватися як поважні (за ступенем непереборності) у його взаємовідносинах з контролюючими органами.
Дана позиція узгоджується із постановою Верховного Суду від 08.06.2023 у справі №460/1417/19.
Як видно із матеріалів справи, ОСОБА_2 перебував за місцезнаходженням підприємства та був зобов'язаний надати допуск посадовим (службовим) особам контролюючого органу до проведення перевірки.
В даному випадку, на думку суду, платник податку у своєму відзиві використовує всі можливі способи для уникнення від відповідальності (накладення умовного адміністративного арешту майна), шляхом створення штучних підстав для недопуску посадових осіб заявника.
Більше того, наказ про безоплатну відпустку терміном 30 днів, який надав директор підприємства, не містив дати початку та закінчення його відпустки, що унеможливлювало його право на відкладення призначеної перевірки податковим органом та винесення іншого наказу про перенесення такої перевірки на термін перебування у відпустці, за умови одного працюючого, як усно повідомляв директор ОСОБА_2 перевіряючим оскільки заява від 09.07.2025, видатковий касовий ордер від 11.07.2025, платіжні інструкції кредитового переказу коштів від 11.07.2025 та розрахунковий листок за липень 2025 року ревізорам надані не були, а лише до відзиву на заяву (арк.спр.27-33), тому такі докази не заслуговують на увагу суду.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.02.2023 у справі №640/17091/21 вказав, що у разі створення платником податків перешкод у реалізації податковим органом своєї компетенції (права на проведення перевірки за наявності законних підстав) безпосередньо Податковий кодекс України встановлює право на вжиття способу забезпечення виконання платником податків його обов'язків - застосування адміністративного арешту майна. Відповідно, можливість вжиття цього способу не може ставитися в пряму залежність від оцінки самим платником податків законності підстав для проведення податкової перевірки, відмова у допуску до проведення якої або відмова від проведення якої з боку цього платника податків і передбачені як одна із підстав для застосування адміністративного арешту майна. Це призводить до неможливості розгляду заяви податкового органу в судовому порядку за процедурою, передбаченою статтею 283 КАС України.
Оцінку обґрунтованості заперечень платника податків щодо правомірності проведення перевірки має надавати суд в межах здійснення превентивного контролю при реалізації податковими органами певних видів його повноважень, шляхом розгляду заяв податкових органів, передбачених частиною першою статті 283 КАС України. У таких справах адміністративний суд фактично є незалежним суб'єктом, який здійснює перевірку об'єктивності прийнятого контролюючим органом рішення, та одночасно, виконує завдання захисту прав платників податків від потенційно можливих зловживань з боку суб'єктів владних повноважень.
За наведених обставин, суд уважає, що платник податків безпідставно не допустив посадових осіб контролюючого органу до проведення документальної позапланової виїзної перевірки за наявності законних підстав для її проведення, а тому відповідно до пункту 94.6 статті 96 ПК України у керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу виникли обґрунтовані підстави для прийняття рішення про застосування арешту майна платника податків.
На підставі вищевикладеного та враховуючи те, що контролюючим органом доведено наявність підстав для застосування адміністративного арешту майна платника податків, відповідно до підпункту 94.2.3 пункту 94.2 статті 94 ПК України, суд дійшов висновку про обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна платника податків ПП «Бефест» застосованого на підставі рішення начальника ГУ ДПС у Волинській області від 17.07.2025, у зв'язку з чим заява підлягає задоволенню.
Відповідно до частини 8 статті 283 КАС України рішення суду у справах, визначених пунктами 1-4, 7 частини першої цієї статті, підлягає негайному виконанню. Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених цією статтею, можуть бути подані сторонами протягом десяти днів з дня їх проголошення. Подання апеляційної скарги на рішення суду у справах, визначених пунктами 1-4, 7 частини першої цієї статті, не перешкоджає його виконанню.
Частиною другою статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз. Відтак сплачений позивачем судовий збір з відповідача не стягується.
Керуючись стаття 241-246, 250, 255, 283, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, майдан Київський, будинок 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу юридичної особи 44106679) до Приватного підприємства «БЕФЕСТ» (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Словацького, будинок 30, ідентифікаційний код юридичної особи 42635466) про підтвердження обґрунтованості умовного адміністративного арешту майна задовольнити повністю.
Підтвердити обґрунтованість умовного адміністративного арешту майна Приватного підприємства «БЕФЕСТ» (43025, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Словацького, будинок 30, ідентифікаційний код юридичної особи 42635466) на підставі рішення Головного управління ДПС у Волинській області від 17 липня 2025 року про застосування адміністративного арешту майна платника податків.
Рішення суду підлягає негайному виконанню.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на рішення може бути подана сторонами протягом десяти днів з дня його проголошення. Подання апеляційної скарги на рішення суду не перешкоджає його виконанню.
Суддя В.І. Смокович