про відвід судді
м. Вінниця
22 липня 2025 р. Справа № 120/5755/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Маслоід Олену Степанівну, розглянувши у письмовому провадженні заяву позивача про відвід судді в адміністративній справі
за позовом: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до: начальника РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях Гайду Сергія Васильовича (вул. Ботанічна, 24, м. Вінниця, 21010),
РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях (вул. Ботанічна, 24, м. Вінниця, 21010)
про: скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
В провадженні Вінницького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до начальника РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях Гайду Сергія Васильовича та та РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях про скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії.
Ухвалою суду від 04.06.2025 суддею Маслоід О.С. дану позовну заяву прийнято до розгляду, а також визначено, що вона буде розглядатись в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
22.07.2025 за вх.№46009/25 до суду позивачем подано заяву про відвід судді.
Розглянувши подану заяву, суд дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, виходячи з наступних міркувань.
Ч. 1 ст. 129 Конституції України встановлено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права.
Головна мета відводу гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи. Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
Саме тому не може бути підставою для відводу судді заява, яка містить тільки припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами.
Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено ст. 36 КАС України, відповідно до ч. 1 якої суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Отже, з огляду на нормативний зміст п. 4 ч. 1 ст. 36 КАС України відвід судді може бути заявлений й з інших підстав, відмінних від перелічених у п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 цієї самої статті. У будь-якому разі оцінюватися має саме те, чи викликають певні обставини розумний сумнів у неупередженості або об'єктивності судді у стороннього спостерігача.
У цьому світлі необхідно звернути увагу на те, що стандарт безсторонності ґрунтується, насамперед, на тому, що судді мають розглядати справи на основі фактів та згідно з законом, без жодних обмежень, неналежного впливу, спонукання, тиску, погроз чи втручань, прямих чи непрямих, з будь-чийого боку або з будь-якої причини. Також неупередженість стосується способу мислення або ставлення суду до питань і сторін у конкретній справі. Тож слово «неупереджений» передбачає виключення (усунення) розумних та обґрунтованих сумнівів щодо упередженості судді, як реальної, так і суб'єктивної.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини обґрунтованість підстав для надання висновку щодо безсторонності суду для мети п. 1 ст. 6 Конвенції має встановлюватися згідно з:
«об'єктивним критерієм», який передбачає, що встановлення наявності упередженості суду (суддів) має бути визначено окремо від поведінки судді, тобто має бути з'ясовано, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Тим часом вирішальною є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною;
«суб'єктивним критерієм», який вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і тільки після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Тому особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів іншого.
Для підтвердження порушення (або можливого порушення) суддею принципу неупередженості, заявнику потрібно довести наявність відповідних зазначених вище суб'єктивних та/або об'єктивних елементів стандарту неупередженості. Тому відвід має бути вмотивований, тобто в ньому неодмінно мають бути наведені аргументи, а до самої заяви долучені відповідні докази, які підтверджують наявність підстав для відводу.
При об'єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. Водночас вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду, а позиція зацікавленої сторони є важливою, але не вирішальною.
Cуб'єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність.
Позивач як на підстави для відводу судді фактично спирається на п. 2 та 4 ч. 1 ст. 36 КАС України, відповідно до яких суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): (2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи, (4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженності та об'єктивності судді.
З аргументації позивача, викладеній у заяві про відвід, можна зрозуміти, що доводи щодо недовіри головуючій судді зводяться до незгоди з ухваленими процесуальними рішеннями.
За приписами ч. 4 ст. 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Незгода з процесуальними рішеннями судді, ухваленими за наслідками розгляду поданих позивачем клопотань, не дає достатніх, обґрунтованих підстав вважати, що суддя, яка постановила ці судові рішення, є упередженою щодо позивача, намагаючись в такий спосіб завадити їй в доступі до суду чи позбавити можливості захистити свої права.
У заяві про відвід не наведено фактів прояву суддею Маслоід О.С. поведінки, яка б свідчила про її упередженість чи небезсторонність у цій справі або того, що вона допустили порушення вимог стандарту безсторонності та неупередженості у своїй процесуальній діяльності як з погляду «суб'єктивного критерію», так і з погляду «об'єктивного критерію», а доводи заяви зводяться до непідтверджених належними і допустимими доказами припущень.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого відводу.
Ч. 4 ст. 40 КАС України визначено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Відтак, з урахуванням приписів ч. 4 ст. 40 КАС України розгляд заяви про відвід слід здійснити суддею, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, який визначається у порядку, встановленому ч. 1 ст. 31 КАС України.
Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 41, 248, 256 КАС України,
Заяву про відвід судді Маслоід Олени Степанівни від розгляду адміністративної справи №120/5755/25 за позовом ОСОБА_1 до начальника РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях Гайду Сергія Васильовича та РСЦ ГСЦ МВС у Вінницькій, Черкаській та Кіровоградській областях про скасування рішення, визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії визнати необґрунтованою.
Передати матеріали адміністративної справи №120/5755/25 для визначення складу суду для вирішення питання про відвід судді Маслоід О.С. іншим суддею, визначеним в порядку, встановленому ст. 31 КАС України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Суддя Маслоід Олена Степанівна