21 липня 2025 року ЛуцькСправа № 140/6013/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Дмитрука В.В.,
розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулась із позовом до 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області (далі - 3 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Волинській області, відповідач) з наступними позовними вимогами:
1) визнати протиправною бездіяльність щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018;
2) зобов'язати провести нарахування та виплату індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, зі встановленням базового місяця - січень 2008 року.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що період з 01.01.2016 по 28.02.2018 позивач проходила службу у структурах 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області.
12.02.2025 представник позивача, адвокат Вінцюк Ю.Б. в інтересах ОСОБА_1 звернулася із заявою до 3 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Волинській області щодо нарахування та виплати їй індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018. Однак, відповідач листом від 18.02.2025 №48302-284/483.5 повідомив, що нарахування суми індексації доходів у повному розмірі за відсутності бюджетних асигнувань у кошторисі, вважається порушенням бюджетного законодавства. Разом з тим вказали, що грошове забезпечення ОСОБА_1 значно перевищувало розмір мінімальної заробітної плати, тому нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 не вбачається можливим.
Вважаючи таку бездіяльність відповідача протиправною, позивач через свого представника звернулась до суду за захистом своїх прав.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 09.06.2025 відкрито спрощене позовне провадження у справі без проведення судового засідання та виклику сторін.
17.06.2025 до суду надійшло клопотання від представника відповідача, у якому останній зауважив, що відповідно до наказу Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області «Про припинення юридичних осіб шляхом приєднання» №НС-76 від 22.01.2025 відповідач перебуває в стані реорганізації шляхом приєднання до 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області, який є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків 3 ДПРЗ, що припиняється.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 18.06.2024 клопотання задоволено. Залучено до участі у справі як співвідповідача - 1 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області (43020, Волинська область, м. Луцьк, вул. Електроапаратна, 6, ЄДРПОУ 38131220) (далі - 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Волинській області, відповідач 2)
Представник відповідача 2 у відзиві на позов позовні вимоги не визнав. В обґрунтування своєї позиції вказав, що відповідно до постанови затвердженої Кабінетом Міністрів України від 07.11 2007 №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу» (далі - Постанова №1294) та Інструкції №623, грошове забезпечення осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту складалося з посадового окладу, окладу за (військовим) спеціальним званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення, та які виплачувалися в межах асигнувань, визначених у кошторисі органу управління (підрозділу) на грошове забезпечення особового складу. Окремі види грошового забезпечення постійного характеру встановлювалися наказом керівника (начальника) органу управління (підрозділу) на початок року, із зазначенням конкретного розміру кожній особі рядового і начальницького складу залежно від якості, складності, обсягу та важливості виконуваних завдань, з урахуванням асигнувань на грошове забезпечення на поточний рік.
Крім того, представник відповідача зазначив, з прийняттям Постанови №1013, якою було змінено порядок проведення індексації, тобто з 01.12.2015 і включно до 01.03.2018, посадові оклади осіб служби цивільного захисту не змінилися.
Однак, згідно з пунктом 3 Постанови №1013: "Міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 р. розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 р., з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 р. перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року. Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 р. відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. №1078».
Отже, вказаною постановою Уряд фактично запропонував в грудні 2015 року підвищити зарплати працівникам бюджетної сфери за рахунок збільшення посадових окладів (тарифних ставок) та підвищення постійних складових зарплати, з тією метою, щоб з січня 2016 року розпочати заново обчислювати індекс споживчих цін для проведення індексації.
Тобто Постановою №1013 не лише істотно змінено порядок проведення індексації доходів населення починаючи з 01.12.2015, але й визначено базовий місяць (січень 2016 року), з якого в подальшому необхідно відштовхуватись для проведення індексації.
Враховуючи зазначене, представник відповідача 2 вважає, що з урахуванням пункту 5 Порядку №1078 індексація грошового забезпечення Позивача за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 не підлягає обчисленню з урахуванням базового місяця, що відповідає місяцю зміни тарифних ставок (окладів), тобто січня 2008 року.
З урахуванням наведеного просив у задоволені позовних вимог відмовити повністю.
Суд також наголошує, що за змістом статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у відзиві на позовну заяву відповідач викладає виключно заперечення проти позову, відзив не може містити будь-яких заяв чи клопотань, позаяк заяви та клопотання учасники справи подають окремо у письмовій формі із зазначенням підстав та з дотриманням інших вимог статті 167 КАС України.
Отже, зауваження у відзиві представника відповідача 2 про пропущення строку звернення до суду позивачем не підлягають судом вирішенню по суті.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 проходила службу в органах та підрозділах цивільного захисту України з 18.03.1997 по 03.08.2023 відповідно до Положення про проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.07.2005 №629 та Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 №593 (далі - Положення №593).
За спірний період з 01.01.2016 по 28.02.2018 позивач перебувала на посаді провідного фахівця з персоналу 3 ДПРЗ УДСНС України у Волинській області (до 14.01.2018) та фахівця 3 ДПРЗ УДСНС України у Волинській області (з 15.01.2018 по дату звільнення).
03.08.2023 ОСОБА_1 було звільнено зі служби цивільного захисту наказом начальника Головного управління ДСНС України у Волинській області від 03.08.2023 №237 відповідно до Положення №593 за пунктом 176 підпунктом 3 (за станом здоров'я).
12.02.2025 представник позивача в інтересах ОСОБА_1 звернулася із заявою до 3 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Волинській області щодо нарахування та виплати їй індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018.
У відповіді від 18.02.2025 №48302-284/483.5 3 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Волинській області повідомило про те, що нарахування суми індексації доходів у повному розмірі за відсутності бюджетних асигнувань у кошторисі, вважається порушенням бюджетного законодавства. Разом з тим вказали, що грошове забезпечення ОСОБА_1 значно перевищувало розмір мінімальної заробітної плати, тому нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 не вбачається можливим.
