18 липня 2025 року ЛуцькСправа № 140/3362/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки),
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області) про визнання протиправною та скасування вимоги від 20 березня 2025 року №Ф-2967-0320 про сплату боргу (недоїмки).
Позов обґрунтований тим, що спірною вимогою ГУ ДПС у Волинській області від 20 березня 2025 року №Ф-2967-0320 ОСОБА_1 нараховано заборгованість зі сплати єдиного внеску у розмірі 10618,47 грн, з яких штраф у розмірі 3471,89 грн та пеня 7146,58 грн.
Позивач не погоджується із вказаною вимогою й зазначив, що його діяльність як фізичної особи-підприємця припинена з 06 липня 2021 року. Вважає, що для проведення відносно нього перевірки у відповідача не було правових підстав. Також вказану вимогу податковий орган прийняв із порушенням граничного строку прийняття такого рішення; із змісту вимоги не зрозуміло, з якої суми обчислено пеню, в які періоди, відсутня деталізація, а констатовано лише розмір штрафних санкцій. На переконання позивача, штрафні санкції нараховані за період карантинних обмежень, коли штрафні санкції не застосовувалися.
Позивач вважає, що сформована з порушенням вимог чинного законодавства вимога є протиправною та підлягає скасуванню, тому просив позов задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 07 квітня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Відповідач у відзиві на позов у задоволенні позовних вимог просив відмовити (а.с.17-21). В обґрунтування цієї позиції вказав, що позивач ОСОБА_1 двічі був зареєстрований як фізична особа-підприємець: вперше у період з 16 вересня 2016 року по 06 липня 2021 року, вдруге - з 07 червня 2022 року. При припинення підприємницької діяльності вперше він не подав ліквідаційний звіт. Вимога про сплату боргу (недоїмки) по коду платежу 71040000 - єдиний внесок формується на підставі даних інформаційної системи, тобто в автоматичному режимі. Вимога від 20 березня 2025 року №Ф-2967-0320 сформована ГУ ДПС у Волинській області у зв'язку із наявністю заборгованості зі сплати штрафу у розмірі 3471,89 грн та пені 7146,58 грн, а всього 10618,47 грн. Цей борг виник на підставі рішення ГУ ДПС у Волинській області від 23 січня 2025 року №00/2556-03-20-24-06-14, яке платник отримав 08 лютого 2025 року і не оскаржив, тому вказана у рішенні сума є узгодженою.
Інші заяви по суті справи від сторін не надходили.
Суд перевіривши доводи сторін у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
ОСОБА_1 з 16 вересня 2016 року по 06 липня 2021 року був зареєстрований як фізична особа-підприємець, що слідує з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (а.с.35).
Рішенням ГУ ДПС у Волинській області від 23 січня 2025 року №00/2556/03-20-24-06-14 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну плату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на підставі частини десятої та пункту 2 частини одинадцятої статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» до ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 3471,88 грн, а також за період з 20 квітня 2018 року по 27 січня 2021 року нараховано пеню у розмірі 7146,58 грн (а.с.26). Вказане рішення надіслано платнику ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано останнім 08 лютого 2025 року (а.с.27).
Надалі ГУ ДПС у Волинській області сформовано вимогу про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску від 20 березня 2025 року №Ф-2967-0320 на суму 10718,47 грн, з яких 3471,88 грн - штраф, 7146,58 грн - пеня (а.с.10).
Позивач оскаржує саме цю вимогу.
При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.
Закон України від 08 липня 2010 року №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - Закон №2464-VІ) визначає правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 1 Закону №2464-VI єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Згідно з положеннями частини другої статті 8 та статті 12 Закону №2464-VI єдиний внесок не входить до системи оподаткування. Завданнями центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, є забезпечення адміністрування єдиного внеску шляхом його збору, ведення обліку надходжень від його сплати та здійснення контролю за сплатою єдиного внеску.
Відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 4 Закону №2464-VІ платниками єдиного внеску є: фізичні особи - підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування; особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, в тому числі адвокатську, нотаріальну діяльність, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності.
Положеннями частини восьмої статті 9 Закону №2464-VІ визначено, що платники єдиного внеску, зазначені у пунктах 4, 5 та 5-1 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок.
У разі несвоєчасної або не в повному обсязі сплати єдиного внеску до платника застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про збір та ведення обліку єдиного внеску, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом (частина одинадцята статті 9 Закону №2464-VІ).
Частиною першою статті 25 Закону №2464-VІ установлено, що рішення, прийняті податковими органами та органами Пенсійного фонду з питань, що належать до їх компетенції відповідно до цього Закону, є обов'язковими до виконання платниками єдиного внеску, посадовими особами і застрахованими особами.
Відповідно до частин другої, третьої статті 25 Закону №2464-VІ у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею. Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Згідно з частиною десятою статті 25 Закону №2464-VI на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу.