До листа також була додана довідка про виплачене грошове забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 фахівцю групи персоналу 3 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Волинській області ОСОБА_1 , однак у ній відсутня інформація про будь-яке нарахування індексації грошових доходів за вказані періоди.
Не погоджуючись із такою бездіяльністю відповідача, позивач через свого представника звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (далі - Закон №2011-XII).
Відповідно до частин 1 та 2 статті 9 Закону №2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина 3 статті 9 Закону №2011-XII).
Згідно статті 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Відповідно до частини другої статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» (далі - Закон №1282-ХІІ).
Згідно статті 1 Закону №1282-ХІІ індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Частиною першою статті 2 Закону №1282-ХІІ передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Частиною шостою статті 2 Закону №1282-ХІІ визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Відповідно до статті 3 Закону №1282-ХІІ індекс споживчих цін обчислюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері статистики, і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Абзацом 3 статті 1 Закону 1282-ХІІ визначено, що індекс споживчих цін - показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купує населення для невиробничого споживання.
Згідно із статтею 4 Закону 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка.
Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті.
Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв'язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до частин другої, шостої статті 5 Закону №1282-ХІІ підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з Державного бюджету України, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів Державного бюджету України.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Згідно із статтею 6 Закону №1282-ХІІ у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення, який затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок №1078), визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників.
Пунктом 1-1 Порядку №1078 встановлено, що підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 №491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення». Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
У пункті 5 Порядку №1078 в редакціях чинних з 17.03.2003 по 15.12.2015 міститься посилання на «базовий» період.
З 15.12.2015 пункт 5 Порядку №1078 викладено в наступній редакції:
«У разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1 1 цього Порядку».
Отже, Законом №1282-ХІІ та Порядком №1078 визначено правила та порядок проведення індексації грошових доходів населення, який поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання.
Точкою відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. Цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100%, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції. Проте коли настане право на індексацію грошового забезпечення, а також яким буде коефіцієнт поточної індексації, залежить від розміру приросту індексу споживчих цін.
Посадові оклади військовослужбовців Збройних Сил України збільшувались з 01.01.2008 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 №1294 та з 01.03.2018 на підставі Постанови Кабінету Міністрів України «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704.
Отже, місяцем обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базовим місяцем) для всіх військовослужбовців Збройних Сил України (не залежно від того, коли військовослужбовець прийнятий на військову службу, коли перемістився на посаду з більшим посадовим окладом, коли присвоєне чергове військове звання або встановлені різні надбавки та доплати і премії) буде місяць, наступний за місяцем, в якому відбулося підвищення посадових окладів для військовослужбовців відповідно до постанови Кабінету Міністрів України.
Тобто місяцями обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення («базовими» місяцями) для всіх військовослужбовців є місяці, з яких Постановами Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 07.11.2007 №1294 та «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» від 30.08.2017 №704 всім військовослужбовцям Збройних Сил України підвищено посадовий оклад, а саме січень 2008 року та березень 2018 року відповідно.
У межах спірних правовідносин, які виникли між сторонами у цій справі, саме січень 2008 року є базовим місяцем для нарахування індексації грошового забезпечення позивача.
Відповідач не надав суду доказів нарахування та виплати індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січня 2008 року.
У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 у справі №9-рп/2013 щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги. Тому системний аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій щодо оплати їх праці, а отже підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 19.07.2019 (справа № 240/4911/18), від 07.08.2019 (справа №825/694/17), від 23.10.2019 (справа №825/1832/17), яку суд враховує при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Суд також звертає увагу на правову позицію Європейського Суду з прав людини, викладену у п. 23 рішення у справі «Сук проти України» від 10.03.2011, заява №10972/05, де зазначено, що держава на власний розсуд визначає, які доплати надавати своїм працівникам із державного бюджету. Держава може ввести, призупинити або припинити їх виплату, вносячи відповідні законодавчі зміни. Однак, якщо законодавча норма, яка передбачає певні доплати, є чинною, а передбачені умови - дотриманими, державні органи не можуть відмовляти у їх наданні, доки законодавче положення залишається чинним.
Отже, не нарахування відповідачем індексації грошового забезпечення у встановленому розмірі порушує право позивача на отримання такої індексації, оскільки відповідне право гарантується законом, а проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін є безумовним обов'язком відповідача.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що охоронювані законом права, свободи та інтереси позивача протиправно порушені діями 3 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Волинській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення в період з 01.01.2016 по 28.02.2018, зі встановленням базового місяця - січень 2008 року.
Враховуючи наведене та зважаючи на те, що завданням адміністративного суду є контроль за легітимністю прийняття рішення (вчинення дії) суб'єктом владних повноважень, то порушене право позивача у даному випадку підлягає відновленню шляхом прийняття рішення про зобов'язання 1 ДПРЗ ГУ ДСНС України у Волинській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, зі встановленням базового місяця - січень 2008 року.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Оскільки, відповідно до вимог Закону України «Про судовий збір» позивач звільнений від сплати судового збору та не сплачував його, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється.
Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність 3 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період 01.01.2016 по 28.02.2018, без врахування базового місяця - січня 2008 року.
Зобов'язати 1 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період 01.01.2016 по 28.02.2018, з врахуванням базового місяця - січня 2008 року як місяця, за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач 1: 3 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області (44700, Волинська область, місто Володимир, вулиця Коперника, 2, код ЄДРПОУ 37950336).
Відповідач 2: 1 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Волинській області (43020, Волинська область, м. Луцьк, вул. Електроапаратна, 6, код ЄДРПОУ 38131220).
Суддя В.В. Дмитрук