Пунктом 2 частини одинадцятої статті 25 Закону №2464-VI передбачено, що орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
Відповідно до частини тринадцятої статті 25 Закону №2464-VІ нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно. У разі оскарження платником єдиного внеску вимоги про сплату недоїмки нарахування пені зупиняється з дня подання скарги до органу доходів і зборів або позову до суду.
Частиною чотирнадцятою статті 25 Закону №2464-VІ встановлено, що про нарахування пені та застосування штрафів, передбачених цим Законом, посадова особа органу доходів і зборів у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, за погодженням з Пенсійним фондом, приймає рішення, яке протягом трьох робочих днів надсилається платнику єдиного внеску.
Суми пені та штрафів, передбачених цим Законом, підлягають сплаті платником єдиного внеску протягом десяти календарних днів після надходження відповідного рішення. Зазначені суми зараховуються на рахунки податкових органів, відкриті в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, для зарахування єдиного внеску або на єдиний рахунок. При цьому платник у зазначений строк має право оскаржити таке рішення до податкового органу вищого рівня або до суду з одночасним обов'язковим письмовим повідомленням про це податкового органу, яким прийнято це рішення.
Процедуру нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) страхувальниками, визначеними Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», нарахування і сплати фінансових санкцій, стягнення заборгованості зі сплати страхових коштів органами доходів і зборів, визначено Інструкцією про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженою наказом Міністерства фінансів України від 20 квітня 2015 року №449 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 травня 2015 року за №508/26953; далі - Інструкція №449 у редакції наказу Міністерства фінансів України від 21 грудня 2020 року №790 зі змінами).
Згідно з пунктом 1 розділу VII Інструкції №449 за порушення норм законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до платників, на яких згідно із Законом покладено обов'язок нараховувати, обчислювати та сплачувати єдиний внесок, застосовуються фінансові санкції (штрафи та пеня) відповідно до Закону.
Положеннями підпункту 2 пункту 2 розділу VII Інструкції №449 визначено, що згідно з частиною одинадцятою статті 25 Закону до платників, визначених підпунктами 1-4 та 6 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, органи доходів і зборів застосовують штрафні санкції в таких розмірах за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення у період до 01 січня 2015 року, накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. За несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску на платників, які допустили зазначене порушення, починаючи з 01 січня 2015 року накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.
При цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції.
Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів.
При застосуванні штрафів, зазначених у цьому підпункті, приймається одне рішення на всю суму сплаченої (погашеної) недоїмки незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди.
В силу вимог частини шістнадцятої статті 25 Закону №2464-VІ строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
З аналізу викладених правових норм вбачається, що умовою для застосування до платника штрафних санкцій та нарахування пені є несвоєчасна сплата останнім єдиного внеску. При цьому сплачені платником суми зараховуються в порядку календарної черговості для погашення недоїмки, штрафів та пені.
Пунктом 3 розділу VI Інструкції №449 передбачено, що органи доходів і зборів надсилають (вручають) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки), якщо: дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску органами доходів і зборів; платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску; платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Вимога про сплату боргу (недоїмки), крім загальних реквізитів, має містити відомості про розмір боргу, в тому числі суми недоїмки, штрафів та пені, обов'язок погасити борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) є виконавчим документом.
З наведених норм Інструкції №449 вбачається, що за наявності заборгованості на кінець календарного місяця, в тому числі штрафів та пені, платнику надсилається вимога про сплату зазначеної заборгованості.
За обставин цієї справи ГУ ДПС у Волинській області прийнято рішенням від 23 січня 2025 року №00/2556/03-20-24-06-14 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (додаток 12 до Інструкції №449).
Згідно з цим рішенням, позивачу нараховано штраф у розмірі 3471,89 грн (20%) за період з 20 квітня 2018 року по 27 січня 2021 року та пеню у розмірі 7146,58 грн (0,1% суми недоїмки).
Вказані суми увійшли до оскаржуваної у цій справі вимоги про сплату боргу (недоїмки).
Однак позивач ОСОБА_1 не надав суду доказів сплати штрафу та пені, застосованих рішенням від 23 січня 2025 року №00/2556/03-20-24-06-14, як і доказів його оскарження. Водночас перевірка правомірності прийнятого ГУ ДПС у Волинській області рішення не охоплена цим спором (не є предметом позову). Відтак, позивач має обов'язок сплатити нараховані штраф та пеню, якщо лише зазначене рішення не буде скасовано у встановленому порядку.
Оскільки рішення від 23 січня 2025 року №00/2556/03-20-24-06-14 про застосування до ОСОБА_1 штрафних санкцій є чинним, то відсутні підстави для скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 20 березня 2025 року №Ф-2967-0320, яка є предметом оскарження у цій справі.
Отже, у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.
У зв'язку із відмовою у задоволенні позову судові витрати не підлягають відшкодуванню позивачу.
Керуючись статтями 2, 72-77, 243-246, 255, 262, 295 КАС України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 4, ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 44106679) про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ж.В. Каленюк